Рішення

від 20.01.2025 по справі 910/13927/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.01.2025Справа № 910/13927/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4 Д; ідентифікаційний код 42086719)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Покров Девелопмент» (01054, місто Київ, вул. Дмитрівська, буд. 75, кв. 30; ідентифікаційний код 40384139)

про стягнення 676 735, 18 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі за текстом - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Покров Девелопмент» (далі за текстом - ТОВ «Покров Девелопмент», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії споживачу № 1892 від 01.01.2019 (далі за текстом - Договір) в розмірі 664 756, 81 грн за спожиту у липні - вересні 2024 електричнe енергі., 3 % річних - 4 053, 61 грн, інфляційні втрати - 7 924, 76 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним належним чином виконано зобов`язання за Договором та поставлено Відповідачу електричну енергію за період липень - вересень 2024 на загальну суму 903 827,41 грн., яку Відповідачем оплачено частково, що спричинило виникнення заборгованості та прострочення виконання грошового зобов`язання.

2. Стислий виклад позиції Відповідача.

Заперечуючи щодо заявленого позову Відповідача зазначає, що обов`язок з оплати електричної енергії за вересень 2024 у нього не виник оскілки Відповідачем не отримано ні рахунок на оплату ні акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вказаний місяць.

Відповідач звертає увагу суду на те, що господарська діяльність у м. Покровську 22.08.2024 призупинено в силу чого у товариства відсутні кошти для проведення належного розрахунку за отриману електричну енергії.

Посилаючись на наявні форс-мажорні обставини Відповідач просить суд звільнити його від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання перед Позивачем.

Крім того, Відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців з дня його ухвалення в силу наявності обставин, які ускладнюють негайне виконання рішення суду.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

12.12.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

18.12.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

31.12.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких сторона зокрема просить суд поновити процесуальний строк на їх подання.

Суд зазначає, що клопотання Відповідача про поновлення процесуального строку взагалі не містить обґрунтувань та зазначення поважності причин пропуску такого строку, що унеможливлює його задоволення, а тому в силу положень частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) заперечення на відповідь на відзив залишаються судом без розгляду.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.01.2019 між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Споживач) укладено договір постачання електричної енергії споживачу № 1892, а 01.04.2021 умови останнього змінено шляхом обрання Індивідуальної комерційної пропозиції «Вільна (строкова)».

Відповідно до пункту 1.1 Договору, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) Постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до цього Договору.

Умовами пункту 2.1 Договору передбачено, що за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього Договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії Договору (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору.

Відповідно до пункту 5.4 Договору, ціна електричної енергії має зазначатись Постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим Договором. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць згідно пункту 5.5 Договору.

Умовами пункту 5.6 Договору передбачено, що розрахунки Споживача за Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

За умовами пункту 5.7 Договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6.2 Договору, Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цьому Договору.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього Договору починають виконуватися з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) Постачальника. Цей Договір в частині виконання зобов`язань Споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем таких зобов`язань (пункт 13.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції «Вільна (строкова)», що є Додатком № 2 до Договору (далі за текстом - Комерційна пропозиція).

Відповідно до пункту 5.1 Комерційної пропозиції остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання має здійснюватися не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду.

Пунктом 6.3 Комерційної пропозиції передбачено, що рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим після отримання звіту Споживача про покази засобу обліку Постачальником або після отримання Постачальником від Оператора системи розподілу даних про обсяги споживання Споживача.

Строк дії Договору на умовах Комерційної пропозиції згідно пункту 9.1 останньої - починає діяти з першого розрахункового періоду квітні 2021 але не раніше дати підписання цієї Комерційної пропозиції. Договір укладається строком на 12 календарних місяців та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо Постачальник не відмовився від його пролонгації у зв`язку з порушенням Споживачем умов пункту 5.1 Договору цієї Комерційної пропозиції.

Згідно доводів Позивача, ним зобов`язання за Договором виконано повністю, та поставлено Відповідачу електричну енергію у липні 2024 в обсязі 78497 кВт*год, серпні 2024 - 13944 кВт*год, вересні 2024 - 91 кВт*год, що підтверджується інформацією щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії від 20.09.2024, 24.09.2024 та 24.10.2024, яка надана оператором системи розподілу (виконує функції адміністратора комерційного обліку), АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», у відповідності до вимог пунктів 4.3, 4.12, підпункту 31 пункту 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави пункту 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.

На підставі отриманих даних про спожиті Відповідачем обсяги електричної енергії, Позивачем сформовані та видані рахунки за липень 2024, серпень 2024, вересень 2024 на загальну суму 903 827,41 грн.

Акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за розрахункові періоди липень 2024 - 767 387, 93 грн, серпень 2024 - 135 542, 54 грн підписані та отримані Відповідачем в сервісі «Особовий кабінет», що відображається в документах двома зеленими «галочками» в лівому нижньому куті.

Крім того, акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за розрахункові періоди липень 2024, серпень 2024, вересень 2024 направлені 01.11.2024 на юридичну адресу Відповідача згідно доданих до позову доказів.

Згідно доводів Позивача, Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов`язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії. В рахунок нарахувань за липень 2024 року здійснено два платежі: від 15.07.2024 на суму 119 535,00 грн, від 25.07.2024 - на 119 535,00 грн згідно доданих виписок.

За серпень 2024 - вересень 2024 Відповідач не здійснив жодної оплати, а відтак станом на дату звернення до суду з позовом у Відповідача існує заборгованість в розмірі 664 756,81 грн.

Оскільки в силу зазначеного Відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання Позивачем здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат згідно наданого розрахунку.

Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що останнім не заперечується факт споживання електричної енергії та її обсяг за спірний період.

Натомість Відповідач зазначає, рахунок та акт за вересень 2024 року на суму 896,94 грн. ним не отримувався (до моменту отримання позову) у зв`язку з чим зобов`язання зі сплати заборгованості за вересень 2024 року ще не виникли.

Щодо нарахованих Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат Відповідача зазначає, що повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП місцем провадження господарської діяльності є м. Покровськ. Так, діяльність Відповідача пов`язана з активом (нерухомим майном) - будівлею ТЦ «БУЛЬВАР», розташованого за адресою: м. Покровськ, вул. Європейська, 25/2,, а саме експлуатація та подальша здача в оренду нерухомого майна, як згідно доводів Відповідача належить йому на праві власності.

05.08.2024 Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області звернулась до Відповідача з листом від 05.08.2024 № 01-33-996 з проханням тимчасового припинення функціонування торгівельно-розважального центру «Бульвар», розташованого за адресою: м. Покровськ, вул. Європейська, 25/2 у зв`язку зі ускладненням військової обстановки та можливістю обстрілів місць масового скупчення людей.

ТОВ «Покров Девелопмент» у зв`язку з ускладненням безпекової ситуації в населених пунктах Донецької області, що наближені до лінії фронту, зокрема м. Покровську та постійними обстрілами зі сторони російської федерації учасника ТОВ «Покров Девелопмент» прийнято рішення № 22/08/24 від 22.08.2024 призупинити провадження діяльності товариства через військову агресію з боку Російської Федерації на території України та віднесення фактичного місця провадження господарської діяльності - м. Покровська до зони активних бойових дій на весь час дії правового режиму воєнного стану.

22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято наказ № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно якого з 22.08.2024 - станом на даний момент, м. Покровськ визнається територією активних бойових дій.

Відповідач зазначає, що на час призупинення роботи оренда плата не нараховується, договори оренди призупинені, а відповідач не отримує дохід.

Залишок коштів ТОВ «Покров девелопмент» розподілено на покриття витрат з утримання будівлі, зокрема, як частково сплачено заборгованість за липень 2024.

Після 05.08.2024 ТОВ «Покров девелопмент» не отримував прибуток та не мав можливості сплачувати заборгованість перед Позивачем.

Відповідач посилається на введений з 24.02.2022 на території України воєнний стан, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та зазначає про існуючі форс-мажорні обставини для ТОВ «Покров Девелопмент», до яких також включено неможливість провадження господарської діяльності за місцем її фактичного здійснення в м. Покровськ та отримання прибутку.

Зазначене, на переконання Відповідача свідчить про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язань у зв`язку з тим, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили.

Крім того, Відповідач також просить суд відстрочити виконання рішення суду на строк 12 місяців з дня його ухвалення оскільки наявні обставини, що ускладнюють негайне виконання рішення суду, а фактичне накладання санкцій в процесі виконавчого провадження зупинить процес відновлення Товариства, оскільки ТОВ «Покров Девелопмент» планує відновлення діяльності протягом шести місяців, відтак вважає, що здатне виконати рішення через 12 місяців.

У відповіді на відзив Позивач зазначає, що здійснені ним нарахування є належними оскільки здійснені відповідно до даних, отриманих від оператора системи розподілу АТ «Дтек Донецькі електромережі» як адміністратора комерційного обліку, а зобов`язання є такими, строк виконання по яких настав, зокрема і в частині спожитої електричної енергії за вересень 2024 оскільки Позивачем надано доказ направлення акту та рахунку за вказаний місяць на адресу Відповідача.

Наявність форс-мажорних обставин Відповідачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами.

Так само не підтверджено наявність поважних причин для відстрочення виконання рішення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі за текстом - Закон № 2019-VIII).

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до частин 1-2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до пункту 3.1.1 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (пункт 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Як встановлено судом вище, згідно пункту 5.5 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць, а пунктом 5.1 Комерційної пропозиції визначено обов`язок Відповідача здійснити остаточний розрахунок - не пізніше ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду після здійснення нарахування постачальником.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 ЦК України обов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України, частина 7 статті 193 ГК України).

Із врахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що Відповідачем отримано від Позивача електричну енергію та спожиту в обсягах визначених Постачальником, а відтак у Відповідача виник обов`язок здійснити остаточний розрахунок за останню, а саме за липень 2024 в розмірі 528 317, 33 грн, за серпень 2024 в розмірі 135 542,54 грн та вересень 2024 в розмірі 896, 94 грн., що загалом становить - 664 756, 81 грн.

При цьому судом враховано, що Відповідачем не заперечувався обсяг наданої енергії за спірний період як і не заперечувався обов`язок з її оплати, окрім за вересень 2024 щодо якого суд зазначає, що згідно наявних у справі доказів Позивачем вчинено всі належні дії та направлено на адресу Відповідача акт та рахунок за спірний період засобами поштового зв`язку.

Натомість неотримання суб`єктом господарювання поштової кореспонденції не може впливати на обставину настання зобов`язань з розрахунку.

В силу зазначеного, суд дійшов висновку, що зобов`язання у Відповідача з оплати електричної енергії за Договором за спірний період є таким, що настали не раніше п`яти робочих днів після закінчення відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) та після здійснення нарахування постачальником, тобто фактично з моменту отримання рахунків на оплату, в силу чого вимоги Позивача про стягнення 664 756, 81 грн основного боргу є правомірними.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Що стосується нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки останні виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Згідно висновків Верховного Суду у постанові 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зменшено може бути розмір таких відсотків річних, а не нараховані суми таких відсотків, що також виключає можливість застосування такої судової практики у даній справі, оскільки Позивачем здійснено нарахування відсотків у відповідності до статті 625 ЦК України в розмірі 3 %.

Вирішуючи питання зменшення нарахованих Позивачем сум 3 % річних та інфляційних втрат, суд притримується того, що заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, а відтак не можуть зменшуватися судом.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2020 у справі № 920/653/19 та від 31.01.2022 у справі № 910/15116/18.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Як вірно зазначено Позивачем, доводи Відповідача про порушення зобов`язань за Договором виключно з підстав існування непереборних обставин (форс-мажору) не підтверджені належними та допустимими доказами.

Судом не заперечується можливість скрутного матеріального становища Відповідача з огляду на припинення господарської діяльності у м. Покровськ в силу віднесення вказаного міста до території активних бойових дій.

Однак, судом враховано, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відповідач окрім виду діяльності: «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний)» має також і інші, а саме « 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування 62.02 Консультування з питань інформатизації 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту 68.31 Агентства нерухомості 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна».

В силу зазначеного та наданого Відповідачем повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП за 30.09.2020, суд не може дійти однозначного висновку про відсутність у Відповідача будь-якого іншого майна, господарської діяльності та відсутність коштів для проведення розрахунків з Позивачем за спожиту електричну енергію, більшу вартість якої Відповідачу виставлено за час провадження ним господарської діяльності (липень-серпень 2024).

Відтак, нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення строків оплати за липень-серпень 2024 здійснено правомірно та з наданням Відповідачу 5-ти денного робочого терміну (з моменту отримання рахунку) для їх оплати.

Нарахування інфляційних втрат за прострочення платежу за вересень 2024 суд вважає безпідставним оскільки матеріали справи не містять доказів вручення споживачу такого рахунку 04.10.2024 (як вказано Позивачем у розрахунку), а натомість наявні докази, з яких вбачається, що первинні документи за вказаний місяць Відповідачу направлено 01.11.2024, що в силу визначених меж позовних вимог унеможливлює здійснення таких нарахувань.

Суд погоджується з доводами Позивача, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Що стосується доводів Відповідача про необхідність відстрочення виконання рішення суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.

З огляду на викладене, враховуючи заперечення Позивача, суд дійшов висновку, що Відповідачем не підтверджено відповідно до положень статей 73, 74, 76-79 ГПК України існування у нього виняткових обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі або роблять його неможливим. За таких обставин, дотримуючись балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочки виконання рішення суду у даній справі.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи встановлене вище судом, за сукупність наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати за поставлену електричну енергію у зв`язку з чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання у зв`язку з чим вимоги Позивача є правомірними, а позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Покров Девелопмент» (01054, місто Київ, вул. Дмитрівська, буд. 75, кв. 30; ідентифікаційний код 40384139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4 Д; ідентифікаційний код 42086719) основний борг - 664 756 (шістсот шістдесят чотири тисячі сімсот п`ятдесят шість) грн 81 коп, 3 % річних - 4 052 (чотири тисячі п`ятдесят дві) грн 07 коп, інфляційні втрати - 7 924 (сім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 76 коп та судовий збір - 8 120 (вісім тисяч сто двадцять) грн 80 коп.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. У відстроченні Товариству з обмеженою відповідальністю «Покров Девелопмент» виконання рішення суду - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 20.01.2025

Суддя Антон ПУКАС