Рішення

від 09.01.2025 по справі 18/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025 Справа № 18/257(917/1747/24)

за позовною заявою ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області вул. Європейська, 4, Полтава, Полтавська область, 36014

про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області повернути помилково перераховані кошти в сумі 1058598,10 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

Керуючий санацією Тищенко О.І.

від позивача: Кулій В.М.

від Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області: Лазурович С.С.

від: Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області: Козченко Н.В.

До Господарського суду Полтавської області в межах справи № 18/257 про визнання Публічного акціонерного товариства Бурова компанія Букрос банкрутом, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області повернути помилково перераховані кошти в сумі 1058598,10 грн.

Ухвалою від 21.10.2024р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі.

05.11.24 від ГУ ПФУ у Полтавській області надійшов відзив на позов.

06.11.24 від відповідача надійшов відзив на позов. Також, 06.11.24 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

07.11.24 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

11.11.24 від позивача надійшли відповіді на відзиви ГУ ПФУ у Полтавській області та відповідача, а також на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 12.11.2024р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 05.12.2024 р.

26.11.24 від Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області надійшли заперечення на відповідь на відзив.

27.11.24 від Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову.

03.12.24 від ОСОБА_1 надійшли докази по справі.

05.12.24 від Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із пропуском строку звернення до суду з позовом.

В підготовчому засіданні 05.12.24 суд оголосив перерву до 10.12.24.

09.12.24 від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову. Також, 09.12.24 від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення додаткового строку на подачу доказу по справі.

10.12.24 від Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області надійшли заперечення щодо залучення до матеріалів справи висновку спеціаліста.

Ухвалою від 10.12.2024р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 19.12.2024р.

13.12.24 від ГУ ПФУ у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву.

18.12.24 від ГУ ПФУ у Полтавській області надійшов відзив на заяву про зміну предмету спору від 07.12.24.

У підготовчому засіданні 19.12.24 суд розглянув подані учасниками справи заяви та клопотання.

Так, суд прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову у зв`язку з чим розглядаються вимоги в наступній редакції:

1. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на користь позивача помилково перераховані кошти в сумі 1058598,10 грн. ((визначені Східним апеляційним господарським судом в Постанові від 19.03.2024 року по справі 18/257, як хибно проведені кошти в сумі 1058598,10 грн. для покриття конкурсної заборгованості згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10-24.10.2008 у справі №18/257) для подальшого направлення стягнутих коштів на погашення конкурсної суми заборгованості боржника перед кредитором ГУ ПФУ у Полтавській області (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок, 34, код ЄДРПОУ 13967927) ;

2. У випадку задоволення позовних вимог зобов`язати ПАТ БК Букрос після погашення позивачем за рахунок стягнутих судом з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області сум конкурсної суми заборгованості боржника перед кредитором ГУ ПФУ у Полтавській області (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок, 34, код ЄДРПОУ 13967927) провести відповідне відображення суми погашення в бухгалтерському та податковому обліку та зафіксувати факт погашення конкурсної суми заборгованості боржника перед кредитором ГУ ПФУ у Полтавській області і відобразити даний факт погашення у реєстрі кредиторів по справі №18/257.

Щодо клопотань про закриття провадження у справі суд відмовив у їх задоволенні (обгрунтування наведені в ухвалі від 19.12.24).

Щодо клопотання ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку на подачу доказу по справі суд поновив строк на подачу доказів (обгрунтування наведені в ухвалі від 19.12.24).

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

У підготовчому засіданні, 19.12.2024р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 19.12.2024р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 18/257(917/1747/24), призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 09.01.2025.

У судове засідання з розгляду справи по суті 19.12.2024 з`явилися представники учасників справи.

У судовому засіданні 19.12.24 суд заслухав вступне слово представників позивача та відповідача стосовно вимог заявленого позову та стосовно заперечень проти позову.

Керуючий санацією Тищенко О.І. у судовому засіданні заявила клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд протокольною ухвалою відмовив з огляду на його необґрунтованість (враховуючи, що у справі достатньо доказів для встановлення дійсних обставин справи та відсутні об`єктивні підстави для відкладення розгляду справи).

Керуючий санацією Тищенко О.І. у судовому засіданні заявила клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого суд протокольною ухвалою відмовив з огляду на його необґрунтованість (судом не встановлено поважності причин незаявлення клопотання про витребування доказів у підготовчому провадженні.).

Суд з`ясував обставини справи та дослідив докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Позивач позов підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив.

У судовому засіданні 19.12.24 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

З позовної заяви слідує, що 06.04.2024 року позивач, згідно статті 43 п.1 Податкового Кодексу України подав в ГУ Позовна ДПС У Полтавській області заяву про повернення йому помилково переведених коштів та перерахувати на його банківський рахунок 1 058 508,10 грн., визнані апеляційним судом як хибно перераховані на ГУ ДПС у Полтавській області, де апеляційний суд зазначив наступне: «При цьому хибними є посилання ОСОБА_1 на те, що конкурсна сума 1 058 508,10 грн заборгованості перед пенсійним фондом сплачена ОСОБА_1 згідно закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010 року, оскільки означений закон набрав чинності 01.01.2011 року, у той час як реєстр вимог кредиторів ВАТ БК «Букрос» був затверджений ухвалою суду від 22.10 24.10.2008 року».

Позивач зазначає, що Касаційний господарський суд ВС даний висновок залишив в силі, при цьому, відмовив розглянути питання зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області повернути йому вказані кошти, як хибно переведені, в зв`язку з тим, що дане питання не було предметом розгляду в першій інстанції.

Позивач зазначив, що надав в податкову службу його реквізити в банку і копію листа ГУ ДПС у Полтавській області, яким вони підтверджують надходження і зарахування цих помилково сплачених коштів в указаній сумі.

Позивач при цьому, посилається на ст.9 п.13 закону України №2464 VI , яким передбачено повернення помилково переведених коштів.

Позивач зазначає, що листом №15078/6/16-31-13-05-06 від 30.04.24 року ГУ ДПС У Полтавській області, в особі в.о. начальника, відмовили йому в даній заяві. Інформує, що під час особистого прийому в.о. начальнка, в присутності двох працівників ДПС, заявила, що суд помилився прийнявши таке рішення і відмовила позивачеві в поверненні коштів. Вважає, що в такому разі це приведе до неповної сплати конкурсних боргів ПАТ БК «Букрос» пенсійному фонду. Позивач направив у ГУ ДПС у Полтавській області повторну заяву на повернення помилково переведених коштів у відповідності з наказом Міністерства фінансів України від 29.04.2021 року №244.

Одночасно позивач зазначає, що він звернувся в Пенсійний фонд України, щоб фонд погодив з податковою службою перевід спірних коштів на рахунок пенсійного фонду. Листом від 05.09.2024 року за №37546-45096/к-94/8-2800/24 Пенсійний фонд в погодженні відмовив , аргументуючи тим, що закон не передбачає таких переводів.

У підсумку у поданій позовній заяві позивач просив зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області повернути ОСОБА_1 помилково (хибно) переведені кошти на рахунок ДПС в сумі 1 058 598,10 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на таке:

- повернення надміру/ помилково сплачених коштів можливе виключно за умови відсутності заборгованості по сплаті податків і зборів у платника податків;

- умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, окрім відсутності податкового боргу у платника податку незалежно від виду боргу, є воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку.

- відповідно інформаційної системи ДПС України ПАТ Бурова компанія Букрос (ЄДРПОУ 00143136) перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 07.04.1994 як платник податків за основним місцем обліку (стан 0). З 06.05.2021 триває процедура санації боржника.

- Голова наглядової ради ПАТ Бурова компанія Букрос (код ЄДРПОУ 00143136) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звертається з вимогою повернути на його розрахунковий рахунок сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 1058506,41 грн, які сплачено ОСОБА_1 на користь ПАТ Бурова компанія Букрос (код ЄДРПОУ 00143136) для погашення конкурсних вимог.

- станом на 31.10.2024 заборгованість ПАТ Бурова компанія Букрос (код ЄДРПОУ 00143136) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (технологічний код 71010000) складає 1531368,61 гривень.

З огляду на вище викладене, відповідач робить висновок, що відсутні законодавчі підстави для повернення єдиного внеску в сумі 1058 598,10 грн. ОСОБА_1 .

Позивач у відповіді на відзив вказав, що не являється платником єдиного внеску; ніякої заборгованості перед податковою службою України немає; Східний апеляційний господарський суд визначив, що ОСОБА_1 помилково (хибно) перевів кошти в сумі 1058 506.61 грн, як погашення конкурсного боргу ПАТ БК Букрос перед ГУ ПФУ у Полтавській області, як єдиний внесок на рахунок ГУ ДПС у Полтавській області; згідно з законом України від 30.06.2021 року №1591-ІХ Про послуги помилкові платіжні операції регламентовані; у даному випадку ОСОБА_1 є неналежним платником.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду також Висновок № 6 спеціаліста у перевірці щодо повернення помилково (хибно) сплачених страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичною особою ОСОБА_1 від 02.12.2024 року, виготовлений ТОВ «Полтавського бюро судовоекономічної експертизи та аудиту» за зверненням позивача з доказами надсилання даного висновку сторонам по справі.

У подальшому позивач подав заяву про зміну предмету позову та про уточнення позовних вимог, просить вважати остаточними вимоги в наступній редакції:

1. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на користь позивача помилково перераховані кошти в сумі 1058598,10 грн. ((визначені Східним апеляційним господарським судом в Постанові від 19.03.2024 року по справі 18/257, як хибно проведені кошти в сумі 1058598,10 грн. для покриття конкурсної заборгованості згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10-24.10.2008 у справі №18/257) для подальшого направлення стягнутих коштів на погашення конкурсної суми заборгованості боржника перед кредитором ГУ ПФУ у Полтавській області (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок, 34, код ЄДРПОУ 13967927) ;

2. У випадку задоволення позовних вимог зобов`язати ПАТ БК Букрос після погашення позивачем за рахунок стягнутих судом з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області сум конкурсної суми заборгованості боржника перед кредитором ГУ ПФУ у Полтавській області (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок, 34, код ЄДРПОУ 13967927) провести відповідне відображення суми погашення в бухгалтерському та податковому обліку та зафіксувати факт погашення конкурсної суми заборгованості боржника перед кредитором ГУ ПФУ у Полтавській області і відобразити даний факт погашення у реєстрі кредиторів по справі №18/257.

Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області заперечивши проти задоволення позову, подало клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із пропуском строку звернення до суду з позовом.

В обґрунтування заперечень та наявності підстав для закриття провадження у справі відповідач вказує на те, що: - відповідачем у даній справі є податковий орган - державний орган, який забезпечує реалізацію податкової політики, функції якого визначені Податковим кодексом України, - не обґрунтовано, чому даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства; - з огляду на зміст позовних вимог ОСОБА_1 та характер спірних правовідносин (зобов`язання контролюючий орган вчинити дії), справа не має ознак спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду; - за змістом ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до наданих суду квитанцій №ПН1663300 від 03.09.2020 на суму 276491,20 грн., №ПН1660359 від 01.09.2020 на суму 207920,40 грн., №ПН1663310 від 03.09.2020 на суму 17625,50 грн., №ПН1661967 від 02.09.2020 на суму 398000,00 грн., №ПН1664912 від 04.09.2020 на суму 158470,00 грн., №ПН1670820 від 08.09.2020 на суму 1,00 грн. на загальну суму 1058508,10 грн. відбулася сплата позивачем конкурсного боргу ПАТ БК «Букрос» перед Управлінням Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтава згідно Ухвали Господарського суду Полтавської області 22.10-24.10.2008 року по справі № 18/257.

Сплата конкурсного боргу ПАТ БК «Букрос» перед Управлінням Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтава виконано фізичною особою ОСОБА_1 , як фізичною особою у відповідності ст. 528 Цивільного кодексу України.

В свою чергу постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 р. у справі № 18/257 встановлено, що «хибними (помилковим) є посилання ОСОБА_1 на те, що конкурсна сума 1058508,10 грн. заборгованості перед Пенсійним фондом сплачена ОСОБА_1 згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010, оскільки означений Закон набрав чинності 01.01.2011, у той час як реєстр вимог кредиторів ВАТ БК «Букрос» у справі №18/257 був затверджений ухвалою суду від 22.10 - 24.10.2008 року».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, платниками єдиного внеску є: - роботодавці; - фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів); - особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; - члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах; - особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування; - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

В подальшому, після ухвалення постанови апеляційної інстанції позивачем було подано до ГУ ДПС у Полтавській області заяву про повернення помилково перерахованих коштів від 14.10.2024 р., відповідно до вимог Наказу Міністерства фінансів України 29 квітня 2021 року № 244 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», а також іншу заяву про повернення коштів з рахунків 3556 від 27.11.2024 р., відповідно до вимог Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 року № 417.

Вказані звернення про повернення коштів відповідачем не були задоволені.

Відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 року № 417 передбачено, що -неналежний Платник - платник, з рахунку якого здійснено помилкове списання коштів та/або який не є платником єдиного внеску;

-помилково сплачені кошти - суми єдиного внеску, які на певну дату зараховані не на належний рахунок 3556 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника.

Згідно до п.5. Порядку повернення коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями; 4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України та іншими законами, на рахунок 3556;

Відповідно до п.6 Порядку повернення здійснюється на підставі заяви Платника про повернення коштів.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, здійснюється відповідно до вимог статті 43 Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно до Наказу Міністерства фінансів України 29 квітня 2021 року № 244 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 «Зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» діючих на даний час, п. 6 передбачено, що заява про повернення коштів з бюджету складається платником в довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню.

З урахуванням поданих позивачем заяв до відповідача вбачається, що останній вжив передбачених законом заходів для повернення хибно/помилково перерахованих грошових коштів.

Подібні висновки викладено у Висновку № 6 спеціаліста у перевірці щодо повернення помилково (хибно) сплачених страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичною особою ОСОБА_1 від 02.12.2024 року, виготовлений ТОВ «Полтавського бюро судово економічної експертизи та аудиту». Висновок підготовлено фахівцем - ОСОБА_2 , освіта - вища економічна, стаж бухгалтерської, аудиторської та судово-експертної діяльності по спеціалізація дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та фінансово-кредитних операцій 42 роки; вища юридична, стаж юридичної практики 20 років.

Зі змісту висновку спеціаліста № вбачається, що ініціатор звернення в контексті предмету спору просив розтлумачити для нього наступні питання :

1. Чи є фізична особа ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 платником єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування? Якщо так, чи існує борг у ОСОБА_1 по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування? 2. Яким чином здійснювалося погашення конкурсного боргу ПАТ БК «Букрос» перед Управлінням Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтава? Та чи є при цьому порядок сплати конкурсних боргів таким, що відповідає фактичним обставинам наявності у фізичної особи ОСОБА_1 підстав здійснення вказаного платежу? 3.Чи підлягає поверненню фізичній особі ОСОБА_1 помилково (хибно) сплачених страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як встановлено Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 р. у справі № 18/257? 4. Яким чином здійснюється повернення надміру та/або помилково сплачених коштів та згідно якої заяви в розумінні нормативних документів?

У відповідь фахівець у Висновку №6 від 02.12.2024 року надав наступні висновки ПО ПЕРШОМУ ПИТАННЮ - Фізична особа ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 не є платником єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Борг у ОСОБА_1 по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відсутній. ПО ДРУГОМУ ПИТАННЮ - Погашення конкурсного боргу ПАТ БК «Букрос» перед Управлінням Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтава виконано фізичною особою ОСОБА_1 у відповідності ст. 528 Цивільного кодексу України. ПО ТРЕТЬОМУ ПИТАННЮ - Поверненню фізичній особі ОСОБА_1 підлягають помилково (хибно) сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як встановлено Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 р. у справі № 18/257 в розмірі 1058508,10 грн. ПО ЧЕТВЕРТОМУ ПИТАННЮ - Повернення надміру та/або помилково сплачених коштів здійснюється у відповідності Наказу Міністерства фінансів України 29 квітня 2021 року № 244 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» та/або Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 року № 417.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині заявлених позовних вимог щодо стягнення помилково перерахованих ним грошових коштів.

Щодо заперечень Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про звернення позивача до суду неналежної юрисдикції, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 20 ГПК України Господарські суди розглядають справи у спорах, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Даний позов, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних та зміну предмету позову, містить вимогу до боржника, а саме: «зобов`язати ПАТ БК Букрос після погашення позивачем за рахунок стягнутих судом з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області сум конкурсної суми заборгованості боржника перед кредитором ГУ ПФУ у Полтавській області (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок, 34, код ЄДРПОУ 13967927) провести відповідне відображення суми погашення в бухгалтерському та податковому обліку та зафіксувати факт погашення конкурсної суми заборгованості боржника перед кредитором ГУ ПФУ у Полтавській області і відобразити даний факт погашення у реєстрі кредиторів по справі №18/257.»

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя статті 7 КУзПБ).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі №905/2030/19 сформувала правовий висновок щодо того, що з огляду на обставини здійснення щодо позивача - платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість спору, який виник після 21.10.2019 року, слід визначати із застосуванням норм статті 7 КУзПБ як закону, що прийнятий пізніше, та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 відступила від наведених висновків Великої Палати, з огляду на наступне.

Аналіз змісту наведених приписів ст.7 КУзПБ у взаємозв`язку з нормами статті 20 ГПК України дозволяє дійти висновку про те, що для віднесення справи до юрисдикції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, майнові вимоги мають бути безпосередньо пов`язані зі здійсненням провадження в такій справі, зокрема стосуватися визнання недійсними правочинів, учинених керуючим санацією (ліквідатором), визнання права власності на майно боржника, оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

До критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, стороною в якому є боржник, відносяться також такі умови, за яких вирішення спору: - стосується питання щодо формування активів боржника (майно, майнові права); - впливає на суб`єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Водночас регламентація процесуальних відносин нормами матеріального права без об`єктивної необхідності створює перешкоди для належної реалізації принципу правової визначеності, що має об`єктивні ризики при правозастосуванні.

Враховуючи сутність і правову природу спірних правовідносин, приписи процесуального закону мають превалюючу дію при розв`язанні колізій щодо обрання належної судової юрисдикції.

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.11.2023 у справі №908/129/22(908/1333/22).

За твердженням відповідача вимоги Позивача про повернення коштів унормована приписами Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 417 від 23.07.2021, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за №1185/36807 та Податковим кодексом України. Такі позовні вимоги стосуються насамперед перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень і у підсумку на думку відповідача наведене свідчить про публічно-правовий характер такого спору, а тому цей спір підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

Суд приймає до уваги, що позов у первісній редакції містив вимоги про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області повернути помилково перераховані в інтересах боржника кошти в сумі 1058598,10 грн. і не передбачав перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень (не є предметом оскарження рішення, дії чи бездіяльності відповідача).

При цьому, суд приймає до уваги, що позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову, яка прийнята судом до розгляду і остаточно суд розглядає вимоги в наступній редакції:

1. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на користь позивача помилково перераховані кошти в сумі 1058598,10 грн. ((визначені Східним апеляційним господарським судом в Постанові від 19.03.2024 року по справі 18/257, як хибно проведені кошти в сумі 1058598,10 грн. для покриття конкурсної заборгованості згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10-24.10.2008 у справі №18/257) для подальшого направлення стягнутих коштів на погашення конкурсної суми заборгованості боржника перед кредитором ГУ ПФУ у Полтавській області (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок, 34, код ЄДРПОУ 13967927).

2. У випадку задоволення позовних вимог зобов`язати ПАТ БК «Букрос» після погашення позивачем за рахунок стягнутих судом з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області сум конкурсної суми заборгованості боржника перед кредитором ГУ ПФУ у Полтавській області (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок, 34, код ЄДРПОУ 13967927) провести відповідне відображення суми погашення в бухгалтерському та податковому обліку та зафіксувати факт погашення конкурсної суми заборгованості боржника перед кредитором ГУ ПФУ у Полтавській області і відобразити даний факт погашення у реєстрі кредиторів по справі №18/257.

Відтак, позовні вимоги в новій редакції відповідно до ст.7 КУзПБ у взаємозв`язку з нормами статті 20 ГПК України є безпосередньо і нерозривно пов`язаними із здійсненням господарським судом провадження справи про банкрутство ПАТ БК «Букрос», що дозволяє дійти висновку про те, що справа віднесена до юрисдикції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство.

Частиною другою статті 7 КУзПБ передбачено концентрацію розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство всіх майнових спорів за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є (відповідачем чи позивачем) і це вимоги до боржника або його позови про витребування майна, відшкодування шкоди тощо. На відміну від Закону, положеннями Кодексу не встановлено жодних винятків щодо спорів, розгляд яких концентрується в межах справи про банкрутство.

З введенням в дію Кодексу Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови ВПВС від 15.01.2020 по справі №607/6254/15ц, від 28.01.2020 по справі №50/311-б).

З даного питання Постанова ВП ВС від 28.01.2020 у справі № 50/311-б передбачає наступне:

П.54 Постанови ВП ВС передбачає, що згідно з частинами першою-третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час касаційного перегляду) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

П. 55. Тобто законодавець указав, що у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

П. 56. Закон N 2343-XII втратив чинність з 21 жовтня 2019 року, з набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства.

П. 57. Відтак можна зробити висновок, що вказаний Кодекс України з процедур банкрутства передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.

П. 58. Відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Водночас Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що в разі скасування судових рішень із закриттям провадження у цій справі позивач буде змушений знову звернутися до суду тієї ж самої юрисдикції. Тому виходячи з принципу процесуальної економії Велика Палата Верховного Суду вважає можливим визначити юрисдикцію у цій справі виходячи з процесуального законодавства, чинного на час касаційного розгляду, тобто застосувати норми Кодексу України з процедур банкротства.

П. 59. Частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника.

П. 60. Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

П. 61. Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постанові від 15 січня 2020 року у справі N 607/6254/15-ц (провадження N 14-404цс19), відступати від яких правових підстав немає.

Аналогічно слід врахувати позицію ВП ВС викладену у постанові по справі від 1 листопада 2023 року, Справа № 908/129/22 (908/1333/22), Провадження № 12-46гс23, згідно якої також підтверджується висновок суду про неможливість віднесення даної справи до справ адміністративної юрисдикції, через характер спірних правовідносин за якими мова йде не про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, а про вимоги майнового характеру (стягнення хибно/помилково перерахованих коштів) в той час як до адміністративної юрисдикції належать справи при розгляді спорів, що виникають з податкових правовідносин, ґрунтуються на тому, що вимоги платника податку (у тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу стосуються насамперед перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, в якому суб`єкт владних повноважень реалізує свої владно-управлінські функції.

Суд приймає до уваги, що, спір по даній справі №18/257 триває з 31.08.2006 року і перенесення окремих майнових питань існуючих в межах даної справи не сприятиме, правовій визначеності, передбачуваності та ефективності судового розгляду.

За даних обставин, суд критично відноситься до тверджень і доводів відповідача щодо неналежності даної справи до господарської юрисдикції.

Твердження відповідача про пропущення строку позовної давності не заслуговує на увагу, оскільки для позивача право на звернення до суду виникло з моменту коли він дізнався що конкурсна сума 1058508,10 грн. заборгованості перед Пенсійним фондом сплачена ОСОБА_3 згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, а саме з моменту ухвалення постанови Східним апеляційним господарським судом від 19.03.2024 р. у справі № 18/257.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У даній справі позов є поданим 16.10.2024 (згідно відмітки канцелярії).

При цьому, суд приймає до уваги, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту:

"12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" було установлено карантин з 12.03.2020 на усій території України.

Цей карантин був скасований 01 липня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651.

Відповідно до розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану від 15 березня 2022 року № 2120-IX був доповнений розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 19 такого змісту:

"19.У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX набрав чинності 17.03.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено воєнний стан в Україні з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На це час воєний стан в Україні триває.

За даних обставин, суд вважає помилковим твердження відповідача про сплив позовної давності.

В іншій частині позовних вимог позивача щодо зобов`язання провести відповідне відображення суми погашення в бухгалтерському та податковому обліку та зафіксувати факт погашення конкурсної суми заборгованості боржника перед кредитором ГУ ПФУ у Полтавській області і відобразити даний факт погашення у реєстрі кредиторів по справі №18/257 у випадку задоволення позовних вимог зобов`язати ПАТ БК «Букрос» після погашення позивачем за рахунок стягнутих судом з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області сум конкурсної суми заборгованості боржника перед кредитором ГУ ПФУ у Полтавській області (36000, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок, 34, код ЄДРПОУ 13967927) суд вважає, що вимоги є передчасними, оскільки наявний стан правовідносин не визначає факту порушення прав позивача станом на момент подання позову.

Таким чином, суд визнає обґрунтованими та задовольняє позовні вимоги про стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області помилково перерахованих коштів в розмірі 1058598,10 грн. В іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає в зв`язку з необґрунтованістю.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до частини 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4, Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) помилково перераховані кошти в розмірі 1058598,10 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.01.25 р.

Суддя Киричук О.А.