Рішення

від 23.12.2024 по справі 910/14479/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2024Справа № 910/14479/23 (910/5871/24)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект»

(ідентифікаційний код 44367761)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС»

(ідентифікаційний код 41496477)

третя особа арбітражний керуючий Реверук Петро Костянтинович

про стягнення коштів

в межах справи 910/14479/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Євразія» (ідентифікаційний код: 40492654)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код: 44367761)

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря Олійника Б.М.

Особи, які беруть участь у справі:

від позивача - адвокат Коханій Т.В. (ордер серії АІ №1280681 від 10.05.2024);

від відповідача - адвокат Забродський В.В. (на підставі ордеру серії АА № 1498054 від 18.10.2024);

від третьої особи - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАН КОМПЛЕКТ» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС» про стягнення коштів у загальному розмірі 6 623 933,43 грн, в якому просило суд :

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41496477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАН КОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 44367761) грошові кошти у розмірі 6 623 933,43 грн, що складаються з суми основного боргу у розмірі 1 549 999.99 грн; пені в розмірі 2 675 903,10 грн; 3% річних у розмірі 255 781,23 грн; інфляційних витрат у розмірі 1 192 535,41 грн; та штрафу в розмірі 949 713,70 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41496477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАН КОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 44367761) сплачений судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов`язання перед позивачем, що виразилось у невиконанні умов договору поставки № 2510/21-1 щодо оплати поставленого товару на суму 1 549 999,99 грн. У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача оплату за поставлений товар , а також нараховані штрафні санкції, визначені п. 5.6 Договору та приписами ст. 625 ЦК України, ст. 232 ГК України.

Ухвалою суду від 27.05.2024, серед іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС» (ідентифікаційний код 41496477) про стягнення коштів у межах справи № 910/14479/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761); постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича (свідоцтво № 783 від 08.04.2013).

10.06.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» Мицика І.П. надійшло клопотання про перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 19.06.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» (ідентифікаційний код 41496477) про перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні задоволено; постановлено здійснити перехід до розгляду справи № 910/14479/23 ( 910/5871/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАН КОМПЛЕКТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС» про стягнення коштів за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання; підготовче засідання у справі призначено на 26.08.2024 о 14:45 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи; копію ухвали направлено учасникам справи.

Ухвалою суду від 26.08.2024 було відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 21.10.2024 о 12:15; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

21.10.2024 до суду від ТОВ «ГРАН КОМПЛЕКТ» надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (платіжні інструкції та видаткові накладні).

21.10.2024 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги у м. Києві.

Ухвалою суду від 22.10.2024 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 09.12.2024 о 15-00 год. Засідання суду відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 7; викликано у судове засідання учасників справи.

25.11.2024 від представника ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» надійшло клопотання про припинення повноважень у справі.

05.12.2024 від Забродського В.В. надійшла заява про вступ у справу в якості представника ТОВ «Транс Вантаж Сервіс».

05.12.2024 від ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» надійшло клопотання про зменшення пені та 3 % річних.

05.12.2024 від ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» надійшли заперечення щодо поновлення строків та долучення доказів ТОВ «Гран Комлект».

У судове засідання 09.12.2024 з`явились представник позивача Коханій Т.В. та представник відповідача Забродський В.В. Останній висловив заперечення щодо прийняття клопотання позивача про долучення доказів, зазначив, що вони подані з пропущенням встановленого строку. Судом було роз`яснено учасникам справи, що питання щодо прийняття чи відхилення доказів вирішуватиметься судом під час розгляду справи по суті. Сторони не заперечували стосовно можливості закриття підготовчого провадження та здійснення переходу до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 09.12.2024 закрито підготовче судове засідання у справі № 910/14479 (910/5871/24) та здійснено перехід до розгляду справи по суті; постановлено відкласти розгляд справи по суті у судовому засіданні на 23.12.2024 о 15:30 год. Засідання суду відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 21; викликано у судове засідання учасників справи.

23.12.2024 від ТОВ «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС» надійшов письмовий виступ у судових дебатах.

У судове засідання 23.12.2024 з`явились представник позивача адвокат Коханій Т.В. та представник відповідача адвокат Забродський В.В. Представник позивача Коханій Т.В. підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила суд позов задовольнити та стягнути з відповідача кошти у загальному розмірі 6 623 933,43 грн. Представник відповідача Забродський В.В. вважав заявлені суми заборгованості не доведеними, просив суд у задоволенні позову відмовити. Між тим, зазначив, що у випадку якщо суд дійде висновку про задоволення позовних вимог, просив суд зменшити належні до стягнення з відповідача суми штрафу, пені, відсотків річних до 1 % від загальної суми штрафних санкцій, нарахованих позивачем.

Заслухавши доводи сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАН КОМПЛЕКТ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС» (Покупець) укладено Договір поставки № 2510/21-2 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Постачальник зобов`язується поставити Покупцю в порядку та на умовах, визначених цим Договором, щебінь, пісок тощо (далі - Продукція або Товар), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати її на умовах цього Договору.

Розрахунки між Сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100 % (сто відсотків) попередньої оплати, (п.2.5. Договору).

Так, з матеріалів справи вбачається, що протягом 2021 року Позивачем було поставлено на адресу відповідача Товар на загальну суму 14 891 545 грн, який був оплачений не в повному обсязі, в результаті чого у Відповідача утворилась заборгованість перед позивачем , яка станом на 01.01.2022 складала 5 992 253,25 грн. Крім того, Позивач у 2022 році поставив на адресу відповідача товар, який не був оплачений в повному обсязі, в результаті чого загальна сума заборгованості Відповідача склала 8 400 000 грн.

Втім, матеріалами справи підтверджується, що у 2022 році Відповідач частково оплатив заборгованість в розмірі 6 189 095 грн, тому основний борг Відповідача на кінець 2022 року склав 3 781 348, 25 грн. У 2023 році Відповідач частково погашав заборгованість, у результаті чого основний борг на кінець 2023 року склав 1 549 999,99 грн, який на час подання позовної заяви не погашено.

Відповідач ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» у своєму відзиві на позовну заяву факт укладення між сторонами вказаного Договору поставки та виникнення у нього договірних зобов`язань перед Позивачем щодо оплати за поставлений товар не заперечує. Однак, стверджує, що позивачем не обгрунтовано належними та достатніми доказами заявлений розмір заборгованості. Посилається на те, що до матеріалів позовної заяви долучено видаткові накладні лише на суму 5 402 650,25 грн. Крім того, наголошує на безпідставності заявленої до стягнення суми пені. Зокрема, зазначає, що за доводами позовної заяви, сума пені нарахована по 30.06.2023 , тобто, до закінчення дії карантину, із посиланням, при цьому, на п. 7 розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України. Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Так, за контррозрахунками Відповідача, проведеними з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, максимальний розмір пені становить 846 046,41 грн, що аж на 1 829 856,69 грн менше заявленої Позивачем суми пені, яка ніяк не може вважатися справедливою з огляду на мету та доцільність законодавчих змін до розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України. Окремо до спростувань позову ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» наголошує і на безпідставності заявленої до стягнення суми штрафу. Зокрема, вказує, що Позивачем не надано розрахунку штрафу в сумі 949 713,70 грн. Зважаючи на заявлену Позивачем суму основного боргу у розмірі 1 549 999,99 грн, вважає, що максимально можливий розмір штрафу згідно положень чинного законодавства становить 309 999,99 грн (20 % від означеної суми). Також Відповідач наголошує, що зважаючи на суму штрафу та пені у співвідношенні до суми основного боргу, має місце порушення позивачем принципу збалансованості інтересів, оскільки до ТОВ «Транс Вантаж Сервіс», крім цього, Позивач просить застосувати і інші види відповідальності у вигляді інфляційних втрат та 3 % відсотків річних. З урахуванням викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позову, а у випадку якщо суд дійде висновку про задоволення позовних вимог, просить суд зменшити належні до стягнення з відповідача суми штрафу, пені, відсотків річних до 1 % від загальної суми штрафних санкцій, нарахованих позивачем.

Судом зазначається, що 18.10.2024 позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку на подання доказів, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи видаткові накладні за 2021 рік та платіжні інструкції, а також визнати причини пропуску встановленого судом строку для подання доказів поважними.

Клопотання ТОВ «Гран Комлект» обґрунтовано тим, що 19.05.2021 рішенням єдиного учасника створено ТОВ «ГРАН КОМПЛЕКТ». Того ж дня єдиний учасник ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора. У період листопада 2021 - лютого 2022 року ТОВ «ГРАН КОМПЛЕКТ» постачало за договором 2510/21-1 товар на адресу ТОВ «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС». Однак, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на даний час. Зазначене зумовило необхідність збереження первинних документів, у тому числі видаткових накладних, які було переміщено з офісного приміщення, розташованого по вул. Жилянській в м. Києві до більш безпечного місця, обладнаного сейфами, доступ до якого мали лише працівники ТОВ «ГАРН КОМПЛЕКТ». 16.03.2022 директора ТОВ «ГРАН КОМПЛЕКТ» Медведєва Д.В. було призначено на посаду солдат - водій стрілецького відділення до ВЧ НОМЕР_1 за штатом воєнного часу та того ж дня ОСОБА_1 приступив до виконання свого громадського обов`язку та став на захист країни. У зв`язку з початком повномасштабного вторгнення та відсутністю господарської діяльності підприємства штат було розформовано, а більшість працівників, зокрема працівників бухгалтерії, які мали доступ до первинних документів, виїхали в евакуацію за межі України. У зв`язку з цим, доступ до первинних документів був обмежений та ці документи були доступні виключно у період короткострокових відпусток директора ТОВ «ГРАН КОМПЛЕКТ» Медведєва Д.В.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав:

- копію Витягу з Наказу Міністерства оборони України від 16.03.2022 № 50 про призначення ОСОБА_1 водієм стрілецького відділення;

- копію військового квитка ОСОБА_1 ;

- копію Наказу ТОВ «Гран Комплект» від 19.05.2021 № -1К «Про призначення директора»;

- копію Рішення № 1 Єдиного засновника ТОВ «Гран Комплект» від 19.05.2021.

Відповідач у своїх письмових запереченнях на клопотання ТОВ «ГРАН КОМПЛЕКТ» про поновлення строку на подання доказів просить суд не приймати подані Позивачем поза межами процесуального строку докази та залишити клопотання без задоволення з огляду на його необґрунтованість. Зазначає, що Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження переміщення документів з офісного приміщення, розташованого по вул. Жилянській в м. Києві, до більш безпечного місця, доказів обмеження доступу до документів, зокрема, до видаткових накладних за 2021 рік та платіжних інструкцій, доказів не здійснення господарської діяльності, розформування штату підприємства, виїзду в евакуацію за межі України працівників бухгалтерії, які мали доступ до первинних документів, доказів доступу до документів, які Позивач просить долучити до матеріалів даної справи, виключно у період короткострокових відпусток директора Позивача Медведєва Д.

Дослідивши клопотання ТОВ «Гран Комплект» про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів, судом зазначається наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що видаткові накладні за 2021 рік та платіжні інструкції не були подані Позивачем у межах встановленого процесуального строку, в тому числі, внаслідок обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони.

Крім того, встановлено, що вказані докази мають вирішальне значення для вирішення спору по суті, тому з метою повного, об`єктивного дослідження та встановлення обставин справи, судом визнаються причини пропуску Позивачем процесуального строку поважними та задовольняється клопотання ТОВ «Гран Комплект» про долучення доказів.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, п. 6.1. Договору визначає, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2022, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання Сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 5.6. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за цим Договором Покупцю нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, судом встановлено, що Відповідачем ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» порушено зобов`язання перед Позивачем за Договором поставки № 2510/21-1 щодо оплати Товаристу з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» 1 549 999,99 грн за поставлений товар. Такі дані вбачаються із наданих Позивачем видаткових накладних, що свідчать про кількість та характеристики поставленого відповідачу товару та платіжних доручень про здійснення оплати за його поставку.

Позивачем надано суду розрахунок заборгованості ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» із зазначенням дати поставки товару, кінцевої дати оплати за товар, фактичної оплати товару відповідачем, днів прострочення оплати, а також нарахованих відповідачу 3 % річних, інфляційних втрат та пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, що складає в сумі 6 623 933,43 грн.

Втім, Відповідачем надано суду контррозрахунок та клопотання про зменшення штрафних санкцій, описане судом вище. Дослідивши наданий Відповідачем конррозрахунок та заявлене клопотання за наведеними обставинами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення штрафних санкцій, нарахованих Відповідачу, з огляду на таке.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Так, судом встановлено, що співвідношення розміру основного боргу, заявленого до стягнення Позивачем, до сум штрафних санкцій та інших видів відповідальності (за ст. 625 Цивільного кодексу України) становить більш ніж 1:4 (один до чотирьох) (основний борг більш ніж вчетверо менший від інших сум, заявлених до стягнення).

Крім того, вбачається, що сума пені нарахована Позивачем по 30.06.2023 (тобто, до закінчення дії карантину), із посиланням, при цьому, на п. 7 розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України. Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-2019)» розділ IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України було доповнено наступним пунктом: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-2019), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Як слідує із пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-2019)», метою/доцільністю доповнення розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України відповідним пунктом (п. 7) було не скасування обмежень щодо періоду нарахування пені, а вказані законодавчі зміни були спрямовані на забезпечення права сторони на звернення з позовом про захист свого права.

Зазначена послідовна позиція викладена, зокрема, у постанові ПАГС від 23.04.2024 у справі № 910/6965/23, в якій апеляційний господарський суд наголошує, що «... прийняття вказаного Закону було спрямовано на нейтралізацію негативних наслідків зниження ділової та економічної активності в Україні та світі, які пов`язані із поширенням коронавірусної інфекції СОVID-19, а не навпаки, з урахуванням обмеження діяльності аеропорту та враховуючи умови договору у даній справі. Разом з цим, скасування обмежень періоду нарахування, зокрема, пені у даному випадку (як вказані зміни тлумачить позивач) спрямоване на створення в даному випадку для відповідача додаткового тягаря щодо оплати штрафних санкцій, які були обмежені шестимісячним строком. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку законодавцем було не скасовано обмеження щодо періоду нарахування пені, а вказані законодавчі зміни були спрямовані на забезпечення права сторони на звернення з позовом про захист свого права…».

З урахуванням викладеного, суд погоджується із доводами Відповідача відносно того, що нарахування пені за невиконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки має у будь-якому випадку припинятися через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи, що сума основного боргу складає 1 549 999,99 грн, що є значно меншим, ніж нарахований Позивачем розмір штрафних санкцій, зважаючи на встановлені законодавчі обмеження щодо нарахування штрафних санкцій у зв`язку із запровадженням карантину через поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а також беручи до уваги процесуальну поведінку Відповідача та часткове виконання ним своїх зобов`язань за Договором поставки, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій до 1 % від нарахованої Позивачем суми.

Відтак, позовні вимоги ТОВ «Гран Комплект» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, позиція суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення формулювання рішень.

Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. ст. 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС» (ідентифікаційний код 41496477) про стягнення коштів - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ВАНТАЖ СЕРВІС»

(ідентифікаційний код 41496477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) грошові кошти у розмірі 4 154 363,03 грн, які складаються з: суми основного боргу - 1 549 999,99 грн; пені - 846 046,41 грн; 3 % річних - 255 781,23 грн; інфляційних втрат - 1 192 535,41 грн; штрафу - 309 999,99 грн.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

У інший частині позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст складено 20.01.2025.

Суддя Л.В. Омельченко