Рішення

від 20.01.2025 по справі 910/14452/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.01.2025Справа № 910/14452/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант"

про стягнення 703 266,62 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники сторін: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" про стягнення 703 266,62 грн. за договором про постачання електричної енергії № 10836 від 17.09.2008 р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 10836 від 17.09.2008 р. в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 538 464,56 грн. боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії, 12 030,88 грн. за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, 102 662,62 грн. пені, 38 719,33 грн. інфляційних втрат, 11 388,72 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 р. було відкрито провадження у справі № 910/14452/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Про стан розгляду справи № 910/14452/24 сторони були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

09.01.2025 р. до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, пені та 3% річних на 99%.

16.01.2025 р. до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, в якому позивач зазначив, що оскільки розмір штрафних санкцій не перевищує суми основного боргу, то, відповідно, штрафні санкції не можуть бути зменшені.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є оператором системи розподілу (ОСР) та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затвердженою Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 13.11.2018 р. № 1411.

23.08.2007 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (постачальник) та Державним підприємством "Науково-дослідний інститут "Квант" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 10836 з особовим рахунком споживача № 10836014.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

Згідно п. 2.3 Статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією; за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж

За умовами п. 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно умов цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємною частиною.

У п. 2. договору визначено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення усіх питань, не обумовлених цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 2.3.4. договору передбачено, що споживач зобов`язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережою постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів» та «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до п. 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

У відповідності до п. 6 вказаної Постанови до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Пунктом 4 Постанови встановлено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно п.п. 2.1.3, 2.1.5 ПРРЕЕ, споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

Відповідно до 2.1.7 ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», як Оператор системи розподілу, розмістив на головній сторінці свого сайту https://dtek-kem.com.ua редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, в тому числі Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між Оператором системи розподілу та непобутовими споживачами (Споживач) та є додатком 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Отже, з 01.01.2019 р. розподіл електричної енергії по об`єкту відповідача здійснюється на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого відповідача приєднано, згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312, на умовах договору про постачання електричної енергії № 10836 з особовим рахунком споживача № 10836014.

Відповідно до п. 9 додатку 4 до договору, сторони дійшли згоди, що основним способом обміну інформацією та документами, які визначені п. 32 даного додатку є «Особистий кабінет». У випадку, якщо з технічних причин сторони не мають можливості здійснювати інформаційний та/або документальний обмін за допомогою «Особистого кабінету» сторони повинні: споживач протягом 3-х календарних днів, письмово повідомити Оператора системи розподілу про настання таких причин; оператор системи розподілу розмістити інформаційне повідомлення на офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 32 додатку 4 до договору, сторони використовують веб-сервіс «Особистий кабінет» та додаткові способи/засоби технічного зв`язку, що підтримуються Оператором системи розподілу, у відповідності до вимог даного додатку для:

- формування/внесення показів засобу (ів) обліку за розрахунковий період та надання оператору системи розподілу «Звіту про покази засобів обліку за розрахунковий місяць» (наведений в додатку 11 до договору), що вважатиметься наданим звітом за розрахунковий період у відповідності з вимогами п. 3.3 та п. 3.4 договору;

- направлення/отримання рахунків на оплату послуг з розподілу електроенергії;

- направлення/отримання рахунків на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії;

- направлення/отримання актів приймання-передавання послуг з розподілу;

- направлення/отримання актів приймання-передавання послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії;

- направлення/отримання попереджень про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), які передбачені додатком №13 до договору;

- направлення/отримання договорів про надання послуг з розподілу електричною енергією та додаткових угод до даних договорів; - направлення/ отримання звернень по коригуванню заявлених обсягів розподілу електричної енергії;

- обміну іншими документами.

У відповідності до п. 33 додатку 4 до договору, споживач протягом трьох робочих днів з дати отримання акту надання послуг з розподілу електричної енергії та акту надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії повинен підписати та повернути їх до Оператора системи розподілу. У випадку не повернення споживачем протягом трьох календарних днів, з дати отримання, акти вважаються підписаними з боку споживача.

Згідно з п. 34 додатку 4 до договору, електронні документи, якими сторони здійснюють обмін та надаються через веб-сервіс «Особистий кабінет» визнаються сторонами документами ідентичними з документацією та реквізитами з документами на папері, являються оригіналами і мають однакову юридичну силу. Зокрема, вважаються офіційними документами, заявами, зверненнями, попередження про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), та іншими документами, якими обмінюються сторони. Документи вважаються отриманими споживачем з дати та часу їх надсилання на веб-сервіс «Особистий кабінет».

Отже, сторони використовують веб-сервіс «Особистий кабінет» для обміну електронними документами.

За період з січня 2024 року по серпень 2024 року, позивачем було сформовано рахунки на оплату наданих відповідачу послуг з розподілу електричної енергії на загальну суму 702 373,69 грн. та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на загальну суму 12 030,88 грн.

Згідно з п. 14 додатку 4 до договору оплата остаточного розрахунку за надання послуги з розподілу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється споживачем не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 3.2 додатку 10 споживач зобов`язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до цього договору на послуги з перетікань).

Пунктом 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії до додатку 10 передбачено, що оплата послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок Оператора системи розподілу, як правило, у формі попередньої оплати за рахунками Оператора системи розподілу, якщо інше не узгоджене сторонами. Сума попередньої оплати може визначатися на підставі обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за аналогічний місяць минулого року або обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за попередній місяць поточного року. Оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії здійснюється на підставі рахунків, наданих Оператором системи розподілу або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс «Особистий кабінет», розміщений на сайті Оператора системи розподілу за умови наявності електронного підпису тієї особи, що уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством або в інший спосіб, що може бути додатково узгоджений сторонами. Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку. Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків споживачем.

Отже, з урахуванням дати фактичного формування рахунків за кожний розрахунковий період, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок не пізніше 5 робочих днів з дати їх формування позивачем у веб-сервісі «Особистий кабінет».

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, однак, внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати, в останнього станом на 01.10.2024 р. утворилась заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії у сумі 702 373,69 грн. та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у сумі 12 030,88 грн.

Наявність вказаної вище заборгованості підтверджується доданими до матеріалів справи актами надання послуг з розподілу електричної енергії та актами із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за спірний період, розшифруваннями нарахувань за надані споживачу послуги, роздруківками з «Особистого кабінету» споживача, додатками до рахунків, рахунками, що були сформовані через веб-сервіс «Особистий кабінет», довідками про надходження коштів від споживача за спірний період.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг не виконав, що стало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Поряд з цим, за змістом ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги з розподілу електричної енергії та послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за січень-серпень 2024 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг з розподілу електричної енергії та актами надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, рахунками та відомостями з веб-сервісу "Особистий кабінет".

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечив наявність основної заборгованості перед позивачем.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем документально підтверджений та відповідачем не заперечений, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 538 464,56 грн. за надані послуги з розподілу електричної енергії та 12 030,88 грн. за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії є обґрунтованими та доведеними.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 102 662,62 грн. пені, 11 388,72 грн. 3% річних, 38 719,33 грн. інфляційних втрат.

Відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%, мотивоване тим, що з липня 202 р. усі кошти ДП «Науково-дослідний інститут «Квант» арештовані Державною виконавчою службою, що унеможливило ведення господарської діяльності підприємства, та призвело до зростання заборгованості із виплати заробітної плати. Через арешт коштів та відкриття виконавчих проваджень на загальну суму близько 100 000 000,00 грн. відповідач перебуває в скрутному матеріальному становищі, що, в свою чергу унеможливило вчасно виконати зобов`язання перед позивачем.

У свою чергу, позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 26 додатку 4 договору визначено, що за внесення платежів, передбачених договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4, споживачу, що використовує електричну енергію на непобутові потреби, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що заявлений до стягнення розмір пені було визначено позивачем в сумі 102 662,62 грн.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є арифметично вірним, у зв`язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені на 99%, суд зазначає таке.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене ст. 233 Господарського кодексу України і ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

При цьому, ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України загалом не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить із конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, котрі водночас мають узгоджуватися з положеннями ст. 233 Господарського кодексу України і ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.05.2024 р. у справі № 916/2779/23 та від 10.08.2023 р. у справі № 910/8725/22).

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 233 ГК України та ч. 3ї ст..551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду (п. 7.42 постанови Верховного Суду від 19.01.2024 р. у справі № 911/2269/22).

Верховний Суд у згаданій постанові зробив висновок про те, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

У даному випадку, вирішуючи питання щодо зменшення неустойки, суд враховує, що до січня 2024 р. відповідач виконував свої зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг, позивачем не надано до суду доказів, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було завдано збитків. При цьому, судом враховано, що щодо відповідача відкрито виконавчі провадження в частині стягнення заробітної плати та винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти ДП «Науково-дослідний інститут «Квант».

Враховуючи інтереси обох сторін, зважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження факту понесення позивачем збитків внаслідок допущеного відповідачем прострочення, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства, суд дійшов висновку про зменшення розміру неустойки на 90%. Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 10 266,26 грн. Таке зменшення, за висновком суду, є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для них.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних суд зазначає таке.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Стягнення 3% річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, зокрема, неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за простроченяня грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

З долучених до матеріалів справи розрахунків інфляційних втрат та 3% вбачається, що їх розмір визначено позивачем в сумі 38 719,33 грн. (інфляційні втрати) та 11 388,72 грн. (3% річних).

Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними, а тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 38 719,33 грн. та 3% річних у розмірі 11 388,72 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" у даній справі підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, оскільки у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант" (03150, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 4, код 14308138) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, код 41946011) 538 464 (п`ятсот тридцять вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 56 коп. заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії, 12 030 (дванадцять тисяч тридцять) грн. 88 коп. заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, 10 266 (десять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 26 коп. пені, 38 719 (тридцять вісім тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 11 388 (одинадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 72 коп. 3% річних, 8 439 (вісім тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн. 19 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА