Рішення

від 17.01.2025 по справі 915/69/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року Справа № 915/69/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АВ метал груп (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, ідентифікаційний код 36441934)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпромтех (54052, м.Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 15К, ідентифікаційний код 32655884)

про: стягнення 301536,44 грн

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю АВ метал груп звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № б/н від 12.01.2024 (вх. №998/24 від 24.01.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпромтех, в якій просить суд:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпромтех (54052, м.Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 15К, ідентифікаційний код 32655884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВ метал груп (49000, Дніпропетровська обл., мі. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, ідентифікаційний код 36441934) суму боргу за Договором поставки № 1776/К від 22.02.2018, яка складає 301536,44 грн.

2. Судові витрати по справі покласти на відповідача.

3. Судові засідання призначити в режимі відеоконференції.

4. Доручити Дніпровському апеляційному суду (49000, м. Дніпро, вул. Харківська, 13) забезпечити проведення судових засідань по розгляду даної справи в режимі відеоконференції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2024 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/69/24 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2024 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 29.01.2024, до господарського суду від позивача надійшла заява, сформована в системі Електронний суд 09.02.2024 (вх. №1666/24 від 09.02.2024), про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Копія ухвали суду від 14.02.2024 про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Так, позивач отримав копію ухвали від 14.02.2024 14.02.2024 о 17:18, що потверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Копію ухвали суду від 14.02.2024 про відкриття провадження у справі відповідач отримав 19.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0600249731550.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву, з урахуванням вихідних днів, для відповідача тривав до 05.03.2024 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

22 лютого 2018 року за №1776/К між Товариством з обмеженою відповідальністю АВ метал груп, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерпромтех, як покупцем, був укладений договір поставки (далі Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався у термін, встановлений даним договором, передати у власність покупця нержавіючий металопрокат (далі за текстом товар), а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до умов п. 1.2 Договору, ціна за одиницю товару, загальна кількість, асортимент, сортамент товару визначається в рахунках на оплату постачальника або специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору, при цьому кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару зазначається у видаткових накладних.

Постачальник поставляє товар покупцю окремими партіями (п. 2.1 Договору).

Умовами п. 2.3 Договору, його учасники узгодили, що строк поставки товару: протягом 5 робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок постачальника 100% попередньої оплати, якщо інше не обумовлено сторонами у рахунках або специфікаціях.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що оплата здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до умов п. 3.4 Договору сторони погодили наступну черговість погашення вимог за грошовими зобов`язаннями покупця: у разі недостатності суми проведеного покупцем платежу для погашення грошових вимог постачальника у повному обсязі, здійснюється послідовне погашення суми основного боргу, коли будь-яка отримана в подальшому сума в першу чергу погашає неоплачений на дату платежу товаророзпорядчий документ і до останнього.

Згідно з умовами п. 3.6 Договору, строк оплати товару встановлено в рахунку, якщо інше не зазначено у специфікаціях. Факт оплати товару є підтвердженням отримання покупцем рахунку. За згодою сторін (письмовою чи усною) товар може бути поставлено без попередньої оплати або погодження відтермінування оплати, при цьому покупець повинен здійснити оплати протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару.

Строк дії договору узгоджений сторонами з моменту його підписання до 31.12.2018, а в частині виконання грошових зобов`язань до повного розрахунку між сторонами (п.12.1 Договору).

У випадку, якщо не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, то цей договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік (п. 12.2 Договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а останній отримав металеві вироби в асортименті на загальну суму 793572,73 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями специфікацій №23 від 02.09.2020, №24 від 02.09.2020, №26 від 10.09.2020, видатковими накладними №5169749 від 20.10.2020, №5169761 від 20.10.2020, №5169766 від 20.10.2020, №5175751 від 27.10.2020, №5035880 від 10.02.2021, №5156873 від 21.04.2021, №5235259 від 03.06.2021, №5305311 від 08.07.2021, №5096277 від 11.04.2022; довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №379 від 13.10.2020, №388 від 20.10.2020, №389 від 20.10.2020, № 390 від 20.10.2020, №21 від 09.02.2021, №133 від 31.05.2021, №21 від 06.04.2022; товарно-транспортною накладною №АВ05201020-0258 від 20.10.2020.

Надані суду копії видаткових накладних підписані відповідачем без заперечень та зауважень, та скріплені печатками підприємства.

Відповідач, в свою чергу, свої зобов`язання з оплати отриманого товару виконував неналежним чином, а саме, поставлений товар на суму 527111,99 грн за видатковою накладною №5169749 від 20.10.2020 був частково оплачений на суму 492036,29 грн із переплати від попередніх поставок товару в силу умов п. 3.4 Договору. Залишок боргу за вказану партію товару складає 35075,70 грн.

Інші партії товару, поставлені за накладними №5169761 від 20.10.2020 на суму 50528,39 грн, №5169766 від 20.10.2020 на суму 153348,36 грн, №5175751 від 27.10.2020 на суму 2057,95 грн, №5035880 від 10.02.2021 на суму 329,98 грн, №5156873 від 21.04.2021 на суму 33910,97 грн, №5235259 від 03.06.2021 на суму 599,27 грн, №5305311 від 08.07.2021 на суму 254,35 грн, №5096277 від 11.04.2022 на суму 25431,47 грн відповідач не оплатив.

Таким чином позивачем зазначено, що сума основного боргу за поставлений, але не оплачений товар станом на 12.01.2024 складала 301536,44 грн.

Наявність вказаної непогашеної заборгованості стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, в силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця (в даному випадку на відповідача у справі).

Відповідач не оспорив заявлені до стягнення суми, не надав суду доказів погашення заборгованості у повному обсязі або свого контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення.

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за поставлений за Договором товар, у зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю АВ метал груп суму основної заборгованості в розмірі 301536,44 грн зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та матеріалами справи підтверджені.

Водночас, 03.05.2024 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких товариство, у зв`язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості, просить задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 180932,35 грн та закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 120604,09 грн.

Як вбачається з додаткових пояснень позивача та наданих до них платіжних доручень № 85 від 23.02.2024 на суму 85604,09 грн та № 162 від 29.03.2024 на суму 35000,00 грн, відповідач здійснив часткову сплату заборгованості за поставлений товар на загальну суму 120604,09 грн.

Враховуючи, що відповідачем частково погашено заявлену позивачем до стягнення суму боргу за поставлений товар у розмірі 120604,09 грн, між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору у вказаній частині вимог.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення з покупця на користь постачальника основної заборгованості в розмірі 120604,09 грн відсутній предмет спору у зв`язку з тим, що відповідачем вказана заборгованість погашена.

Отже, беручи до уваги наведені норми та обставини, провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпромтех на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВ метал груп основної заборгованості в розмірі 120604,09 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 180932,35 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, оскільки фактично даний спір виник з неправильних дій відповідача щодо несплати заборгованості за поставлений товар, суд вважає за можливе покласти судовий збір на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити позов частково.

2. Закрити провадження у справі № 915/69/24 в частині позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпромтех (54052, м.Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 15К, ідентифікаційний код 32655884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВ метал груп (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, ідентифікаційний код 36441934) основної заборгованості в розмірі 120604,09 грн за відсутністю предмета спору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпромтех (54052, м.Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 15К, ідентифікаційний код 32655884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВ метал груп (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, ідентифікаційний код 36441934) 180932,35 грн основного боргу, а також судовий збір у розмірі 4523,05 грн.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяВ.С. Адаховська