Рішення

від 12.12.2024 по справі 922/3244/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024м. ХарківСправа № 922/3244/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, буд. 12-г, м. Київ, 01001) в інтересах держави в особі Харківське обласне управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (м-н Конституції, буд. 22, м.Харків, 61003; код ЄДРПОУ: 09351600)

до 1. Фізичної особи-підприємця Єрмолаєвої Юлії Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )

2. Фізичної особи Єрмолаєвої Світлани Володимирівни ( АДРЕСА_2 ; ідент. номер НОМЕР_2 )

про стягнення 536 281,10 грн.

за участю представників:

позивача не з`явився

відповідача 1 не з`явився

відповідача 2 не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 13.09.2024 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Єрмолаєвої Юлії Вікторівни та ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів заборгованості за Кредитним договором № 1699 від 17.09.2021 в розмірі 536281,10 грн, яка складається з: заборгованості за простроченою основною сумою боргу (кредитом) - 500 000,00 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом - 36281,10 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі, в порушення умов Кредитного договору та укладеного в його забезпечення Договору поруки № 1701 від 17.09.2021, не повернули кредитні кошти. Разом з цим позивач просить в рахунок погашення заборгованості фізичної особи - підприємця Єрмолаєвої Юлії Вікторівни на користь акціонерного товариства „Державний ощадний банк України в особі філії - Харківського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України за договором кредитної лінії № 1699 від 17.09.2021 у сумі 536 281.10 грн, яка складається з:

- заборгованість за простроченою основною сумою боргу (кредитом) - 500 000,00 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом - 36 281,10 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 1700 від 17.09.2021, посвідченим приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Даниленко Н.В, зареєстрованого в реєстрі за № 1619, а саме:

- нежитлове приміщення № 2 (група нежитлових приміщень 1-го поверху приміщення № 2 в літ. «А-5», складається з приміщень № 1-7, загальною площею 92,3 кв.м., згідно технічного паспорту від «01» вересня 2021 року, інвентаризаційна справа № 0450-21), під номером 2 (два), яке знаходиться у будинку № 1 (один) мікрорайону у смт Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області,

- нежитлове приміщення № 3 (група нежитлових приміщень 1-го поверху приміщення № 3 в ліг. «А-5», складається з приміщень № 1-3, загальною площею 36.4 кв.м., згідно технічного паспорту від «01» вересня 2021 року, інвентаризаційна справа № 0451-21), під номером 3 (три), яке знаходиться у будинку № 10 (десять) мікрорайону у смт Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, що має бути визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року відкрито провадження у справі № 922/3244/24, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання на 10 жовтня 2024 року об 11:30.

У підготовчому засіданні 10.10.2024 р. постановлено судом протокольну ухвалу про задоволення клопотань позивача та першого відповідача (вх. № 25061, 25074) та про відкладення підготовчого засідання в порядку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 31.10.2024 о 11:00 в зв`язку з неможливістю розгляду в даному судовому засіданні питань, визначених ч. 2 ст. 182 ГПК України.

Проте, у зв`язку із обстрілом та пошкодженням приміщення Господарського суду Харківської області 28.10.2024, аварійністю будівельних конструкцій в багатьох приміщеннях суду, реальною загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 (із змінами), наказом голови суду № 102 від 30.10.2024, було припинено у період з 30 жовтня по 01 листопада 2024 року включно розгляд справ в судових засіданнях, у т.ч. в режимі відеоконференцзв`язку.

Враховуючи наведене судове засідання, призначене на 31.10.2024, не відбулося.

Приймаючи до уваги відновлення роботи суду, ухвалою господарського суду Харківської області від 07.11.2024 року було призначено розгляд справи №922/3244/24 у підготовчому засіданні на "21" листопада 2024 р. о 12:00. Крім того, цією ж ухвалою було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 922/3244/24 на 30 днів до "17" грудня 2024 р.

У підготовчому засіданні 21.11.2024 р. постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 922/3244/24 до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 12 грудня 2024 року о12:00 год.

У судове засідання, призначене на 12.12.2024 року, представники сторін явку своїх повноважних представників не забезпечили. Відповідачами не було надано до суду відзиву на позов.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, вирішуючи питання щодо належності повідомлення відповідачів про розгляд цієї справи та дату, час та місце проведення судових засідань, судом враховано наступне.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.09.2024 р., як і ухвали-повідомлення, були направлені судом: на адресу першого відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження першого відповідача; на адресу другого відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному демографічному, як адреса реєстрації ОСОБА_1 (другого відповідача).

Факт отримання вказаної кореспонденції першим відповідачем підтверджується поштовими повідомленнями, які були повернуті на адресу суду (а.с.156, 178, 183).

Натомість ухвали суду у цій справі, які були направлені судом на адресу реєстрації ОСОБА_1 , були повернуті на адресу суду з довідкою пошти "Адресат відмовився" (а.с. 157-160, 174-177, 184-188).

Суд звертає увагу, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною (зазначеною в офіційному реєстрі), і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.

Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, для отримання поштових відправлень особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Відсутність відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що другий відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, а також надання відповідачам достатньо часу для реалізації ним процесуальних прав передбачених ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.09.2021 між акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням № 10020/0514 ІІ-А типу, яке підпорядковане філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" ОСОБА_2 (надалі банк, позивач) та фізичною особою - підприємцем Єрмолаєвою Юлією Вікторівною (позичальник, позивач) було укладено договір кредитної лінії № 1699 за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%».

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2.1 договору, банк зобов`язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в ст. 3 цього договору, та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.1 договору, сума максимального ліміту кредитування становить 500 000,00 грн.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 16.09.2024.

Графік зменшення діючого ліміту кредитування узгоджено сторонами у п. 3.3 договору кредитної лінії № 1699.

Згідно з п. 3.4 договору, виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується, зокрема, іпотекою нерухомості, що належить ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 3.5.1 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (далі - Базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули визначеної у договорі.

Розмір базової процентної ставки на момент укладення Кредитного договору, відповідно до пп. 3.5.2 договору, визначений у розмірі 13,93% річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов`язання Позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої процентної ставки у відповідності до пп. 3.5.3 цього договору.

Разом з тим, згідно підпункту 3.6.1 договору, сторонами узгоджено особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів, а саме сторонами визначено, що приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання позичальником умов програми та належного виконання ним умов Кредитного договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності Програмі, позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов Кредитного договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку).

Підпунктом 3.6.1.1. Кредитного договору протягом періоду повної компенсації процентів сплата процентів за договором в розмірі Базової процентної ставки здійснюється Фондом в повному обсязі у зв`язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19. цього договору.

З урахуванням умов вищевказаної Програми призупиняється надання компенсації Позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 календарних днів виконання зобов`язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми (пп. 3.18 1 Кредитного договору).

Згідно з приписами п. 8.6 договору, він набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Як свідчать матеріали справи, банк виконав свої зобов`язання за договором кредитної лінії № 1699 в повному обсязі та на виконання умов пунктів 1.1, 2.1, 3.9. 3.10 договору позичальнику перший транш кредиту у загальній сумі 500 000,00 грн, а саме: 21.09.2021 на суму 350 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (МО) № 4410271821 та 29.09.2021 на суму 150 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (МО) № 1376142821, з рахунку Банку для обліку основного боргу за договором № UА 903518230000020632000049982 на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 , відкритий в Банку для отримання кредитних коштів (а.с. 28-29)

Однак, як стверджує позивач, свої зобов`язання за Кредитним договором відповідач 1 не виконав належним чином, а саме в порушення підпункту 3.11.1. Кредитного договору, не дотримав діючий ліміт кредитування та не здійснив до 16.09.2022 погашення основної суми боргу за траншем у розмірі 500 000,00 грн, внаслідок чого на рахунку Банку НОМЕР_4 станом на 29.09.2022 була відображена прострочена заборгованість за основним боргом в сумі 500 000,00 грн.

Крім того, позивач наголошує в порушення пунктів 3.5, 3.6. 3.16 договору позичальник не виконав своїх зобов`язань в частині щомісячної сплати процентів за користування кредитом, нарахованих Банком за період з 30.09.2021, внаслідок чого на рахунку Банку № НОМЕР_5 була відображена прострочена заборгованість за даними платежами в сумі 36 281,10 грн. Розрахунок процентів було здійснено наступним чином: за користування кредитом в період з 30.09.2021 по 28.09.2022 банком нараховано проценти на загальну суму 73 317,39 грн, які були частково сплачені за рахунок суми компенсації (коштів, наданих позичальнику в рамках державної підтримки на виконання програми «Доступні кредити 5-7-9%» на суму 37 036,29 грн. Залишок простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 36 281,10 грн, станом на час звернення до суду залишається несплаченим.

04.07.2023 та 02.11.2023 банком були направлені на адресу позичальника вимоги про необхідність погашення простроченої заборгованості за кредитом, процентами, однак вимоги банку виконані не були.

Як стверджує позивач, факт повного виконання банком своїх зобов`язань та факт невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості та виписками з рахунків обліку заборгованості за кредитним договором. Станом на 12.08.2024 заборгованість за кредитним договором становить 536 281,10 грн та складається із заборгованості за простроченою основною сумою боргу (кредитом) - 500 000,00 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 30.09.2021 по 28.09.2022 у розмірі 36 281,10 грн.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором, 17.09.2021 між АТ "Ощадбанк", ФОП Єрмолаєвою Юлією Вікторівною та ОСОБА_1 (поручитель або відповідач 2) був укладений Договір поруки № 1701 (а.с. 59-70).

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки поручитель зобов`язався безумовно, безвідклично та безоплатно відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Пунктом 2.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором (п.п. 2.2.1.); не відшкодовування завданих кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов Кредитного договору (п.п. 2.2.2).

Відповідно до підпункту 3.2.1. договору поруки, поручитель зобов`язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов`язання перед кредитором та виникнення зобов`язання поручителя відповідно до цього договору виконати зобов`язання.

Згідно до умов підпункту 3.2.2. договору поруки, у випадку повного чи часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором. Кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Умови підпункту 3.2.3. договору поруки передбачає, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так і від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі так і частково.

Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором (підпункт 3.2.6 договору поруки).

У зв`язку з припиненням виконання зобов`язань за Кредитним договором боржником, 02.11.2023 Банком було направлено засобами поштового зв`язку на адресу реєстрації поручителем, цінним листом з описом вкладення, вимогу про виконання зобов`язання забезпеченого порукою № 55/5.2-02/73952/2023 від 31.10.2023, якою було надано 10-денний строк для погашення заборгованості в повному обсязі. 04.11.2023 згідно відмітки поштового зв`язку та підпису адресата на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зазначена вимога вручена ОСОБА_1 , однак залишена нею без відповіді та задоволення (а .с. 96-97).

Крім того, між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" ( (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 1700 від 17.09.2021, посвідчений приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Даниленко Н.В., та зареєстрований в реєстрі за № 1619 (іпотечний договір) та додатковий договір № 1 від 17.09.2021 до нього.

Відповідно пункту 1.2. іпотечного договору іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, передає в іпотеку, а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Іпотекою, встановленою цим договором, також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування будь-яких витрат та збитків іпотекодержателя, пов`язаних зокрема, але не виключно, з: порушенням (неналежним виконанням) іпотекодавцем умов цього Договору, та/або вчиненням іпотекодержателем дій, пов`язаних з державною реєстрацією обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки) та заборони на відчуження предмета іпотеки в Державному реєстрі прав, та/або пред`явленням вимоги за кредитним договором, та/або зверненням стягнення на предмет іпотеки за цим договором, та/або утриманням і збереженням предмета іпотеки, зазначеного в цьому пункті цього договору.

Предметом іпотеки за Іпотечним договором є.

- нежитлове приміщення № 2 (група нежитлових приміщень 1-го поверху приміщення № 2 в літ. «А-5», складається з приміщень № 1-7, загальною площею 92,3 кв.м., згідно технічного паспорту від «01» вересня 2021року, інвентаризаційна справа № 0450-21), під номером 2 (два), яке знаходиться у будинку АДРЕСА_3 .

- нежитлове приміщення № 3 (група нежитлових приміщень 1-го поверху приміщення № 3 в літ. «А-5», складається з приміщень № 1-3, загальною площею 36.4 кв.м., згідно технічного паспорту від «01» вересня 2021 року, інвентаризаційна справа № 0451-21), під номером 3 (три), яке знаходиться у будинку АДРЕСА_3 .

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення суду по справі № 629/2876/14-ц виданим 23.07.2014 Лозівським міськрайонним судом Харківської області.

Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна за № 423294163239 та за № 423222363239, згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 25153021, № 25148896 від 05.08.2014.

За взаємною згодою сторін вартість предмету іпотеки становить 654 000,00 гри (шістсот п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 коп.) гривень.

Пунктами 3.1.4 та 3.1.7 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право, зокрема:

- у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язання за кредитним договором та/або обов`язків за цим договором, а також в інших випадках, передбачених договором, законодавством, кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі,

- вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого іпотекою за цим Договором, а якщо вимога не буде задоволена, незалежно від настання строку виконання зобов`язання, звернути стягнення на предмет іпотеки, у тому числі у разі невиконання та/або неналежного виконання іпотекодавцем кредитного договору (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до кредитного договору).

Пунктами 6.1, 6.4, 6.4.1, 7.6 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених умовами цього договору та законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов зобов`язання (повністю або частково), у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов`язання, що складає зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених Кредитним договором.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою усунення допущеного порушення позичальником, який одночасно є іпотекодавцем, умов кредитного договору, 02.11.2023 було направлено засобами поштового зв`язку на адресу місця реєстрації іпотекодавця, яка зазначена в Іпотечному договорі, цінним листом з описом вкладення, вимогу № 55/5.2.-02/73957/2023 від 31.10.2023 про усунення порушення зобов`язання за Кредитним договором № 1699 від 17.09.2021 (а.с. 98-100). Зазначеною вимогою було надано шістдесятиденний строк для погашення заборгованості в повному обсязі та попереджено, що у разі невиконання вимоги буде звернено стягнення на предмет іпотеки.

Однак, 11.11.2023 лист з вимогою про усунення порушення зобов`язань повернувся на адресу банку у зв`язку з відмовою адресата від отримання та залишений Єрмолаєвою Ю.В. без відповіді та задоволення.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовом з метою захисту своїх майнових прав.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором кредитної лінії, надав фізичній особі - підприємцю Єрмолаєвій Юлії Вікторівні на її запит грошові кошти в загальному розмірі 500 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 19-29).

Кредитні кошті були перераховані позичальнику такими траншами:

1) 21.09.2021 на суму 350 000 грн.;

2) 29.09.2021 на суму 150 000 грн.;

Пунктом 3.11.1 договору встановлено, що позичальник зобов`язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з підпунктом 3.3 цього договору.

Однак, позичальником було порушено строки повернення кредитних коштів та станом на 16.09.2022 позичальником не було повернуто банку тіло кредиту.

За таких обставин, у позичальника утворилась заборгованість перед банком за тілом кредиту у розмірі 500 000,00 грн.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення несплачені позичальником проценти нарахованих на строкову суму заборгованості за кредитом у період з 30.09.2021 по 28 09.2022 у розмірі 36 281.10 грн.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені Банком не спростували, жодних доказів повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом не надали, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за договором кредитної лінії № 1699 від 17.09.2021 в сумі 536281,10 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 500 00,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 36281,10 грн обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 575 Цивільного кодексу України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 2 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до положень ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Як встановлено вище, у позикодавця виникло право вимагати від позичальника повернення тіла кредиту у розмірі 500 000,00 грн та сплати відсотків у розмірі 36 281,10 грн. При цьому, такі зобов`язання забезпечені іпотекою.

За таких обставин, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" є обґрунтованими.

А відтак, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідачів.

Разом з цим, суд зазначає наступне.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який наразі продовжено.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до вимог частини 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

Згідно з ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України", no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, "Папазова та інші проти України", no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії").

У місті Харкові, де розташований Господарський суд Харківської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).

За таких обставин, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, а також у зв`язку з відпусткою судді Шатернікова М.І. до 17.01.2025 року, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого частиною 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в інтересах держави в особі Харківське обласне управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до 1. Фізичної особи-підприємця Єрмолаєвої Юлії Вікторівни; 2. Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 536 281,10 грн задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Єрмолаєвої Юлії Вікторівни, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) та Фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (61005, м. Харків, м-н Конституції, 22; код ЄДРПОУ 09351600, МФО 351823, рах. № НОМЕР_6 в філії - Харківське обласне управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України") заборгованість за договором кредитної лінії № 1699 від 17.09.2021 у розмірі 500 000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 36 281,10 грн, а також судовий збір у розмірі 8044,22 грн.

3. У рахунок погашення заборгованості фізичної особи - підприємця Єрмолаєвої Юлії Вікторівни ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства „Державний ощадний банк України в особі філії - Харківського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України (місцезнаходження філії 61005, м. Харків, Конституції майдан, 22; МФО 351823; код 09351600; pax. № НОМЕР_6 в філії - Харківське обласне управління акціонерного товариства Державний ощадний банк України) за договором кредитної лінії № 1699 від 17.09.2021 у сумі 536 281,10 грн (п`ятсот тридцять шість тисяч двісті вісімдесят одна гривня 10 коп), яка складається з: заборгованість за простроченою основною сумою боргу (кредитом) - 500 000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 36 281,10 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 1700 від 17.09.2021, посвідченим приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Даниленко Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1619, а саме:

- нежитлове приміщення № 2 (група нежитлових приміщень 1-го поверху приміщення № 2 в літ. «А-5», складається з приміщень № 1-7, загальною площею 92,3 кв.м., згідно технічного паспорту від «01» вересня 2021 року, інвентаризаційна справа № 0450-21), під номером АДРЕСА_4 ;

- нежитлове приміщення № 3 (група нежитлових приміщень 1-го поверху приміщення № 3 в ліг. «А-5», складається з приміщень № 1-3, загальною площею 36.4 кв.м., згідно технічного паспорту від «01» вересня 2021 року, інвентаризаційна справа № 0451-21), під номером 3 (три), яке знаходиться у будинку № 10 (десять) мікрорайону у смт Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області,

шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною, що має бути визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

4. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (61005, м. Харків, м-н Конституції, 22; код ЄДРПОУ: 09351600, МФО 351823, рах. № НОМЕР_6 в філії - Харківське обласне управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України") судовий збір у розмірі 9810,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "20" січня 2025 р.

СуддяМ.І. Шатерніков