Рішення

від 17.01.2025 по справі 916/5162/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5162/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання О.В. Ващенко

за участю представників:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Вокс Лекс до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансклуб про стягнення заборгованості в сумі 152763,22 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Вокс Лекс звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансклуб про стягнення заборгованості за договором № 99701 від 08.11.2021 р. в загальній сумі 152763,22 грн., в т.ч. 87895,42 грн. основної заборгованості, 29934,75 грн. інфляційних втрат, 34933,05 грн. 15% річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Як вказує позивач, між ТОВ І ІНВЕСТ 2019 (найменування до 27.04.2024 - ТОВ е-Кард ЮА) (первісний кредитор) та ТОВ Трансклуб (відповідач) укладено договір № 99701/21 від 08.11.2021 року, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується забезпечувати відповідачу, як покупцю, поставку товарів та послуг в мережі станцій через систему Е100 з використанням карток, а покупець зобов`язується приймати товар та послуги у власність та оплачувати їх вартість на умовах, визначених у договорі.

При цьому позивач зазначає, що первісним кредитором за період з 01.01.2022 року по 30.07.2024 належним чином виконано зобов`язання перед відповідачем на загальну суму 167028,76 грн.

Відповідно до п. 3.4 договору сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним договором, в тому числі рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому передачі товару, актів прийому передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі.

Згідно з п. 4.3 договору оплата здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту виникнення у покупця обов`язку щодо оплати, на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату.

Також позивач додає, що даним договором встановлюється 2 розрахункових періоди: перший - з 1 числа по 15 число поточного місяця та другий - з 16 числа по останній день місяця. Як вказує позивач, для оплати виконаних перед відповідачем зобов`язань, первісним кредитором з використанням програмної продукції у вигляді онлайн-сервісу електронного документообігу Вчасно з накладення електронного цифрового підпису направлено відповідачу наступні рахунки на оплату, а саме: № 58855 від 15.01.2022 на суму 35069,50 грн., № 62613 від 31.01.2022 на суму 43954,40 грн., № 67122 від 15.02.2022 на суму 62743,06 грн., № 71635 від 28.02.2022 на суму 25261,80 грн.

Разом з тим позивач зауважує, що відповідачем здійснено часткову оплату за період з 01.01.2022 по 30.07.2024 на загальну суму 86401,14 грн., з яких: 7267,80 грн. зараховано в погашення зобов`язань, які виникли до 01 січня 2022 року, що підтверджується актом звірки за грудень 2021 року та січень 2022 року, та 79133,34 грн. зараховано в погашення зобов`язань, які виникли після 01 січня 2022 року. Таким чином, за ствердженнями позивача, станом на 30.07.2024 заборгованість відповідача перед первісним кредитором за договором складала 87895,42 грн.

Відповідно до п. 3.4 договору по завершенні розрахункового періоду постачальник відправляє на електронну адресу покупця наступні документи: видаткову накладну/акт прийому-передачі товарів; акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери карток, за якими здійснювались угоди, дати угод, назви станцій на яких здійснені угоди; кількість отриманих товарів та послуг).

Позивач зазначає, що відповідачем було отримано направлені документи з використанням системи електронного документообігу Вчасно, що підтверджується квитанціями Вчасно, з огляду на що відповідач в повній мірі повідомлений про існування заборгованості перед первісним кредитором.

Подалі, як вказує позивач, 30.07.2024 між первісним кредитором та ТОВ Юридична фірма Вокс Лекс було укладено договір № 112-17 про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передає належні йому права вимоги згідно з договором № 99701/21 від 08.11.2021 року, укладеним між ТОВ І ІНВЕСТ 2019 та ТОВ Трансклуб, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором. Відтак, за ствердженнями позивача, відповідно до вказаного договору відступлення до позивача від первісного кредитора відійшло право вимоги до відповідача за договором № 99701/21 від 08.11.2021 року.

Наразі позивач зазначає, що відповідачем були порушені умови договору та положення чинного законодавства України в частині розрахунків, що є його обов`язком відповідно до п. 5.3 договору та вимог чинного законодавства України.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем свого обов`язку по оплаті придбаних товарів та/або послуг у встановлені цим договором строки покупець зобов`язаний заплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, у який фактично повинна була надійти оплата.

Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що станом на 29.10.2024 загальна сума заборгованості відповідача за договором з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми за весь період прострочення становить 152763,22 грн., а саме: сума основної заборгованості 87895,42 грн., сума інфляційного збільшення 29934,75 грн., 15% річних - 34933,05 грн., що заявлені до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2024 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Вокс Лекс прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5162/24 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.12.2024 р.

09.12.2024 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Вокс Лекс до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 43965/24), згідно якої заявник просить суд засідання суду у справі № 916/5162/24 призначене на 24 грудня 2024 р. об 11:00 год. проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивача.

10.12.2024 р. від ТОВ Юридична фірма Вокс Лекс до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 44122/24), згідно якої заявник просить суд засідання суду у справі № 916/5162/24, призначене на 24 грудня 2024 р. об 11:00 год., проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача.

13.12.2024 р. від ТОВ Юридична фірма Вокс Лекс до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 44753/24), згідно якої заявник просить суд засідання суду у справі № 916/5162/24, призначене на 24 грудня 2024 р. об 11:00 год., та всі наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 р. задоволено заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Вокс Лекс про участь у всіх судових засіданнях суду по справі № 916/5162/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 р. відкладено розгляд справи на 17.01.2025 р. о 10:15 год. з огляду на неявку у судове засідання представника відповідача та неможливість з`ясування заперечень відповідача на позов з огляду на відсутність відзиву на позов.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Трансклуб відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь № 924139 від 26.11.2024) знаходиться за адресою: 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Фабрична, буд. 6-В.

Так, Каховський район, в тому числі м. Нова Каховка включене до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, датою початку тимчасової окупації є 24.02.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України № 1207-VII від 15.04.2014 р. якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання вимог Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України Товариство з обмеженою відповідальністю Трансклуб було повідомлено про розгляд судом даної справи шляхом публікацій на офіційному веб-сайті суду.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю Трансклуб про дату, час і місце розгляду справи повідомлялося судом шляхом направлення ухвал суду на електронну адресу відповідача, яку відповідач зазначив у договорі № 99701/21 від 08.11.2021 р., про що свідчать довідки про доставку електронного листа від 02.10.2024 року за вих. № 916/5162/24/74648/24 та від 24.12.2024 року вих. № 916/5162/24/1482/25.

Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення відповідачів про розгляд судом даного спору.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

08.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю е-Кард ЮА (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Трансклуб (покупець) було укладено договір № 99701/21, відповідно якого постачальник зобов`язується забезпечити покупцеві поставку товарів та послуг в мережі станцій через Систему Е100, з використанням карток, а покупець зобов`язується приймати товари та послуги у власність та оплачувати їх вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п.п. 1.2 - 1.4 договору № 99701/21 найменування, асортимент товару та послуг, які постачальник повинен поставити покупцю визначаються усною заявкою пред`явника картки. Умови про товари та/або послуги, їх ціна, строк оплати вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Сторони погодили, що у разі розширення постачальником списку послуг, що надаються покупцеві та/або додавання нових здійснюється в автоматичному режимі; сповіщення покупця про розширення продавцем списку послуг, здійснюється через особистий кабінет покупця; вимкнення послуг здійснюється покупцем самостійно шляхом відповідних дій в особистому кабінеті; якщо вимкнення послуг не було здійснено покупцем, рахується, що покупець ознайомлений та згоден з умовами надання послуги.

Згідно з п. 2.2 договору № 99701/21 кількість товару, що поставлено в рамках цього договору, відображається в рахунках на оплату, додатках до рахунків на оплату, видаткових накладних та актах прийому-передачі товару.

Відповідно до п. 3.1 договору № 99701/21 постачальник забезпечує покупцеві можливість використання карток для придбання (отримання) товарів та/або послуг на автозаправних станціях і пунктах дорожнього сервісу, що перебувають на митній території України (Мережа станцій). Підписанням даного договору покупець підтверджує, що він повідомлений про те, що постачальник здійснює лише посередницьку діяльність у торгівлі паливом (реалізація за допомогою смарт-карток Е100). Постачальник не здійснює операції з фізичного отримання та відпуску пального, а є тільки посередником, не має при цьому власних автозаправних станцій, місць зберігання пального та інших об?єктів.

Пунктом 3.2 договору № 99701/21 передбачено, що поставка товару покупцю здійснюється партіями на умовах EXW (Інкотермс 2010) шляхом заправлення транспортного засобу через паливо роздавальні колонки, з використанням терміналів. Під партією товару сторони розуміють товари в кількості та асортименті, передані покупцю на АЗС, згідно усної заявки покупця (пред`явника картки), виходячи з потреб покупця. Товар відпускається при умові: пред`явлення картки покупцем (пред`явником картки) та правильного введення Пін-коду.

Право власності на товар переходить до покупця в момент заправлення товаром транспортного засобу (п. 3.3 договору № 99701/21).

Відповідно до п. 3.4 договору № 99701/21 по завершенні розрахункового періоду, постачальник відправляє на електронну адресу покупця наступні документи: видаткову накладну/акт прийому-передачі товарів; акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери карток за якими здійснювались угоди, дати угод, назви станцій на яких здійснені угоди; кількість отриманих товарів та послуг).

По закінченні календарного місяця постачальник зобов`язаний відправити покупцю оригінали документів, вказаних в ч. 1 цього пункту, специфікацію та акт звірки взаєморозрахунків на актуальну адресу для листування покупця (за винятком використання електронного документообігу). Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним договором, в тому числі рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому - передачі товару, актів прийому - передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі. Також в електронному вигляді можуть підписуватись додаткові угоди до даного договору. Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали. На вимогу однієї із сторін первинні облікові документи можуть бути складені та підписані в паперовій формі.

Пунктами 4.2, 4.3 договору № 99701/21 передбачено, що покупець здійснює оплату на підставі рахунку на оплату на умовах відстрочення платежу, також покупець має право вносити авансові платежі. Авансові платежі здійснюються на підставі договору, при цьому у призначенні платежу вказується номер та дата договору. Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту виникнення у покупця обов`язку щодо оплати, на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату. В зв`язку з ритмічним характером поставок товарів та послуг та відповідно до погодженої сторонами та встановленої цим договором періодичності оплати поставлених товарів та наданих послуг постачальник складає зведену податкову накладну по результатам кожного розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.5 договору № 99701/21 ціну даного договору складає сума вартості товару/послуг, поставлених/наданих покупцю на підставі цього договору.

Пунктом 4.7 договору № 99701/21 визначено, що якщо постачальник протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів, починаючи від дати отримання покупцем видаткових накладних/актів прийому-передачі товару та/або актів наданих послуг, не одержить від покупця письмового заперечення по даним документам та покупець не надасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими покупцем та покупець вважається таким, що згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг). Сторони погодили, що для цілей цього договору дата отримання покупцем видаткових накладних/актів прийому-передачі товару та/або актів наданих послуг при направленні таких документів до покупця засобами електронного зв`язку/за допомогою електронного документообігу вважається такою, що збігається з датою відправки таких документів постачальником.

Відповідно до п. 4.8 договору № 99701/21 протягом терміну дії даного договору сторони по запиту однієї зі сторін можуть здійснити звірку взаєморозрахунків з підписанням відповідного акту. Із цією метою запитуюча сторона складає акт звірки взаєморозрахунків і направляє його другій стороні факсом, електронним або поштовим зв`язком на адресу, телефон або актуальну електронну адресу. Якщо по закінченні п`яти робочих днів, друга сторона не надає доказів і не висуває письмових заперечень проти даних акту звірки взаєморозрахунків, вважається, що сторона, що одержала акт звірки, згідна з ним та дані вказані в акті звірки вважаються вірними.

Згідно з п. 5.1 договору № 99701/21 постачальник зобов`язаний, зокрема, забезпечити поставку товарів та надання послуг покупцю з використанням картки відповідно до умов цього договору (п.п. 5.1.1).

Відповідно до п. 5.3 договору № 99701/21 покупець зобов`язаний, зокрема, вчасно оплачувати постачальнику отримані товари та/або послуги, а також Web-Пocлyги відповідно до виставлених рахунків на оплату і згідно умов даного договору (п.п. 5.3.1); активувати Особистий кабінет шляхом введення отриманого логіна та пароля, вказавши при цьому актуальну електронну адресу та телефон для SMS-оповіщення, а також щоденно переглядати інформацію в особистому кабінеті. При цьому будь-яка особа, яка увійшла в особистий кабінет під логіном та паролем покупця, буде вважатися уповноваженою особою від імені покупця на вчинення дій в особистому кабінеті (п.п. 5.3.9).

