Ухвала

від 16.01.2025 по справі 910/8271/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"16" січня 2025 р. Справа№ 910/8271/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "КОНВІ ГРУП"

на рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2024 (повний текст рішення складено 11.10.2024)

у справі №910/8271/24 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМ ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЮА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "КОНВІ ГРУП"

про стягнення 1 850 000, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2024 позов задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "КОНВІ ГРУП" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМ ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЮА" 1 850 000 (один мільйон вісімсот п`ятдесят тисяч) грн. основної заборгованості, 27 750 (дванадцять сім тисяч сімсот п`ятдесят) грн судового збору.

09.01.2025 не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, директор товариства з обмеженою відповідальністю "КОНВІ ГРУП" Федорченко С.В. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, поновити ТОВ "КОНВІ ГРУП" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/8271/24, прийняти цю апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження; визнати причини пропуску строку для подання доказів поважними, поновити ТОВ "КОНВІ ГРУП" строк для подання доказі, долучити їх до матеріалів справи та прийняти їх до уваги при розгляді цієї скарги, а саме: Договір від 24.03.2022, платіжну інструкцію №327 від 20.10.2022, а також інші документи; за результатами апеляційного перегляду, задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "КОНВІ ГРУП" у повному обсязі та скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/8271/24 повністю і прийняти нове судове рішення, яким відмовити ТОВ "АТОМ ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЮА" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення; покласти всі судові витрати на ТОВ "АТОМ ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЮА"; зупинити дію оскаржуваного рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 апеляційну скаргу у справі №910/8271/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, проаналізувавши норми чинного господарського процесуального законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як зазначалося вище, апелянт просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/8271/24, обґрунтовуючи клопотання, зазначив, про те, що у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, згідно наказу №2 від 01.06.2023 на ТОВ "КОНВІ ГРУП" з 01.06.2023 запроваджено тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, дистанційну роботу для працівників без поєднання дистанційної роботи з роботою в офісі. Також станом на 01.06.2023 і по цей час єдини працівником ТОВ "КОНВІ ГРУП" є директор Федорченко Сергій Владиславович. З цього часу директор проживає у Львівській області і часто, протягом часу розгляду цієї справи у суді першої інстанції виїжджав за кордон по особистим справам і повертався назад в Україну. Також зазначив про те, що недобросовісна та оманлива поведінка позивача, законне очікування відповідача в додержані позивачем умов Договору від 24.03.2022, завадила відповідачу прийняти участь у цій справі та надати суду обґрунтовані заперечення та докази, а саме: Договір від 24.03.2022 і платіжну інструкцію від 20.10.2022. Таким чином, у директора ТОВ "КОНВІ ГРУП" була відсутня об`єктивна можливість дізнатися про цю справу та здійснювати контроль за її перебігом. Також у зв`язку з постійними повітряними тривогами і обстрілами агресором України, у скаржника не було можливості раніше підготувати та подати апеляційну скаргу з об`єктивних причин. Оскільки рішення від 01.10.2024 скаржник не отримував і дізнався про його повний текст тільки 24.12.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень, вважає, що саме з цієї дати починається відлік строку на апеляційне оскарження. Отже скаржник вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, пропущеного з поважних причин.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Колегія суддів зазначає, що рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2024 було «Надіслано судом: 14.10.2024. Зареєстровано: 15.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2024» на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, в свою чергу ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Отже, відповідач не був позбавлений можливості ознайомлення з рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2024 згідно відомостей з реєстру.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України - Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до частини 3 статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що можливість вчасного подання товариством з обмеженою відповідальністю "КОНВІ ГРУП" апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2024, залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, якою (можливістю) він вчасно не скористався, а наведені у відповідному клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження (перетин кордону по осоистим справам, постійні обстріли та виконання роботи працівників товариства дистанційно), не можуть бути визнані поважними.

В даному випадку, колегія суддів зазначає про те, що обставини зазначені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку не підтвердженні жодними обґрунтованими доказами.

Окрмі того, колегією суддів встановлено, що до апеляційної скарги апелянтом не додано доказів сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому, частиною першою ст. 4 названого Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вже зазначалось, скаржник в апеляційній скарзі просив скасувати оскаржуване рішення повністю і прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "КОНВІ ГРУП" оскаржує судове рішення в повному обсязі, а предметом позову є стягнення 1 850 000, 00 грн, отже розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 41 625, 00 грн (1 850 000, 00 х 1,5% х 150%).

З урахуванням вказаних приписів закону при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір мав бути сплачений в розмірі 41 625, 00 грн.

Також апелянт в апеляційній скарзі звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За положенням ч. 1. ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто з аналізу зазначеної статті доцільно зробити висновок, що правом на відстрочення або розстрочення сплати судового збору наділяються лише виключно фізичні особи та за наявності певних умов.

Відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов`язком.

За приписами ч. 1. ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено вичерпний перелік, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Обставини стосовно неможливості сплати судового збору, вказані у клопотанні, не передбачені вищевказаними приписами закону, таке клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За таких обставин, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "КОНВІ ГРУП" підлягає залишенню без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, обґрунтоване клопотання про поновлення строку та докази сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.

При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234-235, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "КОНВІ ГРУП" про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КОНВІ ГРУП" на рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/8271/24 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2024 та доказів про сплату судового збору у розмірі 41 625, 00 грн. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

3. Витребувати у господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8271/24.

4. Копію ухвали у справі №910/8271/24 надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко