Рішення

від 16.01.2025 по справі 911/1937/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2025Справа № 911/1937/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 911/1937/24

за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Індоком»;

2) ОСОБА_1 ;

3) ОСОБА_2 ;

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоринг»

про стягнення 12 793 187,38 грн,

За участю представників сторін:

від позивача: Мовчан О.С.;

від відповідачів: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області звернулося Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Індоком», 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_2 , 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоринг» прo стягнення 12 793 187,38 грн.

Предметом спору є стягнення заборгованості у сумі 12 793 187,38 грн, яка виникла за кредитним договором № К09989/2021 від 05.08.2021, укладеним між Публічним акціонерним товариством «МТБ Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Індоком», та укладеними на забезпечення його виконання договорами поруки між Публічним акціонерним товариством «МТБ Банк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Колоринг».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2024 справу № 911/1937/24 за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Індоком», 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_2 , 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоринг» прo стягнення 12 793 187,38 грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Під час дослідження матеріалів справи судом було установлено, що відповідачі-2,3 за позовом є фізичні особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не мають статусу суб`єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

За допомогою підсистеми "Електронний суд" судом було отримано витяги з Єдиного державного демографічного реєстру відносно адреси реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно з відомостями Єдиного державного демографічного реєстру підтверджено адресу реєстрації ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .

Відносно адреси реєстрації ОСОБА_1 судом установлено відсутність актуальної адреси реєстрації вказаної фізичної особи.

Ухвалою від 23.08.2024 Господарський суд міста Києва звернувся до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

19.09.2024 на електронну пошту суду від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла відповідь на ухвалу суду від 23.08.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 знята із зареєстрованого місця проживання на підставі рішення суду про позбавлення права власності або користування. Інформація про адресу нового місця проживання в реєстрі територіальної громади міста Києва відсутня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 відкрито провадження у справі № 911/1937/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 17.10.2024.

17.10.2024 до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представники сторін у підготовче засідання 17.10.2024 не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 14.11.2024.

18.10.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 задоволено заяву представника позивача про проведення судового засідання 14.11.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Підготовче засідання у справі № 910/10351/24, призначене на 14.11.2024, не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 судове засідання у справі призначено на 12.12.2024.

12.12.2024 до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява з проханням проведення підготовчого засідання без участі представника позивача та призначення справи до судового розгляду.

Представники сторін у підготовче засідання 12.12.2024 не з`явилися.

Враховуючи відсутність у підготовчому засіданні 12.12.2024 будь-яких заяв і клопотань представників сторін, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.01.2025, яка занесена до протоколу судового засідання від 12.12.2024.

У судовому засіданні 16.01.2025 представник позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як установлено судом, відповідачі-1,4 мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідно ухвали суду від 24.09.2024, 17.10.2024, 19.11.2024, 12.12.2024 в електронному вигляді були доставлені до електронних кабінетів сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що сторони були повідомлені про дату, час і місце проведення судових засідань.

Крім того, оскільки суд не мав можливості установити місце знаходження ОСОБА_1 для направлення ухвал суду, у зв`язку з чим остання, на підставі ч. 10 ст. 176 ГПК України, повідомлялась про розгляд справи шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-порталі Судової влади України, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно з відомостями Єдиного державного демографічного реєстру підтверджено адресу реєстрації ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .

За приписами ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Водночас, ухвали суду від 24.09.2024, 17.10.2024, 19.11.2024, 12.12.2024, які направлялись на дійсну адресу реєстрації ОСОБА_2 , були повернуті підприємством зв`язку на адресу суду із відмітками «за закінчення терміну зберігання».

Відповідно до п.п. 91, 117, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

При цьому, відповідно до п. 99-1 вказаних Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Таким чином, факт не звернення відповідача-3 для отримання листів до підприємства зв`язку протягом місяця та повернення останніх на адресу суду за закінченням терміну зберігання, застосовуючи принцип аналогії закону, свідчить про те, що відповідач-3 відсутній за вказаною адресою, тому суд вважає судові рішення врученими в порядку ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд зазначає, що жодної іншої адреси або адреси електронної пошти відповідача-3 суду не повідомлено.

При цьому, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у справі № 910/8046/24, розміщеними у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 24.09.2024 відповідачі мали подати відзиви на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідачі не скористалися наданими їм процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідачів на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідачів станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідачі не скористався наданими їм процесуальними правами, зокрема, відповідачами не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті у строки, визначені ст. 178 ГПК України, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16.01.2025, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

05.08.2021 між Публічним акціонерним товариством "МТБ БАНК" (за договором - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДОКОМ" (за договором - позичальник) було укладено Кредитний договір № К09989/2021 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов п. 1.1. якого Банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 21 995 948,39 грн (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути Банку кредит, сплатити за користування кредитом 10,0% річних, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього договору. Видача коштів за кредитом відбувається траншами (частинами) на підставі письмових повідомлень (заявок) позичальника, що є невід`ємною частиною цього договору. За цим договором Позичальник має право отримувати кошти таким чином, щоб загальна сума отриманих коштів (траншів) за кредитом не перевищувала встановленої суми кредитної лінії.

При цьому сума траншей на поповнення обігових коштів обмежується 3 000 000,00 грн до моменту виконання позичальником умови п. 3.3.18 цього договору (п. 1.1.1. договору).

У п. 1.2. договору зазначено, що кредит надається на рефінансування/повне погашення кредиту ТОВ «КОЛОРІНГ» за Кредитним договором № 00495/К від 31.07.2019р. - в сумі 15 995 948,39 грн та на поповнення обігових коштів - в сумі 6 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору, Банк відкриває позичальнику кредитну лінію на строк з 05.08.2021 по 02.08.2024 включно. Погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення, передбаченого п. 2.5. цього договору.

Сторони погоджуються з тим, що зобов`язання Банка надати кредит виникає з дати, вказаної у п. 1.3. цього договору, а право на отримання кредиту виникає у позичальника виключно після надання Банку належним чином оформленого забезпечення зобов`язань позичальника відповідно до п. 4.1. цього договору та отримання Банком витягу(-ів) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про реєстрацію обтяження предмету застави та/або Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на паперовому носії про державну реєстрацію іпотеки та про державну реєстрацію обтяження речових прав на нерухоме майно, а також підтвердження страхування предмета застави/іпотеки на передбачених договором(-ами) страхування та цим договором умовах (п. 2.1. Кредитного договору).

За умовами п. 2.4. Кредитного договору, не пізніше ніж за три робочі дні позичальник повинен повідомити Банк на паперовому носії або електронним повідомленням iFOBS про необхідну йому суму кредиту із наданням Банку усіх необхідних документів стосовно цільового напрямку використання, оформлених відповідно до чинного законодавства України.

Сторони в п. 2.5. Кредитного договору узгодили, що позичальник зобов`язується повернути Банку Кредит не пізніше кінцевої дати, зазначеної у п. 1.3. цього Договору, відповідно до графіку погашення, вказаного у цьому пункті договору. У разі непогашення заборгованості за кредитом у передбачені графіком терміни, така заборгованість вважається простроченою.

Відповідно до умов п. 2.6. Кредитного договору, нарахування Банком процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення фактичної заборгованості на позичковому рахунку, зазначеному у п. 2.2. цього договору, до дати повного погашення кредиту. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Проценти сплачуються позичальником щомісяця в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня місяця, що передує поточному, до передостаннього робочого дня поточного місяця включно. В день повного погашення кредиту сплаті підлягають проценти, нараховані за період з останнього робочого дня попереднього місяця по попередній календарний день включно, який передує дню погашення кредиту в останній робочий день поточного місяця, і в день фактичного повного погашення кредиту. У випадку не сплати позичальником процентів у останній робочий день поточного місяця, вони вважаються простроченими у перший наступний за ним календарний день поточного місяця. Після закінчення передбаченого цим договором строку кредитування проценти, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, позичальник сплачує в тому ж розмірі, що визначений п. 1.1. цього договору та у тому ж порядку, який визначений цим пунктом, а у разі дострокового повного погашення заборгованості за цим договором - в день фактичного погашення кредиту.

