Рішення

від 20.01.2025 по справі 908/2998/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/210/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2025 Справа № 908/2998/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/2998/24

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ВУСО (вул. Казимира Малевича, буд. 31, м. Київ, 03150)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)

про стягнення 13 543,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

14.11.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява (вих. № 5447/2/2024/вих від 14.11.2024) Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ВУСО до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО про стягнення 13543,20 грн. страхового відшкодування.

Позов обґрунтовано Законом України Про страхування, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1194 ЦК України.

16.12.2024 через систему Електронний суд надійшла відповідь на відзив. Додаток 6 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, це перелік рекомендованих актів, довідкової літератури, тобто носить лише рекомендаційний та довідковий характер. У даному випадку розмір заподіяної шкоди повинен визначатися виходячи з фактичної суми, встановленої відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Згідно п. 8.2 Методики, якщо для відновлення пошкодженого в ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені на нові, страховик відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Якщо пошкоджені складники замінюються складниками, які вже були у використанні (б/в), то страховик відшкодовує повну вартість даних складових частин. Відповідачем не взято до уваги, що заміна пошкоджених складових частин була проведена на бувші у використанні, на які згідно Методики не передбачено застосування коефіцієнта фізичного зносу. Позов просив задовольнити в повному обсязі.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

12.12.2024 через систему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву. Проти позовних вимог заперечив, у позові просив відмовити. Відповідно до розрахунку № 20657 СПР ЕЗ 3011829 від 10.10.2023, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Audi Q7 р.н. НОМЕР_1 , становить 0,49. Таким чином, враховуючи наданий позивачем рахунок-фактуру № Л-000036 від 13.09.2023, розмір матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Audi Q7, р.н. НОМЕР_1 , дорівнює 35122,20 грн. (вартість запчастин 36250 грн. * (1-0,49) + вартість робіт та матеріалів 16635 грн.). 31.07.2024 відповідачем здійснено виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 31922,20 грн. Не погоджується з вимогою позивача про доплату страхового відшкодування. Відповідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, пріоритетними є дані про вартість складових частин, які поставляє виробник КТЗ у мережу своїх офіційних дилерів у регіоні. Оскільки ПП ЛУЦАК Д.С. не є офіційним дилером виробника КТЗ, вказана ним вартість частин б/в не є об`єктивною і не може бути врахована, як вартість запчастин, на які не нараховується знос. При цьому зазначив, що не заперечує відносно здійснення доплати страхового відшкодування, за умови надання позивачем доказів підтвердження заміни бампера у офіційного дилера регіону.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2998/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.11.2024 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2998/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Зобов`язано позивача надати (витребувано): у строк до 28.11.2024 копію претензії та докази її направлення відповідачу.

Ухвала суду від 19.11.2024 про відкриття провадження в цій справі доставлена до електронних кабінетів сторін 19.11.2024 о 20:36 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

22.11.2024 від представника позивача через систему Електронний суд надійшла заява, в якій зазначено про допущену при складанні позовної заяви технічну помилку (описку). А саме: помилково вказано вих. номер претензії: 272 від 18.01.2024, тоді як правильно - 27.09.2023 направлено претензію вих. № 3537.

При цьому, вимоги суду, викладені в ухвалі від 19.11.2024, позивачем не виконано, не надано копії претензії (з будь-яким номером та датою) та докази її направлення відповідачу.

Ухвалою суду від 25.11.2024 повторно зобов`язано позивача надати (витребувано): у строк до 28.11.2024 копію претензії та докази її направлення відповідачу.

22.11.2024 від представника позивача через систему Електронний суд надійшла заява, згідно якої просив долучити до матеріалів справи докази, які було витребувано ухвалою суду від 19.11.2024.

Оскільки вказані докази були передані судді Ярешко О.В. у понеділок 25.11.2024 (після постановлення ухвали від 25.11.2024), суд ухвалою від 26.11.2024 задовольнив заяву позивача, докази долучені до матеріалів справи та прийняті судом до розгляду.

12.12.2024 від відповідача через систему Електронний суд (сформовано в системі 11.12.2024) надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання відзиву по справі № 908/2998/24. Неможливість надання відзиву в установлений судом строк обґрунтовано великою кількістю судових справ за участю ТДВ СК КРЕДО та введенням графіків погодинних відключень електроенергії, що значно ускладнює можливість вчасної підготовки та подання документів.

12.12.2024 від відповідача через систему Електронний суд (сформовано в системі 11.12.2024) надійшов відзив на позовну заяву.

У зв`язку зі знаходженням судді Ярешко О.В. у відпустці з 09.12.2024 по 26.12.2024, клопотання по суті розглянуто судом 27.12.2024.

Ухвалою суду від 27.12.2024 продовжено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву. Відзив, що надійшов до суду 12.12.2024, долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Рішення по суті ухвалено судом 20.01.2025.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

31.10.2022 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ВУСО (позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 19588648-02-1-21 щодо транспортного засобу Audi Q7, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії договору з 29.09.2022 по 28.09.2023.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , транспортний засіб Audi Q7, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 .

Як встановлено Шевченківським районним судом (постанова суду від 16.10.2023 у справі № 727/10052/23), 12.09.2023 о 13:05 год., у м. Чернівці по вул. Небесної Сотні, 9-б, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу Audi Q7, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та транспортного Fiat Doblo, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та були спричинені матеріальні збитки.

Судом ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено стягнення у вигляді штрафу.

Постанова суду від 16.10.2023 у справі № 727/10052/23 набрала законної сили 27.10.2023.

Оцінювачем/спеціалістом ПрАТ «СК «ВУСО», за участю ОСОБА_3 , було складено акт (протокол) огляду ТЗ заява на виплату від 13.09.2023, згідно якого здійснено огляд ТЗ Audi Q7, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та зафіксовано характер пошкоджень.

ПП ЛУЦАКОМ Д.С. складено рахунок-фактуру № Л-0000036 від 13.09.2023 щодо ТЗ Audi Q7, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на суму 52885,00 грн.

Згідно наряду-замовлення № Л-0000018 (акт виконаних робіт) від 06.11.2024 ПП ЛУЦАКОМ Д.С. було виконано ремонт вказаного автомобіля на суму 52885,00 грн.

ПрАТ Страхова компанія ВУСО складено страховий акт № 2318565-1 від 26.09.2023, відповідно до якого страхове відшкодування склало суму 52885,00 грн. грн.; одержувачем страхового відшкодування визначено ПП ЛУЦАКА Д.С.

Згідно платіжної інструкції № 44371 від 26.09.2023 позивач перерахував на рахунок ФОП ЛУЦАКА Д.С. суму 52885,00 грн. страхового відшкодування з призначенням платежу: страх. відшк., стр. ГУЦУЛ.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Fiat Doblo, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО (відповідач), що підтверджується полісом обов`язкового страхування № 214746148, який був діючим на 12.09.2023 (станом на час скоєння ДТП). Ліміт за шкоду по майну встановлено у розмірі 160000,00 грн., франшиза 3200,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою від 27.09.2023 № 3537, просив здійснити на вказаний рахунок позивача відшкодування в розмірі 52885,00 грн. Заява була надіслана на електронну пошту відповідача 27.09.2023.

Відповідач на звернення позивача надіслав останньому розрахунок коефіцієнту фізичного зносу КТЗ Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який склав 0,49.

Згідно довідки позивача, 31.07.2024 на р/р компанії надійшло 31922,50 грн. від ТДВ «СК «КРЕДО» з призначенням платежу: «Страх.відш.згідно акту 3011828-1, поліс № ЕР-214746148, без ПДВ».

Позивач просив стягнути з відповідача 13543,20 грн. недоплаченого страхового відшкодувашшя.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З огляду на встановлену в наведеній вище нормі чинного законодавства презумпцію вини, відповідач звільняється від обов`язку відшкодування шкоди в тому випадку, якщо доведе, що шкода завдана не з його вини.

Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини (така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16).

Відповідно ч. 1 ст. 16 Закону України Про страхування, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 18 Закону України Про страхування визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Аналогічний припис викладений у ст. 988 ЦК України.

Статтею 9 вказаного вище Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, позивач (страховик) виконав зобов`язання перед своїм страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту та на підставі страхового акту та заяви страхувальника здійснив страхову виплату в сумі 52885,00 грн., що підтверджується матеріалами справи. Відповідач перерахував позивачу 31992,50 грн. страхового відшкодування. Позивачем заявлено позов про стягнення недоплаченої відповідачем суми страхового відшкодування в розмірі 13543,20 грн.

У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку з виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правову позицію, що згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків. У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

За змістом статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", якими регулюються правовідносини між сторонами в справі, позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до ТДВ Страхова компанія КРЕДО, яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля Fiat Doblo, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.

Відповідно ст. 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 даного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

У відповідності п. 12.1 ст. 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічний припис викладений у ст. 9 Закону України "Про страхування".

Відповідно ч. 36.2 ст. 36 даного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно п. 37.2 ст. 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно п. 32.7 ст. 32 вказаного Закону, відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Вказана Методика, згідно з п.п. 1.2, 1.4, встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів; застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.

Відповідно до вимог п. 8.2 цієї Методики, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е з), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;

Е з - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.

Згідно п. 7.39 даної Методики, винятками стосовно використання зазначених вимог є: б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини)).

Згідно наданого відповідачем звіту від 10.10.2023, вартість коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля визначено: 0,49.

Позивач погодився з визначенням коефіцієнту фізичного зносу: 0,49, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач не заперечив документів станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт пошкодженого автомобіля.

Відповідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як слідує з акту виконаних робіт від 06.11.2024, складеного СТО, на якій проводився відновлюваний ремонт пошкодженого автомобіля, були використані деталі: бампер передній на суму 27680,00 грн., який має певну зношеність (був у використанні) (позначка (б/у).

Положеннями Методики не передбачено застосування коефіцієнту фізичного зносу до деталей, які були використані для ремонту автомобіля, які вже були у користуванні та ремонті.

Відповідачем не надано доказів того, що до деталей, які використовувались для ремонту пошкодженого автомобіля не застосовано коефіцієнту фізичного зносу та вартість використаних у ремонті деталей є такою ж, або більшою, ніж вартість нових деталей.

Відтак, суд дійшов висновку щодо незастосування до ремонтних деталей, які були у використанні, коефіцієнту фізичного зносу, оскільки нормами чинного законодавства та положеннями Методики не передбачено застосування коефіцієнту фізичного зносу до деталей, які вже були у користуванні (б/у) та ремонті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2017 року у справі № 922/2773/15.

Відповідач посилається на п. 8.5.10 Методики, яким встановлено, що дані про вартість складових частин КТЗ, які підлягають заміні, беруть відповідно до додатка 6, інформаційного забезпечення від виробника КТЗ, а також інших джерел, які містять у собі необхідну інформацію щодо оригінальних складників. Посилається на п. 8.5.11 Методики, згідно якого визначено, до належить до оригінальних складових частин та зазначено, що пріоритетними є дані про вартість складових частин, які поставляє виробник КТЗ у мережу своїх офіційних дилерів у регіоні.

Додаток 6 до Методики має назву: Перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням.

Методикою не визначено обов`язкового застосування оригінальних складових частин, що поставляються виробником КТЗ у мережу своїх офіційних дилерів у регіоні.

Відтак, суд не погоджується з твердженням відповідача щодо того, що заміна бамперу пошкодженого автомобіля мала відбуватися лише за умови його купівлі в офіційного дилера регіону.

Позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 52885,00 грн. Розмір страхового відшкодування, розрахований позивачем, склав 48665,70 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,49, окрім складнику (бампер), який був у використанні.

Згідно полісу обов`язкового страхування № 214746148, яким відповідачем застрахована цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Fiat Doblo, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ліміт за шкоду по майну встановлено у розмірі 160000,00 грн., франшиза 3200,00 грн.

Відтак, відповідач мав сплатити страхове відшкодування в сумі 45465,70 грн. (48665,70 грн. - 3200,00 грн. (франшиза) = 45465,70 грн.).

Згідно довідки позивача, 31.07.2024 на р/р компанії надійшло 31922,50 грн. від ТДВ «СК «КРЕДО» з призначенням платежу: «Страх.відш.згідно акту 3011828-1, поліс № ЕР-214746148, без ПДВ».

Таким чином, до стягнення з відповідача належить сума 13543,20 грн.

На підставі викладеного вище, позов задовольняється судом повністю.

6. Судові витрати

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, судовий збір у сумі 2422,40 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява подана позивачем до суду в електронній формі.

Позивачем був сплачений судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено Законом України Про судовий збір (без врахування коефіцієнту 0,8), на суму 605,60 грн., яка підлягає поверненню позивачу з державного бюджету ухвалою суду, за наявності відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ВУСО (вул. Казимира Малевича, буд. 31, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 31650052) 13543 (тринадцять тисяч п`ятсот сорок три) грн. 20 коп. страхового відшкодування, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 20 січня 2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко