Ухвала

від 20.01.2025 по справі 902/34/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"20" січня 2025 р. Cправа № 902/34/25

Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., без виклику сторін, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТЕК ГРУП" вих. № б/н від 16.01.2025 (вх. № 01-48/4/25 від 17.01.2025) про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТЕК ГРУП" (вул. Святошинська, буд. 3, м. Київ, 03115)

до: Приватного підприємства "ТРІМ" (вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, буд. 31-а, м. Вінниця, 21018)

про стягнення 931 525,36 грн

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №08/01-1 від 08.01.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТЕК ГРУП" з вимогами до Приватного підприємства "ТРІМ" про стягнення 931 525,36 грн, з яких: 675 761,00 грн - основний борг; 148 984,85 грн - пеня; 80 815,76 грн - інфляційні втрати; 25 963,75 грн - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання Приватним підприємством "ТРІМ" умов Договору на виконання будівельних робіт №12-09 від 13.09.2023, в частині оплати матеріалів та виконаних робіт.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 справу розподілено судді Матвійчуку В.В.

У зв`язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 15.01.2025, постановив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТЕК ГРУП" № 08/01-1 від 08.01.2025 залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Заявою № б/н від 16.01.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд" 16.01.2025) (вх. номер канц. суду 01-34/488/25 від 17.01.2025) позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Суд, ухвалою від 20.01.2025 за вказаним позовом відкрив провадження у справі №902/34/25 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 13.02.2025.

Разом із заявою № б/н від 16.01.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд" 16.01.2025) (вх. номер канц. суду 01-34/488/25 від 17.01.2025) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТЕК ГРУП" подало заяву № б/н від 16.01.2025 (вх. № № 01-48/4/25 від 17.01.2025) про забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству "ТРІМ" здійснювати повне або часткове відчуження на користь будь - яких осіб теплиці в с. Агрономічному Вінницької області, побудованої Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТЕК ГРУП" згідно з Договором на виконання будівельних робіт № 12-09 від 13.09.2023, та здійснювати переміщення цієї теплиці.

Обґрунтовуючи підстави застосування заходів забезпечення позову позивач зауважує на тому, що на виконання укладеного між сторонами Договору на виконання будівельних робіт № 12-09 від 13.09.2023, ТОВ "ЕКО ТЕК ГРУП" 18.10.2023 - поставило ПП "ТРІМ" матеріали для будівництва теплиці загальною вартістю 1 283 841,00 грн, а 29.12.2023 - виконало роботи за Договором загальною вартістю 289 920,00 грн.

Як стверджує позивач, відповідачем було здійснено часткову оплату отриманих матеріалів та виконаних робіт за Договором на суму 898 000 грн, що підтверджується низкою платіжних інструкцій.

З метою погашення заборгованості позивачем було вжито заходів досудового врегулювання спорів та направлено на адресу відповідача письмову претензію № 23-10/24 від 23.10.2024, яка останнім залишена без виконання.

Станом на день складення позовної заяви відповідач оплату за отримані матеріали та виконані роботи в повному обсязі так і не здійснив, погашення заборгованості - не виконав, а сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 931 525,36 грн, з яких: 675 761,00 грн - основний борг; 148 984,85 грн - пеня; 80 815,76 грн - інфляційні втрати; 25 963,75 грн - 3% річних.

Також позивач зауважує на тому, що з 21.11.2024 відповідач не має можливості погасити заборгованість за Договором у безготівковій формі, оскільки згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №120/7580/24 на кошти відповідача накладено арешт, а саме: "зупинено видаткові операції на рахунках/електронних гаманцях Приватного підприємства "ТРІМ" шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності Приватного підприємства "ТРІМ", що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу)".

Крім цього, згідно із наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформацією по справі № 120/7580/24 ДПС у Вінницькій області подано позов про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача у червні 2024 на підставі того, що за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 934 793,94 грн, яка в добровільному порядку не погашена. З метою погашення грошового зобов`язання на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 0000456-1302-0232 від 04.04.2023. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Оскільки відповідачем не подано податковому керуючому документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, то контролюючий орган звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності. Рішенням окружного адміністративного суду від 01.08.2024 позов було задоволено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Також із загальнодоступних джерел позивачем було виявлено, що відповідач (ПП "ТРІМ") фігурує у кримінальному провадженні № 42022022110000032 від 18.02.2022. Як вбачається з ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2024 про дозвіл на огляд території та приміщень: "Під час досудового розслідування, встановлено, що власник мережі АЗС ОСОБА_4 спільно з підконтрольними йому працівниками ПП "Тінік-Оіл", ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ", ПП "Нафтіма", ПП "Трім", не маючи відповідних ліцензій, налагодив незаконне виготовлення, зберігання та реалізацію підакцизних товарів (дизельне паливо, бензин та інше) споживачам на території Вінницької області із зазначенням в бухгалтерських та звітних документах фіктивної інформації щодо видів та обсягів паливно-мастильних матеріалів".

Наведене свідчить про те, що відповідач, окрім невиконання зобов`язань перед позивачем, також має непогашені боргові зобов`язання перед ДПС та накладення арешту на кошти, що може істотно ускладнити або унеможливити поновлення прав та законних інтересів позивача в разі задоволення позову.

На думку позивача, такий захід забезпечення позову як заборона відчуження відповідачем теплиці та здійснення її переміщення, забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватним.

Розглянувши подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТЕК ГРУП" про забезпечення позову, суд враховує таке.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Приписами статті 136 ГПК України визначені процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову, відповідно до якої, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 914/649/20, від 16.05.2023 у справі №910/2281/22).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 910/16586/18).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього чи вимоги, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23, від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 13.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТЕК ГРУП та Приватним підприємством "ТРІМ" укладено Договір на виконання будівельних робіт № 12-09.

За твердженням позивача на виконання укладеного між сторонами Договору, ТОВ "ЕКО ТЕК ГРУП" 18.10.2023 - поставило ПП "ТРІМ" матеріали для будівництва теплиці, що підтверджується видатковою та товарно-транспортною накладними, а 29.12.2023 - виконало роботи за Договором, доказом чого слугує акт наданих послуг №ЕТГ527 від 29.12.2023.

Суд зауважує, що питання ознак тимчасовості споруд досліджувалось у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 806/22/18, від 10.08.2022 у справі № 260/259/20 та від 07.08.2023 у справі № 440/7204/21. Так, про тимчасовий характер будівлі (споруди) може свідчити те, що така є тимчасовою збірно-розбірною будівлею, зведена (влаштована) без фундаменту, з недовговічного матеріалу, сезонного використання без утеплення основних огороджувальних конструкцій (навіси, палатки, кіоски, накриття, літні душі, вбиральні, теплиці, покриті поліетиленовою плівкою, тощо).

Однак матеріали справи не містять та заявником до заяви не додано докази в підтвердження здачі-приймання об`єкта (теплиці) з визначенням ідентифікуючих ознак.

Суд враховує, що такий захід забезпечення позову як заборона відповідачеві вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову.

При цьому суд вказує, що відповідна заборона може стосуватися лише індивідуально визначеного майно, і притому лише такого, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Проте звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник просив заборонити Приватному підприємству "ТРІМ" здійснювати повне або часткове відчуження та/або переміщення теплиці в с. Агрономічному Вінницької області, побудованої згідно з Договором на виконання будівельних робіт № 12-09 від 13.09.2023, не вказуючи ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна.

Разом з тим суд зазначає, що з долученого до матеріалів справи фото теплиці, також не вбачаються ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого, яке наявне або може бути наявне у Приватного підприємства "ТРІМ".

Крім того, слід зауважити, що доводи позивача про те, що у зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язань за Договором на виконання будівельних робіт № 12-09 від 13.09.2023, і відповідно, стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов Договору, які безпосередньо є предметом позову у даній справі, факт прострочення чи ухилення відповідача від виконання зобов`язань не є встановленим та підлягають доведенню під час вирішення справи по суті та відповідно не вирішуються судом під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що заявником зроблено не було.

Водночас у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011 №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог, а вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТЕК ГРУП" № б/н від 16.01.2025 (вх. № 01-48/4/25 від 17.01.2025) про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Одночасно господарський суд звертає увагу на те, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про судовий збір" та ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТЕК ГРУП" № б/н від 16.01.2025 (вх. № 01-48/4/25 від 17.01.2025) про забезпечення позову відмовити.

Примірник ухвали надіслати сторонам та представниці позивача Токарській Марині Олександрівні - до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий господарський суд.

Дата складання повного тексту ухвали 20.01.2025.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи