Рішення

від 20.01.2025 по справі 903/532/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.01.2025Справа № 903/532/24

Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за позовомФізичної особи-підприємця Приступи Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 )доФонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, 17)третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Тетяна Олексіївна (43025, місто Луцьк, вулиця Крилова, 7)провизнання припиненим договору застави та припинити (зняти) заборону на відчуження нерухомого майнаПредставники сторін: не викликалисьВстановив:

03.06.2024 до Господарського суду Волинської області від Фізичної особи-підприємця Приступи Сергія Володимировича надійшла позовна заява, з урахуванням нової редакції, з вимогами до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення договору застави (іпотеки) від 26.05.2003, укладеного між ВКФ "Укрзахідімпекс" у формі ТОВ та КБ "Західінкомбанк", посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О., зареєстрованого в реєстрі за №1430 та про припинення (зняття) заборони на відчуження нерухомого майна, а саме частини нежитлового приміщення за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, буд. 49 та вилучення з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису №6742899 про обтяження майна.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.06.2024 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Приступи Сергія Володимировича до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визнання припиненим договору застави та припинити (зняти) заборону на відчуження нерухомого майна направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024, матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 відкрито провадження у справі № 903/532/24, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, а також залучено до участі в розгляді справи Приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Тетяну Олексіївну в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

19.08.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

21.10.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про дотримання строків розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 продовжено підготовче провадження.

26.11.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Станом на 20.01.2025 відповідачем вимог ухвали суду від 28.10.2024, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

З огляду на вищевикладене, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.02.2003 між Комерційним банком "ЗахідІнкомбанк" (кредитор) та Виробничо-комерційною фірмою "Укрзахідавто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (боржник) укладено кредитний договір № 1802/03-692, за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії для придбання автомобілів з максимальним лімітом лінії 280 000 доларів США зі сплатою 16 відсотків річних за користування кредитними коштами в доларах США на умовах, визначених даним кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 1802/03-692 від 18.02.2003, між кредитором та Виробничо-комерційною фірмою "Укрзахідавто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (заставодавець) був укладений договір застави від 26.05.2003, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу у Волинській області Ариванюк Т.О., предметом якого, серед іншого, є частина нежитлового приміщення площею 571,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 49, яке належить заставодавцю на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.07.2000.

Згідно договору купівлі-продажу від 21.12.2005, укладеного між Виробничо-комерційною фірмою "Укрзахідімпекс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та підприємцем Приступою С.В., останній придбав у власність частину нежитлового приміщення, площею 571,2 кв.м., за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 49.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 06.03.2008 на підставі договору застави від 26.05.2003 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу у Волинській області Ариванюк Т.О. внесено запис про обтяження вказаного приміщення.

Як вбачається з інформації, що розміщення на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до приписів частини 3 статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 03 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 11981110037005236 про проведення державної реєстрації припинення Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" як юридичної особи, а, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим.

Відповідно до листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 3.06.2023 № 49-036-7643/23, в Єдиній операційно-інформаційній системі (ЄОІС) в якій Фондом зберігається інформація щодо кредитів, рахунків, руху коштів по рахунках, відкритих у неплатоспроможних банках, починаючи з дати запровадження тимчасової адміністрації банку. За даними ЄОІС та згідно з даними архівів, що знаходяться у розпорядженні Фонду, відсутня будь-яка інформація щодо заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахідавто".

В обґрунтування заявлених позовних вимог про припинення договору застави (іпотеки) від 26.05.2003 та про припинення (зняття) заборони на відчуження нерухомого майна позивач посилається на те, що зобов`язання за кредитним договором припинилося його виконанням, проведеним належним чином, а тому є припиненою й іпотека, а відповідач не виконав вимоги закону щодо вчинення відповідних дій з припинення іпотеки у зв`язку із повним погашенням боргу за основним зобов`язанням, що було його обов`язком, проте записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки перешкоджають у реалізації права позивача на розпорядження відповідним майном.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно із частиною першою статті 3, пунктами 8, 9, 12-1 частини другої статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, зокрема, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; здійснює перевірки банків відповідно до цього Закону; звертається з відповідними запитами до клієнтів, вкладників та інших кредиторів банку в порядку, встановленому Фондом.

У межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами (частина перша та друга статті 6 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

За змістом частин першої, другої п`ятої статті 17 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" банки є учасниками Фонду. Банк набуває статусу учасника Фонду в день отримання ним банківської ліцензії. Фонд виключає банк з числа учасників Фонду в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд набуває прав кредитора (частина друга статті 29 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Фонд здійснює регулювання діяльності банків шляхом: 1) прийняття в межах своїх повноважень нормативно-правових актів, обов`язкових до виконання банками; 2) здійснення контролю за виконанням зобов`язань банків у зв`язку з їх участю в системі гарантування вкладів фізичних осіб; 3) виведення неплатоспроможних банків з ринку; 4) в інших формах, передбачених цим Законом (частина перша статті 30 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Банк зобов`язаний подавати до Фонду балансові звіти, звіт аудитора, інші визначені Фондом форми звітності, документи та інформацію, необхідні для виконання Фондом функцій, передбачених цим Законом, у строки, формі та відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Фонд має право вимагати від банку подання інформації з окремих питань діяльності. Банк зобов`язаний подати таку інформацію до Фонду у строки та формі, визначених відповідною вимогою Фонду. Банки надають інформацію, що містить банківську таємницю, у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" (частини перша-друга статті 31 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Фонд має право здійснювати перевірку банку щодо контролю за виконанням ним зобов`язань у зв`язку з участю в системі гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд має право проводити моніторинг діяльності банку в порядку, встановленому Фондом. Фонд проводить аналіз дотримання учасником Фонду вимог Фонду щодо формування та ведення бази даних про вкладників банку, а також моніторинг активних операцій банків, віднесених до категорії проблемних, протягом усього періоду перебування банку в категорії проблемних у порядку, визначеному Фондом (частини перша, восьма, одинадцята статті 32 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

