Рішення

від 19.12.2024 по справі 915/122/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Справа № 915/122/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Шараєвої М.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Тараненко Р.Ю.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227, адреса електронної пошти: nec-kanc@ua.energy)

до відповідача: Дочірнього підприємства електричних мереж Приватного акціонерного товариства "Атомсервіс" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Комунальна зона, буд. 12-А, ідентифікаційний код 22432779, адреса електронної пошти: lawyer@dpem.mk.ua)

про: стягнення 265477,31 грн.

У С Т А Н О В И В:

01.02.2021 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (вх. № 1505/21 від 01.02.2021) про стягнення з Дочірнього підприємства електричних мереж Приватного акціонерного товариства "Атомсервіс" (далі - ДПЕМ ПрАТ "Атомсервіс") заборгованості за прострочення оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за договором № 0529-03041 від 16.05.2019 в сумі 265477,31 грн, а також судових витрат.

Ухвалою суду від 08.02.2021 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

19.02.2021 до суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 02.02.2021 надійшов лист № 01/5975 від 17.02.2021 (вх. № 2612/21) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2021 у даній справі позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.03.2021 о 10:30; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач у наданому до суду 22.03.2021 відзиві на позовну заяву № 1.21/368 від 16.03.2021 (вх. № 4147/21) визнає позовні вимоги частково в сумі 8182,47 грн - 3% річних, 1000,00 грн - пені та зазначає, що:

- підприємством було допущено прострочку з оплати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за договором № 0529-03041 від 16.05.2019 за липень-вересень 2019 року, але не з вини відповідача, оскільки останній не отримував оплату за вказані послуги від своїх споживачів, тому вважає, що штрафні санкції за вказаний період нараховані безпідставно;

- позивачем при розрахунку штрафних санкцій не враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано;

- позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений в один рік пунктом 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) для стягнення неустойки, оскільки позивач звернувся до суду 01.02.2021, а пеню нарахував з 10.01.2020;

- нарахування позивачем штрафу за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, передбаченого п. 6.10 договору від 16.05.2019 № 0529-03041, вважає необґрунтованим, оскільки відмови від виконання відповідачем своїх зобов`язань взагалі не було;

- при розрахунку пені позивачем не враховано вимоги ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня;

- станом на день подання відзиву, відповідач не має заборгованості перед позивачем за спірним договором, а навпаки, позивач має заборгованість перед відповідачем.

Також, відповідач надав контррозрахунок, відповідно до якого, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань складає 8266,59 грн, 3% складає 8182,47 грн, але відповідач у відзиві просить суд зменшити штрафні санкції, які просить стягнути позивач, до 1000,00 грн. Зазначає, що позивачем не надано доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Ухвалою суду від 23.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 22.04.2021 о 10:30.

Позивач у наданій до суду 02.04.2021 відповіді на відзив № б/н та б/дати (вх. №4952/21) просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі на загальну суму 265477,31 грн та зазначає наступне:

- твердження відповідача щодо застосування загальних норм, передбачених ст. 232 ГК України, є необґрунтованими, оскільки спірним договором визначено нарахування пені, ураховуючи день фактичної оплати, тобто, до повного виконання зобов`язань за договором;

- посилання відповідача на приписи ст. 614 ЦК України щодо відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості є безпідставними, оскільки умовами спірного договору передбачено, що сторона вважається не винуватою якщо вона доведе, що вжила всіх заходів для належного виконання своїх зобов`язань;

- твердження відповідача про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені є помилковим, оскільки з 12.03.2020 на території України Кабінетом Міністрів України офіційно установлено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тому встановлена ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік, що стосується вимог про стягнення неустойки, продовжена на строк дії карантину.

09.04.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив №1.21/455 від 06.04.2021 (вх. № 5310/21), в яких ДПЕМ ПрАТ "Атомсервіс" просить задовольнити прохання викладене у відзиві на позовну заяву та зазначає, що позивач у відповіді на відзив надав свої пояснення та міркування не по всім запереченням відповідача.

Ухвалою суду від 22.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 24.05.2021 о 13:00.

17.05.2021 від позивача до суду надійшли пояснення на заперечення на відповідь на відзив № 01/18074 від 05.05.2021 (вх. № 7372/21), за змістом яких ПрАТ "НЕК "Укренерго" просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Крім того, позивач у поясненнях на заперечення вказує на те, що твердження відповідача про неправомірність нарахування штрафних санкцій не відповідають умовам Договору, оскільки відповідно до п. 6.1. Договору позивач вправі нараховувати пеню, враховуючи день фактичної оплати, а також позивач просить відмовити у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій, оскільки зменшення неустойки не є співмірним із збитками позивача, які може понести останній у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за Договором.

Ухвалою суду від 24.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2021 о 10:00.

17.06.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді Адаховської В.С.

Ухвалою суду від 12.08.2021 призначено у справі судове засідання на 31.08.2021 о 10:30.

31.08.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді Адаховської В.С.

Ухвалою суду від 23.09.2021 призначено у справі судове засідання на 28.10.2021 о 15:30.

28.10.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді Адаховської В.С.

28.10.2021 позивач надіслав на адресу суду супровідним листом (вх. № 16135/21) для залучення до матеріалів справи копії акту надання послуг від 31.05.2020, актів коригування від 28.11.2019, від 02.01.2020, від 18.05.2020, від 18.08.2020.

Ухвалою суду від 29.12.2021 призначено у справі судове засідання на 22.02.2022 о 15:00.

22.02.2022 від позивача до суду надійшла заява (вх. № 2716/22), в якій останній просить, для повного та всебічного розгляду справи, долучити до матеріалів справи акти коригування від 28.11.2019, 17.02.2020, 30.03.2020, 18.05.2020.

22.02.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.03.2022 об 11:00.

23.03.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області. Господарському суду Одеської області вказано забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 25 липня 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.

Ухвалою суду від 26.11.2024 призначено дану справу до розгляду в судовому засіданні на 05.12.2024 о 14:00.

Ухвалою суду від 02.12.2024 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 915/122/21.

Ухвалою суду від 05.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 19.12.2024 об 11:00.

11.12.2024 від позивача до суду надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" № б/н від 11.12.2024, в якій сторона надає на вимогу суду докази направлення актів, наданих суду представником позивача супровідним листом 22.02.2022.

У судове засідання 19.12.2024 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції), відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду від 06.12.2024.

Статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.12.2024 за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідно до змісту ст. 233, 240 ГПК України, 19.12.2024 за результатами розгляду даної справи, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (виконавець), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", та Дочірнім підприємством електричних мереж Приватного акціонерного товариства "Атомсервіс" (користувач) було укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 16.05.2019 за № 0529-03041 (далі - Договір) (а.с. 13-18), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами користувача у складі об`єднаної енергетичної системи ОЕС України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього Договору (п. 1.1., 1.2. Договору).

29.07.2019 внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у Приватне акціонерне товариство" утворено НЕК "Укренерго" як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності.

НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків вказаного ДП відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України, пункту 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802, пункту 3.2 статуту НЕК "Укренерго".

Між сторонами було укладено Додаткові угоди від 16.05.2019, від 28.08.2019, № 3 від 08.07.2020 до Договору (а.с. 19-31, 80).

Відповідно до п. 2.1. Договору (в редакції додаткової угоди від 28.08.2019 до Договору), оплата послуг здійснюється за тарифом, який визначається регулятором відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється виконавцем на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дати прийняття, якщо більш пізній термін не визначено у документі, яким затверджено тариф. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період.

Згідно з п. 2.4. Договору (в редакції додаткової угоди від 28.08.2019 до Договору), розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

- до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги;

- до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги;

- до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги.

Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП (оператором системи передач) повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий період.

Відповідно до п. 2.5 Договору (в редакції додаткової угоди від 28.08.2019 до Договору), виконавець надає користувачу акт надання послуги до 04 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 2.5 Договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 08.07.2020 до Договору) користувач здійснює розрахунок з виконавцем за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання послуги. Акт надання послуги ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що користувач має повернути погодженим один примірник акта надання послуги в наступному розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 2.7 Договору, оплата рахунків здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - сервіс), за умови наявності електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Пункт 2.8 Договору передбачає, що при відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору користувач (відповідач) зобов`язався своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором.

Пунктом 6.8 Договору (в редакції додаткової угоди від 28.08.2019 до Договору) передбачено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за Договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.1. Договору, за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 Договору з порушенням термінів, користувач сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком.

Також згідно пункту 6.10. Договору (в редакції додаткової угоди від 28.08.2019 до Договору) за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 3% від вартості послуг розрахункового періоду, в якому зафіксовано невиконання такого зобов`язання. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання зобов`язання в натурі, крім випадку, коли управлена сторона відмовилась від прийняття виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 12.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2019. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

За прострочення оплати послуг в період з 01.07.2019 по 10.09.2020 позивачем здійснено розрахунок пені, штрафу, 3% річних за користування коштами, інфляційних витрат, виходячи з обсягів наданих позивачем послуг та перерахованих коштів користувачем на погашення заборгованості.

Так, судом встановлено, що:

За актом від 31.07.2019 (а.с. 48) сторони підтвердили, що ОСП надав, а користувач прийняв послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за липень 2019 року на суму 735060,50 грн. Протягом липня 2019 року кошти від користувача в оплату отриманих послуг за договором з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління не надходили. Отже, сума непогашеної заборгованості станом на 31.07.2019 складала 735060,50 грн.

За актом від 31.08.2019 ОСП надав послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за серпень 2019 року на суму 710185,49 грн. (а.с. 49).

Враховуючи, що після отримання користувачем 16.09.2019 акту приймання-передачі послуги за серпень 2019 року примірник виконавцю після підписання не повернуто, то з урахуванням п. 2.5 Договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 08.07.2020) кінцевий строк розрахунку за актом мав бути здійснений до 19.09.2019 (протягом 3 банківських днів з дати отримання акту). Отримання акту користувачем 16.09.2019 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером № 0103270418337 (а.с. 56). Протягом серпня 2019 року кошти від користувача в оплату отриманих послуг за договором з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління не надходили. Отже, сума непогашеної заборгованості станом на 31.08.2019 складала 1445245,99 грн. (акт від 31.07.2019 на суму 735060,50 грн. + акт від 31.08.2019 на суму 710185,49 грн.).

За актом від 30.09.2019 ОСП надав послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за вересень 2019 року на суму 633274,62 грн. (а.с. 51).

Враховуючи, що після отримання користувачем 15.10.2019 акту приймання-передачі послуги за вересень 2019 року примірник виконавцю після підписання не повернуто, то з урахуванням п. 2.5 Договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 08.07.2020) кінцевий строк розрахунку за актом мав бути здійснений до 18.10.2019 (протягом 3 банківських днів з дати отримання акту). Отримання акту користувачем 15.10.2019 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером № 0103270401159 (а.с. 50). Протягом вересня 2019 року кошти від користувача в оплату отриманих послуг за договором з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління не надходили. Отже, сума непогашеної заборгованості станом на 30.09.2019 складала 2078520,61 грн. (1445245,99 грн. заборгованість станом на 31.08.2019 + 633274,62 грн. за актом від 30.09.2019).

За актом від 31.10.2019 сторони підтвердили, що ОСП надав, а користувач прийняв послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за жовтень 2019 року на суму 659634,62 грн. (а.с. 53).

В рахунок оплати послуг користувачем було здійснено платежі із конкретизацією призначення платежу - "послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за жовтень 2019р. зг.з договором 16.05.2019 № 0529-03041", а саме: за платіжним дорученням № 3993 від 10.10.2019 на суму 243585,47 грн.; за платіжним дорученням № 4098 від 18.10.2019 на суму 243585,47 грн.; за платіжним дорученням №4262 від 31.10.2019 на суму 208787,54 грн. (а.с. 81, 82).

Разом за жовтень 2019 року користувачем здійснено оплату послуг на загальну суму 695958,48 грн.

Водночас, відповідно до п. 2.8. Договору ОСП першочергово зараховано кошти в сумі 695958,48 грн., які перераховано користувачем у жовтні 2019 року, в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Таким чином, сума непогашеної заборгованості станом на 31.10.2019 складала 2042196,75 грн. (2078520,61 грн. заборгованість станом на 31.09.2019 + 659634,62 грн. за актом від 31.10.2019 - 695958,48 грн. оплати у жовтні 2019).

За актом від 30.11.2019 сторони підтвердили, що ОСП надав, а користувач прийняв послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за листопад 2019 року на суму 638987,36 грн. (а.с. 54).

В рахунок оплати послуг користувачем було здійснено платежі із конкретизацією призначення платежу - "послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за листопад 2019р. зг.з договором 16.05.2019 № 0529-03041", а саме: за платіжним дорученням № 4363 від 08.11.2019 на суму 235923,50 грн.; за платіжним дорученням № 4482 від 20.11.2019 на суму 235923,51 грн.; за платіжним дорученням №4627 від 28.11.2019 на суму 202220,15 грн.; за платіжним дорученням № 4647 від 29.11.2019 на суму 300000,00 грн. (без уточнення призначення платежу) (а.с. 82-84).

Разом за листопад 2019 року користувачем здійснено оплату послуг на загальну суму 974067,16 грн.

Водночас, відповідно до п. 2.8. Договору ОСП першочергово зараховано кошти в сумі 974067,16 грн., які перераховано користувачем у листопаді 2019 року, в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Також актом коригування від 28.11.2019 до акту від 31.07.2019 року приймання-передачі послуги сторонами зменшено суму наданих послуг на 2458,36 грн. (а.с. 190).

Таким чином, сума непогашеної заборгованості станом на 30.11.2019 складала 1704658,59 грн. (2042196,75 грн. заборгованість станом на 31.10.2019 + 638987,36 грн. за актом від 30.11.2019 - 974067,16 грн. оплати у листопаді - 2458,36 грн. за актом коригування від 28.11.2019).

За актом від 31.12.2019 ОСП надав послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за грудень 2019 року на суму 683707,92 грн. (а.с. 55).

Враховуючи, що після отримання користувачем 16.01.2020 акту приймання-передачі послуги за грудень 2019 року примірник виконавцю після підписання не повернуто, то з урахуванням п. 2.5 Договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 08.07.2020) кінцевий строк розрахунку за актом мав бути здійснений до 22.01.2020 (протягом 3 банківських днів з дати отримання акту). Отримання акту користувачем 16.01.2020 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером № 0103271360790 (а.с. 52).

В рахунок оплати послуг користувачем було здійснено платежі із конкретизацією призначення платежу - "послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за грудень 2019р. зг.з договором 16.05.2019 № 0529-03041", а саме: за платіжним дорученням № 4790 від 10.12.2019 на суму 254651,24 грн.; за платіжним дорученням № 4941 від 20.12.2019 на суму 254651,24 грн.; за платіжним дорученням №5049 від 26.12.2019 на суму 218272,49 грн.; за платіжним дорученням № 5089 від 28.12.2019 на суму 340554,63 грн. (без уточнення призначення платежу) (а.с. 84-86).

Разом за грудень 2019 року користувачем здійснено оплату послуг на загальну суму 1068129,60 грн.

Водночас, відповідно до п. 2.8. Договору ОСП першочергово зараховано кошти в сумі 1068129,60 грн., які перераховано користувачем у грудні 2019 року, в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Таким чином, сума непогашеної заборгованості станом на 31.12.2019 складала 1320236,91 грн. (1704658,59 грн. заборгованість станом на 31.11.2019 + 683707,92 грн. за актом від 31.12.2019 - 1068129,60 грн. оплати у грудні 2019 року).

За актом від 31.01.2020 сторони підтвердили, що ОСП надав, а користувач прийняв послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за січень 2020 року на суму 864985,48 грн. (а.с. 57).

В рахунок оплати послуг користувачем було здійснено платежі із конкретизацією призначення платежу - "послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за січень 2020р. зг.з договором 16.05.2019 № 0529-03041", а саме: за платіжним дорученням № 105 від 10.01.2020 на суму 296392,36 грн.; за платіжним дорученням № 215 від 20.01.2020 на суму 296392,36 грн.; за платіжним дорученням №368 від 30.01.2020 на суму 400000,00 грн. (без уточнення призначення платежу); за платіжним дорученням № 388 від 31.01.2020 на суму 330000,00 грн. (без уточнення призначення платежу) (а.с. 87, 88).

Разом за січень 2020 року користувачем здійснено оплату послуг на загальну суму 1322784,72 грн.

Водночас, відповідно до п. 2.8. Договору ОСП першочергово зараховано кошти в сумі 1322784,72 грн., які перераховано користувачем у січні 2020 року, в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Також актом коригування від 02.01.2020 до акту приймання-передачі послуги за серпень 2019 року (а.с. 191) сторонами збільшено суму наданих послуг на 464,51 грн., які були оплачені користувачем 10.01.2020 за платіжним дорученням № 106 (а.с. 86).

Таким чином, сума непогашеної заборгованості станом на 31.01.2020 складала 862437,67 грн. (1320236,91 грн. заборгованість станом на 31.12.2019 + 864985,48 грн. за актом від 31.01.2020 - 1322784,72 грн. оплати за січень 2020).

За актом від 29.02.2020 сторони підтвердили, що ОСП надав, а користувач прийняв послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за лютий 2020 року на суму 797698,96 грн. (а.с. 58).

В рахунок оплати послуг користувачем в лютому 2020 року було здійснено платежі без конкретизації за який період здійснено оплату, а саме: за платіжним дорученням № 507 від 10.02.2020 в сумі 284267,35 грн.; за платіжним дорученням №653 від 20.02.2020 в сумі 284267,35 грн.; за платіжним дорученням № 808 від 28.02.2020 в сумі 50242,13 грн.; за платіжним дорученням № 783 від 28.02.2020 в сумі 243657,73 грн.; за платіжним дорученням № 809 від 28.02.2020 в сумі 284267,35 грн. (а.с. 89, 91).

Разом за лютий 2020 року користувачем здійснено оплату послуг на загальну суму 1146701,91 грн.

Відповідно до п. 2.8. Договору ОСП першочергово зараховано кошти в сумі 1146701,91 грн., які перераховано користувачем у лютому 2020 року, в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Також актом коригування від 17.02.2020 до акту приймання-передачі послуги за вересень 2019 року (а.с. 66) сторонами збільшено суму наданих послуг на 3,11 грн., які були оплачені користувачем платіжним дорученням № 692 від 21.02.2020 (а.с. 90).

Таким чином, сума непогашеної заборгованості станом на 29.02.2020 складала 513434,72 грн. (862437,67 грн. заборгованість станом на 31.01.2020 + 797698,96 грн. за актом від 29.02.2020 - 1146701,91 грн. оплати за лютий 2020 року).

За актом від 31.03.2020 сторони підтвердили, що ОСП надав, а користувач прийняв послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за березень 2020 року на суму 850755,64 грн. (а.с. 60).

В рахунок оплати послуг користувачем в березні 2020 року було здійснено платежі без конкретизації за який період здійснено оплату, а саме: за платіжним дорученням № 891 від 10.03.2020 в сумі 299681,71 грн.; за платіжним дорученням №1017 від 20.03.2020 в сумі 299679,25 грн.; за платіжним дорученням № 1073 від 30.03.2020 в сумі 256867,93 грн. (а.с. 92, 93).

Разом за березень 2020 року користувачем здійснено оплату послуг на загальну суму 856228,89 грн.

Відповідно до п. 2.8. Договору ОСП першочергово зараховано кошти в сумі 856228,29 грн., які перераховано користувачем у березні 2020 року, в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Також актом коригування від 30.03.2020 до акту приймання-передачі послуги за жовтень 2019 року сторонами зменшено суму наданих послуг на 72,85 грн. (а.с. 243).

Таким чином, сума непогашеної заборгованості станом на 31.03.2020 складала 507888,62 грн. (513434,72 грн. заборгованість станом на 29.02.2020 + 850755,64 грн. за актом від 31.03.2020 - 856228,89 грн. оплати у березні 2020 - 72,85 грн. за актом коригування від 30.03.2020).

Відповідно до підписаного сторонами у справі акту звірки розрахунків № 0529-02041/01/2020 за І квартал 2020 року заборгованість за Договором станом на 31.03.2020 становить 41005,81 грн. (а.с. 59).

За актом від 30.04.2020 ОСП надав послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за квітень 2020 року на суму 828328,67 грн. (а.с. 61).

Враховуючи, що після отримання користувачем 22.05.2020 акту приймання-передачі послуги за квітень 2020 року примірник виконавцю після підписання не повернуто, то з урахуванням п. 2.5 Договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 08.07.2020) кінцевий строк розрахунку за актом мав бути здійснений до 28.05.2020 (протягом 3 банківських днів з дати отримання акту). Отримання акту користувачем 22.05.2020 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером № 0103273454482 (а.с. 62).

В рахунок оплати послуг користувачем у квітні 2020 року було здійснено платежі без конкретизації за який період здійснено оплату, а саме: за платіжним дорученням №1183 від 10.04.2020 в сумі 276589,33 грн.; за платіжним дорученням № 1296 від 21.04.2020 в сумі 100000,00 грн.; за платіжним дорученням № 1325 від 24.04.2020 з сумі 176589,33 грн.; за платіжним дорученням № 1404 від 30.04.2020 в сумі 237076,57 грн. (а.с. 93-95).

Разом за квітень 2020 року користувачем здійснено оплату послуг на загальну суму 790255,23 грн.

Відповідно до п. 2.8. Договору ОСП першочергово зараховано кошти в сумі 790255,23 грн., які перераховано користувачем у квітні 2020 року, в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Таким чином, сума непогашеної заборгованості станом на 30.04.2020 складала 545962,06 грн. (507888,62 грн. заборгованість станом на 31.03.2020 + 828328,67 грн. за актом від 30.04.2020 - 790255,23 грн. оплати у квітні 2020 року).

За актом від 31.05.2020 сторони підтвердили, що ОСП надав, а користувач прийняв послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за травень 2020 року на суму 789207,68 грн. (а.с. 192).

В рахунок оплати послуг користувачем в травні 2020 року було здійснено платежі без конкретизації за який період здійснено оплату, а саме: за платіжним дорученням №1512 від 12.05.2020 в сумі 300000,00 грн.; за платіжним дорученням № 1578 від 20.05.2020 в сумі 277229,52 грн.; за платіжним дорученням № 1673 від 29.05.2020 в сумі 237625,31 грн. (а.с. 95, 96).

Разом за травень 2020 року користувачем здійснено оплату послуг на загальну суму 814854,83 грн.

Відповідно до п. 2.8. Договору ОСП першочергово зараховано кошти в сумі 814854,83 грн., які перераховано користувачем у травні 2020 року, в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Також актом коригування від 18.05.2020 до акту приймання-передачі послуги за листопад 2019 року сторонами зменшено суму наданих послуг на 103,09 грн. (а.с. 193).

Таким чином, сума непогашеної заборгованості станом на 31.05.2020 складала 520211,82 грн. (545962,06 грн. заборгованість станом на 30.04.2020 + 78920,68 грн. за актом від 31.05.2020 - 814854,83 грн. оплати у травні 2020 року - 103,09 грн. за актом коригування від 18.05.2020).

За актом від 30.06.2020 сторони підтвердили, що ОСП надав, а користувач прийняв послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за червень 2020 року на суму 738929,96 грн. (а.с. 63).

В рахунок оплати послуг користувачем в червні 2020 року було здійснено платежі без конкретизації за який період здійснено оплату, а саме: за платіжним дорученням №1774 від 10.06.2020 в сумі 285375,88 грн.; за платіжним дорученням № 1870 від 22.06.2020 в сумі 285375,88 грн.; за платіжним дорученням № 1952 від 30.06.2020 в сумі 244607,89 грн. (а.с. 97, 98).

Разом за червень 2020 року користувачем здійснено оплату послуг на загальну суму 815359,65 грн.

Відповідно до п. 2.8. Договору ОСП першочергово зараховано кошти в сумі 815359,65 грн., які перераховано користувачем у червні 2020 року, в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Також актом коригування від 19.06.2020 до акту приймання-передачі послуги за грудень 2019 року сторонами збільшено суму наданих послуг на 474,10 грн. (а.с. 67).

Таким чином, сума непогашеної заборгованості станом на 30.06.2020 складала 444256,23 грн. (520211,82 грн. заборгованість станом на 31.05.2020 + 738929,96 грн. за актом від 30.06.2020 + 474,10 грн. за актом коригування від 19.06.2020 - 815359,65 грн. оплати у червні 2020 року).

За актом від 31.07.2020 сторони підтвердили, що ОСП надав, а користувач прийняв послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за липень 2020 року на суму 790566,32 грн. (а.с. 64).

В рахунок оплати послуг користувачем в липні 2020 року було здійснено платежі без конкретизації за який період здійснено оплату, а саме: за платіжним дорученням №2066 від 10.07.2020 в сумі 264686,60 грн.; за платіжним дорученням № 2089 від 13.07.2020 в сумі 30000,00 грн.; за платіжним дорученням № 2165 від 20.07.2020 в сумі 294686,60 грн.; за платіжним дорученням № 2268 від 30.07.2020 в сумі 252588,52 грн. (а.с. 98-100).

Разом за липень 2020 року користувачем здійснено оплату послуг на загальну суму 841961,72 грн.

Відповідно до п. 2.8. Договору ОСП першочергово зараховано кошти в сумі 841961,72 грн., які перераховано користувачем у липні 2020 року, в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Таким чином, сума непогашеної заборгованості станом на 31.07.2020 складала 392860,83 грн. (444256,23 грн. заборгованість станом на 30.06.2020 + 790566,32 грн. за актом від 31.07.2020 - 841961,72 грн. оплати у липні 2020 року).

За актом від 31.08.2020 сторони підтвердили, що ОСП надав, а користувач прийняв послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за серпень 2020 року на суму 1870755,50 грн. (а.с. 65).

В рахунок оплати послуг користувачем в серпні 2020 року було здійснено платежі без конкретизації за який період здійснено оплату, а саме: за платіжним дорученням №2395 від 10.08.2020 в сумі 200000,00 грн.; за платіжним дорученням № 2429 від 13.08.2020 в сумі 517795,54 грн.; за платіжним дорученням № 2512 від 20.08.2020 в сумі 517795,54 грн.; за платіжним дорученням № 2531 від 21.08.2020 в сумі 200000,00 грн.; за платіжним дорученням № 2584 від 28.08.2020 в сумі 300000,00 грн.; за платіжним дорученням № 2593 від 31.08.2020 в сумі 320000,00 грн. (а.с. 100-103).

Разом за серпень 2020 року користувачем здійснено оплату послуг на загальну суму 2055591,08 грн.

Відповідно до п. 2.8. Договору ОСП першочергово зараховано кошти в сумі 2055591,08 грн., які перераховано користувачем у серпні 2020 року, в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Також актом коригування від 18.08.2020 до акту приймання-передачі послуги за січень 2020 року сторонами зменшено суму наданих послуг на 132,58 грн. (а.с. 189).

Таким чином, сума непогашеної заборгованості станом на 31.08.2020 складала 207892,67 грн. (392860,83 грн. заборгованість станом на 31.07.2020 + 1870755,50 грн. за актом від 31.08.2020 - 2055591,08 грн. оплати у липні 2020 року - 132,58 грн. за актом коригування від 18.08.2020).

Заборгованість у розмірі 207892,67 грн. остаточно була погашена користувачем за платіжним дорученням № 2690 від 10.09.2020 (а.с. 103).

Порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за договором № 0529-03041 від 16.05.2019 стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача пені в розмірі 42913,23 грн, 3% річних за користування коштами в розмірі 18552,33 грн, штрафу в розмірі 201086,94 грн та інфляційних втрат в розмірі 2924,81 грн, що разом складає 265477,31 грн. Детальний розрахунок позовних вимог міститься в матеріалах справи (а.с. 32-39).

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за виконані роботи у даній справі закон покладає на замовника.

За даними позивача, які підтверджені відповідачем, останній оплату послуг, виконаних за актами надання послуг своєчасно не здійснив.

Отже, враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за отримані послуги за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0529-03041 від 16.05.2019.

Твердження відповідача у відзиві про відсутність його вини як підстави для відповідальності, судом не приймаються, оскільки відповідно змісту ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про своєчасну оплату заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про те, що позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних у сумі 18552,33 грн та інфляційних витрат у сумі 2924,81 грн, слід зазначити наступне.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відмічає, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні збитки та 3% річних.

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 18552,33 грн, у тому числі: за несвоєчасну оплату за актами надання послуг за липень 2019 по серпень 2020 року. Детальний розрахунок 3% річних наявний у матеріалах справи (а.с. 32-39).

Суд, перевірив розрахунок 3% річних, наданий позивачем та дійшов висновку, що позивачем допущено арифметичні помилки при розрахунку 3% річних за несвоєчасну оплату на суму 1806273,25 грн за період з 08.11.2019 по 19.11.2019 та на суму 1065671,23 грн за період з 29.11.2019 по 04.12.2019.

Судом здійснено перерахунок розміру 3% річних за допомогою програми "Калькулятор 3% річних за прострочку зобов`язання "ІpLex" та встановлено, що обґрунтованою сумою 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача є 18910,12 грн., проте суд не виходячи за межі позовних вимог задовольняє досліджувані вимоги у межах заявленої суми - 18552,33 грн.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати за несвоєчасну оплату за актом здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 24.01.2020 на суму 735060,50 грн за вересень 2019 року (за період з 06.08.2019 по 18.09.2019) у розмірі 2924,81 грн. Судом встановлено, що позивачем правильно застосовано індекс інфляції, період визначено правильно, нарахування здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, детальний розрахунок наявний в матеріалах справи (а.с. 32-39). Таким чином позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат на суму 2924,81 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 42913,23 грн та штрафу в сумі 201086,94 грн, слід зазначити наступне.

Як вже зазначено судом, відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно зі ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 6.8. Договору (в редакції додаткової угоди від 28.08.2019) передбачено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за Договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.1. Договору (в редакції додаткової угоди від 28.08.2019), за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 Договору з порушенням термінів, користувач сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Керуючись п. 6 ст. 232 ГК України сторони домовились, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання здійснюється на суму простроченого зобов`язання за весь час прострочення до повного виконання зобов`язання (ураховуючи день фактичної оплати).

Також згідно пункту 6.10. Договору (в редакції додаткової угоди від 28.08.2019), за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 3% від вартості послуг розрахункового періоду, в якому зафіксовано невиконання такого зобов`язання. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання зобов`язання в натурі, крім випадку, коли управлена сторона відмовилась від прийняття виконання зобов`язання.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, факт наявності в Договорі умов про відповідальність за це порушення у вигляді нарахування неустойки, свідчать про правомірність нарахування відповідачеві пені.

Згідно наданого до суду розрахунку (а.с. 32-39) позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 42913,23 грн, яка нарахована за несвоєчасну оплату за актами надання послуг за липень 2019 по серпень 2020 року.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до положень ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто, сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч.3 ст. 6 ЦК України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Таким чином, нарахування пені за період прострочення грошового зобов`язання, кінцевою датою якого визначено день фактичної оплати, відповідає приписам ч. 6 ст.232 ГК України та принципу свободи договору, який визначено статтями 3, 6, 627 ЦК України.

Разом з тим, розрахунок пені виконано позивачем неправильно. Оскільки визначений договором розмір пені перевищує подвійну облікову ставку, що діяла в період, за який стягується пеня, застосуванню підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок розміру пені за допомогою програми "ІpLex", а саме:

- нараховану на суму боргу 340136,63 грн за період з 10.01.2020 по 19.01.2020 у розмірі 2509,20 грн;

- нараховану на суму боргу 43744,27 грн за період з 20.01.2020 по 21.01.2020 у розмірі 64,54 грн;

- нараховану на суму боргу 727452,19 грн за період з 22.01.2020 по 29.01.2020 у розмірі 4293,16 грн;

- нараховану на суму боргу 327452,19 грн за період з 30.01.2020 по 30.01.2020 у розмірі 241,56 грн;

- нараховану на суму боргу 862437,67 грн за період з 06.02.2020 по 09.02.2020 у розмірі 2073,62 грн;

- нараховану на суму боргу 578170,32 грн за період з 10.02.2020 по 16.02.2020 у розмірі 2432,74 грн;

- нараховану на суму боргу 578173,43 грн за період з 17.02.2020 по 19.02.2020 у розмірі 1042,61 грн;

- нараховану на суму боргу 293906,08 грн за період з 20.02.2020 по 20.02.2020 у розмірі 176,66 грн;

- нараховану на суму боргу 293902,97 грн за період з 21.02.2020 по 21.02.2020 у розмірі 176,66 грн;

- нараховану на суму боргу 243660,84 грн за період з 22.02.2020 по 27.02.2020 у розмірі 878,78 грн;

- нараховану на суму боргу 513434,72 грн за період з 05.03.2020 по 09.03.2020 у розмірі 1543,11 грн;

- нараховану на суму боргу 213753,01 грн за період з 10.03.2020 по 19.03.2020 у розмірі 1203,09 грн;

- нараховану на суму боргу 507888,62 грн за період з 06.04.2020 по 09.04.2020 у розмірі 1110,14 грн;

- нараховану на суму боргу 231299,29 грн за період з 10.04.2020 по 20.04.2020 у розмірі 1390,32 грн;

- нараховану на суму боргу 131299,29 грн за період з 21.04.2020 по 23.04.2020 у розмірі 215,24 грн;

- нараховану на суму боргу 520211,82 грн за період з 04.06.2020 по 09.06.2020 у розмірі 1364,49 грн;

- нараховану на суму боргу 234835,94 грн за період з 10.06.2020 по 18.06.2020 у розмірі 744,29 грн;

- нараховану на суму боргу 444256,23 грн за період з 06.07.2020 по 09.07.2020 у розмірі 582,63 грн;

- нараховану на суму боргу 179569,63 грн за період з 10.07.2020 по 12.07.2020 у розмірі 176,63 грн;

- нараховану на суму боргу 149569,63 грн за період з 13.07.2020 по 19.07.2020 у розмірі 343,27 грн;

- нараховану на суму боргу 392860,83 грн за період з 06.08.2020 по 09.08.2020 у розмірі 515,23 грн;

- нараховану на суму боргу 192860,83 грн за період з 10.08.2020 по 12.08.2020 у розмірі 189,70 грн;

- нараховану на суму боргу 207892,67 грн за період з 04.09.2020 по 09.09.2020 у розмірі 408,97 грн, та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування пені є 23676,64 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача пені в сумі 19236,59 грн (42913,23 - 23676,64).

Крім того, згідно наданого до суду розрахунку (а.с. 32-39) позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 201086,94 грн, який нарахований за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань у розмірі 3% від вартості розрахункового періоду, в якому зафіксовано невиконання за несвоєчасну оплату за актами надання послуг за січень 2020 року по серпень 2020 року.

Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 201086,94 грн штрафу у зв`язку з відсутністю вчинення відповідачем порушення, передбаченого п. 6.10 Договору, на положення якого посилається позивач в обґрунтування вимог про стягнення штрафу. Як слідує зі змісту п. 6.10 Договору, ним передбачено сплату штрафу у розмірі 3% за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань.

Однак відмову від виконання зобов`язань не можна ототожнювати з порушенням виконання зобов`язання, простроченням виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне та господарське законодавство розрізняє такі дії сторони зобов`язання, як порушення, в тому числі прострочення, виконання зобов`язання і одностороння відмова від зобов`язання.

Наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується відмова відповідача від виконання зобов`язань з оплати послуг. Відповідач несвоєчасно, але оплатив заборгованість за спірний період, про що зазначено вище, не відмовлявся від наявної заборгованості, пояснюючи допущену прострочку наявністю боргу за вказані послуги від своїх споживачів, а також посилаючись на наявність переплати за Договором. Наведене свідчить, що відповідач не відмовлявся від виконання зобов`язань, а отже не вчинив порушення, передбаченого п. 6.10 Договору.

Щодо заявленого відповідачем застосування строку позовної давності про нарахування пені, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В свою чергу статтею 258 ЦК України, визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ.

Вказаним законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) та Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 № 1236 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 до 01.10.2021 на всій території України.

Цей карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

З огляду на те, що позивач звернувся до суду із позовом 27.01.2021, враховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, суд дійшов до висновку, що звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача пені та штрафу (неустойки) відбулось в межах строку позовної давності та відповідно про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі, який визначено судом.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України, щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

В свою чергу, відповідач, заявивши клопотання про зменшення розміру неустойки не надав суду достатніх доказів та не навів обставин, які могли свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) наслідкам порушення зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд не вбачає об`єктивних підстав для зменшення розміру неустойки (пені).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 45153,78 грн, з яких: 18552,33 грн - 3% річних, 23676,64 грн - пені та 2924,81 грн - інфляційних втрат. В решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства електричних мереж Приватного акціонерного товариства "Атомсервіс" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Комунальна зона, буд. 12-А, ідентифікаційний код 22432779) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) заборгованість в сумі 45153,78 грн, в тому числі: 2924,81 грн - інфляційних втрат, 18552,33 грн - 3% річних, 23676,64 грн - пені, а також 677,31 грн - судового збору.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 15 січня 2025 року у зв`язку з перебуванням судді Адаховської В.С. у відпустці.

Суддя В.С. Адаховська