Рішення

від 20.01.2025 по справі 904/3587/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.01.2025Справа № 904/3587/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Розетка"

(07400, м. Бровари, Київська область, Об`їздна дорога, буд. 62;

ідентифікаційний код: 33584049)

до Фізичної особи-підприємця Яценка Андрія Джаліловича

(

АДРЕСА_1 ;

ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

про стягнення 74 247,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал Розетка" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Яценка Андрія Джаліловича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по суборендній платі за Договором суборенди нерухомого майна №01/09/21ПЯ від 01.09.2021 та №01/09-1/23КА від 01.09.2023 в загальному розмірі 74 247, 76 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2024 справу №904/3587/24 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

21.10.2024 матеріали справи №904/3587/24 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024, справу №904/3587/24 було передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №904/3587/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення №0610202350618 повернуто до суду з посиланням на закінчення встановленого терміну зберігання.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №904/3587/24 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал Розетка" (далі - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Яценком Андрієм Джаліловичем (далі - Відповідач) було укладено Договір суборенди нерухомого майна №01/09/21ПЯ від 01.09.2021 (далі - Договір суборенди ) в тому числі з Договором від 01.05.2022 про передачу прав та обов`язків до Договору суборенди 1, за яким первісний орендар ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПАРТНЕР-ІНВЕСТ», ЄДРПОУ 37973683 уступив, а новий орендар ТОВ «ТЕРМІНАЛ РОЗЕТКА» (тобто Позивач) прийняв 01.05.2022 усі права та обов`язки за Договором суборенди 1).

Після закінчення строку дії Договору суборенди 1, між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір суборенди нерухомого майна № 01/09-1/23КА від 01.09.2023 (далі Договір суборенди 2).

Право користування за Договором суборенди 1 нерухомим майном у Позивача відбувається на підставі договору суборенди нерухомого майна № 01/09-202ІДЕ від 01.09.2021, укладеного між Позивачем та ТОВ «РОЗЕТКА. УА», код ЄДРПОУ 37193071 (в тому числі з договором від 20.04.2022 про передачу прав та обов`язків до договору суборенди нерухомого майна № 01/09-2021ДЕ від 01.09.2021, за яким первісний суборендар ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПАРТНЕР-ІНВЕСТ», ЄДРПОУ 37973683 уступив, а новий суборендар ТОВ «ТЕРМІНАЛ РОЗЕТКА» (тобто Позивач) прийняв 01.05.2022 усі права та обов`язки за Договором суборенди нерухомого майна № 01/09-2021ДЕ від 01.09.2021) та дозволу на передачу нерухомого майна у подальше користування (суборенду) № 63/62-2-148 від 05.04.2021, наданого власником нерухомого майна - АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРПОШТА», код ЄДРПОУ 21560045. В свою чергу, право користування нерухомим майном у ТОВ «РОЗЕТКА. УА» відбувається на підставі договору оренди нерухомого майна від 27.08.2018, укладеного з власником нерухомого майна - AT «УКРПОШТА» та дозволу на передачу нерухомого майна у подальше користування (суборенду) № 63/62-2- 513 від 04.10.2018.

Право користування за Договором суборенди 2 нерухомим майном у Позивача відбувається на підставі договору суборенди нерухомого майна № 01.09.2023-УА від: 01.09.2023, укладеного між Позивачем та ТОВ «РОЗЕТКА. УА», код ЄДРПОУ 37193071, та згідно його п.6.2.10 Позивачу дозволено передати Приміщення у подальше користування (суборенду). В свою чергу, право користування нерухомим майном у ТОВ «РОЗЕТКА. УА» відбувається на підставі договору оренди нерухомого майна № 210923-49 від « 01» вересня 2023 року, укладеного з власником нерухомого майна - AT «УКРПОШТА», та згідно його п.5.1.6.1 ТОВ «РОЗЕТКА. УА» дозволено передати Приміщення у подальше користування (суборенду).

За Договором суборенди 1 Відповідачу було надано у строкове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення загальною площею 2.0 кв.м., розташованого на першому поверсі в будинку за адресою: м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22 (далі - Приміщення та/або Об`єкт суборенди) про що Позивачем та Відповідачем 01.09.2021 було підписано Акт приймання - передачі Об`єкту суборенди.

Відповідно до п.3.10 Договору суборенди 1 нарахування платежів з суборендної плати починається з дня підписання Акту прийому-передачі і закінчується в день фактичного повернення Об`єкту суборенди на підставі Акту повернення Об`єкту суборенди.

Відповідно до п.3.2. Договору суборенди 1 розмір місячної суборендної плати, яку Суборендар повинен оплачувати Орендарю, становить 2 020 (Дві тисячі двадцять гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ. Відповідно до п.3.4 Договору суборенди 1, Суборендна плата сплачується Суборендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендаря до 20 числа розрахункового місяця.

Після закінчення строку дії Договору суборенди 1, Відповідач 31.08.2023 повернув Позивачу Приміщення, про що було підписано Відповідачем та Позивачем Акт приймання-передачі (повернення) Приміщення.

Тобто 31.08.2023 Позивачем було припинено нарахування Відповідачу суборендної плати за користування Приміщенням.

В свою чергу, Відповідач не сплатив суборендну плату за квітень 2023 року, яку мав сплатити згідно п.3.4 Договору суборенди 1 до 20.04.2023 включно у розмірі 2 020 (Дві тисячі двадцять гривень 00 копійок) з ПДВ. Прострочка виконання настає з 21.04.2023.

Позивач 09.05.2024 року звернувся до Відповідача з вимогою, якою просив повернути заборгованість по сплаті суборендної плати. До вимоги також було додано Акт звіряння взаємних розрахунків. Дана вимога залишилась без відповіді та реагування.

За Договором суборенди 2 Відповідачу було надано у строкове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення загальною площею 6,0 кв.м., розташованого на першому поверсі в будинку за адресою: м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22 (далі - Приміщення та/або Об`єкт суборенди) про що Позивачем та Відповідачем 01.09.2023 було підписано Акт приймання - передачі Об`єкту суборенди.

Відповідно до п.3.9 Договору суборенди 2 нарахування платежів з суборендної плати починається з дня підписання Акту прийому-передачі і закінчується в день фактичного повернення Об`єкту суборенди на підставі Акту повернення Об`єкту суборенди. Відповідно до п.3.2. Договору суборенди 2 розмір місячної суборендної плати, яку Суборендар повинен оплачувати Орендарю, становить 7 680,00 (Сім тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ.

Відповідно до п.3.4 Договору суборенди 2, Суборендна плата сплачується Суборендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендаря до 20 числа розрахункового місяця.

Після закінчення строку дії Договору суборенди 2, Відповідач 08.05.2024 повернув Позивачу Приміщення, про що було Позивачем та Відповідачем підписано Акт приймання- передачі (повернення) Приміщення.

Тобто 08.05.2024 Позивачем було припинено нарахування Відповідачу суборендної плати за користування Приміщенням.

В свою чергу, Відповідач не сплатив суборендну плату за наступні періоди: вересень 2023 року у розмірі 7 680,00 грн., жовтень 2023 року 7 680,00 грн., листопад 2023 року у розмірі 7 680,00 грн., грудень 2023 року у розмірі 7 680,00 грн., січень 2024 року у розмірі 7 680,00 грн., лютий 2024 року у розмірі 7 680,00 грн., березень 2024 року у розмірі 7 680,00 грн., квітень 2024 року у розмірі 7 680,00 грн. та травень 2024 року у розмірі 1 981,94 грн.,

Позивач 09.05.2024 року звернувся до Відповідача з вимогою, якою просив повернути заборгованість по сплаті суборендної плати. До вимоги також було додано Акт звіряння взаємних розрахунків. Дана вимога залишилась без відповіді та реагування.

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов`язання за Договором суборенди нерухомого майна №01/09/21ПЯ від 01.09.2021 у розмірі 2 020,00 та Договором суборенди нерухомого майна №01/09-1/23КА від 01.09.2023 у розмірі 63 421,94 грн.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладені між сторонами Договори за своєю правовою природою є договорами піднайму (суборенда), тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 Господарського кодексу України.

Статтею 774 ЦК України унормовано, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення викладені в ч. 1 ст. 283 ГК України.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі в оренду, прийняття відповідачем та користування ним об`єктами оренди за Договором, а також повернення об`єкту оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором суборенди нерухомого майна №01/09/21ПЯ від 01.09.2021 у розмірі 2 020,00 грн. за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 та за Договором суборенди нерухомого майна №01/09-1/23КА від 01.09.2023 у розмірі 63 421,94 грн. за період з 01.09.2023 по 08.05.2024 настав до прийняття рішення по суті справи, заборгованість відповідача з орендної плати підтверджена матеріалами справи, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 67,50 грн. за період 21.04.2023 - 31.05.2024 та 746,95 грн. за період 21.09.2023 - 31.05.2024, пені в розмірі 6 644,38 грн. за період 21.09.2023 по 31.05.2024 та інфляційне збільшення в розмірі 77,63 грн. за період 21.04.2023 - 31.05.2024 та 1 269,36 грн. за період 21.09.2023 - 31.05.2024

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача інфляційне збільшення в розмірі 77,63 грн. за період 21.04.2023 - 31.05.2024 та 1 269,36 грн. за період 21.09.2023 - 31.05.2024, 3 % річних в розмірі 67,50 грн. за період 21.04.2023 - 31.05.2024 та 746,95 грн. за період 21.09.2023 - 31.05.2024

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно умов п.7.1 Договору суборенди 2, за прострочення виконання Суборендареві грошових зобов`язань у встановлений цим Договором строк, Суборендар за вимого:-. Орендаря сплачує на користь Орендаря пеню в розмірі 1% від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку, за кожний день прострочення.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, нарахованої на суму боргу та встановив, що її розмір обчислено позивачем арифметично вірно, відповідно заявлені суми підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач контррозрахунку суми позову, доказів на підтвердження наявності підстав звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язань по договору, не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

З огляду на вказані вище приписи законодавства та встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем умов договору щодо повного розрахунку за надані послуги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яценка Андрія Джаліловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Розетка" (07400, м. Бровари, Київська область, Об`їздна дорога, буд. 62; ідентифікаційний код: 33584049) 65 441,94 грн. - основного боргу, 1 346,99 грн. - інфляційних втрат, 814,45 грн. - 3% річних, 6 644,38 грн. - пені та 3028,00 грн. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов