Рішення

від 07.01.2025 по справі 916/3894/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3894/24Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Пахомова О.А.,

від відповідача: Клачок Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ до відповідача: Обслуговуючого кооперативу МЖСТ ДОМ про стягнення 69766,34 грн заборгованості,

зазначає наступне:

Використовуючи систему Електронний суд Акціонерне товариство УКРТРАНСГАЗ (надалі АТ УКРТРАНСГАЗ, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Обслуговуючого кооперативу МЖСТ ДОМ (надалі ОК МЖСТ ДОМ, Відповідач) 69766,34 грн заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 05.09.2024 позовній заяві АТ УКРТРАНСГАЗ присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/3894/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2024 прийнято позовну заяву АТ УКРТРАНСГАЗ до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3894/24, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.10.2024. Встановлено сторонам відповідні строки для подачі заяв по суті справи.

Надіслана ОК МЖСТ ДОМ на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали про відкриття провадження у справі повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 відкладено підготовче засідання на 31.10.2024.

З метою додаткового повідомлення ОК МЖСТ ДОМ про судове провадження господарським судом розміщено відповідне оголошення на офіційному сайті судової влади України.

29 жовтня 2024 року ОК МЖСТ ДОМ представлено відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.11.2024.

06 листопада 2024 року АТ УКРТРАНСГАЗ представлено відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 задоволено усне клопотання представника ОК МЖСТ ДОМ про поновлення строку для подачі відзиву, на підставі статей 80,119,165 ГПК України з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності, права на справедливий суд, рівності сторін перед законом та судом, поновлено строк ОК МЖСТ ДОМ для подачі відзиву на позовну заяву, прийнято відзив із доданими документами до розгляду.

Іншою протокольною ухвалою від 14.11.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 03.12.2024.

29 листопада 2024 року ОК МЖСТ ДОМ представлено заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 07.01.2025.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено право участі представника АТ УКРТРАНСГАЗ у засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду після звернення із відповідним клопотанням.

В процесі розгляду справи представник АТ УКРТРАНСГАЗ підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі, представник ОК МЖСТ ДОМ натомість заперечував проти задоволення заявлених вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.

07 січня 2025 року судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, позиції сторін, суд встановив:

01 квітня 2016 року між АТ УКРТРАНСГАЗ (Газотранспортне підприємство) та ОК МЖСТ ДОМ (Замовник) укладено договір транспортування природного газу магістральним трубопроводом № 665-Т, відповідно до умов пунктів 1.1, 11.1 якого Газотранспортне підприємство зобов`язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральним трубопроводом природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій, а Замовник зобов`язується внести плату за надані послуги.

Газотранспортне підприємство зобов`язується надавати визначені умовами договору послуги протягом 2016 року.

Договір укладається на строк до 31.12.2016 та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Підставою для транспортування газу магістральним трубопроводом є підтвердження в установленому порядку Оператором газотранспортної системи України відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та транспортування газу, наявності у Замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби (пункт 2.1).

Фактична вартість протранспортованого газу Замовнику визначається приладами обліку, що встановлені у Замовника, фіксується актом прийму-передачі природного газу, який складається та підписується між Замовником і Газотранспортним підприємством… (пункт 3.1)

Додатком до вказаного договору визначено плановий обсяг фізичного транспортування природного газу та становить 557 тис.куб.м, із визначенням по кожному із місяців, в т.ч. у березні 95,000 тис.куб.м.

26 вересня 2017 року між АТ УКРТРАНСГАЗ (Покупець) та ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ (Продавець) укладено договір про закупівлю природного газу № 1709000302-ВТВ, відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого за цим договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця протягом жовтня 2017 року квітня 2018 року природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування.

Відповідно до пункту 3.2 договору про закупівлю природного газу № 1709000302-ВТВ від 26.09.2017 приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з пунктом 11.1 договору про закупівлю природного газу № 1709000302-ВТВ від 26.09.2017 цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу до 30.04.2018 включно, а в частині розрахунку до їх повного здійснення.

26 вересня 2017 року між АТ УКРТРАНСГАЗ (Покупець) та ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ (Продавець) укладено договір про закупівлю природного газу № 1709000303-ВТВ, відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого за цим договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця протягом жовтня 2017 року квітня 2018 року природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування.

Відповідно до пункту 3.2 договору про закупівлю природного газу № 1709000303-ВТВ від 26.09.2017 приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з пунктом 11.1 договору про закупівлю природного газу № 1709000303-ВТВ від 26.09.2017 цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу до 30.04.2018 включно, а в частині розрахунку до їх повного здійснення.

26 вересня 2017 року між АТ УКРТРАНСГАЗ (Покупець) та ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ (Продавець) укладено договір про закупівлю природного газу № 1709000304-ВТВ, відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого за цим договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця протягом жовтня 2017 року квітня 2018 року природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування.

Відповідно до пункту 3.2 договору про закупівлю природного газу № 1709000304-ВТВ від 26.09.2017 приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з пунктом 11.1 договору про закупівлю природного газу № 1709000304-ВТВ від 26.09.2017 цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу до 30.04.2018 включно, а в частині розрахунку до їх повного здійснення.

26 вересня 2017 року між АТ УКРТРАНСГАЗ (Покупець) та ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ (Продавець) укладено договір про закупівлю природного газу № 1709000305-ВТВ, відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого за цим договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця протягом жовтня 2017 року квітня 2018 року природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування.

Відповідно до пункту 3.2 договору про закупівлю природного газу № 1709000305-ВТВ від 26.09.2017 приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з пунктом 11.1 договору про закупівлю природного газу № 1709000305-ВТВ від 26.09.2017 цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу до 30.04.2018 включно, а в частині розрахунку до їх повного здійснення.

26 вересня 2017 року між АТ УКРТРАНСГАЗ (Покупець) та ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ (Продавець) укладено договір про закупівлю природного газу № 1709000306-ВТВ, відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого за цим договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця протягом жовтня 2017 року квітня 2018 року природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування.

Відповідно до пункту 3.2 договору про закупівлю природного газу № 1709000306-ВТВ від 26.09.2017 приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з пунктом 11.1 договору про закупівлю природного газу № 1709000306-ВТВ від 26.09.2017 цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу до 30.04.2018 включно, а в частині розрахунку до їх повного здійснення.

В процесі здійснення господарських взаємовідносин між АТ УКРТРАНСГАЗ та ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ складено акти приймання-передачі природного газу впродовж березня 2018 року на виконання складених договорів.

23 жовтня 2017 року між ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ (Постачальник) та ОК МЖСТ ДОМ (Споживач) укладено договір постачання природного газу № 8140/1718-ТЕ-23, при підписання даного договору його сторони керувались Законом України Про ринок природного газу та Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 (Постанова).

Пунктом 1 договору передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2).

Необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1 цього Договору, Споживач визначає самостійно (пункт 1.3).

Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 (включно) природний газ орієнтовним розміром 895 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцям: жовтень 100, листопад 175, грудень 190 (IV квартал 2017 року 465), січень 160, лютий 150, березень 120 (І квартал 2018 року 430) (пункт 2.1).

Допускається відхилення фактично переданих обсягів газу від планових обсягів, зазначених в п. 2.1 цього договору. Узгодження обсягів газу, що передаються по даному договору у відповідному місяці, підтверджується підписанням Сторонами акту приймання- передачі газу відповідно до Розділу 3 даного договору. При цьому, споживач не позбавляється права на корегування за власною ініціативою планових обсягів газу, зазначених в пункті 2.1 цього договору, шляхом підписання додаткової угоди (пункт 2.3).

Постачання природного газу за цим договором здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог пункту 12 Положення (пункт 3.2).

У разі невиконання споживачем вимог пункту 12 Положення постачальник не підтверджує планові обсяги газу (номінацію) для споживача, при цьому передача природного газу не здійснюється (пункт 3.3).

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.7).

У разі коли оператор газотранспортної системи за підсумками розрахункового періоду встановлює негативний небаланс за об`єктами споживача, споживач зобов`язаний у порядку, визначеному цим договором, оплатити постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. При цьому споживач погоджується на оплату в безумовному порядку вартості наданої постачальникові оператором газотранспортної системи послуги з балансування.

Якщо між сторонами укладено декілька договорів про постачання природного газу, то постачальник самостійно обирає договір, за яким споживач зобов`язаний у повному обсязі оплатити постачальнику в порядку, визначеному таким договором, вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування (пункт 3.12).

Постачальник не несе відповідальності за відхилення оператором газотранспортної системи номінацій (реномінацій), наданих постачальником (пункт 8.6).

Відповідно до підписаних між ПАТ «ОДЕСАГАЗ» та ОК МЖСТ ДОМ актів прийманні-передачі природного останнім у березні 2018 року спожито в загальному 21199 куб.м. природного газу (постачальник ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»).

31 березня 2018 року ОК МЖСТ ДОМ надіслано до ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» акт приймання-передачі природного газу обсягом 21,199 тис.куб.м, спожитий у березні 2018 року.

31 березня 2018 року між АТ УКРТРАНСГАЗ (Газотранспортне підприємство) та ОК МЖСТ ДОМ (Замовник) підписано без зауважень та/або заперечень акт надання послуг з транспортування природного газу впродовж березня 2018 року обсягом 21,199 тис.куб.м, на підставі укладеного 01.04.2016 договору № 665-Т.

16 квітня 2018 року ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» складено до ОК МЖСТ ДОМ лист, в якому посилається на те, що у зв`язку з невиконанням умов пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 р. № 187, Компанією не були підтверджені для Кооперативу планові обсяги (номінації) природного газу на березень 2018 року. Таким чином, Компанія не здійснювала постачання природного газу ОК МЖСТ ДОМ у вказаному періоді 2018 р. Компанією повернуто акти приймання-передачі природного газу за березень 2018 р., надіслані ОК МЖСТ ДОМ без підписання.

Відповідно до представленої АТ УКРТРАНСГАЗ алокації (звіту) ПАТ „ОДЕСАГАЗ про фактичні обсяги розподілу природного газу вбачається, що обсяг спожитого ОК МЖСТ ДОМ у березні 2018 року природного газу без підтверджених номінацій складає 21,199 тис. куб. метрів.

Відповідно до представленого АТ УКРТРАНСГАЗ підписаного начальником Департаменту реалізації газу ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» реєстру виробників теплової енергії, з якими документально оформлені обсяги газу за прямими договорами у березні 2018 року, загальний обсяг спожитого в Одеській області природного газу становить 57604,485 тис.м.куб (Оператор ГТС ОДЕСАГАЗ) із визначеним обсягом споживання природного газу за переліченими споживачами.

АТ УКРТРАНСГАЗ представлено плановий перелік розподілу природного газу підприємствам теплоенергетики на виробництво теплової енергії по прямим договорами з ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (замовник послуг транспортування ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ») за період з 21.03.2018 по 30.03.2018, відповідно до якого в Одеській області спожито 39925,00 тис.куб.м.

18 грудня 2019 року Господарським судом Одеської області ухвалено рішення у справі № 916/2456/19, із опублікованого в Єдиному державному реєстрі судових рішень та представленого до матеріалів справи тексту рішення вбачається наступе:

«Акціонерне товариство „Укртрансгаз (далі по тексту АТ „Укртрансгаз) звернулось до господарського суду із позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу МЖСТ ДОМ (далі по тексту ОК „МЖСТ ДОМ) про зобов`язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно природний газ у обсязі 21,199 тис. куб. м. та стягнення 119850,88 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна природного газу в обсязі 21,199 тис. куб. м.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом безпідставного набуття відповідачем у березні 2018р. природного газу із газотранспортної системи, власником якого є позивач. Крім того, в обґрунтування заявлених позовних вимог АТ „Укртрансгаз наголошено, що для відбору природного газу відповідач зобов`язаний укласти договір постачання природного газу, що прямо передбачено Кодексом газотранспортної системи та Правилами постачання природного газу. Проте, відповідач, незважаючи на відсутність у нього постачальника природного газу та за відсутності договірних відносин із позивачем здійснив відбір природного газу із газотранспортної системи. Наведене, за переконанням АТ „Укртрансгаз, свідчить про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача повернути безпідставно набуте майно та стягнення вартості набутого майна у порядку ст. 1212 ЦК України.

ОК „МЖСТ ДОМ заперечувало проти задоволення заявленого позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, відповідачем було вказано, що 23.10.2017 р. відповідачем було укладено договір № 8140/1718-ТЕ-23 постачання природного газу з АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України. Крім того, відповідачем було наголошено про укладення з позивачем договору транспортування природного газу магістральним трубопроводом, що, відповідно, виключає можливість застосування ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин.

АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України у письмових поясненнях було підтримано заявлені АТ „Укртрансгаз позовні вимоги. Так, АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України було наголошено про наявність укладеного із відповідачем договору постачання природного газу. Проте, третьою особою було наголошено, що у зв`язку з порушенням з боку відповідача п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 р. № 187 третя особа не здійснювало поставку газу у березні 2018 р. Таким чином, як вказано третьою особою, відповідачем було спожито природний газ за відсутності підтвердженої номінації з боку постачальника природного газу».

Рішення у справі № 916/2456/19 встановлено наступне:

- 01.04.2016 р. між АТ „Укртрансгаз (Газотранспортне підприємство) та ОК „МЖСТ ДОМ укладено договір транспортування природного газу магістральним трубопроводом №665-Т;

- між АТ „Укртрансгаз та АТ„ Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України укладено договір про закупівлю природного газу №1709000302-ВТВ від 26.09.2017р. на поставку газу протягом жовтня 2017р. квітня 2018р., договір про закупівлю природного газу №1709000303-ВТВ від 26.09.2017р. на поставку газу протягом жовтня 2017р. квітня 2018р., договір про закупівлю природного газу №1709000304-ВТВ від 26.09.2017р. на поставку газу протягом жовтня 2017р. квітня 2018р., договір про закупівлю природного газу №1709000305-ВТВ від 26.09.2017р. на поставку газу протягом жовтня 2017р. квітня 2018р., договір про закупівлю природного газу №1709000306-ВТВ від 26.09.2017р. на поставку газу протягом жовтня 2017р. квітня 2018р.;

- 23.10.2017р. між АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України (Постачальник) та ОК «МЖСТ ДОМ» (Споживач) укладено договір постачання природного газу №8140/1718-ТЕ-23.

- 31.03.2018р. ОК МЖСТ ДОМ було складено акти приймання-передачі природного газу за березень 2017 р. відповідно до договору постачання природного газу №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017р., з якого вбачається, що відповідачем було спожито природний газ у обсязі 21,199 тис. куб. м.

- Листом від 16.04.2018р. АТ„ Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України, посилаючись невиконання умов п.12 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017р. №187, а саме: на не підтвердження номінації на березень 2018р., було повернуто ОК МЖСТ ДОМ акти приймання-передачі природного газу без підписання.

- Зі звіту про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальникам у березні 2018р., який складено ПАТ „Одесагаз, вбачається, що АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України мало підтверджені обсяги номінацій. При цьому, з додатку до звіту (алокації) про фактичні обсяги розподілу природного газу вбачається, що обсяг спожитого ОК МЖСТ ДОМ у березні 2018р. природного газу без підтверджених номінацій складає 21,199 тис. куб. метрів.

Відповідно до тексту рішення у справі № 916/2456/19: «Враховуючи наявність укладеного між сторонами по справі договору транспортування природного газу магістральним трубопроводом, господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 ЦК України. При цьому, суд вважає за необхідне надати оцінку питанню правомірності споживання з боку ОК «МЖСТ ДОМ» природного газу у обсязі 21,199 тис. куб. м., вартість якого складає 119 850,88 грн.

Господарським судом під час вирішення спору (справа № 916/2456/19) було встановлено: «що ОК МЖСТ ДОМ здійснювало споживання природного газу у березні 2018р. із дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, на підставі укладеного із АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України договору постачання природного газу. За таких обставин, господарським судом відхилено доводи позивача щодо відсутності у відповідача постачальника природного газу протягом спірного періоду.

Варто зауважити, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повідомлення Постачальником, тобто АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України, ОК МЖСТ ДОМ про наявність у останнього обов`язку обмежити споживання природного газу. Відсутність в матеріалах справи вказаних доказів, як доказів на підтвердження вжиття Постачальником або Оператором ГРМ/ГТС на замовлення Постачальника заходів щодо обмеження або припинення газопостачання споживача, дозволяє господарському суду дійти висновку про недоведеність позивачем факту споживання ОК МЖСТ ДОМ у березні 2018р. природного газу із порушенням вимог чинного законодавства.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи наявність укладеного між ОК МЖСТ ДОМ та АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України договору постачання природного газу, яким передбачено поставку природного газу у березні 2018р., приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження повідомлення відповідача про наявність у останнього обов`язку обмежити споживання природного газу, а також вжиття з боку Постачальника або Оператора ГРМ/ГТС на замовлення Постачальника заходів щодо обмеження або припинення газопостачання споживача, господарський суд доходить висновку про недоведеність позивачем факту неправомірного споживання ОК МЖСТ ДОМ у березні 2018р. природного газу у обсязі 21,199 тис. куб. м. Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених АТ „Укртрансгаз позовних вимог.».

14 липня 2020 року Південно-західним апеляційним господарським судом ухвалено постанову у справі № 916/2456/19, із опублікованого в Єдиному державному реєстрі судових рішень та представленого до матеріалів справи тексту постанови вбачається наступе:

« 23.10.2017р. між АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України (Постачальник) та ОК МЖСТ ДОМ (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №8140/1718-ТЕ-23, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Постачальником були прийняті на себе зобов`язання щодо передання у власність Споживачу у 2017р.-2018р. природний газ, а Споживачем були прийняті на себе зобов`язання з прийняття та оплати природного газу на умовах договору.

З преамбули договору постачання природного газу №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017р. вбачається, що АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України та ОК МЖСТ ДОМ при підписання даного договору керувались Законом України „Про ринок природного газу та постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017р. №187.

Умовами п. 2.1 договору постачання природного газу №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017р. визначено, що АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України зобов`язується, зокрема, у березні 2018р. передати Споживачеві природний газ у обсязі до 120 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.7 договору постачання природного газу №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017р. приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу…

31.03.2018р. ОК МЖСТ ДОМ було складено акти приймання-передачі природного газу за березень 2017 р. відповідно до договору постачання природного газу №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017р., з якого вбачається, що відповідачем було спожито природний газ у обсязі 21,199 тис. куб. м.

Листом від 16.04.2018р. АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України, посилаючись невиконання умов п.12 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017р. №187, а саме: на не підтвердження номінації на березень 2018р., було повернуто ОК МЖСТ ДОМ акти приймання-передачі природного газу без підписання.

Зі звіту про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальникам у березні 2018р., який складено ПАТ „Одесагаз, вбачається, що АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України мало підтверджені обсяги номінацій. При цьому, з додатку до звіту (алокації) про фактичні обсяги розподілу природного газу вбачається, що обсяг спожитого ОК МЖСТ ДОМ у березні 2018р. природного газу без підтверджених номінацій складає 21,199 тис. куб. метрів.

При цьому, з наданої АТ Укртрансгаз довідки, підписаної головним бухгалтером вбачається, що АТ Укртрансгаз у березні 2018р. здійснювало списання природного газу на балансування.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ОК МЖСТ ДОМ, позивачем було наголошено про відбір відповідачем у березні 2018р. природного газу за відсутності укладеного договору постачання природного газу та за відсутності будь-яких договірних відносин із позивачем та відсутності жодного постачальника. Позивач наголошує, що газ у газотранспортній системі належав саме йому, в підтвердження чого послався на договори купівлі-продажу природного газу, укладених за наслідками проведення публічних закупівель.»

Колегією суддів Південно-західного апеляційного господарську суду у постанові викладено наступне:

«НАК Нафтогаз України був зобов`язаний видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, тобто це було обов`язком ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а не його правом (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.03.2018р. у справі № 911/656/17, від 14.05.2018р. у справі № 926/680/17).

планові обсяги постачання природного газу визначені сторонами у п. 2.1 Договору №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017р. і такі обсяги постачання є узгодженими в силу умов вказаного Договору.

Умовами п. 2.1 договору постачання природного газу № 8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017 р. визначено, що АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України зобов`язується, зокрема, у березні 2018 р. передати Споживачеві природний газ у обсязі до 120 тис. куб. м.

А тому, із зазначеного вбачається, що ОК МЖСТ ДОМ здійснювало споживання природного газу у березні 2018 р. із дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, на підставі укладеного із АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України договору постачання природного газу, що спростовує доводи апелянтів.

Таким чином, врахувавши погодження у п. 2.1 договору №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017 р. обсягу природного газу на березень 2018 р. та положення п. 3.7 цього договору, навіть за умови перевищення обсягу спожитого газу, судова колегія зауважує, що неотримання АТ "НАК "Нафтогаз України" від ОК МЖСТ ДОМ актів приймання-передачі природного газу за березень 2018 року, з урахуванням встановлених обставин справи, не може свідчити про непоставку на користь ОК МЖСТ ДОМ природного газу у березні 2018 року.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 25.02.2020 по справі № 905/2248/18.

Отже, судова колегія доходить висновку, що природний газ в обсязі 21,199 тис. куб метрів був поставлений ОК МЖСТ ДОМ через газотранспортну систему на підставі Договору № 665 - Т від 01.04.2016 року з АТ Укртрансгаз та акту № 03-18-160500099/665-Т від 31.03.2018 року, що повністю спростовує безпідставність транспортування та набуття зазначеного обсягу природного газу.

Відповідно до акту № 03-18-160500099/665-Т від 31.03.2018 року про транспортування природнього газу та акту наданих послуг з розподілу природного газу від 31.03.2018 року, природній газ в обсязі 21,199 тис.куб.метрів було транспортовано та розподілено, а тому відповідно і поставлено.

Беручи до уваги, що між позивачем, відповідачем та третьою особою в спірний період існували договірні відносини з визначеним обсягом постачання, розподілу та транспортування природного газу відповідно до укладених договорів, судова колегія вважає, що дії ОК МЖСТ ДОМ не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу за спірний період (аналогічних висновків за подібних правовідносин дійшов Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 р. у справі № 911/656/17)

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту споживання ОК МЖСТ ДОМ у березні 2018р. природного газу із порушенням вимог чинного законодавства.

Крім того, господарський суд зазначає, що факт не підписання між постачальником та споживачем актів приймання-передачі природного газу не впливає на вирішення судом питання правомірності споживання відповідачем природного газу, оскільки зазначене питання стосується виключно належного виконання сторонами за договором постачання природного газу №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017р.

З реєстру обсягів газу вбачається, що відповідний обсяг природного газу був використаний Відповідачем як споживачем за договором з Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України із мереж Акціонерного товариства Укртрансгаз, проте жодним чином не вбачається, що спожитий газ був власністю АТ Укртрансгаз.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем у спірний період природний газ було спожито на підставі укладеного з НАК "Нафтогаз України" Договору постачання природного газу, що в повній мірі спростовує твердження апелянтів про відсутність у відповідача постачальника та будь-яких підстав для відбору природного газу у спірний період».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.12.2019 у справі № 916/2456/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020, відмовлено у задоволенні заявлених АТ УКРТРАНСГАЗ позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2020 закрито касаційне провадження за касаційними скаргами Акціонерного товариства «Укртрансгаз» та Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 у справі № 916/2456/19.

26 жовтня 2021 року АТ "УКРТРАНСГАЗ" звернулось до ОК МЖСТ ДОМ з листом, в якому посилається на набрання 29.08.2021 чинності Закону України від 14.07.2021 № 1639-ІХ, який передбачає, що у випадку, якщо продовж 1 грудня 2015 року 31 грудня 2019 року здійснювся відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій, відповідні особи за наведеним у законі переліком, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу.

Зазначає, що ОК МЖСТ ДОМ має заборгованість за відібраний без номінацій та без постачальника природний газ обсягом 21,199 тис.куб.м. у березні 2018 року.

Пропонує укласти відповідний договір про організацію взаєморозрахунків.

06 грудня 2021 року ОК МЖСТ ДОМ у відповідь на лист АТ "УКРТРАНСГАЗ" від 26.10.2021 повідомляє про відсутність споживання природного газу впродовж березня 2018 року обсягом 21,199 тис.куб.м. без постачальника та поданих номінацій, що додатково встановлено в процесі розгляду справи № 916/2456/19.

10 грудня 2021 року АТ "УКРТРАНСГАЗ" повторно звернулось до ОК МЖСТ ДОМ з листом, в якому посилається на набрання 29.08.2021 чинності Закону України від 14.07.2021 № 1639-ІХ, який передбачає, що у випадку, якщо продовж 1 грудня 2015 року 31 грудня 2019 року здійснювся відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій, відповідні особи за наведеним у законі переліком, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу.

Зазначає, що ОК МЖСТ ДОМ має заборгованість за відібраний без номінацій та без постачальника природний газ обсягом 21,199 тис.куб.м. у березні 2018 року.

Пропонує укласти відповідний договір про організацію взаєморозрахунків.

22 грудня 2021 року ОК МЖСТ ДОМ у відповідь на лист АТ "УКРТРАНСГАЗ" від 10.12.2021 повідомляє про відсутність споживання природного газу впродовж березня 2018 року обсягом 21,199 тис.куб.м. без постачальника та поданих номінацій, що додатково встановлено в процесі розгляду справи № 916/2456/19.

27 липня 2022 року АТ "УКРТРАНСГАЗ" звернулось до ОК МЖСТ ДОМ з листом, в якому посилається на набрання 29.08.2021 чинності Закону України від 14.07.2021 № 1639-ІХ, який передбачає, що у випадку, якщо продовж 1 грудня 2015 року 31 грудня 2019 року здійснювся відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій, відповідні особи за наведеним у законі переліком, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу.

Зазначає, що ОК МЖСТ ДОМ має заборгованість за відібраний без номінацій та без постачальника природний газ обсягом 21,199 тис.куб.м. у березні 2018 року, у зв`язку із чим пропонує сплатити вартість безпідставно спожитого природного газу (яке є власністю позивача) з метою уникнення відповідного судового провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кузнецов та інші проти Російської Федерації зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України, Проніна проти України), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Звертаючись із позовом до суду в межах цієї справи АТ "УКРТРАНСГАЗ" просить стягнути з ОК МЖСТ ДОМ 69766,34 грн заборгованості, з яких 59367,06 грн вартості відібраних без номінацій у березні 2017 р. обсягів природного газу, 2522,86 грн 3% річних на 7876,42 грн інфляційних нарахувань, строк оплати за який настав впродовж 01.11.2021 01.08.2024).

Фактичними підставами звернення із позовом визначено те, що ОК МЖСТ ДОМ без поданих постачальником газу номінацій у березні 2018 року здійснено відбір природного газу обсягом 21,199 тис.куб.м, на які в нього відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником, що встановлено рішенням у справі № 916/2456/19.

При цьому АТ "УКРТРАНСГАЗ" до 01.01.2020 р. виконувало функції оператора газотранспортної системи, повноваження його передбачають відповідальність за надійну та безпечну експлуатацію газотранспортної системи, в тому числі її фізичне балансування, та надають право вимагати від осіб, які відібрали газ без наявної номінації, сплати його вартості.

У той же час, законодавцем у Законі України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення від 03.11.2016 № 1730-VIII, передбачено, що у випадку, якщо продовж 1 грудня 2015 року 31 грудня 2019 року здійснювся відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій, відповідні особи за наведеним у законі переліком, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу.

Однак, всупереч наведеного, ОК МЖСТ ДОМ обов`язку із здійснення щомісячних компенсацій (оплат) своєчасно та остаточно не виконано.

Пред`являючи відзив на позовну заяву ОК МЖСТ ДОМ просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, посилається на те, що між Відповідачем та ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» 23.10.2017 укладено договір постачання природного газу № 8140/1718-ТЕ-23, який передбачає постачання природного газу впродовж спірного періоду березня 2018 року, що спростовує позицію Позивача стосовно безпідставного споживання природного газу (за відсутності договірних правовідносин із постачальником). Окрім того зазначає, що між сторонами у справі підписано акт про транспортування природного газу та акт наданих послуг з розподілу природного газу за березень 2018 року обсягом 21,199 тис.куб.м.

Додаткового зазначає, що між АТ "УКРТРАНСГАЗ" та ОК МЖСТ ДОМ існувало судове провадження справа № 916/2456/19, в межах якого встановлено як факт наявності у Відповідача постачальника природного газу, так і факт споживання природного газу впродовж спірного періоду із дотриманням вимог законодавства України.

Посилається на те, що у рішенні Господарського суду Одеської області та постанові Південно-західного апеляційного господарського суду у справі № 916/2456/19 встановлено преюдиційні обставини, які підлягають врахуванню при розгляді даної справи.

Пред`являючи відповідь на відзив АТ "УКРТРАНСГАЗ" підтримує викладену у позовній заяві позицію та зазначає, що ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» відмовлено у підписанні Відповідачу актів приймання-передачі природного газу впродовж спірного періоду у зв`язку із не підтвердженням номінацій на березень 2018 року, тобто це спростовує позицію Відповідача про споживання природного газу впродовж спірного періоду на підставі укладеного із постачальником договору; послуги з розподілу та транспортування природного газу є окремими правовідносинами, які відрізняються від постачання природного газу; наявність правових підстав для застосування приписів частини 2 статті 8 Закону України № 1730 до спірних правовідносин; в силу приписів частини 7 статті 75 ГПК України правова оцінка надана під час розгляду справи № 916/2456/19 не є обв`язкою при розгляді даної справи. Окрім того, зазначає, що у справі № 916/2456/19 встановлено факт відсутності номінацій у постачальника природного газу, з яким у Відповідача укладено договір.

Пред`являючи заперечення на відповідь на відзив ОК МЖСТ ДОМ зазначає про споживання природного газу впродовж березня 2018 року із дотриманням вимог законодавства України, що також встановлено в процесі розгляду справи № 916/2456/19; те, що в процесі розгляду справи № 916/2456/19 надано оцінку позиції ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» стосовно не підписання актів приймання-передачі природного газу у березні 2018 року; те, що обставини встановленні під час розгляду справи № 916/2456/19 мають преюдиційне значення для вирішення даної справи.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Приписами пункту 19 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу передбачено, що оператор газотранспортної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 28.02.2013 № 211 видано Публічному акціонерному товариству "УКРТРАНСГАЗ" (Код ЄДРПОУ 30019801) ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами на території України строком дії п`ять років.

Відтак, господарський суд доходить до висновку, що АТ "УКРТРАНСГАЗ" (Код ЄДРПОУ 30019801), яке виступає Позивачем у справі, провадило господарську діяльність з транспортування природного газу після отримання відповідної ліцензії, тобто було оператором газотранспортної системи у період виникнення спірних правовідносин.

Приписи пункту 37 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу передбачають, що споживач фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Поряд із цим пункт 10 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу визначає, що захищені споживачі побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Предметом позову у судовій справі є стягнення вартості спожитого у березні 2018 року природного газу.

Положеннями статті 1 Закону України Про теплопостачання встановлено, наступне:

постачання теплової енергії (теплопостачання) господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

теплова енергія товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу

теплогенеруюча організація суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію.

Відповідно ж дослідженого судом договору постачання природного газу № 8140/1718-ТЕ-23, укладеного між ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ як Постачальником та ОК МЖСТ ДОМ як Споживачем, природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2).

Враховуючи вищенаведене, господарський суд доходить до висновку, що ОК МЖСТ ДОМ є юридичною особою, яка отримує природний газ з метою використання для власних потреб та надає важливі суспільні послуги в частині забезпечення в опалювальний період безперервної роботи систем центрального опалення та постачання гарячої води населенню, тобто є захищеним споживачем у відповідності до пункт 10 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу та теплогенеруючою організацією у відповідності до статті 1 Закону України Про теплопостачання.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2017 року № 720-р Деякі питання опалювального сезону 2017/18 року визначено, що з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2017/18 року Публічному акціонерному товариству НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ НАФТОГАЗ УКРАЇНИ: укласти до 14 жовтня 2017 р. договори із суб`єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню та/або виробництва теплової енергії для релігійних організацій, з дотриманням вимог Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. № 357 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінацїї; разом з операторами газотранспортних та газорозподільних мереж забезпечити протягом опалювального сезону 2017/18 року безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню…

Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758/в редакції чинній станом на березень 2018 року/, передбачено, що НАК "Нафтогаз України" у період з 1 травня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, та населенню в розмірі 4942 гривні за 1000 куб. метрів, а для виробництва теплової енергії для релігійних організацій - в розмірі 2471 гривня за 1000 куб. метрів.

Постачання природного газу НАК Нафтогаз України виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації (пункт 17).

Відповідно ж дослідженого судом договору постачання природного газу № 8140/1718-ТЕ-23, укладеного між ПАТ НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ як Постачальником та ОК МЖСТ ДОМ як Споживачем, Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 (включно) природний газ орієнтовним розміром 895 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцям: жовтень 100, листопад 175, грудень 190 (IV квартал 2017 року 465), січень 160, лютий 150, березень 120 (І квартал 2018 року 430) (пункт 2.1).

Поряд із наведеним, в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2018 року обсягом 21,199 тис.куб.м, спожитий у березні 2018 року, який містить підпис ОК МЖСТ ДОМ як Споживача.

Так, в матеріалах справи наявний лист ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» від 16.04.2018 р., в якому посилається на те, що у зв`язку з невиконанням умов пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 р. № 187, Компанією не були підтверджені для Кооперативу планові обсяги (номінації) природного газу на березень 2018 року. Таким чином, Компанія не здійснювала постачання природного газу ОК МЖСТ ДОМ у вказаному періоді 2018 р. Компанією повернуто акти приймання-передачі природного газу за березень 2018 р., надіслані ОК МЖСТ ДОМ без підписання.

Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", ЦК України та ГК України.

Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс ГТС, який визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

У статті 5 розділу 1 глави І Кодексу ГТС визначено, що номінацією визнається попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Відповідно до статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій. Пунктом 4 глави 3 розділу І Кодексу ГТС визначено, що експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 9 глави 1 розділу VІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи та які відбираються з неї.

Для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку (пункт 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС).

Наведені вище положення Кодексу ГТС дають підстави дійти висновку, що укладання договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а також подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для відбору природного газу в межах газотранспортної системи.

Статтею 20 Закону України „Про ринок природного газу встановлено, що оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 22 Закону України „Про ринок природного газу з метою виконання функцій, передбачених частиною 1 статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.

Разом з тим, 30.11.2016 набрав чинності Закон України № 1730-VIII, який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, згодом 29.08.2021 набрав чинності Закон України № 1639-IX, а також 19.08.2022 набрав чинності Закон України № 2479-IX.

За змістом статті 1 Закону України № 1730-VIII заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є, зокрема кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, операторами газорозподільних систем, оператором газотранспортної системи та особою, що виконувала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування.

Відповідно до статті 2 Закону України № 1730-VIII дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.

Так, Законом України № 1639-IX внесені численні зміни до Закону України № 1730-VIII зокрема, розширивши сферу його дії, у тому числі шляхом викладення статті 2 в новій редакції та доповнено статтю 8 частиною 2.

В свою чергу, Законом України № 2479-IX як і Законом України № 1639-IX внесені численні зміни до Закону № 1730-VIII зокрема, розширивши сферу його дії, у тому числі шляхом викладення статті 2 та статті 8 (частини 2) в новій редакції.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України № 1730-VIII у редакції Закону України № 1639-ІХ, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих номінацій, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України № 1730-VIII у редакції Закону України № 2479-IX, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:

відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;

послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів

Аналіз наведених приписів Закону України № 1730-VIII дає підстави для висновку, що необхідними та визначальними умовами для застосування положень статті 8 цього Закону є: 1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно; 2) заборгованість складається з вартості об`ємів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів; 3) період заборгованості - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015-31.12.2019; 4) строк оплати настав з 01.10.2021.

Близький за змістом висновок, викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 914/1940/22.

Поряд із наведеним, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 у справі № 916/2456/19 (Позивачем в якій був АТ "УКРТРАНСГАЗ", а відповідачем ОК МЖСТ ДОМ) встановлено наступне: «НАК Нафтогаз України був зобов`язаний видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, тобто це було обов`язком ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а не його правом (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.03.2018р. у справі № 911/656/17, від 14.05.2018р. у справі № 926/680/17).

планові обсяги постачання природного газу визначені сторонами у п. 2.1 Договору №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017р. і такі обсяги постачання є узгодженими в силу умов вказаного Договору.

Умовами п. 2.1 договору постачання природного газу № 8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017 р. визначено, що АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України зобов`язується, зокрема, у березні 2018р. передати Споживачеві природний газ у обсязі до 120 тис. куб. м.

А тому, із зазначеного вбачається, що ОК МЖСТ ДОМ здійснювало споживання природного газу у березні 2018 р. із дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, на підставі укладеного із АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України договору постачання природного газу, що спростовує доводи апелянтів.

Таким чином, врахувавши погодження у п. 2.1 договору №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017р. обсягу природного газу на березень 2018 р. та положення п. 3.7 цього договору, навіть за умови перевищення обсягу спожитого газу, судова колегія зауважує, що неотримання АТ "НАК "Нафтогаз України" від ОК МЖСТ ДОМ актів приймання-передачі природного газу за березень 2018 року, з урахуванням встановлених обставин справи, не може свідчити про непоставку на користь ОК МЖСТ ДОМ природного газу у березні 2018 року.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 25.02.2020 по справі № 905/2248/18.

Отже, судова колегія доходить висновку, що природний газ в обсязі 21,199 тис. куб метрів був поставлений ОК МЖСТ ДОМ через газотранспортну систему на підставі Договору № 665 - Т від 01.04.2016 року з АТ Укртрансгаз та акту № 03-18-160500099/665-Т від 31.03.2018 року, що повністю спростовує безпідставність транспортування та набуття зазначеного обсягу природного газу.

Відповідно до акту № 03-18-160500099/665-Т від 31.03.2018 року про транспортування природнього газу та акту наданих послуг з розподілу природного газу від 31.03.2018 року, природній газ в обсязі 21,199 тис.куб.метрів було транспортовано та розподілено, а тому відповідно і поставлено.

Беручи до уваги, що між позивачем, відповідачем та третьою особою в спірний період існували договірні відносини з визначеним обсягом постачання, розподілу та транспортування природного газу відповідно до укладених договорів, судова колегія вважає, що дії ОК МЖСТ ДОМ не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу за спірний період (аналогічних висновків за подібних правовідносин дійшов Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 р. у справі № 911/656/17)

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту споживання ОК МЖСТ ДОМ у березні 2018р. природного газу із порушенням вимог чинного законодавства.

Крім того, господарський суд зазначає, що факт не підписання між постачальником та споживачем актів приймання-передачі природного газу не впливає на вирішення судом питання правомірності споживання відповідачем природного газу, оскільки зазначене питання стосується виключно належного виконання сторонами за договором постачання природного газу №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017р.

З реєстру обсягів газу вбачається, що відповідний обсяг природного газу був використаний Відповідачем як споживачем за договором з Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України із мереж Акціонерного товариства Укртрансгаз, проте жодним чином не вбачається, що спожитий газ був власністю АТ Укртрансгаз.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем у спірний період природний газ було спожито на підставі укладеного з НАК "Нафтогаз України" Договору постачання природного газу, що в повній мірі спростовує твердження апелянтів про відсутність у відповідача постачальника та будь-яких підстав для відбору природного газу у спірний період».

Разом із цим за наявності визначених статтею 75 ГПК України підстав учасники процесу можуть бути звільнені від доказування, зокрема частиною 4 цієї статті передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Об`єднана палата КГС ВС у постанові від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 виснувала, що преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі 910/6355/20 звернуто увагу на те, що у вирішенні питання щодо наявності підстав для звільнення учасників процесу від доказування певних обставин варто також ураховувати положення частин 6 та 7 статті 75 ГПК України, відповідно до яких обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Аналізуючи положення частини 7 статті 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18, пункт 32) дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

У пункті 7.10 постанови від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 (провадження № 12-17гс20) Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

Окрім того, Верховим Судом у постанові від 21.03.2018 у справі № 911/656/17 викладено висновок стосовно того, що ненадання номінації на наступний місяць щодо планових обсягів постачання природного газу не звільняє ПАТ НАК "Нафтогаз України" від обов`язків постачати природний газ відповідачу, як споживачу по укладеним між ними договорами постачання природного газу.

При цьому, плановий обсяги постачання природного газу визначений Відповідачем в пункту 2.1 укладеного із ПАТ НАК "Нафтогаз України" договору, і такий обсяг постачання є узгодженими в силу умов вказаного договору.

Правова конструкція частини 2 статті 8 Закону України № 1730-VIII передбачає право особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року, вимагати за наявності визначених підстав від осіб, що здійснили відбір природного газу з газотранспортної системи, компенсації вартості відібраного природного газу.

Фактично правова конструкція частини 2 статті 8 Закону України № 1730-VIII передбачає право на отримання оператором газотранспортної системи компенсації вартості спожитого природного газу відповідною особою за відсутності на те правових підстав (без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів).

У той же час, предметом заявлених АТ "УКРТРАНСГАЗ" позовних вимог у справі 916/2456/19 визначено стягнення 119850,88 грн та зобов`язання повернути безпідставно набуте майно природний газ у обсязі 21,199 тис. куб.м., у зв`язку із безпідставним набуттям ОК МЖСТ ДОМ у березні 2018 року природного газу із газотранспортної системи, власником якого є позивач.

Втім, в процесі розгляду справи № 916/2456/19 як місцевим господарським судом, так і апеляційним господарським судом встановлено факт того, що ОК МЖСТ ДОМ здійснювало споживання природного газу у березні 2018 року із дотриманням вимог законодавства України, зокрема на підставі укладеного із ПАТ "НАК "Нафтогаз України" договору. Тобто встановлено преюдиційні факти та обставини відсутності безпідставного споживання ОК МЖСТ ДОМ природного газу впродовж березня 2018 року обсягом 21,199 тис.куб.м., які в силу приписів частини 4 статті 75 ГПК України не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи, в якій, як у справі № 916/2456/19, позивачем є АТ "УКРТРАНСГАЗ", а відповідачем ОК МЖСТ ДОМ

При цьому в межах справи № 916/2456/19 та 916/3894/24 досліджувались аналогічні договори та інші докази.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволенні заявлених АТ "УКРТРАНСГАЗ" позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, без урахування зменшення розміру неустойки.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» про стягнення 69766,34 грн заборгованості відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви покласти на Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 17 січня 2025 р.

Суддя С.Ф. Гут