Рішення

від 09.01.2025 по справі 910/11812/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2025Справа № 910/11812/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Елерон" про стягнення 777 443,10 грн,

за участю представників:

позивача: Загреви О.Л;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2024 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Елерон" (далі - Товариство) 777 443,10 грн, з яких: 539 460,00 грн - основний борг, 122 676,23 грн - пеня, 53 946,00 грн - штраф, 42 128,85 грн - інфляційні втрати, 19 232,02 грн - три проценти річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з користування місцями стоянок на пероні на визначений строк від 1 липня 2021 року № ОД/2021/07/01/5.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

7 жовтня 2024 року на адресу суду від позивача на виконання вимог вказаної ухвали надійшли документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі № 910/11812/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 14 листопада 2024 року.

1 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" від представника Підприємства надійшла заява від цієї ж дати про його участь у призначеному засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 4 листопада 2024 року задоволено.

У підготовчому засіданні 14 листопада 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12 грудня 2024 року.

2 грудня 2024 року через систему "Електронний суд" від представника Підприємства надійшла заява від цієї ж дати про його участь у призначеному засіданні, а також усіх наступних засіданнях по справі, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 грудня 2024 року задоволено.

У підготовчому засіданні 12 грудня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 9 січня 2025 року.

У судовому засіданні 9 січня 2025 року позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначені засідання не забезпечив, будь-яких клопотань на адресу суду не направив, заяв по суті спору не подав.

Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

2 липня 2021 року між Товариством та Підприємством укладено договір про надання послуг з користування місцями стоянок на пероні на визначений строк № ОД/2021/07/01/5, за умовами якого останнє зобов`язалось надавати відповідачу послуги з користування місцем стоянки на пероні (крім стоянки 7B) на визначений строк для розміщення повітряних суден (далі - ПС) останнього на території аеропорту, а Товариство - приймати та оплачувати надані послуги в строки та в порядку, визначені цим правочином.

Дана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками.

Пунктом 1.1. договору визначено, що кількість ПС Товариства, які можуть одночасно розміщуватись на умовах цього правочину, - одне. У випадку одночасного розміщення в аеропорту декількох ПС Товариства, умови даного договору застосовуються до ПС, яке прибуло в аеропорт раніше, або яке зазначене у повідомленні замовника про початок розміщення ПС в аеропорту. Таке повідомлення має бути направлене за один робочий день до дня, у якому відбувається розміщення ПС. Місце стоянки, що виділяється Підприємством у кожному конкретному випадку, може мати інший номер, у залежності від операційних можливостей виконавця.

У розумінні цього правочину "місце стоянки повітряного судна" - це спеціально виділена ділянка на пероні, призначена для стоянки повітряних суден (пункт 1.2. договору).

За пунктом 2.2.1. даного правочину Товариство зобов`язалось своєчасно та в повній мірі сплачувати вартість наданих послуг.

Відповідно до пунктів 3.1.- 3.2. договору вартість обумовлених ним послуг для розміщення одного ПС складає 16 650,00 грн в місяць без ПДВ. Зазначена вартість послуг може змінюватися Підприємством в односторонньому порядку, шляхом повідомлення Товариства за 30 календарних днів до запланованої дати вступу в силу таких змін.

Товариство оплачує Підприємству вартість зазначених послуг шляхом безготівкового розрахунку в гривнях на банківський рахунок останнього, вказаний у розділі 10 цього договору. Рахунки та акти наданих послуг Підприємство щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, направляє Товариству засобами електронної пошти на зазначену в цьому договорі електронну пошту відповідача з подальшою відправкою їх оригіналів. Рахунки та акти вважаються отриманими Товариством у день їх надходження на електронну пошту. Розрахунок за надані послуги здійснюється Товариством протягом 5-ти банківських днів після отримання останнім рахунків та актів наданих послуг (пункти 4.1.- 4.3. договору).

За пунктом 9.1. вказаного правочину, у разі зміни назви, банківських реквізитів, адрес, тощо, сторони зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з моменту такої зміни в письмовій формі проінформувати одна одну про зазначені зміни.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31 грудня 2021 року включно та автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо будь-яка сторона не заявить про намір його припинити за 30 календарних днів до закінчення строку цієї угоди.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного правочину позивач виставив Товариству рахунки: від 30 квітня 2022 року № 1739 на суму 19 980,00 грн, від 31 травня 2022 року № 1741 на суму 19 980,00 грн, від 30 червня 2022 року № 2235 на суму 19 980,00 грн, від 31 липня 2022 року № 2350 на суму 19 980,00 грн, від 31 серпня 2022 року № 2434 на суму 19 980,00 грн, від 30 вересня 2022 року № 3102 на суму 19 980,00 грн, від 31 жовтня 2022 року № 3172 на суму 19 980,00 грн, від 30 листопада 2022 року № 3214 на суму 19 980,00 грн, від 31 грудня 2022 року № 3261 на суму 19 980,00 грн, від 31 січня 2023 року № 2 на суму 19 980,00 грн, від 28 лютого 2023 року № 58 на суму 19 980,00 грн, від 31 березня 2023 року № 112 на суму 19 980,00 грн, від 30 квітня 2023 року № 208 на суму 19 980,00 грн, від 31 травня 2023 року № 226 на суму 19 980,00 грн, від 30 червня 2023 року № 292 на суму 19 980,00 грн, від 31 липня 2023 року № 334 на суму 19 980,00 грн, від 31 серпня 2023 року № 376 на суму 19 980,00 грн, від 30 вересня 2023 року № 416 на суму 19 980,00 грн, від 31 жовтня 2023 року № 458 на суму 19 980,00 грн, від 30 листопада 2023 року № 485 на суму 19 980,00 грн, від 31 грудня 2023 року № 539 на суму 19 980,00 грн, від 31 січня 2024 року № 13 на суму 19 980,00 грн, від 29 лютого 2024 року № 42 на суму 19 980,00 грн, від 31 березня 2024 року № 77 на суму 19 980,00 грн, від 30 квітня 2024 року № 122 на суму 19 980,00 грн, від 31 травня 2024 року № 151 на суму 19 980,00 грн, від 30 червня 2024 року № 186 на суму 19 980,00 грн, - для оплати обумовлених договором послуг за актами: від 30 квітня 2022 року № 1739 на суму 19 980,00 грн, від 31 травня 2022 року № 1741 на суму 19 980,00 грн, від 30 червня 2022 року № 2235 на суму 19 980,00 грн, від 31 липня 2022 року № 2350 на суму 19 980,00 грн, від 31 серпня 2022 року № 2434 на суму 19 980,00 грн, від 30 вересня 2022 року № 3102 на суму 19 980,00 грн, від 31 жовтня 2022 року № 3172 на суму 19 980,00 грн, від 30 листопада 2022 року № 3214 на суму 19 980,00 грн, від 31 грудня 2022 року № 3261 на суму 19 980,00 грн, від 31 січня 2023 року № 2 на суму 19 980,00 грн, від 28 лютого 2023 року № 58 на суму 19 980,00 грн, від 31 березня 2023 року № 112 на суму 19 980,00 грн, від 30 квітня 2023 року № 208 на суму 19 980,00 грн, від 31 травня 2023 року № 226 на суму 19 980,00 грн, від 30 червня 2023 року № 292 на суму 19 980,00 грн, від 31 липня 2023 року № 334 на суму 19 980,00 грн, від 31 серпня 2023 року № 376 на суму 19 980,00 грн, від 30 вересня 2023 року № 416 на суму 19 980,00 грн, від 31 жовтня 2023 року № 458 на суму 19 980,00 грн, від 30 листопада 2023 року № 485 на суму 19 980,00 грн, від 31 грудня 2023 року № 539 на суму 19 980,00 грн, від 31 січня 2024 року № 13 на суму 19 980,00 грн, від 29 лютого 2024 року № 42 на суму 19 980,00 грн, від 31 березня 2024 року № 77 на суму 19 980,00 грн, від 30 квітня 2024 року № 122 на суму 19 980,00 грн, від 31 травня 2024 року № 151 на суму 19 980,00 грн, від 30 червня 2024 року № 186 на суму 19 980,00 грн. Належні копії вказаних документів, підписаних з боку позивача, наявні в матеріалах справи.

Судом також встановлено, що вищевказані рахунки та акти були направлені позивачем на електронні адреси відповідача, вказані в пункті 4.2. укладеного між сторонами договору, а саме: accountant@aileron.com.ua, info@aileron.com.ua, liftupinfo@gmail.com, а також засобами поштового зв`язку за адресу місцезнаходження відповідача. Належні докази такого направлення наявні в матеріалах даної справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій і повідомлень про порушення Підприємством умов даної угоди.

Проте, всупереч положенням вищенаведеного правочину, відповідач вказані акти наданих послуг не підписав й відповідні їх примірники не повернув, виставлені Підприємством рахунки в установлений договором строк не оплатив, заборгувавши таким чином позивачу 539 460,00 грн.

29 липня 2024 року Підприємство звернулося до відповідача з претензією від 25 липня 2024 року № 1042/01.01-16 про оплату спірної заборгованості за договором. Належні докази направлення цієї претензії на електронні адреси відповідача (accountant@aileron.com.ua, info@aileron.com.ua, liftupinfo@gmail.com), а також направлення її засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження відповідача наявні в матеріалах справи. Однак, остання залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за вказаним договором, яка складає 539 460,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство на момент прийняття рішення не надало документів, які свідчать про погашення зазначеної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Підприємства до відповідача про стягнення спірної суми боргу. У зв`язку з цим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 122 676,23 грн пені, нарахованої на суму основної заборгованості за кожним актом наданих послуг та рахунком окремо за загальний період прострочення з 18 серпня 2022 року по 28 серпня 2024 року згідно наданого позивачем розрахунку, долученого до позовної заяви, а також 53 946,00 штрафу.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (далі - Закон) передбачено, що цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У пункті 6.9. даного правочину сторони передбачили, що за порушення термінів оплати згідно з пунктом 4.3. договору Товариство сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у даний період, за кожен день прострочення. За порушення термінів оплати за договором тривалістю понад 30 днів Товариство додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Оскільки заявлені Підприємством до стягнення суми пені в розмірі 122 676,23 грн та штрафу в розмірі 53 946,00 грн є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати наданих послуг, позивач просив суд стягнути з Товариства 42 128,85 грн інфляційних втрат та 19 232,02 грн трьох процентів річних, нарахованих на відповідні суми основного боргу за загальний період прострочення з 18 серпня 2022 року по 28 серпня 2024 року відповідно до наданого Підприємством розрахунку.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлені Підприємством до стягнення розміри трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірними та відповідають вимогам чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум компенсаційних виплат також підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Підприємства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Елерон" (04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 20А; ідентифікаційний код 38777528) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" (79000, місто Львів, Аеропорт цивільної авіації; ідентифікаційний код 33073442) 539 460 (п`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят) грн 00 коп. основного боргу, 122 676 (сто двадцять дві тисячі шістсот сімдесят шість) грн 23 коп. пені, 53 946 (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот сорок шість) грн 00 коп. штрафу, 42 128 (сорок дві тисячі сто двадцять вісім) грн 85 коп. інфляційних втрат, 19 232 (дев`ятнадцять тисяч двісті тридцять дві) грн 02 коп. трьох процентів річних та 11 661 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят одну) грн 65 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20 січня 2025 року.

Суддя Є.В. Павленко