Ухвала

від 09.01.2025 по справі 924/1351/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"09" січня 2025 р. Справа № 924/1351/20 (924/1000/24)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Тимошенко О.М.

судді Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

ОСОБА_1 : адвокат Ярош В.Ю. (в режимі відеоконференції)

ОСОБА_2 : адвокат Керницька О.В. (в режимі відеоконференції)

КП "Агрофірма "Проскурів": керуючий санацією Рудий А.М. (в режимі відеоконференції)

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької областi, постановлену 08.11.2024 за результатом розгляду заяви Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" про забезпечення позову немайнового характеру в межах справи № 924/1351/20

за заявою ОСОБА_1 , с. Грузевиця, Хмельницький район, Хмельницька область

до Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" м. Хмельницький

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває справа № 924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" на стадії санації.

06.11.2024 до Господарського суду Хмельницької області разом із позовом надійшла заява Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони до набрання законної сили рішенням суду в цій справі державним реєстраторам Державного реєстру речових прав, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, нотаріусам і іншим особам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо: об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2015868101) нежитлове приміщення, загальною площею 670,7 м.кв; об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2052468101) нежитлове приміщення, загальною площею 714,2 м.кв (вх.№ 05-06/1408/24) /а.с. 1-4/.

08.11.2024 Господарський суд Хмельницької області своєю ухвалою у справі № 924/1351/20 (924/1000/24) у задоволенні заяви Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" (вх.№ 05-06/1408/24) про забезпечення позову відмовив /а.с. 50-52/.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що доводи, наведені заявником в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, мають оціночний характер та підлягають з`ясуванню, оцінці та доведенню під час вирішення спору по суті, та однозначно не свідчать, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду або призведуть до порушень прав заявника.

21.11.2024, через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2024 у справі № 924/1351/20 (924/1000/24), в якій скаржник просить:

Задовольнити апеляційну скаргу і скасувати ухвалу Господарського суду від 08.11.2024 у справі № 924/1351/20(924/1000/24).

Прийняти нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом введення заборони до набрання законної сили рішенням суду у цій справі № 924/1351/20(924/1000/24) державним реєстраторам Державного реєстру речових прав, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, нотаріусам і іншим особам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо: об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2015868101) нежитлове приміщення, загальною площею 670,7 м.кв,; об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2052468101) нежитлове приміщення, загальною площею 714,2 м.кв.

Стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу /а.с. 57-60/.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає:

- ОСОБА_1 є основним (з найбільшим розміром грошових вимог) конкурсним кредитором у справі № 924/1351/20 про банкрутство КП "Агрофірма "Проскурів", в межах якої розглядається ця справа позовного провадження та подана до цього позову заява про вжиття заходів забезпечення позову;

- задоволення будь-якого позову до боржника чи відмова у задоволенні позову чи заяви боржника в межах однієї справи про банкрутство, безпосередньо впливає на строк, розмір і можливість задоволення вимог іншого кредитора, яким є автор цієї заяви з урахуванням положень вимог ст. 1 КУзПБ як учасника у справі про банкрутство;

- ОСОБА_1 в межах вказаної справи про неплатоспроможність КП "Агрофірма "Проскурів" неодноразово подавалися різні заяви та клопотання, які судами усіх трьох інстанцій розглядалися по суті у усіх численних справах позовного провадження, де стороною був боржник КП "Агрофірма "Проскурів";

- тобто ініціюючий процесу кредитор ОСОБА_1 (автор цієї апеляційної скарги) є учасником провадження у цій справі позовного провадження без додаткового постановлення з цього приводу процесуального рішення та відповідно належним скаржником до апеляційної інстанції;

- заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що у чисельних судових спорах у Господарському суді Хмельницької області, починаючи з 2020 року і по теперішній час, існувала велика кількість справ з позовними вимогами КП "Агрофірма Проскурів" до фізичних осіб родини ОСОБА_3 (батька ОСОБА_4 , сина ОСОБА_5 чи дружини ОСОБА_6 ) чи пов`язаних із ними як бенефіціарними власниками чи керівниками виконавчих органів товариств, якими до прикладу є: ПАТ "Проскурів"; ТОВ "Технопарк Проскурів"; ПрАТ "Холод" і т.д., судом щонайменше задовольнялася заява про забезпечення позову лише з "другого кола";

- тобто після відмов у задоволенні заяви про забезпечення позову, Агрофірмою вигравався у касаційному суді спір, але вже виконувати таке судове рішення не було сенсу і можливості, оскільки Будзінські предмет спору уже "перемістили" на іншого або підробивши предмет спору на інших власників;

- Господарський суд Хмельницької області та Північно-західний апеляційний господарський суд надаючи невідомо з яких причин "процесуальний імунітет" від забезпечень позовів родині Будзінських, сприяв у поданні нових і нових позовів для того, щоб процесуально "наздогнати" предмети таких позовних вимог і зрештою все ж повернути його законному власнику від підставних осіб родини Будзінських, за двома, а той за трьома ланками судових процесів, в усіх випадках і виключно після завершення касаційного розгляду Верховним Судом;

- так було у справах: 1) № 924/1351/20 (924/995/22); 2) № 924/1351/20 (924/926/23), де одним із основних відповідачів була ОСОБА_2 ; 3) № 924/1351/20 (924/699/20), де відповідачами були юридичні особи, бенефіціарними власниками яких та керівниками виконавчих органів є чоловік та син ОСОБА_2 ;

- щодо кожної із означених вище справ було надано вичерпну та детальну інформацію про необґрунтовані судові рішення як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції про відмову у забезпеченні позову чи скасуванні апеляційним судом вжитого судом першої інстанції такого забезпечення, що стало в наступному підставою для подання нових позовів, які усі без виключення були постановлені Верховним Судом на користь КП "Агрофірма "Проскурів";

- судом першої інстанцій під час постановлення оспорюваної ухвали не вірно застосовано юридичну конструкцію ч. 2 ст. 136 ГПК України, де передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом;

- у означених вище справах (правових висновках) Верховного Суду, на які зроблено посилання судом першої інстанції (зазначені у п. 1 підстав постановлення оскаржуваної ухвали), досліджуючи обставини в ракурсі ч. 2 ст. 136 ГПК України, загалом зроблено висновок про те, що (дослівно): "Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову";

- тому заявником зазначено такі обставини з прикладів зазначених судових справ, де стороною була та ж фізична особа, яка є єдиним відповідачем у цій справі із вказівкою на відповідні докази та факти (обставини підтверджені доказами) із означених справ та яким надано оцінку судовими рішеннями, в т.ч. судовими рішеннями Верховного Суду в межах однієї і тієї ж справи № 924/1351/20 про банкрутство КП "Агрофірма "Проскурів", в межах якої розглядалася і ця заява про забезпечення позову;

- незважаючи на наявність вказаних вище судових рішень та означених у них доказів, судом першої інстанції всупереч вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України не враховано іншого правового висновку з приводу розгляду заяв про забезпечення позову, у якому більш детально надано тлумачення і зроблено правовий висновок щодо підстав та припущень, які є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, зокрема, у п.п. 18 та 23 постанови Об`єднаної палати КГС у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначено, що "Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17);

- Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін;

- тобто, незважаючи на предмет позовних вимог, Верховний Суд зробив правовий висновок не щодо обставин спору, а щодо застосування конкретної норми права, якою є ч. 2 ст. 136 ГПК України, що відповідає змісту і предмету регулювання правовідносин в ракурсі забезпечення позову, як то передбачено ч.4 ст. 236 ГПК України, де при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;

- в даному разі маємо для застосування одну і ту ж норму процесуального закону, яка за вказаним висновком вказує на те, що доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном, не може бути підтверджене доказами припущення, бо припущення не можна підтвердити доказом;

- якщо ж усе ж таки такий доказ є, то це уже не припущення, як того вимагає конструкція ч. 2 ст. 136 ГПК України, а факт конкретної дії відповідача.

За наведених обставин скаржник вважає, що судом першої інстанції допущено порушення як норм матеріального, так і процесуального права, що в силу п. 1-4 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та постановлення нового про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 у Господарського суду Хмельницької областi витребувано матеріали справи № 924/1351/20 (924/1000/24), які стосуються заяви про забезпечення позову Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів".

29.11.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи № 924/1351/20 (924/1000/24), які стосуються заяви про забезпечення позову Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2024 у справі № 924/1351/20 (924/1000/24), відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2024 у справі № 924/1351/20 (924/1000/24). Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.01.2025 о 12:00 год. Запропоновано ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали надати письмові пояснення про те, як суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вирішив питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 і які конкретно /а.с. 73-74/.

11.12.2024 (вх. № 5827/24) від представника ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо прав та інтересів скаржника /а.с. 80-81/.

Ухвалою суду від 11.12.2024 задоволено заяву (вх.№ 5827/24) представника ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції /а.с. 94/.

11.12.2024 (вх. № 10727/24), через систему «Електронний суд», від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2024 у справі № 924/1351/20 (924/1000/24) на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, а у випадку, якщо суд не встановить підстав для закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, просить суд в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2024 у справі № 924/1351/20 (924/1000/24) відмовити в повному обсязі /а.с. 83-89/.

Ухвалою суду від 02.01.2025 задоволено заяву (вх.№ 13/25) представника Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" арбітражного керуючого Рудого А.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції /а.с. 99/.

Ухвалою суду від 06.01.2025 задоволено заяву (вх.№ 38/25) представника Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" Заруцького О.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції /а.с. 105/.

Ухвалою суду від 09.01.2025 задоволено заяву (вх.№ 114/25) представника ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції /а.с. 117/.

09.01.2025 (вх. № 225/25) від ОСОБА_2 надійшли додаткові письмові пояснення щодо добросовісності дій, в яких просить врахувати їх під час розгляду справи /а.с. 107-110/.

В судове засідання 09.01.2025 з`явились представники ОСОБА_1 , Будзінської Т.М. та керуючий санацією КП "Агрофірма "Проскурів" в режимі відеоконференції.

Представник КП "Агрофірма "Проскурів" адвокат Заруцький О.В. в телефонному режимі повідомив, що приймає участь в іншому судовому засіданні, а тому не вийшов на зв`язок та, відповідно, не зміг прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідне клопотання.

З огляду на положення ч. 5 ст. 197 ГПК України суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представника КП "Агрофірма "Проскурів" адвоката Заруцького О.В.

В судовому засіданні представник скаржника вказує, що оскаржує ухвалу суду тому, що відмова у застосуванні забезпечення позову стосується також і прав скаржника на задоволення його грошових вимог за рахунок відповідного майна.

Керуючий санацією КП "Агрофірма "Проскурів" підтримав позицію скаржника та вважає, що у даній справі порушені інтереси кредитора ОСОБА_1 .

Представник ОСОБА_2 заперечила проти доводів представника скаржника та керуючого санацією КП "Агрофірма "Проскурів", а також просила закрити апеляційне провадження у даній справі.

Заслухавши представників ОСОБА_1 , Будзінської Т.М. та керуючого санацією КП "Агрофірма "Проскурів", розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2024 за результатом розгляду заяви Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" про забезпечення позову немайнового характеру в межах справи № 924/1351/20 з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Частиною другої статті 129 Конституції України передбачено, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Частиною першою статті 17 ГПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі № 910/11664/20).

Справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства) мають суб`єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.

Колегією суддів встановлено, що апелянт ОСОБА_1 є кредитором у справі № 924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів".

Водночас в окремому позовному провадженні № 924/1351/20 (924/1000/24) розглядалася заява Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони до набрання законної сили рішенням суду в цій справі за позовом Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів до ОСОБА_2 про скасування рішень державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 22.01.2013, індексні номери: 89610 та 90918.

Колегія суддів зауважує, що об`єктом оскарження є ухвала Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2024 у справі № 924/1351/20 (924/1000/24) про відмову у задоволенні заяви Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" про забезпечення позову, що розглядається в межах справи про банкрутство КП „Агрофірма „Проскурів".

Отже апелянт ОСОБА_1 , не є учасником справи позовного провадження № 924/1000/24, а тому позбавлений права на оскарження судових рішень, ухвалених у межах позовного провадження у справі № 924/1000/24, як учасник такого позовного провадження.

При цьому на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним. Така правова позиція послідовно та неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 10.09.2020 та від 23.11.2020 у справі № 914/1643/19, від 05.11.2020 у справі № 912/837/19, від 20.09.2021 у справі № 910/6681/20, від 19.01.2023, від 18.09.2023 у справі № 914/1334/20, від 04.10.2023 у справі № 910/1005/23, від 16.10.2023 у справі № 914/794/21, від 12.03.2024 у справі № 910/6180/20, від 17.05.2024 у справі № 910/5094/23, від 22.05.2024 у справі № 910/4552/23, від 10.06.2024 у справі № 910/4552/23.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи із зазначеного вище, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Наведене у повній мірі відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г, від 17.10.2022 у справі № 904/6084/21, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в інакшому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (правова позиція, яка викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/10364/16, від 28.08.2023 у справі № 910/15967/21, від 14.09.2023 у справі № 910/17544/20).

З`ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржувана ухвала безпосередньо прав та обов`язків ОСОБА_1 , колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2021 відкрито провадження у справі № 924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"; визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"; введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2022 у справі № 924/1351/20, серед іншого, припинено процедуру розпорядження майном, введено процедуру санації КП „Агрофірма „Проскурів, призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича.

06.11.2024 до Господарського суду Хмельницької області надійшла заява Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони до набрання законної сили рішенням суду в цій справі державним реєстраторам Державного реєстру речових прав, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, нотаріусам і іншим особам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо: об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2015868101) нежитлове приміщення, загальною площею 670,7 м.кв; об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2052468101) нежитлове приміщення, загальною площею 714,2 м.кв (вх.№ 05-06/1408/24).

Одночасно 06.11.2024 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" в особі керуючого санацією Рудого Андрія Миколайовича до відповідача ОСОБА_2 про скасування рішень державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області (з відкриттям розділу), індексний номер: 89610 та 90918 від 22.01.2013.

08.11.2024 Господарський суд Хмельницької області своєю ухвалою у справі № 924/1351/20 (924/1000/24) у задоволенні заяви Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" (вх.№ 05-06/1408/24) про забезпечення позову відмовив.

Зазначена ухвала від 08.11.2024 не є рішенням суду першої інстанції по суті спору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині ухвали Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2024 не містяться висновки щодо прав, інтересів та обов`язків апелянта ОСОБА_1 .

Крім того пояснення щодо прав та інтересів скаржника, які були подані до суду апеляційної інстанції представником останнього, ґрунтуються лише на припущеннях та міркуваннях /а.с. 80-81/.

Отже колегія суддів вважає, що скаржник ОСОБА_1 не є учасником справи, а за наявними матеріалами справи та аргументами його апеляційної скарги не вбачається, що він мав набути такий статус під час розгляду справи у суді першої інстанції у обов`язковому порядку або оскаржувана ухвала вирішує питання його права, інтереси та (або) обов`язки.

Таким чином апелянт ОСОБА_1 не має процесуального права у розумінні ст. 254 ГПК України на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2024 у справі № 924/1351/20 (924/1000/24).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина 2 статті 264 ГПК України).

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційне провадження має бути закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно доводи скаржника по суті оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2024 у справі № 924/1351/20 (924/1000/24), апеляційним господарським судом не розглядаються.

Керуючись ст. 232, 233, 234, 235, 254, 264 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької областi від 08.11.2024 у справі № 924/1351/20 (924/1000/24).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст. 287-291 ГПК України.

Справу № 924/1351/20 (924/1000/24) повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст ухвали складено "20" січня 2025 року

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.