Ухвала

від 20.01.2025 по справі 904/2200/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

20.01.2025м. ДніпроСправа № 904/2200/24

Суддя Центрального апеляційного господарського суду

Парусніков Ю.Б.

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2024 (суддя Дроздов С.С.; повне рішення складено 09.10.2024) у справі № 904/2200/24

за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості, м. Дніпро

до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», м. Запоріжжя

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 30.09.2024 задовольнив позов у справі № 904/2200/24, стягнувши з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості 71695,56 грн.

Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/2200/24.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, законодавець визначив мінімальний розмір ставки судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги на рішення суду.

Підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлений у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що за подання в електронній формі апеляційної скарги щодо оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2024 у справі № 904/2200/24, складає 4542,00 грн (3028,00 грн х 150%), оскільки пропорційно визначена сума судового збору від розміру оспорюваної суми є меншою від встановленого підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» мінімального розміру судового збору.

Скаржник не надав доказів на підтвердження сплати і зарахування до Державного бюджету судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду у встановленому законом розмірі.

Водночас у поданій апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване складним матеріальним становищем скаржника, спричиненим наслідками збройної агресії.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Апеляційний господарський суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021, прийнятої за результатами розгляду справи № 0940/2276/18, зазначила, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Скаржник не належить до осіб яким згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» суд може відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, а предметом позову не є захист визначених пунктом 3 частини першої вказаної статті прав.

Таким чином, апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду апеляційної скарги постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху. В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення апеляційної скарги без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2024 у справі № 904/2200/24 залишити без руху.

Для усунення недоліків апеляційної скарги, скаржнику протягом 10 днів з дати отримання копії цієї ухвали необхідно надати Центральному апеляційному господарському суду докази сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

СуддяЮ. ПАРУСНІКОВ