Постанова

від 14.01.2025 по справі 922/683/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/683/23 (922/4017/24)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача - арбітражний керуючий Савченко Б.Г., на підставі свідоцтва (поза межами приміщення суду)

від відповідача - адвокат Замніус А.Ю., на підставі ордеру (поза межами приміщення суду)

інші учасники справи в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" (вх. № 2781 Х)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 14.11.2024, суддя Міньковський С.В.)

у справі № 922/683/23 (922/4017/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент"

про стягнення коштів

в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/683/23 (922/4017/24), зокрема, заяву ліквідатора ТОВ "Діадема Батерфляй" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. До набрання рішенням у даній справі законної сили накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Есве Девелопмент" наявні на його рахунках в усіх банківських установах та інших кредитно-фінансових установах на території України в межах заявленої до стягнення суми 1 092 797,57 грн. У решті вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на положеннями статей 136-140 ГПК України обґрунтована висновком суду першої інстанції про те, що накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленої суми позову є співмірним, адекватним і доцільним заходом для забезпечення позову та запобігання можливим ускладненням виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог. Водночас, заявлений позивачем захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача у межах ціни позову, визнаний судом непропорційним до предмета спору та таким, що не забезпечує баланс інтересів сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2024 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 922/683/23 (922/4017/24); відмовити позивачу в задоволенні заяви (вих. № 02-15/191 від 12.11.2024) про вжиття заходів до забезпечення позову; судові витрати, пов`язані з розглядом даної апеляційної скарги, просить покласти на позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСВЕ Девелопмент» посилалось на наступне:

- підстави, викладені позивачем у позовній заяві та заяві про забезпечення позову, не містять доказів, які б підтверджували неможливість або утруднення виконання судового рішення; заява про забезпечення позову не обґрунтовує судження позивача щодо неможливості виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача, що свідчить про недоведеність необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а отже, ухвала суду першої інстанції про застосування таких заходів є необґрунтованою та безпідставною;

- вимога позивача, яка 18.10.2024 була ним перенаправлена, як відправником, до іншого поштового відділення, не була вручена відповідачу, однак вказане не може свідчити про виникнення обставин для обґрунтованого припущення щодо невиконання останнім в майбутньому судового рішення у випадку задоволення позовних вимог;

- при розгляді грошових вимог ТОВ «Есве Девелопмент» в межах справи №922/683/23 відповідач наголошував, що додаткова угода від 01.03.2017 про розірвання Договору позики від 04.01.2016 є підробленою, тому ОСОБА_1 звернувся до органів поліції із відповідною заявою, вбачаючи в діях ІП «Малахіт» підробку документа; позовна заява не містить посилання позивача на зазначення щодо наявності у ТОВ «Діадема Батерфляй» або іншої особи оригіналу Додаткової угоди від 01.03.2017 про розірвання Договору позики від 04.01.2016, яка подана разом до позовної заяви та може бути належним та допустимим доказом на підтвердження, в тому числі, обґрунтованості для вжиття заходів забезпечення позову;

- в порушення положень статті 139 ГПК України подана позивачем заява про забезпечення позову не містила умов щодо зустрічного забезпечення, що не відповідає забезпеченню процесуальних прав відповідача.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2024 для розгляду справи № 922/683/23 (922/4017/24) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 у справі №922/683/23 (922/4017/24) витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/683/23 (922/4017/24); відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" (вх. № 2781Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/683/23 (922/4017/24) до надходження матеріалів справи.

26.11.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" надійшло клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами подання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/683/23 (922/4017/24) без доказів сплати судового збору та повернення апеляційної скарги.

03.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали тому 1 справи №922/683/23 (922/4017/24) щодо заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі №922/683/23 (922/4017/24) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" (вх. № 2781 Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/683/23 (922/4017/24) залишено без руху; запропоновано протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду: докази сплати судового збору в сумі 2422,4грн; роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню скаржникові.

13.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі №922/683/23 (922/4017/24) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" (вх. № 2781Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/683/23 (922/4017/24); призначено справу до розгляду на "14" січня 2025 р. об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132; повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні; визнано необов`язковою явку представників учасників справи та довести до відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті; доведено до відома учасників справи про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; встановлено учасникам справи строк до 07.01.2025 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, що пов`язані з розглядом справи, з доказами надсилання їх копії та доданих документів іншому учаснику справи.

02.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти доводів, викладених апелянтом в апеляційній скарзі, погоджується з висновками суду першої інстанції в наведеній частині, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 у справі №922/683/23 (922/4017/24) задоволено клопотання арбітражного керуючого Савченко Богдана Григоровича про його участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; судове засідання у справі №922/683/23 (922/4017/24) призначене на "14" січня 2025 р. об 11:00 годині, та усі наступні судові засідання встановлено провести за участю арбітражного керуючого Савченко Богдана Григоровича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявників.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у справі №922/683/23 (922/4017/24) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" про участь його представника в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; судове засідання у справі №922/683/23 (922/4017/24), призначене на "14" січня 2025р. об 11:00 годині, та усі наступні судові засідання встановлено провести за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" в особі його представника - адвоката Замніуса Артема Юрійовича, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.

В судовому засіданні апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, якою вжито заходи забезпечення позову.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини четвертої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Наведені висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, у постанові Верховного Суду від 19.07.2024 у справі № 7/127(917/1862/21).

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому, обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на особу, яка клопоче про таке забезпечення та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 зі справи № 910/4669/21, від 06.10.2022 зі справи № 905/446/22.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 зі справи № 922/2928/17, від 05.08.2019 зі справи № 922/599/19, від 01.07.2024 зі справи № 916/795/24).

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, а також не вирішується наперед результат розгляду справи по суті позову.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.11.2024 позивач - ТОВ "Діадема Батерфляй" в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Савченко Б.Г., звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ "Есве Девелопмент" на користь ТОВ "Діадема Батерфляй" безпідставно набуті та збережені грошові кошти у сумі 677 704,81 грн, а також 3%' річних у сумі 67 300,00 грн та інфляційні нарахування у сумі 347 792,76 грн за період користування ТОВ "Есве Девелопмент" грошовими коштами Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" (за період збереження Товариством з обмеженою відповідальністю "Есве Девелопмент" грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй").

Позовні вимоги мотивовані тим, що ліквідатором позивача встановлено обставини перерахування боржником з 15.12.2020 відповідачу грошових коштів у сумі 677 704,81грн в якості оплати боргу за угодою про замiну кредитора за договором позики від 22.01.2018, водночас оскільки судовими рішеннями у справі №922/683/23 при розгляді судом першої інстанції грошових вимог ТОВ "Есве Девелопмент" до боржника, перегляді відповідної ухвали судами апеляційної та касаційної інстанцій, встановлено відсутність вимог останнього за договором позики та угодою про заміну кредитора, розірвання договору позики та відповідно припинення грошових зобов`язань сторін за таким договором, останній звернувся з позовом про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у сумі 677 704,81 грн, а також 3% річних у сумі 67 300,00 грн та інфляційних нарахувань у сумі 347 792,76 грн.

Одночасно з позовною заявою позивач, ТОВ "Діадема Батерфляй" в особі арбітражного керуючого ліквідатора Савченко Б.Г., звернувся із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Есве Девелопмент" та, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "Есве Девелопмент" або на рахунках в інших фінансово-кредитних установах, відкритих Товариству з обмеженою відповідальністю "Есве Девелопмент", а також на усе майно (зокрема, але не виключно, нерухоме майно), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Есве Девелопмент", в межах ціни позову - 1 092 797,57 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач, зокрема, зазначав про те, що відповідачем було набуто грошові кошти шляхом їх безготівкового перерахування ТОВ "Діадема Батерфляй" (позивачем) на рахунок ТОВ "Есве Девелопмент" (відповідача) за відсутності правової підстави, оскільки Договір позики, укладений між ТОВ "Діадема Батерфляй" та Іноземним підприємством "Малахіт", було розірвано сторонами, внаслідок чого зобов`язання сторін за Договором позики припинилися, а Угода про заміну не породила жодних прав та/або обов`язків сторін відносно одна одної, адже на момент укладення такої угоди жодних зобов`язань ТОВ "Діадема Батерфляй" за Договором позики не існувало.

Крім того, заявник зазначав про те, що в результаті розгляду грошових вимог відповідача до боржника судами у справі №922/683/23 встановлена їх відсутність та недоведеність, а тому ТОВ «Есве Девелопмент» свідомо не здійснює дій, спрямованих на повернення позивачу безпідставно отриманих коштів, що свідчить про недобросовісність дій останнього, ухилення від виконання зобов`язань та, як наслідок, про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно боржника у спорі з майновими вимогами про стягнення грошових коштів у межах ціни позову.

Місцевим господарським судом вказана заява позивача задоволена частково шляхом накладання до набрання рішенням у даній справі законної сили арешту на грошові кошти відповідача, що наявні на його рахунках в усіх банківських установах та інших кредитно-фінансових установах на території України, в межах заявленої до стягнення суми 1 092 797,57 грн.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія із наведеним висновком суду першої інстанції погоджується та вказує на наступне.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції у даному випадку, оцінивши обґрунтування поданої заяви та конкретні обставини цієї справи, обґрунтовано виходив з того, що невжиття судом заходів забезпечення вказаної заяви у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, цілком вірогідно призведе до відчуження такого майна.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову буде гарантією реального виконання рішення суду та уникнення будь - яких труднощів у випадку задоволення позову.

Судова колегія не вбачає порушень судом першої інстанції норм статей 136, 137 ГПК України щодо оцінки підстав для застосування заходів забезпечення позову і погоджується із наведеними висновками суду.

Вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Разом із цим, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент, зокрема, розпорядитися грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Вказаний висновок відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.09.2024 у справі №913/288/24.

Стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову, однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.07.2024 зі справи № 916/143/24.

За таких обставин (звернення із позовом про стягнення грошових коштів) саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22.

Судова колегія враховує також правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 зі справи № 908/2382/21, в якій суд касаційної інстанції виснував, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості, а тому у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що у розумінні положень статті 136 ГПК України процесуальний закон вимагає доведення стороною наявності або ймовірності виникнення ризиків того, що виконання рішення суду може бути утрудненим, з урахуванням чого обставини щодо неотримання відповідачем засобами пошти вимоги від 16.10.2024 не виключають відсутність підстав для забезпечення позову.

Позивач в поданій заяві про забезпечення позову, зокрема, посилався на те, що за результатом розгляду грошових вимог відповідача до боржника (ухвала господарського суду Харківської області від 04.08.2023 у справі №922/683/23, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 та постановою Верховного Суду від 21.03.2024) встановлена відсутність вимог ТОВ «ЕСВЕ Девелопмент» до ТОВ «Діадема Батерфляй» за договором позики та угодою про заміну кредитора, зважаючи на розірвання сторонами договору позики. Вказане, на переконання позивача, свідчить про тривалу обізнаність відповідача зі встановленими обставинами та можливістю останнього вчинення дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення про стягнення безпідставно отриманих коштів у випадку задоволення позовних вимог.

Апелянтом наведених обставин не спростовано, натомість саме лише посилання на те, що відповідна додаткова угода має ознаки підробленої, що стало підставою для звернення останнього до правовоохоронних органів, не впливає на оцінку судом ймовірних ризиків невиконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів.

Судова колегія також відхиляє доводи апелянта про те, що судом першої інстанції в порушення положень статті 141 ГПК України не було вжито заходів зустрічного забезпечення позову, оскільки місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі правомірно зазначено про те, що відповідач не обґрунтував розмір можливих збитків або потребу в зустрічному забезпеченні.

За своєю суттю арешт майна (або грошей) - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися таким майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна та\або грошей не обмежується у правах володіння та користування та не позбавляється їх.

Накладення арешту не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування майном, здійснення господарської діяльності, сплати податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача на користування грошовими коштами на користь третіх осіб.

Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 03.12.2021 у справі № 910/4777/21, від 11.12.2023 у справі № 922/3528/23, від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21.

Враховуючи наведене та беручи до уваги характер виниклих між сторонами спору правовідносин, звернення позивача з майновою вимогою про стягнення грошових коштів з відповідача, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зважаючи на доведену позивачем ймовірність утруднення виконання рішення, вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на грошові кошти в межах ціни позову забезпечить збалансованість інтересів сторін, надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову, не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/683/23 (922/4017/24) є обґрунтованою, законною та підлягає залишенню без змін, оскільки висновки суду першої інстанції повністю відповідають встановленим обставинам справи та чинним нормам матеріального та процесуального права.

У розумінні положень статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" (вх. № 2781 Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/683/23 (922/4017/24) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/683/23 (922/4017/24) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.01.2025

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко