ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
20.01.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/50/24Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В., розглянувши заяву АТ "Комінбанк" про забезпечення позову вх.№396/25 від 16.01.2025 у справі
за позовом: Акціонерного товариства "Комінбанк"
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс"
про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Акціонерне товариство "Комінбанк" із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" про звернення стягнення заборгованості за Договором №12/21 від 09.02.2021 про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії від 09.02.2021 та Договором №100/21 від 12.07.2021 про відкриття відновлювальної кредитної лінії за програмою "Доступні кредити 5-7-9%", на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 12.07.2021, на предмет застави за Договорами застави транспортних засобів №12/21-3-1 від 09.02.2021, №100/21-3-1 від 12.07.2021, №12/21-3-2 від 09.02.2021, №100/21-3-2 від 12.07.2021 в сумі 64231404 грн 87 коп.
30.01.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 21.02.2024, яке відкладав на 13.03.2024, 14.03.2024, 26.03.2024.
26.03.2024 суд постановив призначити у справі судово - економічну експертизу; проведення експертизи доручити Івано-Франківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та зупинив провадження у справі на час проведення цієї експертизи.
16.01.2025 АТ "Комінбанк" подав заяву про забезпечення позову вх.№396/25, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ "Серін -Ліс" вчиняти дії щодо демонтажу та вивезення (переміщення) виробничого обладнання, що належить ПрАТ "Серін -Ліс" та передане АТ "Комінбанк" на підставі Договору застави рухомого майна №12/21-3-2 від 09.02.2021 та Договору застави рухомого майна №100/21-3-2 від 12.07.2021, яке знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Надвірнянський район, селище міського типу Делятин, вул.16 Липня, будинок 11 з вказаної адреси.
Подана заява мотивована тим, що невжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо демонтажу та вивезення (переміщення) виробничого обладнання, призведе до порушення вимоги щодо ефективного захисту порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Суд вважає, що для розгляду вказаної заяви провадження у справі належить поновити.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст. 137).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення таких дій без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення заборгованості в сумі 67349 342 грн 11 коп., що виникла внаслідок порушення відповідачем своїх зобов"язань згідно з Договором №12/21 від 09.02.2021 про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії від 09.02.2021 та Договором №100/21 від 12.07.2021 про відкриття відновлювальної кредитної лінії за програмою "Доступні кредити 5-7-9%", шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та застави. Зокрема, у позові позивач просить в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет застави згідно з договорами застави рухомого майна №12/21-3-2 від 09.02.2021 та №100/21-3-2 від 12.07.2021.
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналіз наведених позивачем обґрунтувань доцільності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо демонтажу та вивезення (переміщення) заставного майна, не дає суду підстав вважати, що є необхідність у забезпеченні позову, оскільки заявник не подав жодних доказів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість ефективного захисту прав у разі задоволення позовних вимог.
Припущення позивача про можливе приховування, демонтаж чи вивезення рухомого майна відповідачем, само по собі не є належним доказом вчинення таких дій, які б свідчили про те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду та призвести до ускладнення захисту права.
Суд зазначає, що відповідно до п.3.2.2. договору застави рухомого майна №12/21-З-2 від 09.02.2021 та договору застави рухомого майна №100/21-З-2 від 12.07.2021, позивач як заставодержатель має право перевіряти документально та фактично наявність та стан збереження предмета застави. А також, відповідно до п.3.2.5 вказаних вище договорів застави, позивач як заставодержатель має право самостійно вживати всіх заходів, необхідних для захисту предмета застави від порушень з боку третіх осіб.
Подана заява не містить доказів чи посилань на докази, які б підтверджували те, що позивач з метою перевірки щодо збереження предмета застави скористався правами зазначеними в п.п.3.2.2. та п.3.2.5. договорів застави та встановив порушення з боку відповідача. До заяви також не долучені докази, які б підтвердили наміри відповідача демонтувати чи вивезти заставне майно.
Відтак суд встановив, що подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб на цій стадії судового процесу.
Враховуючи те, що заявник не довів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, заява про забезпечення позову до задоволення не належить.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Провадження у справі №909/50/24 поновити.
2. В задоволенні заяви АТ "Комінбанк" про забезпечення позову вх.№396/25 від 16.01.2025 у справі №909/50/24 відмовити.
3. Зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в строк та порядку, що визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Дата підписання: 20.01.2025
Суддя Т.В. Максимів
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2025 |
Оприлюднено | 21.01.2025 |
Номер документу | 124516146 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі банківської діяльності, з них кредитування, з них забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Максимів Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні