Рішення

від 20.01.2025 по справі 904/4684/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. м. Київ Справа № 904/4684/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів», м. Івано-Франківськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТЕХ ПЛАСТ», Київська обл., Бориспільський р-н., м. Яготин

про відшкодування збитків

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» б/н від 16.10.2024 року (вх. №1616/24 від 22.11.2024) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТЕХ ПЛАСТ» (далі відповідач) про відшкодування збитків, завданих порушенням обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних у розмірі 74637,77 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2024 року позовну заяву залишено без руху.

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 02.12.2024 року (вх. №13711/24 від 02.12.2024) про виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши зміст поданої заяви, судом встановлено, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 22.11.2024 року.

Оскільки, ціна позову у справі №904/4684/24 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2024 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №904/4684/24 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» (за договором - покупець) та ТОВ «ІНТЕРТЕХ ПЛАСТ» (за договором постачальник) 09.11.2021 укладено Договір поставки №29 (далі Договір), відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених Договором.

Відповідачем поставлено позивачу Плівку ПЕ 500мм, Плівку ПЕ 550мм, Плівку ПЕ 600мм. Плівку І: 640мм, Плівку ПЕ 670мм, Плівку ПЕ 700мм, Плівку ПЕ 730мм. Плівку ПЕ 780мм. За даним фактом зареєстровано податкову накладну №7 від 31.08.2022. Сума ПДВ складає 19412,49 грн. Реєстрація податкової накладної зупинена; Плівку ПЕ 700мм, Плівку ПЕ 730мм, Плівку ПЕ 670мм. За даним фактом зареєстровано податкову накладну б/н від 30.08.2022. Сума ПДВ складає 2660,31 грн. Реєстрація податкової накладної зупинена; Плівку ПЕ 670мм, Плівку ПЕ 700мм. Плівку ПЕ 730мм. За даним фактом на суму передплати в розмірі 29750,42 грн. в 1.4. ПДВ 4958,40 грн. зареєстровано податкову накладну №5 від 25.08.2022. Сума ПДВ складає 4958,40 грн. Реєстрація податкової накладної зупинена; Плівку ПЕ 550мм, плівку ПЕ 600мм, Плівку ПЕ: 640мм, Плівку НЕ 670мм. За даним фактом зареєстровано податкову накладну №4 від 15.08.2022, сума ПДВ складає 12332,10 грн. Реєстрація податкової накладної зупинена; Плівку ПЕ 600мм., Плівку ПЕ 640мм, Плівку ПЕ 670мм, Плівку ШЕ 700мм, Плівку ПЕ 730мм, Плівку ПЕ 780мм. За даним фактом заресстровано податкову накладну №27 від 29.07.2022, сума ПДВ складає 10067,20 грн. Реєстрація податкової накладної зупинена; Плівку ПЕ 450мм., Плівку ПЕ 500мм, Плівку ПЕ 550мм. Плівку ПЕ 600мм, Плівку ПЕ 640мм, Плівку ПЕ 670мм, Плівку ПЕ 700мм, Плівку ПЕ 730мм. За даним фактом зареєстровано податкову накладну №24 від 27.07.2022, сума ПДВ складає 11748,00 грн. Реєстрація податкової накладної зупинена.

Відповідно до п. 8.1. Договору, Постачальник зобов`язаний в строки, передбачені законодавством України, надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 6.2. Договору, у випадку невиконання зобов`язання, передбаченого пунктом 8.1. Договору, та/або виконання його із порушенням умов, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю за кожен випадок такого порушення штраф у розмірі суми податку на додану вартість помножений на коефіцієнт 1,22. Сума штрафу розраховується з суми податку на додану вартість податкової накладної, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, строк та/або умови надання якої порушені.

Відповідно до п. 8.3. Договору, у випадку невиконання Постачальником зобов`язання, передбаченого пунктом 8,1. Договору, або виконання його із порушенням умов, Покупець надсилає Постачальнику Вимогу про сплату штрафу (далі - Вимога), розрахованого відповідно до пункту 8.2. Договору.

Відповідно до п.8.4. Договору, Постачальник зобов`язується сплатити штраф, передбачений пунктом 8.2. Договору, в розмірі, зазначеному у Вимозі Покупця, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення Покупцем Вимоги, що підтверджується документом або квитанцією про відправлення, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Покупця, зазначений у Вимозі.

Як зазначено позивачем, реєстрація наданих йому податкових накладних №7 від 31.08.2022, б/н від 30.08.2022, №5 від 25.08.2022, №4 від 15.08.2022, №27 від 29.07.2022, №24 від 27.07.2022 зупинена, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 15.09.2022 №9185623267, від 15.09.2022 №9185615699, від 15.09.2022 №9185619551, від 29.08.2022 №9168867230, від 16.08.2022 №9160785381, від 16.08.2022 №9160787866.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реєстрація складених відповідачем податкових накладних за Договором зупинена, внаслідок чого позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 74637,77 грн., з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 74637,77 грн.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно п. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України, є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Як встановлено судом, Державною податковою службою відповідно до Квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 15.09.2022 №9185623267, від 15.09.2022 №9185615699, від 15.09.2022 №9185619551, від 29.08.2022 №9168867230, від 16.08.2022 №9160785381, від 16.08.2022 №9160787866 прийнято рішення про зупинення у реєстрації податкових накладних №7 від 31.08.2022, б/н від 30.08.2022, №5 від 25.08.2022, №4 від 15.08.2022, №27 від 29.07.2022, №24 від 27.07.2022.

Відповідно до Закону України від 12.01.2023 №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», на період дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі ПН/РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Тобто, граничним днем для реєстрації ПН/РК у ЄРПН є 5 та 18 числа кожного місяця. У січні 2025 року ці дні припадають на вихідні (неділя та субота, відповідно).

Судом враховано, що станом на день прийняття рішення, сплив встановлений чинним законодавством строк для реєстрації податкових накладних №7 від 31.08.2022, б/н від 30.08.2022, №5 від 25.08.2022, №4 від 15.08.2022, №27 від 29.07.2022, №24 від 27.07.2022, постачальником не здійснено заходів щодо розблокування вказаних податкових накладних, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (далі ПК України), датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд. V цього Кодексу.

Згідно пп."а" п.198.1 ст.198 ПК, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства та умови Договору, суд дійшов висновку, що ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» мало законне очікування про виконання ТОВ «ІНТЕРТЕХ ПЛАСТ» обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту у розмірі 74637,77 грн.

Однак, як зазначає позивач, реєстрація відповідних податкових накладних зупинена.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідачем не доведено протилежне (відсутність його вини в невиконанні (неналежному виконанні) зобов`язання), суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних відбулось з вини відповідача, у зв`язку із його бездіяльністю, яка виявилась у ненаданні платником податку копій документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до статті 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, предмет спору та обставини справи, суд зазначає, що для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також, наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Протиправна бездіяльність відповідача полягає в невиконанні вимог ст. 201 ПК України, що призвело до зупинення реєстрації податкових накладних, у зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 74637,77 грн.

Причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача і збитками, тобто сума, на яку могло бути зменшено податкове зобов`язання, є прямими збитками позивача, які з`явились внаслідок бездіяльності відповідача з виправлення помилок під час реєстрації податкових накладних і приведення їх до належного стану. Вина відповідача полягає у порушенні податкових зобов`язань.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків.

Відповідачем всупереч положенням Податкового кодексу України та ст. 78 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не реєстрації вказаних вище податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки, позивачем доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 74637,77 грн.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТЕХ ПЛАСТ» про відшкодування збитків задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТЕХ ПЛАСТ» (07701, Київська область, Бориспільський район, м. Яготин, вул. Незалежності, буд. 22, код ЄДРПОУ 43466250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (76011, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця Євгена, буд. 229, код ЄДРПОУ 36911851) збитки у розмірі 74637 (сімдесят чотири тисячі шістсот тридцять сім) грн. 77 коп. та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць