Рішення

від 20.01.2025 по справі 910/12330/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.01.2025Справа № 910/12330/24Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Гаврилюка Вадима Миколайовича ( АДРЕСА_1 )доПриватного акціонерного товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 8) простягнення 160 446 грн 48 коп.Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Гаврилюка Вадима Миколайовича з вимогами до Приватного акціонерного товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про стягнення 160 446 грн 48 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на виконання геодезичних робіт від 27.01.2022 № 0630 не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг, у заявку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 159 882 грн 96 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 563 грн 52 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 відкрито провадження у справі № 910/12330/24, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

29.10.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

06.11.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

07.11.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині основного боргу.

13.11.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.01.2022 між Фізичною особою - підприємцем Гаврилюком Вадимом Миколайовичем (виконавець за договором, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (замовник за договором, відповідач у справі) було укладено Договір на виконання геодезичних робіт № 57, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з виконання комплексу геодезичних, щодо проведення кадастрової зйомки земельних ділянок по об`єктам:

- 2310100000:05:015:0099 - м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1А, 12, вул. Портова, 16А;

- 2310100000:05:013:0107 - м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1А, 12, вул. Портова, 16А;

- 2310100000:04:037:0237- м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1А, 12, вул. Портова, 16А;

- 2310100000:04:035:0044- м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1А, 12, вул. Портова, 16А;

- 2310100000:05:013:0155- м. Запоріжжя, Парковий бульвар, 1А;

- 2310100000:01:013:0069- м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 26А;

- 2310100000:01:013:0032- м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 1Б, 26А.

Згідно з пунктом 2.1 договором вартість робіт згідно з кошторисами складає : кошторис № 1 - 121 764 грн 12коп.; кошторис № 2 - 38 118 грн 84 коп. Загальна вартість робіт по договору складає : 159 882 грн 96коп. без ПДВ.

Замовник здійснює оплату виконавцю за виконанні роботи після їх завершення, протягом і календарних днів з моменту виставлення рахунку на підставі підписаного сторонами акту здачі-прийманні проектно-технічної документації (кадастрові плани земельних ділянок та геодезичні зйомки) (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору замовник протягом 3 банківських днів з дня одержання від виконавця акту здачі-приймання проектно-технічної документації, зобов`язаний підписати цей акт, або направити мотивовану відмову від приймання виконаних робіт.

У відповідності до пункту 3.2 договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторонами свідчить про погодження істотних умов договору, зокрема предмету договору та суми оплати за виконані роботи. Однак сторонами не було встановлено строку здійснення оплати за виконані роботи.

У відповідності до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо (строк) термін виконання боржником обов`язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підтвердження надання позивачем відповідачу послуг з виконання топографічної зйомки, між сторонами був підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт № 57 від 07.08.2024 на загальну суму 159 882 грн 96 коп.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 159 882 грн 96 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем, за загальний період прострочення з 20.08.2024 по 01.10.2024, нараховано 563 грн 52 коп. 3 % річних.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що ним було сплачено борг відповідно до платіжної інструкції від 21.10.2024 № 100000139, а також зазначає, що настання форс-мажорних обставин є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов`язань відповідно до умов договору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В свою чергу згідно матеріалів справи судом встановлено, що після відкриття провадження у справі ухвалою Господарського суду міста Києва відповідачем в рахунок погашення заборгованості за надані послуги на рахунок позивача відповідно до платіжної інструкції № 100000139 від 21.10.2024 сплачено 159 882 грн 00 коп.

У відповідності до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної вище норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

При цьому суд звертає увагу, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Таким чином, оскільки в процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідачем було сплачено на рахунок позивача 159 882 грн 00 коп., отже заборгованість у вказаній сумі була погашена відповідачем шляхом перерахування позивачеві після відкриття провадження у справі, відповідно, на момент розгляду справи предмет спору в частині стягнення 159 882 грн 00 коп. основного боргу відсутній.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 563 грн 52 коп. 3 % річних нарахованих з 20.08.2024 по 01.10.2024.

Суд зазначає, що у разі прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, підлягають стягненню річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи проти стягнення 3 % річних відповідач посилається на повне погашення основної суми боргу, наявність форс-мажорними обставинами (обставин непереборної сили), а саме ведення військових дій на території України, що мало наслідком до фактичного припинення основного виду діяльності відповідача та, керуючись статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України, просить суд відмовити позивачу у стягненні 3% річних у розмірі 563 грн 52 коп.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши доводи відповідача, суд не вбачає підстав для зменшення заявлених до стягнення 3% річних, оскільки такі не входять до складу зобов`язання та є особливою мірою відповідальності за прострочення господарського зобов`язання, виступають способом захисту права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому, суд враховує, що розмір пені не є надмірним, а визначено саме в тому розмірі, який передбачає нормами чинного законодавства України, тому суд не вбачає обставин очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку 3% річних у межах заявленого позивачем період, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 563 грн 52 коп. 3 % річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Приватного акціонерного товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.06.2023 в загальному розмірі 35 000 грн 00 коп.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: копію договору від 29.06.2023 № 29/06-2023/Ін/2, укладеного між Фізичною особою - підприємцем Гаврилюком Вадимом Миколайовичем та Адвокатським об`єднанням "Юнімайндс", копію додаткової угоди від 02.06.2023 № 1, копію додаткової угоди від 02.06.2023 № 1, копію свідоцтва серія ПТ № 2155 від 18.04.2018, копію ордеру № 1492004 від 03.10.2024.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Проте, дослідивши надані відповідачем документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, врахувавши заперечення відповідача щодо розміру цих витрат, суд з огляду на результати розгляду цієї справи, незмінність позиції відповідача за час розгляду справи щодо захисту прав та інтересів, враховуючи обсяг та обґрунтованість поданих до суду процесуальних документів, дійшов висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат - 35 000 грн 00 коп. є необґрунтованим, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, та є явно завищеним.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обґрунтованими та підтвердженими доказами є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн 00 коп.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтями 129-130, статтями 231-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі № 910/12330/24 за позовом Фізичної особи - підприємця Гаврилюка Вадима Миколайовича з вимогами до Приватного акціонерного товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в частині стягнення 159 882 грн 96 коп. основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 8, ідентифікаційний код 00017733) на користь Фізичної особи - підприємця Гаврилюка Вадима Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 563 (п`ятсот шістдесят три) грн 52 коп. 3 % річних, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька