Рішення

від 14.01.2025 по справі 911/1538/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1538/24

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши заяву Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» б/н від 20.12.2024 року (вх. №9967 від 20.12.2024) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №911/1538/24

за позовом Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство», Донецька обл., м. Краматорськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ПРОМ ГРУП», Київська обл., Броварський р-н., м. Бровари

про стягнення заборгованості та збитків

представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.12.2024 року у справі №911/1538/24 позовні вимоги Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ПРОМ ГРУП» про стягнення заборгованості та збитків задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ПРОМ ГРУП» на користь Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» 131506 (сто тридцять одну тисячу п`ятсот шість) грн. 78 коп. інфляційних втрат, 27561 (двадцять сім тисяч п`ятсот шістдесят одну) грн. 14 коп. 3% річних, 2386 (дві тисячі триста вісімдесят шість) грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору.

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 20.12.2024 року (вх. №9967 від 20.12.2024) про ухвалення додаткового рішення, згідно якої позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» на користь КП «Автотранспортне підприємство» понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30000,00 грн.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 20.12.2024 року прийнято до розгляду заяву Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» б/н від 20.12.2024 року (вх. №9967 від 20.12.2024) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №911/1538/24 та призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 14.01.2025 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 14.01.2025 року не з`явились. Відповідач заперечень проти поданої позивачем заяви про винесення додаткового рішення не подав.

Згідно п. 4 ст. 244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши у судовому засіданні 14.01.2025 року заяву Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» б/н від 20.12.2024 року (вх. №9967 від 20.12.2024) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №911/1538/24, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідну заяву, в порядку частини 8 ст. 129 ГПК України, позивач зробив безпосередньо у тексті позовної заяви, зазначивши, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу в сумі 30000,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем заяву Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» б/н від 20.12.2024 року (вх. №9967 від 20.12.2024) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №911/1538/24 подано до суду 20.12.2024. Таким чином, позивачем дотримано вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2024 року між Адвокатським обєднанням «Левченко Груп» (за договором АБ/виконавець) та Комунальним підприємством «Автотранспортне підприємство» (за договором клієнт/замовник) укладено Договір закупівлі послуг з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з надання правничої допомоги адвокатом) №1/24 (далі Договір), згідно умов п. 1.1 якого, клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу клієнту по взаємовідносинам з ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП», у тому числі щодо звернення з позовною заявою щодо стягнення заборгованості, відшкодування збитків по договору оренди №7 майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Донецької області від 26.07.2021, представництва інтересів клієнта в суді першої та другої інстанції.

Згідно п. 4.1 Договору, гонорар АБ по цьому Договору становить 40000 (сорок тисяч) грн.00 коп., який складається з двох частин: - представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції, в тому числі підготовка та подача усіх процесуальних документів до суду першої інстанції становить 30000 (тридцять тисяч) грн.00 коп., та сплачується Клієнтом протягом 7 календарних днів після підписання цього Договору.

Представництво інтересів Клієнта в суді другої інстанції у тому числі підготовка та подача усіх процесуальних документів до суду апеляційної інстанції становить 10000 (десять тисяч) грн.00 коп. та сплачується Клієнтом протягом 15 календарних днів після відкриття судом апеляційної інстанції апеляційного провадження по справі.

Відповідно до п.п. 4.5, 4.6 Договору, за результатами надання правничої (правової) допомоги складається Акт про приймання-передачу наданих послуг, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським бюро правової (правничої )допомоги і її - вартість. Акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському бюро письмові аргументовані заперечення на цей акт.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копію Договору закупівлі послуг з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з надання правничої допомоги адвокатом) №1/24 від 25.02.2024, акту приймання-передачі наданих послуг від 19.12.2024 по Договору закупівлі послуг з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з надання правничої допомоги адвокатом) №1/24 від 25.02.2024 на суму 30000,00 грн., рахунку на оплату №3 від 25.02.2024, платіжної інструкції №68 від 05.04.2024 на суму 30000,00 грн., ордеру на надання правничої правової допомоги від 07.06.2024 серія АІ №1585787, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС №6470/10 від 23.03.2018.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може зї, в Турецькій Республіці; до ДКР «ВЕБ.РФ» та підтвердження надіслан

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 26.11.2020 у справі №922/1948/19, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 30.07.2019 у справі №911/1394/18, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі №914/434/17).

Суд також зауважує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами, до правової допомоги належать й консультації, роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво в судах тощо (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16).

Варто також зазначити, що згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19).

Відповідачем заперечень щодо неспівмірності витрат на правову допомогу, незгоди із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу суду не надано.

З наданого до матеріалів справи акту приймання-передачі наданих послуг від 19.12.2024 року вбачається, що адвокатське бюро надало, а позивач прийняв юридичні послуги загальна вартість яких складає 30000,00 грн. Зазначений акт підписано представниками обох сторін, у вказаному акті наведено перелік та обсяги послуг, що надавались адвокатом позивачу, розрахунок наданих послуг та загальну вартість таких послуг.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання позивачу адвокатським бюро професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим, зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу та, відповідно, є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.

Дослідивши додані до заяви про розподіл судових витрат документи, а також ті, що містяться в матеріалах справи, суд вважає підтвердженою належними та допустимими доказами суму судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 30000,00 грн., надану позивачу адвокатським бюро «Левченко Груп».

Так, дослідивши матеріали справи та враховуючи категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об`єм роботи, проведеної адвокатом при підготовці позовної заяви та під час розгляду справи, а також, часткове задоволення позову, з урахуванням критеріїв пропорційності та розумності, суд вважає обґрунтованим розмір покладених на відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 1185,50 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 234, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі №911/1538/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ПРОМ ГРУП» (07403, Київська обл., місто Бровари, вулиця Олега Оникієнка, будинок, 2/1, код ЄДРПОУ 39810010) на користь Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство» (84333, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Академічна, будинок 11, код ЄДРПОУ 20359602) 1185 (одну тисячу сто вісімдесят п`ять) грн. 50 коп. витрат на правничу (правову) допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 20.01.2025 року.

Суддя Д.Г. Заєць