За змістом частин першої, третьої, п`ятої статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а виконавча дирекція Фонду у цей же строк призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частин першої, другої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, установлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень зобов`язаний подавати до Кредитного реєстру Національного банку України інформацію в порядку та обсягах, визначених статтею 67-1 Закону України "Про банки і банківську діяльність", про кредитні операції банків, щодо яких Національним банком України прийнято рішення про віднесення їх до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, та на постійній основі оновлювати її, а також оновлювати на постійній основі інформацію щодо погашення боргу позичальника, яка міститься у бюро кредитних історій, до якого раніше передавалася інформація банком (за наявності підтвердження такої передачі) (частини друга, п`ята статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх. Фонд може здійснювати інші повноваження, що є необхідні для завершення процедури ліквідації банку (частини перша, друга статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

За змістом частин першої, другої статті 74 Закону України "Про нотаріат" нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, зокрема, у зв`язку із: повідомленням кредитора (позикодавця) про погашення позики (кредиту); припиненням, розірванням іпотечного договору, договору застави, ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору, іншого договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження. Нотаріус знімає заборону відчуження рухомого майна у випадках, встановлених законодавством.

Аналіз вказаних норм та положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" свідчить про те, що з моменту введення тимчасової адміністрації Фонд бере на себе всі функції як із управління, так і з контролю за діяльністю банку, у тому числі й за виконання банком своїх зобов`язань перед вкладниками та кредиторами.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 травня 2014 року № 316 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 29 травня 2014 року № 38 "Про запровадження з 29 травня 2014 року по 28 серпня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року № 433"Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 липня 2014 року № 63 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк".

Відповідно до приписів частини 3 статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 03 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" як юридичної особи.

Інформація про правонаступників Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" у Реєстрі відсутня.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами частини 1 стани 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (частина 1 статті 576 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про іпотеку" визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до пункти 1 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою. Положеннями статті 17 Закону України "Про іпотеку" аналогічно визначено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання.

Наведені вище положення Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку" свідчать, що передумовою припинення зобов`язань за договорами застави та іпотеки є припинення зобов`язань за кредитними договорами.

Як вбачається з листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 3.06.2023 № 49-036-7643/23, в Єдиній операційно-інформаційній системі (ЄОІС) в якій Фондом зберігається інформація щодо кредитів, рахунків, руху коштів по рахунках, відкритих у неплатоспроможних банках, починаючи з дати запровадження тимчасової адміністрації банку. За даними ЄОІС та згідно з даними архівів, що знаходяться у розпорядженні Фонду, відсутня будь-яка інформація щодо заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахідавто", з огляду на що суд доходить висновку, що зобов`язання за кредитним договором № 1802/03-692 від 18.02.2003, укладеним між Комерційним банком "ЗахідІнкомбанк" (кредитор) та Виробничо-комерційною фірмою "Укрзахідавто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України є припиненими.

Крім того, статтею 609 Цивільного кодексу України передбачені випадки припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи.

Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята статті 104 Цивільного кодексу України).

03.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" як юридичної особи.

10.09.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Укрзахідавто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що зобов`язання за договором застави (іпотеки) від 26.05.2003, яким було забезпечено виконання зобов`язань за кредитним договором № 1802/03-692 від 18.02.2003, є припиненими відповідно до положень статті 593 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України "Про іпотеку".

Вирішуючи даний спір в частині вимог позивача про припинення обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, суд виходить з наступного.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 4 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, зокрема заборона відчуження та/або користування; іпотека.

Як зазначено в пункті 5 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом, крім випадків, передбачених цією статтею.

Судом встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містяться записи про обтяження рухомого та нерухомого майна, належного позивачу.

Оскільки суд дійшов висновку про припинення зобов`язань позивача за договором застави (іпотеки) від 26.05.2003 відповідні обтяження, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме, підлягають припиненню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Суд, звертає увагу, що за юридичною позицією Конституційного Суду України право на судовий захист як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя; відсутність такої можливості обмежує це право, яке за змістом частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац 15 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002).

Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Отже, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19.

Таким чином, у зв`язку з припиненням діяльності кредитора та іпотекодержателя без правонаступників, позивач не має іншої можливості, ніж за рішенням суду, скасувати заборону належного йому на праві власності нерухомого майна.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими зобов`язання за договором застави від 26.05.2003, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 15, ідентифікаційний код 19233095) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Укрзахідавто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (45607, Волинська область, Луцький район, село Гірка Полонка, вулиця Горохівська, будинок 3, ідентифікаційний код 31890570) посвідчений 26.05.2003 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу у Волинській області Ариванюк Т.О., зареєстрованим в реєстрі за № 1430.

3. Припинити (зняти) заборону на відчуження нерухомого майна, а саме частини нежитлового приміщення, площею 571,2 кв.м за адресою: місто Луцьк, вулиця Глушець, будинок 49, зареєстровану 06.03.2008 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу у Волинській області Ариванюк Т.О., реєстраційний номер обтяження 6742899, підстава обтяження: договір застави, посвідчений 26.05.2003 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу у Волинській області Ариванюк Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 1430, та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис № 6742899 про обтяження цього майна.

4. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17, ідентифікаційний код 21708016) на користь Фізичної особи-підприємця Приступи Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 55 коп.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Наталя Плотницька