Ухвала

від 16.01.2025 по справі 927/1062/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.01.2025Справа № 927/1062/24Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божко Д.О. розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Чернігівської окружної прокуратури

до Чернігівської обласної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління комунального майна Чернігівської обласної ради

про зобов`язання вчинити дії

представники сторін:

від позивача: Вакулюк Д.С.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Чернігівська окружна прокуратура звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської обласної ради про зобов`язання вчинити дії, а саме зобов`язати Чернігівську обласну раду (просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14000) вчинити дії щодо державної реєстрації права власності на житлове приміщення (гуртожиток), що знаходиться по вул. Шевченка, 9а, у м. Чернігові, загальною площею 653,5 кв.м. та вартістю 9 985 999,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення інтересів держави щодо збереження та користування об`єктом комунальної власності, оскілки тривалий час відповідачем не вчинено дій щодо оформлення державної реєстрації права комунальної власності, що свідчить про ухилення відповідача від виконання свого обов`язку.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2024 матеріали позовної заяви (вх. № 4102 від 14.11.2024) у справі №927/1062/24 передані за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024 справа №927/1062/24 передана на розгляд судді Турчину С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/1062/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 16.01.2025, залучено до участі у справі № 927/1062/24 третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління комунального майна Чернігівської обласної ради.

07.01.2025 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

08.01.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.

10.01.2025 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення по справі.

У підготовче засідання 16.01.2025 з`явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи не з`явились.

У підготовчому засіданні 16.01.2025, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на таке.

У статтях 5, 7 та 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Його визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поняття "суд, встановлений законом " стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04).

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ вважають здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Також у розумінні частини першої статті 6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена належним судом, тобто судом, встановленим законом.

Судова практика ЄСПЛ право на розгляд справи тлумачить як право особи звернутися до суду, так і право на розгляд та вирішена її справи судом.

Перешкоди в доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів.

Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.

Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі 367/4695/20).

Водночас, згідно із ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі виник між прокуратурою та Чернігівською обласною радою у зв`язку з невиконання, на думку позивача, останньою свого обов`язку щодо оформлення права комунальної власності, що може призвести до незаконного вибуття майна з комунальної власності.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, право комунальної власності на житлове приміщення (гуртожиток), що знаходиться по вул. Шевченка, 9а, у м. Чернігові, загальною площею 653,5 кв.м ніким не оспорюється та не є предметом спору.

Таким чином, у правовідносинах у цій справі, на думку прокуратури, обласна рада не виконує свої обов`язки, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування" щодо оформлення права власності на об`єкт комунальної власності.

Пунктом 1 та 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; 2) публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Тобто, зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор посилається на бездіяльність органу місцевого самоврядування при здійсненні ним владних управлінських функцій, що свідчить про те, що цей спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки він є публічно правовим і виник у правовідносинах щодо реалізації органом місцевого самоврядування публічно-владних управлінських функцій.

Правова позиція про те, що такий спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 160/14756/23.

Отже, правовідносини у розглядуваній справі між прокуратурою і органом місцевого самоврядування щодо зобов`язання вчинити дії щодо державної реєстрації права власності на комунальне майно не містить спору про право щодо нерухомого майна, а спір виник у правовідносинах щодо реалізації органом місцевого самоврядування публічно-владних управлінських функцій. Відтак, такий спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст .231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання приписів частини 2 статті 231 ГПК України, суд роз`яснює позивачу, що такий спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Приймаючи до уваги відсутність поданого позивачем відповідного клопотання, судом наразі не вирішується питання стосовно розподілу судових витрат та повернення судового збору з бюджету.

Керуючись ст. 231, ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі №927/1062/24 за позовом Чернігівської окружної прокуратури до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення - 16.01.2025 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 20.01.2025.

Суддя С. О. Турчин