Ухвала

від 17.01.2025 по справі 910/5335/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.01.2025Справа № 910/5335/21 (910/10543/24)

Суддя господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши матеріали справи за позовом розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича

до 1. ОСОБА_1

2. Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна»

про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та витребування майна

в межах справи №910/5335/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" (м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 38511196);

до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та витребування об`єкту нерухомого майна, а саме квартири.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 позовну заяву розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна залишено без руху; зобов`язано розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 60 870,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 в задоволенні заяви розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича про забезпечення позову відмовлено.

03.01.2025 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна надійшли додаткові пояснення по позовної заяви.

06.01.2025 до канцелярії суду надійшло клопотання про відсрочення сплати судового збору.

Обгрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору арбітражний керуючий Шиман Є.Ю. посилається на ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначає, що в нього відсутні кошти для сплати судового збору.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, з аналізу ч.1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд звертає увагу позивача, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Обгрунтовуючи клопотання про відстрочку сплати судового збору, позивач не надає жодних належних та допустимих доказів неможливості сплати судового збору. Позивачем не наведено жодних обставин які б свідчили про наявність умов щодо подальшої можливості сплати судового збору.

У зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Отже, самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів у арбітражного керуючого не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору, а тому підстав для задоволення клопотання арбітражного керуючого Шимана Єввгена Олександровича про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви не має.

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 у справі № 28249/95 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на те, що зазначені недоліки в ухвалі суду від 23.12.2024 у визначений судом строк позивачем не усунуті позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити арбітражному керуючому Шиману Євгену Олександровичу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

2. Позовну заяву розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та витребування об`єкту нерухомого майна та додані до неї документи повернути заявнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя А.В. Яковенко