Постанова

від 14.01.2025 по справі 910/6311/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа№ 910/6311/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Вербовий Р.П., ордер АІ № 1608502 від 17.12.2024;

від відповідача: Клочко О.В., дов. № 263-ЮД1 від 23.12.2024;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної-особи підприємця Петросяна Володимира Олександровича

на рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2024

у справі № 910/6311/24 (суддя - Літвінова М.Є.)

за позовом фізичної-особи підприємця Петросяна Володимира Олександровича

до акціонерного товариства "Універсал Банк"

про визнання недійсним одностороннього правочину,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична-особа підприємець (далі - ФОП) Петросян Володимир Олександрович звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства (далі - АТ) "Універсал Банк" (далі - банк) про визнання недійсною односторонню відмову, правочину, вчинену банком щодо розірвання договору банківського обслуговування, за яким позивачу було відкрито рахунок № НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що банком було відкрито рахунок № НОМЕР_1 , яким позивач користувався тривалий час, проте 25.01.2024 від банку на адресу позивача надійшов лист про прийняття відповідачем рішення щодо припинення співправці у рамках банківського обслуговування, у зв`язку з встановленням позивачу неприйнятно високого рівня ризику. За твердженням позивача, вчинення банком одностороннього правочину про відмову від підтримання із ним ділових відносин з подальшим закриттям рахунку є незаконним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.09.2024 відмовлено у задоволенні позову.

Суд першої інстанції зазначив, що банк здійснивши належну перевірку фінансових операцій ФОП Петросяна В.О. та виявивши підозрілу діяльність останнього, керуючись спеціальним Законом, виконав власний обов`язок суб`єкта фінансового моніторингу та встановив позивачу неприйнятно високий ризик ділових відносин і, як наслідок, відмовився від підтримання ділових відносин з ним для уникнення ризиків використання банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. В той же час, надані ФОП Петросяном В.О. пояснення не містили повної інформації та підтверджуючих документів, що були витребувані відповідачем у запиті.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ФОП Петросян В.О.. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Наводячи підстави скасування апелянт зазначав, що судом першої інстанції не з`ясовано обставини наявності або відсутності рішення компетентного органу відповідача про встановлення позивачу неприйнятно високого рівня ризику, дати, підстав його прийняття та відповідність встановленій внутрішніми документами процедурі, а тому не було перевірено обґрунтованості встановлення банком позивачу у відповідному рішенні категорії ризику на рівні неприйнятно високого з урахуванням заперечень позивача проти визначення такого рівня ризику із наданням відповідних доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Кропивна Л.В., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 17.12.2024.

27.11.2024 до апеляційного суду надійшов відзив відповідача із запереченнями на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 розгляд справи відкладено на 14.01.2025.

09.01.2025 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення разом з додатковими доказами.

В судовому засіданні, яке відбулось 14.01.2025, апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечував доводи апеляційної скарги та вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2020 на підставі анкети-заяви ФОП Петросяна В.О. було укладено договір, між ним, як клієнтом, та АТ "Універсал Банк", як банком, про надання банківських послуг на виконання якого банком відкрито клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 для здійснення підприємницької діяльності. Основний код економічної діяльності позивача - 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування. Валюта рахунку - UAH (а.с. 99 том 1).

Зі змісту пункту 2 анкети-заяви випливає, що підписанням цього договору клієнт підтверджує, що ознайомлений з актуальною (чинною) редакцією Moнoправил monobank | Universal Bank, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони клієнту зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

У пункті 2.5 Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank (далі - Умови і правила; а.с. 100-120 том 1) вказано, що укладаючи договір, клієнт та банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами договору.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 22.11.2023 банк звернувся до ФОП Петросяна В.О. із запитом, надісланим на електронну пошту останнього, щодо надання документів та інформації стосовно суті проведених клієнтом операцій по рахунку, відкритому у банку (а.с. 15 том 1), а саме:

- договорів (у т.ч. додаткових угод, актів, рахунків-фактур, накладних та ін.) із контрагентами товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Рентал Маркет" (ЄДРПОУ 41865425), ТОВ "Фуд Траффік" (ЄДРПОУ 43349851), ТОВ "Хейрі Делайт" (ЄДРПОУ 44790143);

- письмових пояснень щодо суті господарської діяльності, переліку/бізнес-схеми основних контрагентів, з якими ведеться співпраця;

- пояснень щодо необхідності зняття та підтверджуючих документів щодо цільового використання готівкових коштів, які було знято із карткових рахунків за період 01.01.2023 - 23.10.2023 у розмірі 7 000 000,00 грн;

- пояснень та підтверджуючих документів щодо здійснення р2р-переказів на користь фізичних осіб на більш як 1,6 млн. грн за період 01.01.2023 - 30.10.2023.

У відповідь на даний запит 23.11.2023 позивачем було надано договори про надання послуг та акти здачі-приймання робіт з контрагентами, а також пояснення стосовно того, що зняття готівкових коштів, які є чистим прибутком від здійснюваної господарської діяльності, мало місце з огляду на діючі обмеження на зняття готівкових коштів в банківській системі та з метою забезпечення повного доступу до своїх заощаджень у будь-який час, можливості їх конвертувати, вносити на рахунок, поповняти особисті картки цього та інших банків (а.с 16 том 1).

24.11.2023 банк надіслав позивачу лист (а.с. 19 том 1), яким зауважив про факт користування ним рахунком для численного зняття готівкових коштів, у зв`язку з чим і виникли питання щодо економічної суті операцій виведення всіх сум, що надходили на рахунок у вказаний період. Саме тому у рамках поточної перевірки і виникла необхідність уточнення даної інформації, а тому повторно просив клієнта надати додаткове документальне підтвердження щодо цільового використання готівкових коштів.

У відповідь позивачем було надано виписку з АТ "КредоБанк" про поповнення валютного рахунку. Щодо надання інформації про місце і форму зберігання решти коштів, позивач зауважив, що вона є конфіденційною, а тому він не має бажання її розголошувати (а.с. 20 том 1).

Як зазначав позивач, у подальшому на його електронну адресу надійшов лист без номеру, підпису і дати, лише з логотипом Universal Bank, яким повідомлялося про розірвання ділових відносин з 29.11.2023. Також було припинено доступ до застосунку Monobank.

07.12.2023 позивач звернувся до відповідача з листом, у якому просив уточнити причини прийнятого банком рішення та можливість його перегляду (а.с. 14 том 1).

У відповідь банк листом від 25.01.2024 повідомив (а.с. 12 том 1), що 29.11.2023 за результатами переоцінки ризику ФОП/ФО Петросяну В.О. було встановлено неприйнятно високий рівень ризику, у зв`язку з чим банк зобов`язаний виконувати заходи, передбачені ст. 15 закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Позивач вважав, що рішення банку про розірвання в односторонньому порядку договору та закриття рахунку є безпідставним, а тому просив визнати недійсним правочин банку щодо односторонньої відмови від договору банківського обслуговування, за яким ФОП Петросяну В.О. було відкрито рахунок № НОМЕР_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що банк здійснивши належну перевірку фінансових операцій ФОП Петросяна В.О. та виявивши підозрілу діяльність останнього, керуючись спеціальним Законом, виконав власний обов`язок суб`єкта фінансового моніторингу та встановив позивачу неприйнятно високий ризик ділових відносин та, як наслідок, відмовився від підтримання ділових відносин з ним для уникнення ризиків використання банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Водночас зазначив, що надані ФОП Петросяном В.О. пояснення не містили повної інформації та підтверджуючих документів, що були витребувані відповідачем у запиті.

Колегія суддів погоджується з таким висновком враховуючи наступне.

Зі змісту ч. 3 ст. 202 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України випливає, що одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).

За нормами ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом. Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

Частиною 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ). Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту (ч. 4 ст. 1075 ЦК України).

Так, згідно преамбули Закону про ПВК/ФТ він спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

У статті 1 названого Закону містяться, зокрема, такі терміни:

- ділові відносини - відносини між клієнтом та суб`єктом первинного фінансового моніторингу, пов`язані з діловою, професійною чи комерційною діяльністю суб`єкта первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору, в тому числі публічного, про надання (використання) фінансових або інших послуг, здійснення суб`єктом первинного фінансового моніторингу іншої діяльності (далі - послуги) та передбачають тривалість існування після їх встановлення;

- належна перевірка - заходи, що включають: ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника); встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності); встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції; проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями); забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта;

- підозра - припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції;

- ризик-орієнтований підхід - визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня;

- ризики - небезпека (загроза, уразливі місця) для суб`єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення під час надання ними послуг відповідно до характеру їх діяльності;

- управління ризиками - заходи, що вживаються суб`єктами первинного фінансового моніторингу щодо створення та забезпечення функціонування системи управління ризиками, що передбачає, зокрема, визначення (виявлення), оцінку/переоцінку (вимірювання), моніторинг, контроль ризиків, з метою їх мінімізації;

- фінансова операція - будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб`єкта первинного фінансового моніторингу або про які стало відомо суб`єктам первинного фінансового моніторингу, зазначеним у підпунктах "а" - "д" пункту 7 частини 2 статті 6 цього Закону, у рамках ділових відносин з клієнтом, суб`єктам державного фінансового моніторингу, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державним органам, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії, правоохоронним та розвідувальним органам України в рамках виконання цього Закону.

Суб`єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема, є банки (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону про ПВК/ФТ).

Питання відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції врегульовано статтею 15 Закону про ПВК/ФТ.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції, у тому числі, у разі: встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей (абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ).

У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено (абз. 8 ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ).

Банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною 1 статті 15 Закону про ПВК/ФТ (п. 1 додатку 12 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України (далі - НБУ) № 65 від 19.05.2020; далі - Положення № 65).

Таким чином, в силу вимог ЦК України та приписів спеціального законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів банк зобов`язаний в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, у тому числі шляхом розірвання договорів.

При цьому обов`язок банку, як суб`єкта первинного фінансового моніторингу, відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим, судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту категорії ризику на рівні неприйнятно високого ризику.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду ввід 20.01.2022 у справі № 910/18504/20, від 28.02.2023 у справі № 910/1855/21 та від 09.01.2024 у справі № 922/1253/23.

Банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов`язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до положення (п. 11 додатку 1 до Положення № 65).

Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає посилені заходи належної перевірки (далі - ПЗНП) у разі присвоєння високого рівня ризику (п. 12 додатку 1 до Положення № 65).

Банк самостійно визначає види необхідних до вжиття банком заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення ПЗНП (п. 5 додатку 6 до Положення № 65).

Пунктом 6 додатку 6 до Положення № 65 передбачено, що банк повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин із клієнтом з метою визначення, чи є фінансові операції або дії клієнта підозрілими, у разі виявлення фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: 1) є складними фінансовими операціями; 2) є незвично великими фінансовими операціями; 3) проведені в незвичний спосіб; 4) не мають очевидної економічної чи законної мети; 5) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час установлення мети та характеру ділових відносин із ним.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:

- неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;

- наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною (ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ).

Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною 6 статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо: 1) клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів; 2) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками (п. 61 розділу IV Положення № 65).

Неприйнятно високий ризик - це максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу (п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону про ПВК/ФТ).

У разі встановлення для клієнта (групи клієнтів) неприйнятно високого ризику, банк у порядку ст. 15 Закону про ПВК/ФТ зобов`язаний відмовитись від договірних відносин з таким (такими) клієнтом (-ами).

Порядок дій стосовно відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин/відкриття рахунку (обслуговування), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмови від проведення фінансової операції у випадках, передбачених Законом про ПВК/ФТ, встановлюється банком самостійно у внутрішніх документах із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (п. 8 п. 26 Положення № 65).

Пунктом 4.3.6 Умов і правил передбачено право банку витребовувати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації, аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Зазначеному праву банку кореспондується обов`язок клієнта, закріплений п. 4.2.1 Умов і правил, надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації, аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнтові в його обслуговуванні.

У силу п. 4.3.10 Умов і правил банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. Банк може в передбаченому чинним законодавством порядку призупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (в тому числі шляхом припинення ділових відносин) або проведення фінансової операції, а також застосувати інші заходи перестороги при наявності підстав, передбачених: Законом про ПВК/ФТ; Законом України "Про банки і банківську діяльність"; Законом України "Про санкції"; нормативними актами НБУ, які регулюють здійснення банками фінансового моніторингу; внутрішніми документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу або іншими нормами чинного законодавства України та міжнародних договорів України.

Згідно з п. 10.2 Умов і правил договір укладається на 99 років та набирає чинності з моменту підписання клієнтом анкети-заяви.

Пунктом 10.4.1 Умов і правил передбачено, що договір може бути розірвано за ініціативою однієї із сторін.

Відповідно до п. 10.4.3 Умов і правил розірвання договору за ініціативою банку здійснюється шляхом відповідного повідомлення клієнта будь-якими каналами дистанційної комунікації, в тому числі, але не виключно, шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну пошту клієнта та/або надіслання повідомлення в мобільний додаток тощо.

У п. 10.6 Умов і правил визначено, що у випадку прийняття банком рішення відмовитися від підтримання ділових відносин на підставі статті 15 Закону про ПВК/ФТ, банк в день надсилання повідомлення клієнту з ініціативою щодо розірвання договору через будь-які канали дистанційного обслуговування, блокує рахунки клієнта (обмежує в користуванні рахунками), що були відкриті згідно з договором. При наявності залишку грошових коштів на рахунках клієнта, відкритими відповідно до умов договору, і якщо клієнт протягом 10 календарних днів після повідомлення про розірвання з ним договору з ініціативи банку не звернувся з дорученням про переказ залишку на рахунок клієнта в іншому банку, банк переносить залишок грошових коштів на транзитний рахунок № 2903 та обліковує (зберігає) до часу звернення клієнта до банку для переказу на рахунок клієнта в іншому банку, але не довше, ніж 3 роки з дати перенесення коштів на відповідний балансовий рахунок.

Як вбачається з листа-відповіді банку від 25.01.2024 (а.с. 12 том 1), адресованого позивачу, правовою підставою для відмови в підтриманні ділових відносин з ним визначено абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ, тобто встановлення неприйнятно високого ризику.

З пояснень відповідача слідує, що при встановленні ФОП Петросяну В.О. неприйнятно високого ризику банком приймались до уваги факти та обставини, які свідчать про підозрілу фінансову діяльність позивача. Так, за період 01.01.2023 - 23.10.2023 з рахунку позивача були зняті готівкові кошти у загальному розмірі 7 000 000,00 грн, тобто фактично відбувалося виведення готівкою всіх сум, що надходили на рахунок ФОП. Крім цього, за період 01.01.2023 - 30.10.2023 також мало місце здійснення позивачем р2р-переказів на користь фізичних осіб на суму більш як 1,6 млн. грн. Вказані операції є нетиповим для здійснюваної позивачем підприємницької діяльності, тоді як їх економічна сутність та результат для ФОП не є обґрунтованими і очевидними. При цьому позивач на запит банку відповідну інформацію щодо використання таких готівкових коштів надавав неохоче (стверджуючи про відсутність у нього відповідного обов`язку і конфіденційність запитуваної інформації щодо зберігання/витрачання готівкових коштів) та в обсязі, що, вочевидь, є недостатнім, аби банк міг виконати покладені на нього Законом про ПВК/ФТ обов`язки та мінімізувати ризики, пов`язані з таким клієнтом.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що частиною 7 ст. 11 Закону про ПВК/ФТ закріплено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Як зазначав відповідач та підтверджується матеріалами справи, керуючись приписами Закону про ПВК/ФТ та Положенням № 65, у процесі здійснення заходів належної перевірки 22.11.2023 банк звернувся до ФОП Петросяна В.О. із запитом, надісланим на електронну пошту останнього, щодо надання документів та інформації стосовно суті проведених клієнтом операцій по рахунку, відкритому у банку, а саме:

- договорів (у т.ч. додаткових угод, актів, рахунків-фактур, накладних та ін.) із контрагентами ТОВ "Рентал Маркет" (ЄДРПОУ 41865425), ТОВ "Фуд Траффік" (ЄДРПОУ 43349851), ТОВ "Хейрі Делайт" (ЄДРПОУ 44790143);

- письмових пояснень щодо суті господарської діяльності, переліку/бізнес-схеми основних контрагентів, з якими ведеться співпраця;

- пояснень щодо необхідності зняття та підтверджуючих документів щодо цільового використання готівкових коштів, які було знято із карткових рахунків за період 01.01.2023 - 23.10.2023 у розмірі 7 000 000,00 грн;

- пояснень та підтверджуючих документів щодо здійснення р2р-переказів на користь фізичних осіб на більш як 1,6 млн. грн за період 01.01.2023 - 30.10.2023.

Позивачем до матеріалів даної справи долучено наступні документи (а.с. 22-63; 130-158 том 1):

- договори №№ П-ФТ-21конс; № П-ФТ-21сер про надання послуг від 04.01.2021 укладені з ТОВ "Фуд Траффік" та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- договір № П-РМ-04/01/конс про надання послуг від 04.01.2019 укладений з ТОВ "Рентал Маркет", додаткові угоди до договору та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- договір № П-ХД-22конс про надання послуг від 01.11.2022 укладений з ТОВ "Хейрі Делайт", додаткову угоду щодо внесення змін та про розірвання договору, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- виписку по рахунку в АТ "КредоБанк" станом на 24.11.2023;

- податкові декларації платника єдиного податку 2021-2024;

- виписку по іншим рахункам в АТ "Універсал Банк".

До апеляційного суду 09.01.2025 позивачем надіслано додаткові пояснення у справі разом з доказами, які не були долучені під час розгляду справи судом першої інстанції, а саме: виписки по рахункам відкритих АТ "Пумб", ПАТ "Банк Восток", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Універсал Банк", довідки та виписка по рахунку АТ "КредоБанк".

Частиною 3 статті 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів ст. 269 ГПК України. Таким чином, суд апеляційної інстанції досліджує нові докази, якщо вони існували на час розгляду справи судом першої інстанції та якщо визнає, що вони не могли бути надані суду першої інстанції у виняткових випадках.

Враховуючи наведене, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги надані позивачем додаткові докази, оскільки вказані виписки та довідки були сформовані після прийняття судом першої інстанції судового рішення, при цьому позивачем не наведено обґрунтувань винятковості випадку та причин, що об`єктивно не залежали від нього для сформування та надання таких доказів суду першої інстанції під час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що надані ФОП Петросяном В.О. пояснення не містили повної інформації та підтверджуючих документів, що були витребувані у запиті банком, зокрема, щодо економічної суті операцій виведення всіх сум, що надходили на рахунок ФОП протягом відповідного періоду, та використання таких готівкових коштів ФОП.

Отже відповідач, здійснивши належну перевірку ФОП Петросяна В.О. та виявивши підозрілу діяльність останнього, керуючись спеціальним Законом, виконав власний обов`язок суб`єкта фінансового моніторингу та встановив ФОП Петросяну В.О. неприйнятно високий ризик ділових відносин та, як наслідок, відмовився від підтримання ділових відносин з ним для уникнення ризиків використання банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Натомість, доводи ФОП Петросяна В.О. щодо відсутності у нього обов`язку та бажання надавати запитувані пояснення суб`єкту первинного фінансового моніторингу є безпідставними та такими, що не узгоджуються з приписами ч. 7. ст. 11 Закону про ПВК/ФТ.

Щодо тверджень ФОП Петросяна В.О. про те, що зняті готівкові кошти є чистим прибутком від здійснюваної ним підприємницької діяльності, що не виключає можливості використовувати/витрачати їх на власні потреби, як фізичної особи, за власним розсудом, не підпадаючи при цьому під моніторинг банку та не звітуючи останньому про цілі такого використання, варто зауважити наступне.

Грошові кошти від підприємницької діяльності ФОП можуть використовуватися ним як для підприємницької діяльності, так і для власних потреб, як фізичної особи. Водночас відповідно до Інструкції про відкриття та закриття рахунків клієнтів банків, затвердженої постановою НБУ № 162 від 27.12.2019, за поточними рахунками в національній валюті ФОП здійснюються всі види розрахунково-касових операцій, крім операцій, пов`язаних із власними потребами. Після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, такі особи мають право перерахувати свій "чистий дохід" на власний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб, зняття готівки з якого, дійсно, не моніториться банком і не дає йому право вимагати підтверджуючі документи щодо використання таких готівкових коштів фізичною особою. Тоді як зняття готівки з підприємницького рахунку управнює банк вимагати подання підтверджуючих документів про використання таких коштів та, відповідно, породжуючи обов`язок у ФОП з надання пояснень та документальних підтверджень на запит банківської установи про використання знятої готівки.

Посилання банка в листі від 25.01.2024 (а.с. 12 том 1) на частину 2, а не 4 статті 1075 ЦК України не спростовує факту існування юридичної підстави, визначеної ст. 15 Закону про ПВК/ФТ, та наявності у банку пов`язаного з нею права на односторонню відмову від договору, котре у даному випадку й було реалізовано останнім.

Доводи апелянта щодо відсутності в матеріалах справи оформленого банком рішення у вигляді висновку чи іншого документа про встановлення позивачу неприйнятно високого рівня ризику не спростовує встановлених обставин, окрім того позивач не заявляв клопотань щодо витребування відповідних доказів під час розгляду справи судом першої інстанції.

Отже, оскільки рішення банку прийняте відносно ФОП Петросяна В.О. про встановлення неприйнятно високого ризику, відмову від підтримання ділових відносин та розірвання договору, є такими, що відповідають приписам законодавства, зокрема, ст. 15 Закону про ПВК/ФТ та Положенню № 65, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної-особи підприємця Петросяна Володимира Олександровича на рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/6311/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/6311/24 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/6311/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.01.2025.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Л.В. Кропивна