Ухвала

від 20.01.2025 по справі 907/1031/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"20" січня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/1031/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши клопотання Керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області, яке міститься в заяві про усунення недоліків позовної заяви, про поновлення процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №907/1031/24 за позовом Керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області в інтересах держави в особі Тячівської міської ради Тячівського району Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Простір Плюс, м. Львів Львівської області про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 156 928,98 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Керівник Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Тячівської міської ради Тячівського району Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Простір Плюс, м. Львів Львівської області про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 156 928,98 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2024 позовну заяву Керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області №07.52.-104-7599ВИХ-24 від 25.11.2024 (вх. №02.3.1-05/1101/24 від 04.12.2024) залишено без руху на підставі ст. 174 ГПК України, оскільки така подана з порушенням вимог п. 2, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме, прокурором вказано невірний код позивача Тячівської міської ради Тячівського району Закарпатської області в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань; не подано доказів, що підтверджують вказані обставини (витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за 2022, 2023 та 2024 роки; документальних доказів у підтвердження факту розірвання Договору оренди землі, укладеного між Тячівською міською радою Закарпатської області та попереднім орендарем Приватним акціонерним товариством Кордон (рішення органу місцевого самоврядування, Додаткова угода про розірвання Договору, акт прийому передачі земельної ділянки тощо)). Встановлено прокурору строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів із дня вручення даної ухвали.

Ухвала Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2024 про залишення позовної заяви без руху у справі №907/1031/24 була надіслана Тячівській окружній прокуратурі Закарпатської області до її електронного кабінету в підсистемі Електронний суд та, відповідно, доставлена до такого 12.12.2024 о 19 год. 55 хв., свідченням чого є наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, складена відповідальним працівником Господарського суду Закарпатської області.

Згідно із ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, із урахуванням того, що ухвала суду від 12.12.2024 про залишення позовної заяви без руху у справі №907/1031/24 в розумінні приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученою прокурору 13.12.2024, встановлений судом 10-денний строк на усунення недоліків позову сплинув 23.12.2024.

Прокурор через підсистему Електронний суд подав заяву про усунення недоліків позовної заяви б/н від 24.12.2024 (вх. №02.3.1-02/10014/24 від 24.12.2024), за змістом якої, серед іншого, просить поновити йому процесуальний строк на вчинення відповідної процесуальної дії, обґрунтовуючи вказане тим, що в період із 13.12.2024 по 24.12.2024 на території Закарпатської області лунало 6 повітряних тривог через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України та обстріли ракетами й безпілотними літальними апаратами дальньої дії. Наведені обставини, за твердженням прокурора, унеможливили перебування на робочому місці й підготовку відповідних документів з метою усунення недоліків поданої суду позовної заяви, враховуючи необхідність дотримання правил безпеки під час повітряної тривоги.

Оцінюючи клопотання прокурора про поновлення процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №907/1031/24, суд зазначає наступне.

В силу ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (стаття 114 ГПК України).

Процесуальний строк виступає одним із ключових елементів господарсько-процесуальної форми і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

З огляду на системний аналіз ГПК України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з-поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.06.2024 у справі №756/11081/20, за загальним правилом, метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк, як відрізок часу, обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Згідно із ч. 2 ст. 118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого, вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13 та від 24.10.2022 у справі №910/18480/20, а також в ухвалах Верховного Суду від 21.09.2023 у справі №908/3410/21, від 18.03.2024 у справі №906/1159/22, від 05.06.2024 у справі №911/1699/21, від 06.08.2024 у справі №914/1786/23 та від 20.12.2024 у справі №924/1014/23).

Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/17, від 16.11.2022 у справі №13/197-10, від 28.04.2023 у справі №924/427/22, від 12.11.2024 у справі №8/468-08 та в ухвалах Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №908/413/24, від 19.12.2024 у справі №908/289/24 та від 19.12.2024 у справі №922/827/21).

Отже можливість поновлення судом пропущеного процесуального строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин його строку, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Обґрунтовуючи наявність правових підстав для поновлення судом пропущеного процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №907/1031/24, прокурор покликається на те, що в період із 13.12.2024 по 24.12.2024 на території Закарпатської області лунало 6 повітряних тривог через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України та обстріли ракетами й безпілотними літальними апаратами дальньої дії, і наведене, у свою чергу, унеможливило перебування на робочому місці й підготовку відповідних документів з метою усунення недоліків поданої суду позовної заяви.

У даному контексті суд звертається до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22 та постановах Верховного Суду від 11.09.2023 у справі №908/1916/21, від 10.01.2024 у справі №908/1689/22, згідно з якими введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку.

На переконання суду, прокурором не наведено таких об`єктивних причин, які дійсно перешкодили йому звернутися із заявою про усунення недоліків позовної заяви в межах встановленого судом десятиденного строку із дня вручення ухвали від 12.12.2024 про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку із чим наведені прокурором підстави для поновлення відповідного процесуального строку визнаються неповажними.

Оголошення повітряних тривог не може бути основною причиною для поновлення строку на подання заяви про усунення недоліків позовної заяви, оскільки повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру, вони оголошуються в різних регіонах України та не є безперервними.

Як вбачається з інформації, наявної на загальнодоступному вебсайті Офіційна карта повітряних тривог України (https://map.ukrainealarm.com/), в період із 13.12.2024 по 24.12.2024 на території Закарпатської області зафіксовано 6 сповіщень сигналу Повітряна тривога!, зокрема:

- 13.12.2024 із 07 год. 21 хв. до 09 год. 56 хв. (тривалість 02 год. 34 хв.);

- 14.12.2024 із 09 год. 26 хв. до 09 год. 54 хв. (тривалість 28 хв.);

- 20.12.2024 із 06 год. 36 хв. до 07 год. 41 хв. (тривалість 01 год. 04 хв.) та із 12 год. 15 хв. до 12 год. 36 хв. (тривалість 21 хв.);

- 21.12.2024 із 10 год. 32 хв. до 11 год. 02 хв. (тривалість 30 хв.);

- 23.12.2024 із 17 год. 58 хв. до 18 год. 20 хв. (тривалість 21 хв.).

З вищенаведеного вбачається, що в період робочого часу повітряна тривога на території Закарпатської області тривала 2 год. 17 хв., і наведене, у свою чергу, свідчить про необґрунтованість посилань прокурора на оголошення повітряних тривог в якості підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, позаяк вказані сповіщення про ймовірну небезпеку в період робочого часу були недовготривалими. При цьому, прокурор не навів жодних обґрунтувань у підтвердження того, яким чином оголошення повітряних тривог у цей період самі по собі призвели до неможливості своєчасно подати заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про те, що прокурором не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на усунення недоліків позовної заяви в даній справі, а також не зазначено об`єктивних непереборних обставин, що стали причиною такого пропуску, у зв`язку із чим у клопотанні Керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області, яке міститься в заяві про усунення недоліків позовної заяви, про поновлення процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №907/1031/24 належить відмовити.

Аналогічне правозастосування міститься в ухвалах Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №908/413/24, від 19.12.2024 у справі №908/289/24 та від 19.12.2024 у справі №922/827/21.

Керуючись ст. 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області, яке міститься в заяві про усунення недоліків позовної заяви б/н від 24.12.2024 (вх. №02.3.1-02/10014/24 від 24.12.2024), про поновлення процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №907/1031/24.

2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

У зв`язку із перебуванням судді Пригари Л.І. у відпустці із 23.12.2024 по 10.01.2025 включно, ухвалу складено та підписано 20.01.2025.

Суддя Л.І. Пригара