Рішення

від 20.01.2025 по справі 913/454/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м.Харків Справа № 913/454/24

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ.,

до відповідача - Кремінського районного центру зайнятості, місто Кремінна, Кремінський р-н, Луганська обл.,

про стягнення 49206 грн 58 коп.

ВСТАНОВИВ:

18.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача Кремінського районного центру зайнятості, про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу від 22.11.2021 №11-1173/21-БО-Т (далі договір) за поставлений природний газ у розмірі 49206 грн 58 коп., з яких 30 989 грн 08 коп. основний борг, пеня - 6 545 грн 92 коп., три проценти річних 2 366 грн 64 коп., інфляційні втрати 9 304 грн 94 коп.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання умов Договору постачальник передав споживачу природний газ на загальну суму 127 690 грн 90 коп.

Споживач (відповідач) зобов`язання за згаданим Договором виконував неналежним чином, акти приймання - передачі природного газу за січень та лютий 2022 року не підписав, у зв`язку з чим обсяги спожитого природного газу позивачем встановлено з даних Інформаційної платформи.

Також позивач зазначив, що оплату відповідач за переданий газ здійснив лише частково в розмірі 96701 грн 82 коп., а отже Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до суду за стягненням з Кремінського районного центру зайнятості основної заборгованості у розмірі 30 989 грн 08 коп., а також пені у розмірі 6 545 грн 92 коп., три проценти річних 2 366 грн 64 коп. та інфляційних втрат у розмірі 9 304 грн 94 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

Ухвалою суду від 21.11.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

27.11.2024 від Кремінського районного центру зайнятості надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована недотриманням позивачем положення п.11.1 та 11.2 договору, де сторонами узгоджено зобов`язання розв`язувати спори шляхом проведення переговорів та консультацій, а у разі не досягнення сторонами згоди, розв`язати їх у судовому порядку.

Отже відповідач вважає, що сторони у даному випадку визначили заходи досудового врегулювання спору як обов`язкову умову передачі спору на розгляд господарському суду.

Суд не вбачає підстав для задоволення цієї зави, а відповідне клопотання відхиляється судом, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Господарський суд, беручи до уваги, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (стаття 36 та частина шоста статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), звертається до правової позиції, яка висловлена послідовно у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 27.12.2018 зі справи №127/8837/16-ц, від 25.04.2019 зі справи №175/1387/16-ц, від 22.05.2019 зі справи №569/2609/15-ц, від 13.11.2019 зі справи №2-2550/09 щодо наступного:

У рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року №15-рп/2002 зазначено, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Суд зазначає, що в даному випадку позивач скористався своїм правом вимоги щодо оплати за поставлений природний газ, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.

Також суд звертає увагу, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Частина 4 статті 13 Конституції України встановлює обов`язок держави забезпечити захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. До таких суб`єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб`єкти господарських відносин.

Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена умовами договору у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Посилання відповідача на те, що позивачем не дотримано досудового порядку вирішення спору є необґрунтованим, оскільки кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Отже, сторона, що постраждала, може завжди звернутися за вирішенням господарського спору безпосередньо до суду, не дотримуючись жодної процедури його досудового врегулювання, за винятком випадків, коли обов`язковість дотримання процедури досудового врегулювання спору передбачено ратифікованим Україною міжнародним договором.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Також суд звертає увагу, що згідно з п.6 ч.5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Отже у суду вістуні підстави для повернення позовної заяви, а тим більше залишення її без розгляду з підстав наявності положень договору щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Зважаючи на наведені законодавчі положення, суд дійшов висновку, що звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 22.11.2021 №11-1173/21-БО-Т щодо повної та своєчасної оплати за природний газ є правом позивача, яке не може бути обмежене з огляду на положення пунктів пп. 11.1, 11.2 договору.

02.12.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками у копіях, в якому він заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, зазначив, що просить позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Кремінського районного центру зайнятості задовольнити частково, а саме стягнути з Кремінського районного центру зайнятості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» основний борг у розмірі 30989,08 грн, у решті позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи свою позицію відповідач зазначив, що у зв`язку з втратою документів, з причин ведення бойових дій на території його місця функціонування на той час, у відповідача відсутні докази надання актів розподілу природного газу за січень - лютий 2022, які повинні надаватись Постачальнику до 5 числа, відповідно до підпункту 3.5.1. Договору, за відповідний розрахунковий період, а також відсутні докази підписання відповідачем або не підписання актів приймання-передачі за січень 2022, які повинен був надати постачальник споживачу.

Зазначив, що надає платіжне доручення №71 від 16.02.2022 року про сплату за природний газ за січень 2022 у розмірі 37 918,57 грн. Відповідно до графи призначення платежу він здійснювався відповідно до Договору та акту №1 від 31.01.2022.

У зв`язку з чим зазначає, що акт приймання-передачі за січень 2022 був ним підписаний та умови Договору були виконанні за січень 2022.

Також вказав на те, що він повинен був здійснити розрахунок з постачальником відповідно до акту приймання-передачі природного газу за лютий 2022 тільки після його отримання. Та оскільки вважає, що акт постачальника не був йому наданий, тому здійснити сплату коштів було неможливо й тому доводи позивача про порушення відповідачем умов Договору стосовно актів є безпідставними.

Зазначений відзив судом приймається та долучається до матеріалів справи.

03.12.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, яку судом прийнято та долучено до матеріалів справи. У відповіді він зазначив, що умовами договору передбачено обов`язок споживача надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ. Вказаний обов`язок було проігноровано відповідачем.

У зв`язку з зазначеним, позивачем було здійснено обрахування вартості природного газу виключно на підставі даних Інформаційної платформи щодо обсягів споживання відповідачем.

Зазначив, що акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 року направлявся на адресу відповідача послугами АТ «Укрпошта» простим листом, у зв`язку з чим відсутні докази такої відправки. Враховуючи загрозу життю та здоров`ю працівників та клієнтів, починаючи з 24.02.2022 року АТ «Укрпошта» припинила роботу низки відділень, в тому числі в Луганській області. Здебільшого в містах лишалось працювати, в кращому випадку 1 - 2 відділення, а сільській місцевості - жодного. Вказані обставини унеможливили відправку акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 Відповідачу, тому такий акт було направлено лише електронною поштою (доказів направлення не збереглося).

Вказав на те, що у зв`язку з тим, що споживачем не підписано відповідні Акти приймання-передачі природного газу, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в Договорі.

Звернув увагу на те, що враховуючи положення чинного законодавства та Договору, з урахуванням даних свого комерційного вузла обліку, відповідач був обізнаний про обсяги природного газу, що було ним спожито у спірний період поставки. Отже, з урахуванням обізнаності відповідача про спожиті обсяги природного газу та ціни природного газу, що визначена в Договорі, відповідач знав про вартість природного газу яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки та мав можливість здійснити таку оплату навіть не очікуючи відповідного акту приймання-передачі природного газу, а вказане підтверджується тим, що відповідачем було сплачено за період поставки січень 2022 року (17.02.2022 року), навіть без наявності підписаних актів приймання-передачі природного газу.

06.12.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь, які судом прийнято та долучено до матеріалів справ. У запереченні зазначив, що у пункті 14. «Адреси та реквізити сторін» Договору постачання природного газу від 22.11.2021 №11-1173/21-БО-Т (далі - Договір) Е-mail споживача зазначений: kremrcz@ukr.net. Перевіривши вхідні за вказаною електронною поштою за період з 28.02.2022 по теперішній час встановлено, що жодних документів від Позивача на неї не надходило. Відповідно до підпункту 3.5.2. Договору на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період підписані уповноваженим представником постачальника. Отже, враховуючи викладене, Позивач порушив свої зобов`язання покладені на нього підпунктом 3.5.2. Договору, які полягають у ненаданні Споживачу акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022. Як наслідок відповідач не мав змоги виконати свої зобов`язання передбачені підпунктом 3.5.3 Договору, а саме: протягом двох робочих днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 повернути позивачу один примірник оригіналу акту підписаний уповноваженим представником, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Також зазначив, що враховуючи факт, що оплата відповідачем за природний газ повинна була здійснюватися відповідно до акту приймання-передачі природного газу за лютий 2022, який позивач не надав, підстав для застосування штрафних санкції відповідно до пункту 7.2. Договору не має.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як Постачальником та Кремінським районним центру зайнятості як Споживачем було укладено договір постачання природного газу від 22.11.2021 №11-1173/21-БО-Т.

EIC-код Кремінського районного центру зайнятості - 56XS0000DAWK800N.

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що природний газ, що постачається за цим Договором використовується Споживачем для своїх власних потреб.

У п. 1.3. Договору сторони визначили, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

За умовами п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 28,5 тис. куб. метрів.

Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Згідно з п. 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідальному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.5.1. Договору визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ т/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (п. 3.5.2. Договору).

Згідно з п. 3.5.3 Договору Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

Згідно з п. 4.3. Договору загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 393157,50 грн, крім того ПДВ - 78631,50 грн, разом з ПДВ - 471789,00 грн.

Згідно з п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

За змістом листа ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 07.11.2024 №ТОВВИХ-24-17101 щодо об`ємів спожитого відповідачем природного газу помісячно та додатку до нього, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000DAWK800N за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 та внесений в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56X930000010610X) становить 1 872,00 м3.

Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши надані докази, суд щодо позовної вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 30989 грн 08 коп., зазначає наступне.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Кремінського районного центру зайнятості визнано частково, а саме в частині основної заборгованості у розмірі 30989 грн 08 коп.

Статтею 191 ГПК України унормовано, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Враховуючи викладене, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Кремінського районного центру зайнятості підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені у розмірі 6 545 грн 92 коп., трьох відсотків річних у розмірі 2 366 грн 64 коп. та інфляційних втрат 9 304 грн 94 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з загальними положеннями про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України) продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.

На підставі наведеного, відповідач зобов`язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.

Суд звертає увагу, що спірним періодом за який позивачем нараховано пеню, три відсотки та інфляційні втрати є лютий 2022 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив заперечив проти задоволення позовних вимог в цій частині.

Аргументуючи свої заперечення зазначив він вказав на те, що він повинен був здійснити розрахунок з постачальником відповідно до акту приймання-передачі природного газу за лютий 2022 тільки після його отримання.

У пункті 14. «Адреси та реквізити сторін» Договору постачання природного газу від 22.11.2021 №11-1173/21-БО-Т (далі - Договір) Е-mail споживача зазначений: kremrcz@ukr.net. Перевіривши вхідні за вказаною електронною поштою за період з 28.02.2022 по теперішній час встановлено, що жодних документів від позивача на неї не надходило.

Як наслідок відповідач не мав змоги виконати свої зобов`язання передбачені підпунктом 3.5.3 Договору, а саме: протягом двох робочих днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 повернути позивачу один примірник оригіналу акту підписаний уповноваженим представником, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Та зазначив, що враховуючи факт, що оплата відповідачем за природний газ повинна була здійснюватися відповідно до акту приймання-передачі природного газу за лютий 2022, який позивач нам не надав, підстав для застосування штрафних санкції відповідно до пункту 7.2. Договору не має.

Суд враховує, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496.

Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов`язку постачати природний газ споживачу.

Споживач надає свою згоду постачальнику на включення його у Реєстр споживачів постачальника виключно шляхом укладення, продовження або поновлення дії договору постачання природного газу, за яким обсяг та ціна є узгодженими на визначений період постачання природного газу. Якщо дію договору постачання було призупинено в частині постачання природного газу відповідно до вимог цих правил, вважається, що споживач за таким договором не надав згоду постачальнику на включення його в Реєстр споживачів постачальника. У випадку включення (наявності) споживача у Реєстр споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем, такий постачальник не має права виставляти рахунок (платіжний документ) споживачу за поставлений природний газ (надані послуги постачання природного газу).

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача (абз. 2 пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу).

Відповідно до пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Положеннями статті 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина 1 статті 691 ЦК України).

Згідно підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонуваннта керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму веб-сайті різну інформацію, передбачену цим Кодексом.

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як постачальник та споживач природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.

Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу Кодексу ГТС, інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Отже сторони, як суб`єкти ринку природного газу мають право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Суд зазначає, що дійсно, пунктом п. 3.5.3 Договору передбачено, що споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Також за умовами договору, зокрема п. 3.5.4. у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

До того ж пунктом 4.1 Договору визначено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

У пункті 5.3. Договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього Договору.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснювати оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

За умовами договору, зокрема п. 3.5.4. у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Отже, з урахуванням обізнаності відповідача про спожиті обсяги природного газу та ціни природного газу, що визначена в договорі, він знав (мав знати) про вартість природного газу яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки та мав можливість здійснити таку оплату без відповідного акту приймання-передачі природного газу. Сам по собі факт відсутності підписаного сторонами акту приймання-передачі не є визначальним для висновку про непостачання природного газу та про відсутність обізнаності відповідача про спожиті обсяги природного газу, а стандарт розумної та обачливої поведінки суб`єкта господарювання (відповідача/споживача) в даному випадку передбачає також і можливість використовувати дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягу (об`єму) спожитого газу який переданий у власність Споживачу.

Підпунктом 4 пункту 6.2 Договору визначено, що споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Враховуючи викладене, беручи до уваги ті обставини, що відповідач має контролювати власне газоспоживання, умовами Договору чітко визначена ціна природного газу, а обсяги зазначені в Інформаційній платформі (до якої Відповідач має доступ) та актах розподілу природного газу (який укладається між Відповідачем та Оператором ГРМ), а отже відповідач був обізнаний про наявність заборгованості та строки її оплати.

Отже суд не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що докази виконання відповідачем обов`язку щодо оплати за поставлений природний газ за лютий 2022 року, у встановлені строки договором, у матеріалах справи відсутні, а отже позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Перевіривши нарахування пені, суд дійшов висновку про його арифметичну та правову правильність, тому вимога про стягнення пені у сумі - 6 545 грн 92 коп. також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред`явив до стягнення 3% річних в сумі 2 366 грн 64 коп. за зобов`язаннями лютого 2022 року за період з 16.04.2022 по 31.10.2024.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, зазначає про його арифметичну неточність та наводить правильний розрахунок:

- період з 16.04.2022 по 31.12.2023 - 30 989,08 x 3 % x 625 : 365 = 1 591 грн 90 коп.;

- період з 01.01.2024 по 31.10.2024 - 30 989,08 x 3 % x 305 : 366 = 774 грн 73 коп.

Отже загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню становить 2 366 грн 63 коп.

Також суд враховує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред`явив до стягнення інфляційні втрати в сумі втрати 9 304 грн 94 коп. за зобов`язаннями лютого 2022 року за період з 01.05.2022 по 31.10.2024.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, зазначає про його арифметичну неточність та наводить правильний розрахунок:

Значення індексу інфляції за заявлений період (з 01.05.2022 по 31.10.2024) = (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (101,80 : 100) = 1.30026424.

Розмір інфляційних втрат = 30 989,08 x 1.30026424 - 30 989,08 = 9 304 грн 91 коп.

Отже загальна сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню становить 9 304 грн 91 коп.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 30 989 грн 08 коп., 6 545 грн 92 коп. пені, 2 366 грн 63 коп. - 3% річних, 9 304 грн 91 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з КРЕМІНСЬКОГО РАЙОННОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ (ЄДРПОУ - 13392728, 92900, Луганська обл., Кремінський р-н, місто Кремінна, ПЛОЩА КРАСНА, будинок 6 Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЄДРПОУ - 42399676, 04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 1) кошти у сумі 49206 грн 54 коп., з яких 30 989 грн 08 коп. основний борг, пеня - 6 545 грн 92 коп., три проценти річних 2 366 грн 63 коп., інфляційні втрати 9 304 грн 91 коп.

3. Стягнути з КРЕМІНСЬКОГО РАЙОННОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ (ЄДРПОУ - 13392728, 92900, Луганська обл., Кремінський р-н, місто Кремінна, ПЛОЩА КРАСНА, будинок 6 Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЄДРПОУ - 42399676, 04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 1) судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.

4. В решті позову відмовити.

5. Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно з положеннями ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2025.

Суддя Н.І. Злепко