Згідно з п. 7.2 договору № 99701/21 у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем свого обов`язку по оплаті придбаних товарів та/або послуг у встановлені цим договором строки покупець зобов`язаний заплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, у який фактично повинна була надійти оплата. Вимоги покупця щодо повернення переплачених сум або інші вимоги покупця по відношенню до постачальника, претензії й заперечення по рахунках на оплату іншим документам, передбачених даним договором, не дають покупцеві право призупиняти платежі за даним договором.

Договір набирає цей договір набуває чинності з моменту підписання та укладений на невизначений строк (п. 9.1 договору № 99701/21).

Як з`ясовано судом, на виконання умов договору № 99701/21 від 08.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю е-Кард ЮА (нині - ТОВ І ІНВЕСТ 2019) (постачальник) та ТОВ Трансклуб (покупець) був підписаний акт прийому-передачі карт від 08.11.2021 за договором № 99701/21 від 08.11.2021 року.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між ТОВ І ІНВЕСТ 2019 (ТОВ е-Кард ЮА) та ТОВ Трансклуб договір № 99701/21 є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 1011, 1012 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов`язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, у специфікації від 01.01.2022 року до договору № 99701/21 від 08.11.2021, яка підписана у сервісі Вчасно, значиться, зокрема, що Товариство з обмеженою відповідальністю е-Кард ЮА (нині - ТОВ І ІНВЕСТ 2019) (комісіонер) ТОВ Трансклуб (комітент) домовились про наступне: комісіонер зобов`язується по договору № 99701/21 від 08 листопада 2021 року забезпечити поставку/отримання наступного товару у строк з 01.01.2022 по 31.01.2022: дизельне паливо 2710 19 43 00 у кількості 1270,00 л., сума продажу 35069,50 грн. та дизельне паливо 2710 19 43 00 у кількості 1480,00 л., сума продажу 43954,40 грн. на загальну суму 79023,90 грн. (в т.ч. ПДВ 13170,65 грн.).

Між тим у специфікації від 01.02.2022 до договору № 99701/21 від 08.11.2021, яка підписана у сервісі Вчасно, значиться, зокрема, що Товариство з обмеженою відповідальністю е-Кард ЮА (нині - ТОВ І ІНВЕСТ 2019) (комісіонер) ТОВ Трансклуб (комітент) домовились про наступне: комісіонер зобов`язується по договору № 99701/21 від 08 листопада 2021 року забезпечити поставку/отримання наступного товару у строк з 01.02.2022 по 28.02.2022: дизельне паливо 2710 19 43 00 у кількості 1967,54 л, сума продажу 62743,06 грн. та дизельне паливо 2710 19 43 00 у кількості 770,00 л, сума продажу 25261,80 грн. на загальну суму 88004,86 грн. (в т.ч. ПДВ 14667,48 грн.).

Разом з тим суд зазначає, що в матеріалах справи наявні наступні документи по договору № 99701/21 від 08.11.2021, які підписані сторонами у сервісі Вчасно:

-акт звірки взаєморозрахунків за грудень 2021 року по договору № 99701/21, згідно з яким станом на 31.12.2021 р. заборгованість ТОВ Трансклуб перед ТОВ е-Кард ЮА (ТОВ І ІНВЕСТ 2019) складає 7267,80 грн.;

- акт прийому-передачі товарів № 58855 від 15.01.2022 (дизельне паливо, 1270,00 л) на суму 35069,50 грн.; видаткова накладна № 58855 від 15.01.2022 (дизельне паливо, 1270,00 л) на суму 35069,50 грн.; рахунок на оплату № 58855 від 15.01.2022 (дизельне паливо, 1270,00 л) на суму 35069,50 грн. (у деталізації № 58855 вказано дату, номер картки, авто, точка АЗС, кількість, загальну суму);

- акт прийому-передачі товарів № 62613 від 31.01.2022 (дизельне паливо, 1480,00 л) на суму 43954,40 грн.; видаткова накладна № 62613 від 31.01.2022 (дизельне паливо, 1480,00 л) на суму 43954,40 грн.; рахунок на оплату № 62613 від 31.01.2022 (дизельне паливо, 1480,00 л) на суму 43954,40 грн. (у деталізації № 62613 вказано дату, номер картки, авто, точка АЗС, кількість, загальну суму);

- акт звірки за січень 2022 року по договору № 99701/21, відповідно до якого станом на 31.01.2022 заборгованість ТОВ Трансклуб на користь ТОВ е-Кард ЮА (нині - ТОВ І ІНВЕСТ 2019) складає 43954,40 грн.;

- акт прийому-передачі товарів № 67122 за період з 01 по 15 лютого 2022 року (дизельне паливо, 1967,54 л) на суму 62743,06 грн.; видаткова накладна № 67122 від 15.02.2022 (дизельне паливо, 1967,54 л) на суму 62743,06 грн.; рахунок на оплату № 67122 від 15.02.2022 (дизельне паливо, 1967,54 л) на суму 62743,06 грн. (у деталізації № 67122 вказано дату, номер картки, авто, точка АЗС, кількість, загальну суму);

- акт прийому-передачі товарів № 71635 за період з 16 по 28 лютого 2022 року (дизельне паливо, 770 л) на суму 25261,80 грн.; видаткова накладна № 71635 від 28.02.2022 (дизельне паливо, 770 л) на суму 25261,80 грн.; рахунок на оплату № 71635 від 28.02.2022 (дизельне паливо, 770 л) на суму 25261,80 грн. (у деталізації № 71635 вказано дату, номер картки, авто, точка АЗС, кількість, загальну суму);

- акт звірки за лютий 2022 року по договору № 99701/21, згідно з яким станом на 28.02.2022 заборгованість ТОВ Трансклуб на користь ТОВ е-Кард ЮА (нині - ТОВ І ІНВЕСТ 2019) складає 87895,42 грн.;

- акт звірки за березень 2022 року по договору № 99701/21, відповідно до якого заборгованість ТОВ Трансклуб станом на 31.03.2022 перед ТОВ е-Кард ЮА (нині - ТОВ І ІНВЕСТ 2019) складає 87895,42 грн.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отримання відповідачем товару та послуг є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити товар та послуги відповідно до умов договору № 99701/21 від 08.11.2021 р., а також чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Так, в п.п. 4.2, 4.3 договору № 99701/21 встановлено, що покупець здійснює оплату на підставі рахунку на оплату на умовах відстрочення платежу, також покупець має право вносити авансові платежі. Авансові платежі здійснюються на підставі договору, при цьому у призначенні платежу вказується номер та дата договору. Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту виникнення у покупця обов`язку щодо оплати, на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату. В зв`язку з ритмічним характером поставок товарів та послуг та відповідно до погодженої сторонами та встановленої цим договором періодичності оплати поставлених товарів та наданих послуг постачальник складає зведену податкову накладну по результатам кожного розрахункового періоду.

Так, в матеріалах справи наявні платіжні інструкції, в яких містяться наступні банківські операції:

-13.01.2022, платник ТОВ Трансклуб, призначення платежу: оплата по договору № 9970/121 від 08.11.2021, на суму 7267,80 грн, з ПДВ;

-28.01.2022, платник ТОВ Трансклуб, призначення платежу: оплата по договору № 9970/121 від 08.11.2021, на суму 35069,50 грн, з ПДВ;

-11.02.2022, платник ТОВ Трансклуб, призначення платежу: оплата по договору № 9970/121 від 08.11.2021, на суму 43954,40 грн, з ПДВ;

-11.02.2022 платник ТОВ Трансклуб, призначення платежу: оплата по договору № 9970/121 від 08.11.2021, на суму 109,44 грн з ПДВ.

За ствердженнями позивача, які не спростовані відповідачем, останній в порушення умов договору не оплатив своєчасно та у повному обсязі вартість отриманого товару та наданих послуг, несплаченою залишається сума у розмірі 87895,42 грн.

Відтак, судом встановлено, що у відповідача наявна заборгованість за поставлений по вказаному договору товар та надані послуги в розмірі 87895,42 грн.

При цьому свої вимоги про стягнення з відповідача вказаної заборгованості за договором № 99701/21 від 08.11.2021 в сумі 87895,42 грн. позивач обґрунтовує набуття ним прав і обов`язків по виконанню договору № 99701/21 від 08.11.2021 р. внаслідок укладення між ТОВ І ІНВЕСТ 2019 (первісний кредитор) та ТОВ Юридична фірма Вокс Лекс (новий кредитор) договору про відступлення права вимоги № 112-17 від 30.07.2024 р.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 30 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю І ІНВЕСТ 2019 (найменування до 27.04.2024 - ТОВ е-Кард ЮА) (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Вокс Лекс (новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги № 112-17, відповідно до якого первісний кредитор передає належні йому права вимоги згідно з договором № 99701/21 від 08.11.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю І ІНВЕСТ 2019 (найменування товариства до 27 квітня 2024 року - Товариство з обмеженою відповідальністю е-Кард ЮА) та Товариством з обмеженою відповідальністю Трансклуб, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору № 112-17 новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором. Сума заборгованості боржника перед первісним кредитором складає 87895,42 грн. (вісімдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто п`ять гривень 42 копійки), яка після підписання цього договору стане зобов`язанням боржника перед новим кредитором.

Відповідно до п. 2.1 договору № 112-17 за відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору компенсацію в розмірі 87895,42 грн. (вісімдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто п`ять гривень 42 копійки) на умовах відстрочення платежу, у строк до 31 грудня 2025 року.

Згідно з п. 5.1 договору № 112-17 даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відтак, з дня підписання договору про відступлення права вимоги до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача по виконанню договору № 99701/21 від 08.11.2021 р.

Разом з тим правовідносини із заміни сторони у зобов`язанні, зокрема відступлення права вимоги (заміна первісного кредитора новим кредитором) регулюються ст.ст. 512 -517 ЦК України.

Згідно ст.ст. 512, 513 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов`язанні, а саме: до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, чинним законодавством передбачено право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

У відповідності зі ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Так, перелік необхідних документів та інформації визначається, виходячи із суті зобов`язання, яке існує між боржником та первісним кредитором. Як правило, до необхідних документів відноситься договір, на підставі якого виникло право первісного кредитора, а також первісні документи, як-то: накладні, що засвідчують факт передачі товару, платіжні доручення про сплату грошових коштів, акти приймання-передачі робіт або послуг тощо.

Як випливає зі змісту договору відступлення права вимоги від ТОВ І ІНВЕСТ 2019 до ТОВ Юридична фірма Вокс Лекс переходить право вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за договором № 99701/21 від 08.11.2021 р.

При цьому докази, які би підтверджували факт повної сплати відповідачем отриманого товару та наданих послуг згідно з договором № 99701/21, в матеріалах справи відсутні. Так, несплатою позивачу у повному обсязі вартості отриманого товару та наданих послуг відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання за договором № 99701/21, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Варто зазначити, що як з позовної заяви, так і з наявних у справі документів вбачається, що первісним кредитором було забезпечено відповідачу можливість для використання карток для придбання (отримання) товарів та/або послуг (дизельного палива) на автозаправних станціях, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі товарів, видатковими накладними та рахунками на оплату.

Таким чином, враховуючи викладене, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за договором № 99701/21 від 08.11.2021 р. у розмірі 87895,42 грн., право вимоги по сплаті якої переуступлено позивачу.

Відтак, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості в розмірі 87895,42 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення процентів річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення процентів річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що в укладеному сторонами по справі договорі оренди встановлено 15% річних, відповідно сплаті підлягають саме 15% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати отриманого товару та наданих послуг, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 15% річних та інфляційні втрати. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 15% річних в розмірі 34933,05 грн. та інфляційних втрат у розмірі 29934,75 грн. у зв`язку з несвоєчасною сплатою отриманого товару та наданих послуг, судом встановлено, що вказаний розрахунок 15% річних та інфляційних втрат за обраний позивачем період прострочення не суперечить чинному законодавству та є вірним, також вказані розрахунки відповідачем не оспорювалися.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Вокс Лекс обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача. При цьому, враховуючи те, що позовна заява була подана до суду в електронній формі через підсистему Електронний суд ЄСІТС відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8, з огляду на що розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача, становить 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Вокс Лекс до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансклуб про стягнення заборгованості в сумі 152763,22 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю Трансклуб (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Фабрична, буд. 6-В; код ЄДРПОУ 38869640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Вокс Лекс (02068, м. Київ, вул. Степана Олійника, буд 9; код ЄДРПОУ 43275990) основну заборгованість у розмірі 87895/вісімдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто п`ять/грн. 42 коп.; інфляційне збільшення в сумі 29934/двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять чотири/грн. 75 коп.; 15% річних у розмірі 34933/тридцять чотири тисячі дев`ятсот тридцять три/грн. 05 коп., витрати по сплаті судового збору 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн. 40 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 20 січня 2025 р.

Суддя В.С. Петров