Згідно з п. 2.7. Кредитного договору, позичальник сплачує Банку комісію за моніторинг кредиту та забезпечення в розмірі 3 000,00 грн, у тому числі ПДВ 500,00 грн., що сплачується щорічно, починаючи з другого року від дати укладання цього договору (в строк до 05 серпня 2022 року), та надалі в строк до « 05» серпня кожного наступного року користування кредитними коштами, на транзитний рахунок, зазначений в п. 2.2. договору. При несплаті комісійної винагороди у зазначені терміни та строки, вона вважається простроченою.

Пунктом 3.2.4. Кредитного договору передбачено право Банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту. Виконання позичальником вимоги Банку щодо дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, інших платежів відповідно до умов цього Договору повинно бути здійснено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Банку.

Умовами п. 4.1. Кредитного договору передбачено, що виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується серед іншого: порукою фізичної особи ОСОБА_1 , порукою фізичної особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , порукою юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОРИНГ".

За виконання зобов`язань за цим договором позичальник відповідає також всім належним йому майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 4.2. Кредитного договору).

На підставі ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України та у відповідності з цим договором сторони досягли домовленості про те, що позовна давність за вимогами Банку про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісій та неустойки (пені, штрафів) за цим Договором встановлюється тривалістю 3 роки (п. 5.9. Кредитного договору).

Відповідно до положень п. 9.1. Кредитного договору цей договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, про що сторони укладають окрему відповідну угоду про виконання зобов`язань за Кредитним договором, що є невід`ємною частиною даного договору. Не укладення вказаної угоди про виконання з вини позичальника, не вважається простроченням Банку та не тягне за собою настання негативних правових наслідків для Банку.

У п. 9.2. Кредитного договору визначено, що цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення до цього договору викладаються у письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання.

06.08.2021 між Банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № № К09989/2021 від « 05» серпня 2021 року, якою внесені зміни до п.1.2. Кредитного договору, зокрема, зазначено, що кредит надається на рефінансування/повне погашення кредиту ТОВ «КОЛОРІНГ» за Кредитним договором № 00495/К від 31.07.2019 р. - в сумі 16 008 486,46 грн та на поповнення обігових коштів - в сумі 5 987 461,93 грн.

22.10.2021 між Банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору № № К09989/2021 від « 05» серпня 2021 року, якою внесені зміни до п. 3.3.5.1. Кредитного договору в частині порядку подання позичальником фінансової звітності.

03.06.2022 між Банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору № № К09989/2021 від « 05» серпня 2021 року, якою внесені зміни до п.1.1. Кредитного договору, зокрема, зазначено, що Банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 21 995 948,39 грн (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути Банку кредит, сплатити за користування кредитом 10,0% річних за період користування кредитними коштами з 05.08.2021р. по 23.02.2022р. включно; 0,01% річних за період користування кредитними коштами з 24.02.2022р. до дати припинення/скасування воєнного стану в Україні; 10,0% річних за період користування кредитними коштами з наступного дня з дати припинення/скасування воєнного стану в Україні і до закінчення строку дії цього договору, а також сплати комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього договору.

29.08.2022 між Банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 4 до Кредитного договору № № К09989/2021 від « 05» серпня 2021 року, якою внесені зміни до п.4.1. Кредитного договору в частині визначення предмету заставленого обладнання за даним договором.

05.08.2021 між Банком (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено Договір поруки, який посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 2193, відповідно до умов п. 1.1. якого поручитель поручається перед Банком за виконання боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДОКОМ" зобов`язань за Кредитним договором № К09989/2021 від 05.08.2021 із всіма можливими додатковими угодами до нього: по поверненню наданого боржнику кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 21 995 948,39 грн, терміном погашення до 02.08.2024 включно відповідно до умов Кредитного договору; по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 10,0% річних, що нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом та сплачуються щомісяця, у строки/терміни, в порядку та на умовах відповідно до Кредитного договору; по сплаті комісії за моніторинг кредиту та забезпечення в розмірі 3 000,00 грн, у тому числі ПДВ 500,00 грн., що сплачується щорічно, починаючи з другого року від дати укладання цього договору (в строк до 05 серпня 2022 року), та надалі в строк до « 05» серпня кожного наступного року користування кредитними коштами; по сплаті можливих штрафних санкцій у випадках та розмірі, передбачених Кредитним договором.

Також, 05.08.2021 між Банком (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено Договір поруки, який посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 2194, відповідно до умов п. 1.1. якого поручитель поручається перед Банком за виконання боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДОКОМ" зобов`язань за Кредитним договором № К09989/2021 від 05.08.2021 із всіма можливими додатковими угодами до нього: по поверненню наданого боржнику кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 21 995 948,39 грн, терміном погашення до 02.08.2024 включно відповідно до умов Кредитного договору; по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 10,0% річних, що нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом та сплачуються щомісяця, у строки/терміни, в порядку та на умовах відповідно до Кредитного договору; по сплаті комісії за моніторинг кредиту та забезпечення в розмірі 3 000,00 грн, у тому числі ПДВ 500,00 грн., що сплачується щорічно, починаючи з другого року від дати укладання цього договору (в строк до 05 серпня 2022 року), та надалі в строк до « 05» серпня кожного наступного року користування кредитними коштами; по сплаті можливих штрафних санкцій у випадках та розмірі, передбачених Кредитним договором.

05.08.2021 між Банком (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЛОРИНГ " (поручитель) укладено Договір поруки № К09989/2021/S-1, відповідно до умов п. 1.1. якого поручитель поручається перед Банком за виконання боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДОКОМ" зобов`язань за Кредитним договором № К09989/2021 від 05.08.2021 із всіма можливими додатковими угодами до нього: по поверненню наданого боржнику кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 21 995 948,39 грн, терміном погашення до 02.08.2024 включно відповідно до умов Кредитного договору; по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 10,0% річних, що нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом та сплачуються щомісяця, у строки/терміни, в порядку та на умовах відповідно до Кредитного договору; по сплаті комісії за моніторинг кредиту та забезпечення в розмірі 3 000,00 грн, у тому числі ПДВ 500,00 грн., що сплачується щорічно, починаючи з другого року від дати укладання цього договору (в строк до 05 серпня 2022 року), та надалі в строк до «05» серпня кожного наступного року користування кредитними коштами; по сплаті можливих штрафних санкцій у випадках та розмірі, передбачених Кредитним договором.

Відповідно п.1.3. договорів поруки, який є однаковим до усіх поручителів, у випадку порушення боржником зобов`язання за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. За цим договором поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов`язань боржником по всіх наданих боржнику траншів за кредитом (п. 1.4. договорів поруки).

Відповідно до п. 2.1. вищевказаних договорів поруки, поручителі повинні виконати забезпечене порукою зобов`язання боржника протягом п`яти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора.

Відповідно до п. 5.1. договорів поруки такі договори набирають чинності з моменту їх підписання сторонами та діють 120 місяців з дати набуття ними чинності.

Вище вказані договори поруки, укладені між позивачем та відповідачами-2,3,4, підписані ними, а тому, у розумінні положень п. 5.1. договорів поруки, є такими, що набрали чинності.

Позивачем до матеріалів справи на підтвердження виконання Банком своїх зобов`язань за Кредитним договором та надання позичальнику кредиту в сумах, визначених у п.1.1. Кредитного договору, додані меморіальні ордери, які підтверджують перерахування коштів за договором.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що позичальником (відповідачем-1) порушено умови Кредитного договору, оскільки не здійснено повного погашення кредиту згідно за встановленим графіком, у зв`язку з чим станом на 10.07.2024 заборгованість позичальника за Кредитним договором становить 12 793 187,38 грн, у тому числі: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 12 790 092,18 грн, заборгованість по відсоткам - 142,17 грн, заборгованість по комісії - 2953,03 грн.

Таким чином, у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за Кредитним договором щодо повернення кредитних коштів і сплати процентів та, враховуючи, що зобов`язання відповідача-1 були забезпечені порукою відповідачів-2,3,4, просить суд солідарно стягнути з відповідачів вказану заборгованість.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як було встановлено судом, Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача-1 кредитні кошти відповідно до наданих останнім заявок на отримання траншів на загальну суму 21 995 948,39, що підтверджується долученими до справи меморіальними ордерами за період 05.08.2021 по 05.11.2021 та виписками з особового рахунку позичальника.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що станом на 10.07.2024 відповідачем погашено кредитної заборгованості у розмірі лише 9 205 856,21 грн, внаслідок чого залишається неповернутою заборгованість за Кредитним договором по тілу кредиту у розмірі 12 790 092,18 грн.

З наведеного слідує, що позичальником допущено порушення виконання зобов`язання за Кредитним договором в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів, що підтверджується розрахунком заборгованості, доданими до справи.

З метою досудового врегулювання спору Банк 30.05.2024 рекомендованими листами з описом вкладення направив на адреси відповідачів вимогу від 29.05.2024 щодо дострокового погашення заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом в повному обсязі протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання цього повідомлення. Разом з тим, вказану вимогу не було отримано відповідачами, а відповідні поштові конверти повернулися на адресу Банку не врученими за закінченням терміну зберігання.

Оскільки вимога Банку залишилась без відповіді та задоволення, останній звернувся із даним позовом до суду.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази звернення будь-кого з відповідачів до Банку з вимогами надати розрахунок наявної заборгованості за Кредитним договором.

Так, на момент звернення позивача до суду із цим позовом, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, підтверджується прострочення повернення позичальником кредиту за Кредитним договором в розмірі 12 790 092,18 грн.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями частин 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За таких обставин, обов`язок доведення факту повноти та своєчасності повернення кредитних коштів покладено законом на позичальника.

При цьому, відповідачами не спростовано факту наявності заявленої позивачем до солідарного стягнення заборгованості та її розміру, як і не подано до суду доказів повернення залишку неповернутих кредитних коштів та нарахованих процентів.

Отже, вимога про стягнення солідарно з відповідачів суми заборгованості по тілу кредиту у розмірі 12 790 092,18 грн є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Разом з тим, приймаючи до уваги умови пунктів 1.1., 2.6., 2.7. Кредитного договору, якими передбачено обов`язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитом та комісію, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем заборгованості по процентам та комісії за моніторинг кредиту та забезпечення.

В той же час, суд приймає до уваги відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачами зобов`язань у названій частині, а також відсутність доказів, якими б спростовувався заявлений позивачем розмір заборгованості по процентам та комісії.

Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по процентам та заборгованості по комісії, суд дійшов висновку про їх правильність та наявність підстав для задоволення заявлених Банком вимог про стягнення з відповідачів солідарно процентів у розмірі 142,17 грн та заборгованості по комісії в розмірі 2953,03 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини, з урахуванням приписів статей 541, 543 та 1054 Цивільного кодексу України, з огляду на укладення між Публічним акціонерним товариством "МТБ БАНК" та відповідачами-2,3,4 договорів поруки в забезпечення виконання зобов`язань відповідача-1 за Кредитним договором, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення із відповідачів заборгованості по тілу кредиту у розмірі 12 790 092,18 грн, заборгованості по процентам -142,17 грн, заборгованості по комісії - 2953,03 грн.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування "вірогідність доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша).

Згідно із ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, з урахуванням стандарту вірогідності доказів та принципу змагальності у господарському процесі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та як наслідок їх задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7, у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індоком" (вул. Ділова, 5Б, оф.504, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 44245018), ОСОБА_1 (остання відома адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ); Товариства з обмеженою відповідальністю "Колоринг" (вул. Ділова, 5Б, кімн.307, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 39649809) на користь Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр-т Миру, 28; код ЄДРПОУ 21650966) заборгованість по тілу кредиту в розмірі 12 790 092 грн 18 коп., заборгованість по відсоткам - 142 грн. 17 коп., заборгованість по комісії - 2953 грн 03коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індоком" (вул. Ділова, 5Б, оф.504, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 44245018) на користь Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр-т Миру, 28; код ЄДРПОУ 21650966) судовий збір у розмірі 47 974 грн. 46 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (остання відома адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр-т Миру, 28; код ЄДРПОУ 21650966) судовий збір у розмірі 47 974 грн. 45 коп.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр-т Миру, 28; код ЄДРПОУ 21650966) судовий збір у розмірі 47 974 грн. 45 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колоринг" (вул. Ділова, 5Б, кімн.307, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 39649809) на користь Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр-т Миру, 28; код ЄДРПОУ 21650966) судовий збір у розмірі 47 974 грн. 45 коп.

7. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 20.01.2025.

Суддя А.І. Привалов