Постанова

від 14.01.2025 по справі 910/6001/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа№ 910/6001/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Рогатин С.В. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Порохов Ю.Г. - адвокат, посвідчення № 000198;

за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 (повний текст - 13.09.2024)

у справі № 910/6001/24 (суддя - Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРА С"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення заборгованості у розмірі 21 542 045 грн 43 коп.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРА С» (надалі також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 21 542 045 грн. 43 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором №14785/01 від 31.01.2018 року.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 закрито провадження у справі №910/6001/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРА С" до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" в частині стягнення заборгованості у розмірі 213 737 грн 48 коп у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРА С" - задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРА С" заборгованість у розмірі 18 640 851 грн 25 коп, 3% річних у розмірі 892 544 грн 36 коп, інфляційні у розмірі 1 794 912 грн 21 коп та судовий збір у розмірі 323 130 грн 68 коп. В іншій частині позову - відмовлено.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Частково не погодившись з ухваленим рішенням, Державне підприємство "Гарантований покупець" 03.10.2024 (через канцелярію суду) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача. Відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови у даній справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 відмовлено скаржнику у клопотанні про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/6001/24 залишено без руху та запропоновано скаржнику сплатити судовий збір.

18.10.2024 (через Електронний суд) до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків (була зареєстрована 21.10.2024), до якої сторона долучила докази сплати судового збору, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію № 1069 від 16.10.2024. Заяву подано в строк, встановлений судом.

28.10.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/6001/24. Розгляд справи було призначено на 03.12.2024.

03.12.2024 у судове засідання з`явився представники відповідача. Представники позивача у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Водночас, оскільки 03.12.2024 було перше судове засідання, суд апеляційної інстанції відклад розгляд апеляційної скарги на 14.01.2025.

13.01.2025 від позивача надійшла заява про відмову в частині позовних вимог. відповідно до якої позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 892 544 грн 36 коп, інфляційні у розмірі 1 794 912 грн 21 коп та просив закрити провадження в цій частині.

В судове засідання 14.01.2025 з`явилися представники обох сторін. Адвокат апелянта подану скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Підтримав подану заяву про відмову від частини позовних вимог.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог, та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Так, скаржник зазначив, що при вирішенні питання щодо розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію слід керуватися нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюються регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди. Такими актами, на переконання апелянта, є Наказ Міненерго № 140 від 28.03.2022 (далі - Наказ № 140) та № 206 від 15.06.2022 (далі - Наказ № 206).

При цьому скаржник зазначив, що Наказом № 206 зобов`язано ДП «Гарантований покупець» з дати набрання ним чинності на період дії воєнного стану України з коштів, що наявні на поточному рахунку забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, в межах 18 % від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік.

Апелянт вказує, що всі його розрахунки здійснюються у відповідності до зазначених вище наказів, а тому позивачем не доведено порушення порядку розрахунків та строків оплати електричної енергії, а відповідачем навпаки, сплачено понад встановлену норму.

Окрім цього, скаржник також заперечував щодо нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки такі вимоги є похідними від основного зобов`язання, яке, в свою чергу, заявлено позивачем безпідставно.

Крім того, апелянт в обґрунтування наявності підстав для звільнення його від відповідальності, посилається на існування обставин непереборної сили - запровадження на території України воєнного стану Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та посилається на засвідчення таких обставин листом ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. та повідомленням позивача на офіційному веб-сайті.

Також відповідач вказує на безпідставне неврахування судом першої інстанції під час розгляду даного спору форс-мажорних обставин. Апелянт зазначає, що про настання таких обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) повідомляв усіх своїх контрагентів, у тому числі позивача на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет та вважає, що за таких умов, з урахуванням ситуації, в якій опинилася держава, зважаючи на важливість гарантованого покупця для економіки України, беручи до уваги соціальну спрямованість його діяльності, особливо в період дії режиму воєнного стану, вбачається настання непереборної сили, що унеможливлює стягнення з відповідача боргу у судовому порядку. В підтвердження обставин непереборної сили відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

А також скаржник вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, не взявши до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Також у тексті апеляційної скарги відповідачем було викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі. А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позову повністю.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач своїм правом на подання відзиву в порядку ст. 263 ГПК України не скористався, однак підтримав заяву про відмову від частини позовних вимог.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 31.01.2018 року між Державним підприємством «Енергоринок» (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРА С» (ВАД) було укладено договір №14785/01, згідно з умовами якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Додатковою угодою №1312/01/20 від 29.04.2020 року до договору №14785/01 від 31.01.2018 року, укладеною між Державним підприємством «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРА С» (продавець за "зеленим" тарифом), Сторони дійшли згоди викласти ст.1-7 договору в новій редакції. Так, відповідно до п.1.1 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Пунктом 2.3 договору визначено, що продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами п.2.4, 2.5 договору сторонами погоджено, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Згідно з п.3.3 договору в редакції додаткової угоди №826/01/21 від 23.02.2021 року оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії.

Пунктом 4.5 договору унормовано, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію.

Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку, гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за "зеленим" тарифом (п.4.6 договору).

Якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії і регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030). (п.7.4 договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №14785/01 від 31.01.2018 року позивач продав, а відповідач, в свою чергу, купив всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, що підтверджується наступними актами купівлі - продажу електроенергії: за жовтень 2021 року від 31.10.2021 року на суму 3645853 грн. 46 коп., за лютий 2022 року від 28.02.2022 року на суму 1314609 грн. 89 коп., за березень 2022 року від 31.03.2022 року на суму 3612043 грн. 18 коп., за квітень 2022 року від 30.04.2022 року на суму 3351261 грн. 48 коп., за травень 2022 року від 31.05.2022 року на суму 5319450 грн. 38 коп., за червень 2022 року від 30.06.2022 року на суму 5163994 грн. 44 коп., за липень 2022 року від 31.07.2022 року на суму 4835830 грн. 12 коп., за серпень 2022 року від 31.08.2022 року на суму 4087551 грн. 30 коп., а загалом на суму в розмірі 31 330 589 грн. 53 коп. з урахуванням акту коригування від 30.09.2022 року (а.с.38-46) та здійснив часткову оплату за отриману електричну енергію на загальну суму в розмірі 12 476 000 грн. 80 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень. (а.с.47-84).

Водночас, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначав, що відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» перед позивачем становить 18 854 588 грн. 80 коп. Крім того, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору, позивач просив суд стягнути з Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» 3% річних у розмірі 892 544 грн. 36 коп. та інфляційні у розмірі 1 794 912 грн. 27 коп.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

У п. 10.1 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом зазначено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК "Укренерго") сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Зазначений механізм розрахунку відображений в главі 12 Порядку № 641.

Так, у пункті 12.5 Порядку № 641 вказується, що ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

При розгляді даного спору суд апеляційної інстанції враховує висновки, наведені Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/21 в аналогічних правовідносинах, стосовно того, що аналіз п. 10.1, 10.4 Порядку №641 дає підстави для висновку, що гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи: (1) до 15 числа розрахункового місяця (абз. 1 п. 10.1); (2) до 25 числа розрахункового місяця (абз. 2 п. 10.1); (3) протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (п. 10.4).

Водночас у п. 2.5 укладеного між сторонами договору міститься відкладальна умова, відповідно до якої вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку №641.

Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на п. 10.4 Порядку №641.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 № 1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року (а.с.35-36).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 № 1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за липень 2022 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2023 № 473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за серпень 2022 року.

Таким чином, Державне підприємство «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» зобов`язано було провести з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРА С» остаточний розрахунок за поставку електричної енергії, відповідно, у жовтні 2021 року, лютому 2022 року- червні 2022 року у строк по 14.09.2022 року (включно), у липні 2022 - у строк до 23.09.2022 (включно), а у серпні 2022 року - у строк по 17.03.2023 року (включно).

Відхиляючи доводи скаржника про неврахування позивачем особливості регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, зокрема, наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 р. «Про розрахунки на ринку електричної енергії», №206 від 15.06.2022 р. «Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2022 по справі №640/10894/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023 року, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Груп" до Міністерства енергетики України, треті особи: Кабінет Міністрів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державне підприємство «Гарантований покупець», Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна - Енерговат», Приватне підприємство «Арт-Енерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоенергосервіс Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Енерджі Інвестментс Україна» про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» відмовлено.

У вказаній постанові зазначено, що Міненерго здійснює нормативно-правове регулювання відносин у електроенергетичному комплексі в особливий період шляхом видання наказів, які мають відповідати вимогам Конституції та законів України, а електроенергетичні підприємства у своїй діяльності в особливий період повинні керуватись прийнятими актами Міненерго. З огляду на викладене, Наказ від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» прийнятий відповідачем в межах повноважень та з метою забезпечення розрахунків за електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії.

Державна реєстрація оскаржуваного наказу відбулась відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 12.04.2005 №34/5.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №172 «Про внесення зміни до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади» передбачено, що у невідкладних випадках, пов`язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб`єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб`єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами.

Отже, приймаючи оскаржуваний наказ Міненерго реалізувало передбачену компетенцію по регулюванню сталого функціонування підприємства паливо-енергетичного комплексу (ДП «Гарантований покупець») в особливий період, а саме: під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64.

Наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» був виданий для стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії.

Таким чином, судове рішення у справі №640/10894/22 повинно бути враховане при розгляді даної справи, а тому факт прийняття Міністерством енергетики України Наказу від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» в межах повноважень та з метою забезпечення розрахунків за електричну енергію, виробленої з альтернативних джерел енергії, в період дії воєнного стану підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2022 р. по справі №640/10894/22, яке набрало законної сили.

А тому суд апеляційної інстанції зазначає про наявність правових підстав для застосування наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії у лютому-серпні 2022 року.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21 червня 2024 року у cправі № 910/4439/23 зазначено, що надаючи правову оцінку змісту вказаних наказів, об`єднана палата висновує, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" № 206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" № 140 ніяким чином не обмежує право Позивача як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.

Разом з цим об`єднана палата наголошувала на тому, що у відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Міністерством енергетики України Наказів №140 та №206, а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії") строк виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом визначається виключно згідно з умовами двостороннього договору та Порядку № 641, при цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у Наказах № 140 та № 206.

Оскільки, за висновками об`єднаної палати, положення Наказів № 140 та № 206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за дговором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках ДП "Гарантований покупець" коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку № 641.

Поряд з цим, об`єднана палата звернула увагу на те, що Міністерство енергетики наказом № 136 від 01.04.2024 року скасувало дію Наказу № 206 від 15.06.2022 року, яким встановлювались для ДП "Гарантований покупець" мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії.

Таким чином, враховуючи вищенаведені умови договору №14785/01 від 31.01.2018 року та Порядку продажу електричної енергії споживачами, обов`язок по оплаті купленої електричної енергії, виробленої продавцем за "зеленим" тарифом, за період жовтня 2021 року, лютий 2022 року - серпень 2022 року станом на момент розгляду даної справи настав у відповідача.

Отже, суд першої інстанції правомірно зазначив, що заборгованість Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРА С» за договором №14785/01 від 31.01.2018 року становить 18 854 588 грн. 73 коп.

Водночас, з урахуванням часткової оплати суми основного боргу в розмірі 213 737 грн. 48 коп. та закриття провадження у справі в цій частині, судом першої інстанції було правомірно зроблено висновок, що залишок суми основного боргу відповідача перед позивачем за договором №14785/01 від 31.01.2018 року становить - 18 640 851 грн. 25 коп.

Водночас, щодо нарахованих річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як зазначалось раніше, 13.01.2025 позивач звернувся із заявою про відмову від частини позовних вимог, вказана позиція була підтримана адвокатом позивача в судовому засіданні 14.01.2025 та не заперечується іншими учасниками апеляційного провадження. Повноваження підписанта судом було перевірено. Наслідки сторонам вчинення такої процесуальної дії відомі.

Відповідно до ст. 274 ГПК України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Відповідно до вимог ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Оскільки позивач у суді апеляційної інстанції у поданій заяві від 13.01.2025 відмовився від позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 892 544 грн 36 коп та інфляційних втрат у розмірі 1 794 912 грн 21 коп, за вказаним вище договором, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 892 544 грн 36 коп та інфляційних втрат у розмірі 1 794 912 грн 21 коп - підлягає визнанню нечинним, а провадження у справі в цій частині - закриттю на підставі ч. 4 ст. 231, ст. 191, ст. 274 ГПК України.

Таким чином, правомірним є висновку суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 18 640 851 грн 25 коп у даній справі. Водночас, у зязвку з відмовою позивача від частини позовних вимог, рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3% річних у розмірі 892 544 грн 36 коп, інфляційні у розмірі 1 794 912 грн 21 коп - підлягає визнанню нечинним із закриттям провадження в цій частині.

Інші доводи апелянта фактично направлені на переоцінку правильно встановлених судом першої інстанції обставин справи. А тому відхиляються судом через необґрунтованість. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених до стягнення позивачем позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 18 640 851 грн 25 коп у даній справі.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений судовий збір за розгляд справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРА С", прийнявши відмову позивача в частині позовних вимог. Закрити провадження в частині стягнення 3% річних у розмірі 892 544 грн 36 коп та інфляційних втрат у розмірі 1 794 912 грн 21 коп у зв`язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/6001/24 в частині стягнення 3% річних у розмірі 892 544 грн 36 коп, інфляційні у розмірі 1 794 912 грн 21 коп - визнати нечинним.

3. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/6001/24 - залишити без задоволення в частині основного боргу.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/6001/24 в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 18 640 851 грн 25 коп - залишити без змін.

5. Видачу наказу доручити місцевому господарському суду.

6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 287-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.01.2025.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім