Рішення

від 20.01.2025 по справі 911/782/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/782/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине"

09133, Київська область, Білоцерківський район, селище міського типу Терезине, вулиця Першотравнева, будинок 2, код ЄДРПОУ 05407982

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Голд 2020"

09107, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Привокзальна, будинок 10, офіс 24, код ЄДРПОУ 43062395

про повернення попередньої оплати

за участі представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився,

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №687/23 від 16.03.2023) Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Голд 2020" про повернення попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не поставив товар за договором поставки №61 від 01.11.2021 та не повернув попередню оплату.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2023 позовну заяву (вх. №687/23 від 16.03.2023) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/782/23 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 18.04.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло повідомлення №13888 (вх. №1031/23 від 04.04.2023) про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету користувача ЕСІТС.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №1196/23 від 17.04.2023) про розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 18.04.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення ухвали на юридичні адреси місцезнаходження.

Станом на час судового засідання відповідач не отримав ухвалу Господарського суду Київської області від 20.03.2023, відтак, суд дійшов висновку про продовження строків на подання заяв по суті справи та відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2023 підготовче засідання відкладено на 13.06.2023.

Працівник апарату Господарського суду Київської області 28.04.2023 намагався додзвонитись до відповідача з метою повідомлення про розгляд справи та судове засідання за номером телефону відповідача, що зазначений ним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як інформація для здійснення зв`язку з відповідачем, але телефон був відключений, про що до матеріалів справи складено телефонограму.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №1853/23 від 13.06.2023) про розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 13.06.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення ухвали на юридичні адреси місцезнаходження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2023 підготовче засідання відкладено на 11.07.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №2191/23 від 10.07.2023) про розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 11.07.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення ухвали на юридичні адреси місцезнаходження; позивачем повідомлення отримане, повідомлення, що направлене відповідачу, повернуто підприємством поштового зв`язку без вручення "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2023 підготовче засідання відкладено на 08.08.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №2568/23 від 07.08.2023) про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання 08.08.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання позивач повідомлений, а відповідач повідомлявся поштовим зв`язком, але, станом на час судового засідання, за відомостями офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" поштове повідомлення суду "Не вручено під час доставки 04.08.2023".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.08.2023 підготовче засідання відкладено на 19.09.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №3197/23 від 19.09.2023) про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання 19.09.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання позивач повідомлений, а відповідач повідомлявся поштовим зв`язком, але, станом на час судового засідання, за відомостями офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" поштове повідомлення суду не вручено, також ухвалу Господарського суду Київської області від 08.08.2023 надіслано на адресу електронної пошти відповідача, що зазначена ним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як інформація для здійснення зв`язку з відповідачем, та доставлено до його електронної скриньки 29.08.2023, про що до матеріалів справи складено довідку.

Судом враховано практику Верховного Суду, що у разі направлення ухвали про вчинення відповідної процесуальної дії судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №910/23064/17.

Окрім того, Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Зважаючи на вказане, судом враховане, що обидві сторони повідомлялись судом належним чином про судові засідання та про встановлені судом строки подання заяв по суті справи, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу, не заявлено клопотань про відкладення підготовчого засідання, строк підготовчого провадження у справі сплинув.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2023 закрито підготовче провадження у справі № 911/782/23 та призначено справу до розгляду по суті на 10.10.2023.

У судове засідання 10.10.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання позивач повідомлений у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", відповідач повідомлявся поштовим зв`язком на його адресу місцезнаходження за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також ухвалу Господарського суду Київської області від 19.09.2023 надіслано на адресу електронної пошти відповідача та доставлено до його електронної скриньки 21.09.2023, про що до матеріалів справи складено довідку.

У судовому засіданні 10.10.2023 оголошена перерва до 07.11.2023, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2023 сторін справи повідомлено про судове засідання 07.11.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №4258/23 від 07.11.2023) про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання 07.11.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання позивач повідомлений у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", відповідач повідомлявся поштовим зв`язком на його адресу місцезнаходження за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У судовому засіданні 07.11.2023 оголошена перерва до 07.12.2023, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2023 сторін справи повідомлено про судове засідання 07.12.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №4258/23 від 07.11.2023) про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання 07.12.2023 представник позивача та представник відповідача не з`явивились, про дату, час та місце судового засідання позивач повідомлений у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", відповідач повідомлявся поштовим зв`язком на його адресу місцезнаходження за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У зв`язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд -

встановив:

Товариство з додатковою відповідальністю "Терезине" (далі - позивач/покупець) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Голд 2020" (далі - відповідач/продавець) про стягнення 185000,00 грн попередньої оплати за договором поставки, 83559,18 грн пені, 6736,03 грн 3% річних, 52506,27 грн інфляційних втрат, а також заявлені судові витрати: 4917,03 грн судового збору та 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Спірні правовідносини сторін виникли між сторонами за договором поставки № 61 від 01.11.2021, що укладений між Товариством з додатковою відповідальністю "Терезине" як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Голд 2020» як продавцем (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору на умовах цього договору продавець зобов`язується поставити покупцю товар, що визначений у пункті 1.2. цього договору в кількості 100 тонн, а покупець зобов`язується прийняти такий товар та своєчасно оплатити його.

Згідно з пунктами 3.1., 3.2. Договору ціна товару, що поставляється згідно з цим договором становить 18500,00 грн за одну тонну, в тому числі, ПДВ 3083,33 грн, загальна вартість товару складає 1850000,00 грн, в тому числі, ПДВ.

За пунктом 4.1. Договору товар поставляється покупцю залізничним транспортом на станцію: Біла Церква, код станції 343808.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що поставка (відвантаження) товару здійснюється протягом 20 робочих днів з моменту оплати.

Відповідно до пункту 5.2. Договору товар сплачується на умовах: 10% - передоплата, 90% - в день відгрузки товару із залізничної станції.

Позивач 02.11.2021 сплатив відповідачу 10% попередньої оплати за товар на суму 185000,00 грн, що підтверджується наданою ним до матеріалів справи копією доплатіжного доручення №32774 від 02.11.2021 на суму 185000,00 грн та не заперечене відповідачем.

Відповідно до пункту 4.3. Договору відповідач повинен був поставити товар протягом 20 робочих днів з моменту оплати.

Згідно з пунктом 7.2. Договору, за порушення термінів поставки товару продаваць сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожний день прострочення.

У зв`язку з тим, що у визначений Договором строк відповідач не поставив товар, позивач направив на адресу відповідача претензію №02/11-22 від 02.11.2022, відповідно до якої вимагав повернення протягом десяти календарних днів попередньої оплати в сумі 185000,00 грн за непоставлений товар, в порядку статті 693 Цивільного кодексу України.

Надіслання вказаної претензії на належну адресу місцезнаходження відповідача підтверджується належними доказами, що надані до матеріалів справи у копіях: описом вкладення №0911900582687 з відбитком календарного штемпелю поштового відділення, накладною АТ "Укрпошта" №0911900582687 та фіскальним чеком АТ "Укрпошта", відповідно до яких претензія надіслана відповідачу 02.11.2022.

За твердженнями позивача, вказана претензія залишена без відповіді та задоволення, доказів протилежного суду не надано.

Відповідач своїх аргументів та заяв по суті справи не надав, ухвали Господарського суду Київської області про відкриття провадження та призначення всіх судових засідань у ній направлялись відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення на його належну адресу місцезнаходження за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте, повернуті суду підприємтвом поштового зв`язку без вручення "за закінченням терміну зберігання", також ухвали суду з повідомленнями про дату, час та місце судових засідань надсилались судом на адресу електронної пошти відповідача (agrogold2015@ukr.net) та доставлялись до його електронної скриньки, про що до матеріалів справи складені довідки.

Стосовно повідомлення відповідача, судом враховано, що адреса електронної пошти, на яку судом доставлялись повідомлення відповідачу (agrogold2015@ukr.net), зазначена самим відповідачем в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як інформація для здійснення зв`язку з відповідачем, у зв`язку з чим, судом враховані такі положення чинного законодавства.

За приписом пункту 18 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі міститься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон та/або адреса електронної пошти.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, винесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді та його процесуальні права на надання суду заперечень на позов і доказів.

Також судом враховане, що Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Враховуючи направлення копій усіх ухвал суду з повідомленням про дату, час та місце судових засідань у справі рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, можна дійти висновку що суд здійснив усі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, а відповідач не може вважатись позбавленим права на змагальність сторін, що є одним із основних принципів господарського судочинства, що закріплені у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, позивачем належним чином виконані взяті на себе зобов`язання згідно з пунктом 5.2. Договору, а саме: 02.11.2021 перераховано відповідачу 10% передньої оплати за товар згідно з платіжним дорученням №32774 від 02.11.2021, при цьому, судом враховане зазначення у призначенні платежу виду товару, що є предметом Договору та відповідність суми умовам пунктів 3.2., 5.2. Договору, доказів наявності інших правовідносин сторін, в межах яких позивач міг би перераховувати кошти відповідачу, суду не надано.

Відповідач не здійснив поставку оплаченого позивачем товару, а передоплату за товар у сумі 185000,00 грн позивачу не повернув, доказів протилежного суду не надано.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

З наведених норм Цивільного кодексу України вбачається, що умовою застосування положень статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, тобто в установлений строк. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

31.03.2023 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 02/11-22 від 02.11.2022, в якій позивач вимагає повернення 185000,00 грн попередньої оплати у зв`язку із нездійсненням поставки. Направлення вказаної претензії 02.11.2022 на належну адресу відповідача підтверджується належними доказами у матеріалах справи: описом вкладення №0911900582687 з відбитком календарного штемпелю поштового відділення, накладною АТ "Укрпошта" №0911900582687 та фіскальним чеком АТ "Укрпошта".

Стосовно обставин порушення відповідачем зобов`язання з поставки товару судом враховано, що відповідно до пункту 4.3. Договору поставка (відвантаження) товару здійснюється протягом 20 робочих днів з моменту оплати.

Відповідно до пункту 6 Договору приймання-передача товару здійснюється представниками сторін в пункті поставки: 09107, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Привокзальна, склад №1, згідно з наданими продавцем супроводжуючими документами на товар, із підписанням відповідних накладних.

Накладних, які підписані сторонами щодо приймання-передачі товару за Договором, які визначені за його умовами належними доказами здійснення господарської операції з поставки товару, суду не надано, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність такої поставки.

Відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Статтями 202-205 Господарського кодексу України та статтями 598-609 Цивільного кодексу України визначені підстави припинення зобов`язання, зокрема зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сторонами узгоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як вже зазначалось, позивач в повному обсязі виконав грошове зобов`язання за Договором зі здійснення попередньої оплати, проте, відповідач своє зобов`язання з поставки товару не виконав.

Отже, зобов`язання відповідача поставити товар за Договором не є припиненим.

З огляду на умови пункту 4.3. Договору: поставка (відвантаження) товару здійснюється протягом 20 робочих днів з моменту оплати та дати перерахування позивачем попередньої оплати (02.11.2021), позивач визначає, що поставка мала бути здійснена відповідачем до 30.11.2021 та у зв`язку із її відсутністю позивачем також нараховуються штрафні санкції за порушення цього зобов`язання з 30.11.2021 по 15.02.2023.

За розрахунком суду, поставка товару дійсно мала бути здійснена до 30.11.2021, проте, включно з цією датою, оскільки вона є двадцятим днем двадцятиденного строку належного виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару.

Відповідно до частини 1 статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Отже, відповідач прострочив виконання зобов`язання з поставки товару за Договором з 01.12.2022.

Як вже зазначалось, згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Умовою застосування положень статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, тобто в установлений строк. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Отже, оскільки відповідачем не виконані зобов`язання з поставки товару за договором у визначений договором строк, то позивач мав право вимагати у відповідача повернення сплаченої попередньої оплати в порядку частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 185000,00 грн попередньої оплати є обґрунтованою, доведеною, а, отже, такою, що підлягає задоволенню.

Водночас, судом враховано таке.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказано судом вище, матеріалами справи підтверджується надіслання позивачем 02.11.2022 відповідачу претензії № 02/11-22 від 02.11.2022 з вимогою повернути 185000,00 грн попередньої оплати протягом десяти календарних днів.

Відповідно до наявної у матеріалах справи накладної АТ "Укрпошта" №0911900582687 про надіслання претензії позивача № 02/11-22 від 02.11.2022 у розділі "Операція приймання" зазначена дата прийняття відправлення для подальшого пересилання: 07.11.2022, що підтверджує факт передачі відправлення до поштової служби для обробки та доставки.

Місцезнаходження позивача та відповідача знаходиться в різних населених пунктах у межах однієї області, претензія позивача була надіслана відповідачу рекомендованою письмовою кореспонденцією.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено таке.

Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З урахуванням вказаного, претензія доставлена відповідачу 11.11.2022.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен виконати обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, проте, судом враховано, що позивач сам визначив десятиденний строк повернення коштів, який враховується судом як належний із застосуванням принципу недопустимості суперечливої поведінки або "власні дії проти власних слів" (лат. venire contra factum proprium), що полягає в тому, що сторона не може поводитися суперечливо щодо своїх попередніх дій чи заяв, відтак, якщо кредитор надав боржнику строк, що більший, ніж визначений законом (кредитор фактично надав боржнику кращі умови, ніж передбачено законом), а потім буде вимагати виконання у семиденний строк або притягати боржника до відповідальності за недотримання семиденного строку - це буде суперечити принципу добросовісності та розумності, які є принципами цивільного права, закріпленими в статті 3 Цивільного кодексу України, що вимагають чесної та розумної поведінки учасників цивільних правовідносин, сприяючи утвердженню верховенства права.

Відтак, до 10.11.2022 зобов`язання відповідача було негрошовим - з поставки товару за Договором, з 11.11.2022 у відповідача виникло грошове зобов`язання з повернення попередньої оплати, з строком належного виконання до 21.11.2022, з 22.11.2022 почався період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з повернення 185000,00 грн попередньої оплати.

Згідно з пунктом 7.1. Договору, сторони несуть повну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим договором відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що за порушення термінів поставки товару продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на період прострочення, від вартості неоплаченого (недооплаченого) товару за кожний день прострочення

Відповідно до пункту 7.4. Договору сплата неустойки (пені), встановленої на випадок прострочення або іншого неналежного виконання обов`язків, та відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням умов даного Договору, не звільняє таку сторону від виконання своїх обов`язків за даним Договором.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Позивачем на суму основного грошового зобов`язання нараховані також: 83559,18 грн пені, 6736,03 грн 3% річних, 52506,27 грн інфляційних втрат, що розраховані за однаковий період: з 30.11.2021 до 15.02.2023, проте, як встановлено судом вище, початком прострочення відповідачем виконання негрошового зобов`язання є 01.12.2021, а закінченням періоду негрошового зобов`язання з поставки товару є 10.11.2022, за пунктом 7.2. Договору сторони передбачили пеню виключно за невиконання продавцем негрошового зобов`язання з поставки товару, а відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, за прострочення виконання виключно грошового зобов`язання.

З урахуванням вказаного, із дотриманням меж позовних вимог, суд визначає такі належні періоди нарахування: пені - з 01.12.2021 до 10.11.2022, 3% річних та інфляційних втрат - з 22.11.2022 до 15.02.2023.

З урахуванням вказаних періодів, зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню у таких розмірах: 58890,82 грн пені, 2785,36 грн інфляційних втрат, 1307,67 грн 3% річних.

Під час розгляду позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат судом застосовані правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України до зобов`язань з повернення попередньої оплати, що викладені у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, в яких Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України та Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у випадку прострочення зобов`язання з повернення суми попередньої оплати товару.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у рішенні, суд врахував практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

З урахуванням вказаних позицій, інші доводи та докази, що наведені суду розглянуті та оцінені судом у сукупності матеріалів і обставин справи та не наведені у рішенні окремо, позаяк, не покладені судом в його основу.

Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку часткове задоволення позовних вимог.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача частину судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 3719,76 грн.

Позивачем також заявляється до відшкодування відповідачем судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, на підтвердження понесення яких до матеріалів справи надано копії: договору про надання правничої допомоги № 10/ГП від 06.02.2023, що укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Компаньйон та партнери", додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 10/ГП від 06.02.2023, рахунку-фактури №10/ГП-01 від 06.02.2023 на суму 6000,00 грн, що виставлений Адвокатським об`єднанням "Компаньйон та партнери" позивачу з призначенням оплати: "За надання правничої допомоги, згідно Договору № 10/ГП від 06.02.2023, без ПДВ", платіжного доручення № 38271 від 17.02.2023 про сплату позивачем Адвокатському об`єднанню "Компаньйон та партнери" 6000,00 грн, з призначенням платежу: "Оплата послуг згідно рахунку-факт. №10/ГП-01 від 06.02.2023р. Без ПДВ", ордеру серія АІ № 1360766 від 07.03.2023, що виданий Адвокатським об`єднанням "Компаньйон та партнери" на надання адвокатом Павловським Б.М. правничої (правової) допомоги позивачу в Господарському суді Київської області.

Судом також враховано, що адвокатом Павловським Б.М. як представником позивача підписана позовна заява, завірені копії письмових доказів, що подавались з боку позивача до матеріалів справи та вчинені процесуально значимі дії - надіслана копія позову відповідачу.

За пунктом 1. договору про надання правничої допомоги № 10/ГП від 06.02.2023, що укладений між позивачем (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Компаньйон та партнери" (Об`єднання), клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу допомогу, а саме: вивчення та аналіз документів, що стосуються стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Голд 2020" (ЄДРПОУ 43062395) грошових коштів у розмірі 185000,00 грн попередньої оплати за договором поставки №61 від 01.11.2021; складання позовної заяви до Господарського суду Київської області, складання інших процесуальних документів, здійснити представництво Клієнта в господарському суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій в якості представника, з усіма процесуальними правами та обов`язками, передбаченими чинним законодавством України, без будь-яких обмежень.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Щодо розміру суми витрат позивача на професійну правову допомогу та його обґрунтованості судом враховане таке.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18 зазначено таке: «Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналогічні положення викладені в частинах першій, другій статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики). Відповідно до частини третьої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. З огляду на викладене, Верховний Суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов`язання про сплату та строки сплати.».

Також у даній постанові зазначається: «Також Верховний Суд враховує практику та рекомендації Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі. У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18) (офіційний сайт ЄСПЛ, за посиланням: https://www.echr.coe.int/Documents/PD_satisfaction_claims_eng.pdf). Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату.».

Враховуючи вищезазначену позицію Верховного Суду, суд відзначає, що з огляду на оплату позивачем, такі витрати фактично понесені, договором між позивачем та адвокатським об`єднанням погоджений гонорар адвоката у фіксованому розмірі, який і заявляється до відшкодування, за висновком суду не є завищеним відносно середньої ринкової вартості послуг адвоката, а конклюдентними діями з оплати послуг, позивач прийняв виконання договору з боку адвокатського об`єднання, докази надання правничої (правової) допомоги позивачу адвокатом Павловським Б.М. у Господарському суді Київської області в даній справі наявні у матеріалах справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд відзначає, що позивачем надані достатні докази про наявність витрат на професійну правничу допомогу саме у даній справі, це прямо вказано за умовами договору, узгоджений гонорар адвоката за надані послуги у розмірі 6000,00 грн, вказані послуги надані адвокатом та прийняті позивачем, відтак, вони мають бути включені до судових витрат у справі та, з огляду на висновки суду про часткове задоволення позову - розподілені пропорційно до задоволених позовних вимог між сторонами, відтак, відшкодуванню відповідачем підлягають 4539,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись сттями 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх. №687/23 від 16.03.2023) Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Голд 2020" про повернення попередньої оплати - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Голд 2020" (09107, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Привокзальна, будинок 10, офіс 24, код ЄДРПОУ 43062395) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" (09133, Київська область, Білоцерківський район, селище міського типу Терезине, вулиця Першотравнева, будинок 2, код ЄДРПОУ 05407982) 185000,00 грн (сто вісімдесят п`ять тисяч гривень) попередньої оплати за договором поставки №61 від 01.11.2021, 58890,82 грн (п`ятдесят вісім тисяч вісімсот дев`яносто гривень вісімдесят дві копійки) пені, 2785,36 грн (дві тисячі сімсот вісімдесят п`ять гривень тридцять шість копійок) інфляційних втрат, 1307,67 грн (одна тисяча триста сім гривень шістдесят сім копійок) 3% річних, 3719,76 грн (три тисячі сімсот дев`ятнадцять гривень сімдесят шість копійок) судового збору за подання позовної заяви та 4539,00 грн (чотири тисячі п`ятсот тридцять дев`ять гривень) відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 20.01.2025.

Суддя С.О. Саванчук