Рішення

від 20.01.2025 по справі 903/1024/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 січня 2025 року Справа № 903/1024/24

Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу №903/1024/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рен-Буд Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь-Паливо» про стягнення 1008937,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

09.12.024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Рен-Буд Плюс» сформував в системі «Електронний суд» позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь-Паливо» про стягнення 1008937,90 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №01-12-21 від 01.12.2022.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалу суду від 10.12.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 11.12.2024 о 11.32 год. Строк для подання відзиву та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до 26.12.2024.

13.12.2024 відповідач сформував в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити., оскільки ТОВ «ВОЛИНЬ-ПАЛИВО» не проведено оплату за фактично виконані Виконавцем роботи протягом травня-листопада 2024 року в сумі 1 008 937,90 грн. у зв`язку з складним матеріальним становищем, відсутністю грошових коштів, та об`єктивних обставинами що склалися. Зокрема, Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.04.2024 року по справі №903/47/24 вирішено стягнути з ТОВ «ВОЛИНЬ-ПАЛИВО» на користь ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» заборгованість в сумі 12 328 898,45 грн. та 184 933,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. Приватним виконавцем Пирогою С.С. на підставі наказу №903/47/24-1 від 12.07.2024, виданого на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 10.04.2024 року по справі №903/47/24, було відкрито виконавче провадження №75776293, в рамках якого накладено арешт та рахунки та майно товариства. Стягнення заборгованості в рамках виконавчого провадження та арешт рахунків значно вплинув на фінансову спроможність товариства, та можливість своєчасно виконувати поточні та прострочені зобов`язання. У зв`язку з цим, Відповідач не мав змоги своєчасно здійснити оплату за виконані роботи у визначені договором строки.

Доводить, що обставини непереборної сили автоматично подовжують строк виконання зобов`язань по Договору на строк дії таких обставин, у зв`язку з чим позовні вимоги є передчасними.

Позивач відзив отримав 13.12.2024, що підтверджується квитанцією №2254626 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Строк для подання відповіді на відзив до 16.12.2024.

16.12.2024 представник позивача сформував в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якому повністю відхиляє заперечення відповідача викладені у відзиві та просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Волинь-Паливо (надалі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рен-Буд Плюс (надалі за текстом - Виконавець) укладено Договір № 01-12-21 (надалі Договір, а.с.9-10).

Згідно умов якого Виконавець зобов`язується за дорученням Замовника виконати (надати) визначені в Додатках до цього Договору роботи (послуги), забезпечує необхідну їх якість, а Замовник зобов`язується прийняти виконання робіт (надання послуг) та сплатити за це винагороду.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, перелік, строки виконання робіт (надання послуг), а також їх вартість, визначаються в додатках до Договору, та за взаємною згодою Сторін можуть коригуватися в процесі виконання протягом терміну дії Договору шляхом оформлення Сторонами додаткових угод.

Згідно пункту 3.1. Договору (з урахуванням змін внесених згідно додаткової угоди від 01.03.2024 року (а.с. 10 на звороті), оплата вартості робіт (послуг) може бути здійснена Замовником як на умовах попередньої оплати, після погодження вартості робіт (послуг), так і після виконання робіт (надання послуг), а також частинами протягом періоду виконання робіт (надання послуг). Оплата вартості виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється у розмірі 100% їх вартості протягом 10 (десяти) банківських днів, після приймання Замовником у повному обсязі погоджених робіт (послуг), що підтверджується підписаним Сторонами без зауважень Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Якщо Замовник має заборгованість по оплаті вартості виконаних робіт (наданих послуг), проведена попередня оплата за роботи (послуги) та/або сплачені ним поточні суми, зараховуються в рахунок погашення заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення на підставі письмової заяви Виконавця.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що виконання робіт (надання послуг) підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) або накладною, або іншим документом, що посвідчує факт прийняття/передачі робіт(надання послуг) чи їх результатів, що складається Виконавцем після їх проведення і підписується представниками обох Сторін.

Відповідно до пунктів 8.1. та 8.2. Договору Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх обов`язків по цьому Договору, якщо це невиконання є наслідком обставин непереборної сили (стихійне лихо, військові конфлікти і т. п.) або спричинено діями третьої особи. Факт наявності таких обставин підтверджується відповідними компетентними органами. При цьому Сторона, яка не може виконати свої обов`язки через виникнення таких обставин, повинна письмово повідомити іншу Сторону протягом 3 календарних днів з моменту їх виникнення. Несвоєчасність повідомлення позбавляє права посилатися на ці обставини у подальшому.

Обставини непереборної сили автоматично подовжують строк виконання зобов`язань по Договору на строк дії таких обставин (п. 8.2. Договору)

Відповідно до пункту 10.1-10.2 Договору, Договір вступає в силу після його підписання належним чином уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2023 року. За відсутності заперечень Сторін протягом місяця до закінчення терміну дії Договору, він вважається пролонгованим (продовженим/поновленим) на кожний наступний календарний рік.

На виконання умов Договору протягом строку його дії Виконавцем проведено виконання ряду робіт (послуг) на загальну суму 3123805,39 грн.

Замовником проведено оплату за виконані роботи на загальну сумі 2 114 867,49 грн.

Разом з цим, Замовником не оплачено фактично виконані Виконавцем роботи протягом травня-листопада 2024 року, на загальну суму 1008 937,90 грн. виконання яких підтверджено підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки розрахунків №Б-00000185 від 30.11.2024 (а.с.11), даний факт не заперечується відповідачем.

Згідно Специфікації робіт (послуг) від 02.04.2024 сторонами погоджено виконання наступних робіт «Фарбування металопластикового профілю вікон з двох сторін на АЗС №29 (Волинська обл., Володимирський р-н, смт. Іваничі, вул. 8-го Березня, 6в)», загальною вартість - 16788,60 грн., строк виконання - 90 календарних днів з моменту підписання Специфікації.

Виконавцем проведено своєчасне виконання погоджених робіт, в підтвердження чого, сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.05.2024 року на суму 16788,00 грн. Граничний термін оплати 07.06.2024 року.

У зв`язку з наявною заборгованістю Замовника, відповідно до пункту 3.1. Договору, Виконавцем проведено зарахування наявної попередньої оплати в рахунок погашення заборгованості згідно Заяви №28-06-24 від 28.06.2024.

Після чого, залишок заборгованості Замовника перед Виконавцем по Договору №01-12-22 від 01.12.2022 за фактично виконані робити згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.05.2024 року на загальну суму 16 788,00 грн. становить 730,37 грн.

Заборгованість Замовника за виконані роботи згідно акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.05.2024 року становить 730,37 грн., термін оплати якої минув.

Згідно Специфікації робіт (послуг) від 17.05.2024 сторонами погоджено виконання наступних робіт «Реконструкція Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.12.2024 4 операторної під магазин на АЗС №25 (Волинська обл., Ковельський р-н, с. Воля Ковельська, вул. Воля, 38)», загальною вартість - 310 188,53 грн., строк виконання - 180 календарних днів з моменту підписання Специфікації.

Виконавцем проведено своєчасне виконання погоджених робіт, в підтвердження чого, сторонами підписано акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 03.07.2024 року на суму 135 050,98 грн. та від 01.10.2024 року на суму 175137,55 грн. Граничний термін оплати 15.10.2024 року.

Оплати за виконані роботи Замовником не проведено. Заборгованість Замовника за виконані роботи акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 03.07.2024 року та від 01.10.2024 року становить 310188,53 грн., термін оплати якої минув.

Згідно Специфікації робіт (послуг) від 10.06.2024 сторонами погоджено виконання наступних робіт «Реконструкція операторної під магазин на АЗС №1 (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 66А)», загальною вартість - 223 877,80 грн., строк виконання - 180 календарних днів з моменту підписання Специфікації.

Виконавцем проведено своєчасне виконання погоджених робіт, в підтвердження чого, сторонами підписано акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 05.08.2024 року на суму 128 588,37 грн. та від 14.10.2024 року на суму 95 289,43 грн.

Граничний термін оплати 27.10.2024. Жодної оплати за виконані роботи Замовником не проведено. Заборгованість Замовника за виконані роботи згідно актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 05.08.2024 року та від 14.10.2024 року становить 223877,80 грн., термін оплати якої минув.

Згідно Специфікації робіт (послуг) від 15.07.2024 сторонами погоджено виконання наступних робіт «Реконструкція операторної під магазин на АЗС №29 (Волинська обл., Володимирський р-н, смт. Іваничі, вул. 8-го Березня, 6в)», загальною вартість - 173 444,76 грн., строк виконання - 180 календарних днів з моменту підписання Специфікації. Виконавцем проведено своєчасне виконання погоджених робіт, в підтвердження чого, сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.11.2024 року на суму 173 444,76 грн. Граничний термін оплати 22.11.2024 року.

Оплати за виконані роботи Замовником не проведено. Заборгованість Замовника за виконані роботи згідно акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.11.2024 року становить 173 444,76 грн., термін оплати якої минув.

Згідно Специфікації робіт (послуг) від 12.08.2024 сторонами погоджено виконання наступних робіт «Реконструкція операторної під магазин на АЗС №6 (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 36)», загальною вартість - 93 748,76 грн., строк виконання - 180 календарних днів з моменту підписання Специфікації.

Виконавцем проведено своєчасне виконання погоджених робіт, в підтвердження чого, сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15.11.2024 року на суму 93 047,96 грн. Граничний термін оплати 27.11.2024 року.

Оплати за виконані роботи Замовником не проведено. Заборгованість Замовника за виконані роботи згідно акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.11.2024 року становить 93 748,76 грн., термін оплати якої минув.

Згідно Специфікації робіт (послуг) від 09.09.2024 сторонами погоджено виконання наступних робіт «Реконструкція операторної під магазин на АЗС №30 (Волинська обл., с. Селець, вул. Ковельська, 60)», загальною вартість - 32 642,45 грн., строк виконання - 90 календарних днів з моменту підписання Специфікації.

Виконавцем проведено своєчасне виконання погоджених робіт, в підтвердження чого, сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.11.2024 року на суму 32 642,45 грн. Граничний термін оплати 15.11.2024 року.

Оплати за виконані роботи Замовником не проведено. Заборгованість Замовника за виконані роботи згідно акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.11.2024 року становить 32 642,45 грн., термін оплати якої минув.

Згідно Специфікації робіт (послуг) від 13.09.2024 сторонами погоджено виконання наступних робіт «Ремонт острівця під ГРК на АЗС №59 (Рівненська обл., м. Рівне, вул. Курчатова, 9А)», загальною вартість - 16 937,50 грн., строк виконання - 90 календарних днів з моменту підписання Специфікації. Виконавцем проведено своєчасне виконання погоджених робіт, в підтвердження чого, сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.10.2024 року на суму 16937,50 грн.

Граничний термін оплати 07.11.2024 року. 19.09.2024 Замовником проведено часткову оплату виконаних робіт в сумі 9 825,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку за 19.09.2024 року.

Заборгованість Замовника за виконані роботи згідно акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.11.2024 року становить 7112,50 грн., термін оплати якої минув.

Згідно Специфікації робіт (послуг) від 01.10.2024 сторонами погоджено виконання наступних робіт «Фарбування міжколонної перемички на 12-ти АЗС (№1, №2, №3, №4, №5, №7, №8, №9, №13, №14, №16, №19))», загальною вартість - 138 574,80 грн., строк виконання - 45 календарних днів з моменту підписання Специфікації. Виконавцем проведено своєчасне виконання погоджених робіт, в підтвердження чого, сторонами підписано акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.10.2024 року на суму 12078,10 грн., від 29.10.2024 року на суму 43 214,20 грн., від 05.11.2024 року на суму 22 847,40 грн., від 11.11.2024 року на суму 39 693,30 грн., від 14.11.2024 року на суму 20 741,80 грн.

Граничний термін оплати 27.11.2024.

05.11.2024 Замовником проведено часткову оплату виконаних робіт в сумі 12078,10 грн. по акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.10.2024 року, що підтверджується випискою по особовому рахунку за 05.11.2024 року. Оплати за решту виконаних робіт Замовником не проведено. Заборгованість Замовника за виконані роботи згідно актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.10.2024 року, від 05.11.2024 року, від 11.11.2024 року, від 14.11.2024 року становить 126 496,70 грн., термін оплати якої минув.

Згідно Специфікації робіт (послуг) від 14.10.2024 сторонами погоджено виконання наступних робіт «Додаткові роботи на ремонт острівця під ГРК на АЗС №59 (Рівненська обл., м. Рівне, вул. Курчатова, 9А)», загальною вартість - 6 446,21 грн., строк виконання - 15 календарних днів з моменту підписання Специфікації.

Виконавцем проведено своєчасне виконання погоджених робіт, в підтвердження чого, сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.10.2024 року на суму 6 446,21 грн. Граничний термін оплати 07.11.2024 року.

Оплати за виконані роботи Замовником не проведено. Заборгованість Замовника за виконані роботи згідно акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.10.2024 року становить 6 446,21 грн., термін оплати якої минув.

Згідно Специфікації робіт (послуг) від 21.10.2024 сторонами погоджено виконання наступних робіт «Ремонт покрівлі КТП на АЗС №37 (Рівненська обл., с. Немовичі, вул. 1 Травня, 21)», загальною вартість - 34 249,82 грн., строк виконання - 30 календарних днів з моменту підписання Специфікації. Виконавцем проведено своєчасне виконання погоджених робіт, в підтвердження чого, сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 11.11.2024 року на суму 34 249,82 грн.

Граничний термін оплати 25.11.2024 року.

Оплати за виконані роботи Замовником не проведено. Заборгованість Замовника за виконані роботи згідно акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 11.11.2024 року становить 34 249,82 грн., термін оплати якої минув.

Ніяких претензій з боку Відповідача по виконаним роботам не надходило.

Відповідачем, в порушення умов Договору, не було дотримано досягнутих домовленостей щодо проведення оплати. Підписавши договір з усіма додатками, Відповідач взяв на себе певні договірні зобов`язання, виконання яких, у відповідності до чинного законодавства, є обов`язковим.

Отже, на момент звернення до суду за Замовником рахується непогашена заборгованість за фактично виконані роботи перед ТОВ «РЕН-БУД ПЛЮС» по Договору №01-12-22 від 01.12.2022 року в сумі 1008937,90 грн.

29 листопада 2024 року Позивачем вручено Відповідачу претензію про сплату заборгованості №29-11-24 від 29.11.2024 року (а.с.44), в якій просив Відповідача на протязі 3-х календарних днів, з моменту отримання претензії, сплатити всю суму заборгованості.

Однак, вказана претензія Відповідачем не виконана, заборгованість залишається несплачена.

Таким чином, Відповідач не виконав своє зобов`язання щодо оплати вартості робіт в порядку та строки визначені договором, та має заборгованість перед Позивачем в розмірі 1008937,90 грн.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Згідно п.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторонами у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено ст.ст. 843, 844 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 1 ст. 886 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов`язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Згідно зі статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 1008937,90 грн. заборгованості.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 12107,25 грн відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на нього.

Суд критично відноситься до доводів відповідача, що, ТОВ «ВОЛИНЬ-ПАЛИВО» не проведено оплату за фактично виконані Виконавцем роботи протягом травня-листопада 2024 року в сумі 1008937,90 грн. у зв`язку з складним матеріальним становищем, відсутністю грошових коштів, та об`єктивних обставинами що склалися, а також на посилання форс-мажорних обставин, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 8.1. та 8.2. Договору Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх обов`язків по цьому Договору, якщо це невиконання є наслідком обставин непереборної сили (стихійне лихо, військові конфлікти і т. п.) або спричинено діями третьої особи. Факт наявності таких обставин підтверджується відповідними компетентними органами. При цьому Сторона, яка не може виконати свої обов`язки через виникнення таких обставин, повинна письмово повідомити іншу Сторону протягом 3 календарних днів з моменту їх виникнення. Несвоєчасність повідомлення позбавляє права посилатися на ці обставини у подальшому.

Обставини непереборної сили автоматично подовжують строк виконання зобов`язань по Договору на строк дії таких обставин (п. 8.2. Договору).

Відповідач доводить, що з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, і населення, і суб`єкти господарювання, зіткнулися з існуючою проблематикою введеного воєнного стану та відповідних обмежень, спричинених протиправними діями держави-агресора: пошкодження логістики, знищення баз зберігання ПММ, девальвація валют, що також вплинуло і на ТОВ «ВОЛИНЬ-ПАЛИВО». Зазначені обставини значною мірою знизили фінансову спроможність відповідача. Із суті обставин, які змінилися у зв`язку з військовою агресією росії, причини, які зумовили настання їх зміни не могли бути усунені після їх виникнення, адже перебували поза межами волі сторін та жодним чином не пов`язані з їх діями, отже при всій турботливості та обачності, які вимагаються від сторін, вони не могли усунути причини зміни обставин після їх настання. Як зазначає у лютому 2023 року інформаційне агентство УНІАН (автор Катерина Жирій): «Падіння національної економіки за підсумками 2022 року склало безпрецедентні 30,4 відсотка, а споживча інфляція становила 26,6 відсотка, що означає здорожчання товарів і послуг в Україні в середньому на чверть. Відбулася і значна девальвація національної валюти з 29 грн/дол. перед вторгненням до 40 грн/ дол. станом на зараз на готівковому валютному ринку, що теж не могло не позначитися на вартості товарів і послуг.

Згідно ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»: Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово- промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішенням президії ГПП України від 15.07.2014 №40 (3) (далі - Регламент) встановлено єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України (пп. 1.1 п. 1 Регламента).

Відповідно до пп. 3.3 п. 3 Регламенту «Сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово- промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом».

Отже, чинним Регламентом не передбачено засвідчення настання форс-мажорних обставин у формі листа, тому у Товариства відсутні підстави вважати невиконання Споживачем умов Договору такими, що сталися внаслідок обставин непереборної сили.

У постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань.

Враховуючи це, ТПП Україні підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарсько діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншими зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го сталі неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Судом встановлено, що на офіційному сайті ТПП України розміщено таку інформацію:

- ТПП України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);

- з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Наведене надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується;

- даний лист особа, яка порушує свої зобов`язання, у зв`язку із обставинами, пов`язаними із військовою агресією російської федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом;

- при цьому, у разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) дотримуючись порядку, встановленого Регламентом, https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia за кожним зобов`язанням окремо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду №904/3886/21 від 25.01.2022, №917/1053/18 від 16.07.2019, №913/20/21 від 09.11.2021.

Лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання сторонами свого обов`язку.

Відтак, суд зазначає, що одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.

Не є достатнім формальне посилання на лист ТПП, оскільки суд має досліджувати докази в сукупності (Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21.).

Такі обставини, як введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють відповідача виконати свої грошові зобов`язання.

Факт військової агресії Російської Федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати за договором.

В даному випадку, відповідачем не наведено жодної обставини або доказу, які б спростовували позовні вимоги ТОВ «РЕН-БУД ПЛЮС», що свідчить про безпідставність та необґрунтованість відзиву ТОВ «ВОЛИНЬ-ПАЛИВО».

У зв`язку з встановленими обставинами суд відхиляє доводи відповідача про форс-мажорні обставини.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь-Паливо (вулиця Електроапаратна, 3, місто Луцьк, 43020, код ЄДРПОУ 44861952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рен-Буд Плюс (вулиця Української Армії, буд. 7, місто Любомль, Любомльський район, Волинська область 43301, код ЄДРПОУ 444025146) 1 008 937,90 грн. (один мільйон вісім тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень 90 коп.) заборгованості, а також 12107,25 грн. (дванадцять тисяч сто сім гривень 25 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складений 20.01.2025.

СуддяІ. О. Гарбар