Ухвала

від 20.01.2025 по справі 914/145/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.01.2025 Справа№914/145/25

За заявою: Фізичної особи-підприємця Ференца Ярослава Богдановича , м.Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «ІРІДА-ОІЛ», м.Львів,

про: забезпечення позову у справі

За позовною заявою: Фізичної особи-підприємця Ференца Ярослава Богдановича , м.Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «ІРІДА-ОІЛ», м.Львів,

про: визнання недійсними одностороннього розірвання договору.

Суддя І.КОЗАК

ПРОЦЕС.

17.01.2025 Фізичною особою-підприємцем Ференцом Ярославом Богдановичем подано позовну заяву до Приватного підприємства «ІРІДА-ОІЛ» про визнання недійсними одностороннього розірвання договору. Разом з позовом ФОП Ференцом Я.Б подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:

1) Заборонити Приватному підприємству «ІРІДА-ОІЛ» до набрання законної сили судовим рішенням вчиняти будь-які дії щодо обмеження чи унеможливлення користування фізичною особою-підприємцем Ференцом Ярославом Богдановичем нежитловим приміщенням під НОМЕР_1, загальною площею 33,4 кв.м, розташованим на 2-му поверсі багатофункціонального комплексу (офісного центру) «СТАРИЙ РИНОК» за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) Заборонити Приватному підприємству «ІРІДА-ОІЛ» да набрання законної сили судовим рішенням вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу третім особам в оренду нежитлового приміщення під НОМЕР_1 , загальною площею 33,4 кв.м, розташованого на 2-му поверсі багатофункціонального комплексу (офісного центру) «СТАРИЙ РИНОК» за адресою: АДРЕСА_1 .

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.

Заявник зазначає, що позивачу стало відомо про те, що відповідачем вчиняються дії по підготовці передачі права на оренду приміщення третім особам, що значно ускладнить виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позову та зумовить необхідність позивача в подальшому звертатися до суду з новим позовом про визнання недійсним договору оренди приміщення між відповідачем та третіми особами та усунення перешкод у користуванні майном, у зв`язку з чим є необхідність у забезпеченні позову.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову, так зокрема, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно пункту 1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майна та/або грошові кошти.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.140 ГПК України).

Частиною 1 ст.73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положення ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У статті 79 ГПК України зазначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У постанові №16 від 26.12.2011р. Пленум Вищого Господарського суду України звертає увагу судів на те, що достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечуючи позов, суд також враховує адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з даним положенням адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи та поданої заяви, суд зазначає, що заявником не обґрунтовано припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Суд звертає увагу позивача на те, що ним не подано ніяких підтверджуючих доказів на підтвердження можливого ускладення виконання рішення суду в цій справі, вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на передачу орендованого приміщення третім особам в оренду, на ухилення від виконання прийнятого судового рішення у цій справі,

Підсумовуючи, з проведеного судом аналізу підстав застосування заходів забезпечення позову за поданою заявою вбачається, що заявником не обґрунтовано належним чином підстав вжиття заходів у вигляді заборони вчинення відповідачу дій, а судом не встановлено реальності настання обставин, з якими закон пов`язує можливість вжиття таких заходів. Позивач не подав жодних належних доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. За відсутності достатніх доказів протиправності дій відповідача, з метою запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, та непорушності законного порядку, відсутні правові підстави для задоволення поданої заяви. Таким чином, суд відмовляє у в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.136-140 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю Ференцу Ярославу Богдановичу у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №914/145/25.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її підписання.

Інформацію по справі можна отримати зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 20.01.2025.

Суддя Козак І.Б.