Рішення

від 20.01.2025 по справі 922/3901/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3901/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Нафтотрейд", 52071, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Дослідне(пн), будинок 42, квартира 34 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецгаз», 61013, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок, 32 простягнення 493 540,60 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Нафтотрейд" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгаз про стягнення коштів у розмірі 493 540,60 грн., у тому числі: 455 500,00 грн. - прострочена основна заборгованість за товар, поставлений за договором, 24 913,47 грн. пеня згідно з пункту 4.4. договору за порушення строку оплати товару, 2 874,63 грн. 3% річних від простроченої суми оплати товару, 10 252,50 грн. інфляційні втрати, нараховані за час прострочення оплати товару.

Також до стягнення заявлений судовий збір у розмірі 5 922,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів № 19/03/24/1 від 19.03.2024 року в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар.

Ухвалою суду від 18.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3901/24. Розгляд справи № 922/3901/24 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Також, судом звернуто увагу сторін, що 18 жовтня 2023 року вводяться в дію зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими визначено ОБОВ"ЯЗКОВА реєстрація та використання електронних кабінетів у ЄСІТС для визначеного кола учасників судового процесу у господарських справах. У разі звернення до суду із документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, передбачається настання процесуальних наслідків. Учасники справи ЗОБОВ"ЯЗАНІ в всіх заявах, що подаються до суду, зазначати відомості про наявність або відсутність в них електронних кабінетів. З детальним порядком реєстрації Електронного кабінету можна ознайомитись у розділі 4 Реєстрація та авторизація користувачів Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС за посиланням http://bit.ly/3rKB9ax. Зареєструвати електронний кабінет можливо за посиланням https://id.court.gov.ua.

Як вбачається із Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет, у зв`язку із чим, ухвалу суду від 18.11.2024 року про відкриття провадження у справі, судом було направлено на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгаз (61013, Україна, Харківська обл., місто Харків, вул.. Шевченка, буд., 32) яка зазначена позивачем у позовній заяві та яка відповідала відомостям, які містились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (штрих номер поштового відправлення 0610208569999).

Як вбачається із матеріалів справи та Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" відповідачем ухвалу суду від 18.11.2024 року про відкриття провадження у справі було повернуто на адресу суду поштовим відділенням «Укрпошти» 26.11.2024 року.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд, щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

Проте, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву так і не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 19.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Нафтотрейд" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецгаз (відповідач, покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 19/03/24/1.

Відповідно до пункту 7.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2024 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить наміру про його розірвання не менш, ніж за місяць до закінчення терміну його дії (пункт 7.3. договору).

Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти та / або скраплений газ в кількості та асортименті та за ціною, згідно з наданими рахунками фактурами, а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах договору.

Ціна договору складається із вартості усіх партій товару, поставлених постачальником у період дії договору (пункт 2.1. договору).

Вартість кожної окремої партії товару визначається у відповідному рахунку фактурі на підставі кон`юктури ринку і вартості товару на момент здійснення його оплати. Рахунок фактура повинен містити кількість, асортимент та ціну на товар (пункт 2.2. договору).

Розрахунок за товар покупцем проводиться шляхом 100% передоплати вартості кожної окремої партії товару протягом одного банківського дня з дати надання останньому постачальником рахунку фактури на товар (пункт 2.3. договору).

В окремих випадках сторони можуть письмово узгодити продаж товару на умовах відстрочки платежу, але при цьому повний розрахунок з постачальником проводиться не пізніше трьох банківських днів з дня отримання покупцем рахунку фактури на товар та товару (пункт 2.4. договору).

Відповідно до пункту 2.6. договору) за результатами діяльності сторони проводять звірку взаємних розрахунків, результати якої оформляється відповідним актом звірки взаємних розрахунків. Відомості, підтверджені сторонами в акті звірки взаємних розрахунків є підставою для остаточних взаєморозрахунків.

За твердженнями позивача, згідно умов договору, рахунку на оплату № 3635 від 27.08.2024 року та видаткової накладної № 7115 від 27.08.2024 року останнім було передану відповідачу товар на загальну суму 883500,00 грн.

Проте, відповідачем в порушення умов договору, оплату за отриманий товар було здійснено часткову, а саме на суму - 428000,00 грн., про свідчать платіжні доручення, а саме:

№ 201 від 13.09.2024 року на суму 200000,00 грн. (призначення платежу: сплата за газ згідно рахунку № 3635 від 27.08.2024 року у т.ч. ПДВ 20%);

№ 211 від 23.09.2024 року на суму 90000,00 грн. (призначення платежу: сплата за газ згідно рахунку № 3635 від 27.08.2024 року у т.ч. ПДВ 20%);

№ 215 від 25.09.2024 року на суму 100000,00 грн. (призначення платежу: сплата за газ згідно рахунку № 3635 від 27.08.2024 року у т.ч. ПДВ 20%);

№ 221 від 27.09.2024 року на суму 38000,00 грн. (призначення платежу: сплата за газ згідно рахунку № 3635 від 27.08.2024 року у т.ч. ПДВ 20%).

Також, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію на суму 455500,00 грн. (вих. № 012/юр-6/2024 від 01.10.2024 року), претензію на суму 473947,88 грн. (повторна) (вих. № 012/юр-7/2024 від 07.10.2024 року), претензію на суму 480805,28 грн. (повторна) (вих. № 012/юр-13/2024 від 25.10.2024 року), проте останні, відповідачем були залишені без відповіді та задоволення, що стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача (із урахуванням суми часткової оплати у розмірі 428000,00 грн.) складає суму у розмірі 455500,00 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав. Своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву або спростування позовних вимог у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за отриманий від позивача товар, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу у розмірі 455500,00 грн. є обґрунтованою, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягає до задоволення.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем було нараховано відповідачу:

24 913,47 грн. пеня згідно з пункту 4.4. договору за порушення строку оплати товару,

2 874,63 грн. 3% річних від простроченої суми оплати товару,

10 252,50 грн. інфляційні втрати, нараховані за час прострочення оплати товару відповідно до наданого розрахунку.

Щодо стягнення із відповідача, нарахованих позивачем

2 874,63 грн. 3% річних (відповідно до наданого розрахунку із урахуванням часткових оплат відповідачем за період з 31.08.2024 року по 12.09.2024 року на суму боргу 883500,00 грн., з 13.09.2024 року по 22.09.2024 року на суму боргу 683500,00 грн., з 23.09.2024 року по 24.09.2024 року на суму боргу 593500,00 грн., з 25.09.2024 року по 26.09.2024 року на суму боргу 493500,00 грн., з 27.09.2024 року по 28.10.2024 року на суму боргу 455500,00 грн.), та 10 252,50 грн. інфляційних втрат (відповідно до наданого розрахунку із урахуванням часткових оплат відповідачем за період з 31.08.2024 року по 12.09.2024 року на суму боргу 883500,00 грн., з 13.09.2024 року по 22.09.2024 року на суму боргу 683500,00 грн., з 23.09.2024 року по 24.09.2024 року на суму боргу 593500,00 грн., з 25.09.2024 року по 26.09.2024 року на суму боргу 493500,00 грн.), суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом здійснено перевірку нарахування позивачем відповідачу 2 874,63 грн. 3% річних, та 10 252,50 грн. інфляційних втрат за вищевказаний період (із урахуванням здійснення відповідачем часткових оплат, відповідально до наданого позивачем до позовної заяви розрахунку) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно, та вони підлягають до задоволення.

Щодо заявленої до стягнення з відповідача 24 913,47 грн. суми пені згідно з пункту 4.4. договору за порушення строку оплати товару (відповідно до наданого розрахунку із урахуванням часткових оплат відповідачем за період з 31.08.2024 року по 12.09.2024 року на суму боргу 883500,00 грн., з 13.09.2024 року по 22.09.2024 року на суму боргу 683500,00 грн., з 23.09.2024 року по 24.09.2024 року на суму боргу 593500,00 грн., з 25.09.2024 року по 26.09.2024 року на суму боргу 493500,00 грн., з 27.09.2024 року по 28.10.2024 року на суму боргу 455500,00 грн.), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно пункту 4.4. договору, сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків виконання зобов`язань щодо оплати товару, який поставляється на умовах посплати, покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов`язань за кожен день прострочення.

Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем відповідачу суми пені у розмірі 24 913,47 грн. за вищевказаний період (із урахуванням здійснення відповідачем часткових оплат, відповідально до наданого позивачем до позовної заяви розрахунку) у онлайн системі ЛігаЗакон, та встановив, що такі нарахування здійснено арифметично вірно, та вони підлягають до задоволення.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме стягнення із відповідача 455 500,00 грн. суми основного боргу, 24 913,47 грн. суми пені, 2 874,63 грн. 3% річних, та 10 252,50 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 5922,49 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгаз (61013, Україна, Харківська обл., місто Харків, вул. Шевченка, буд., 32, ЄДРПОУ 45250652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Нафтотрейд" (52071, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Дослідне(пн), буд. 42, кв. 34, ЄДРПОУ 44899394) суму коштів у розмірі 493 540,60 грн., у тому числі:

455 500,00 грн. - прострочена основна заборгованість за товар, поставлений за договором,

24 913,47 грн. - пеня згідно з пункту 4.4. договору за порушення строку оплати товару,

2 874,63 грн. - 3% річних від простроченої суми оплати товару,

10 252,50 грн. інфляційні втрати, нараховані за час прострочення оплати товару,

а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 922,49 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Нафтотрейд" (52071, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Дослідне(пн), буд. 42, кв. 34, ЄДРПОУ 44899394);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Спецгаз (61013, Україна, Харківська обл., місто Харків, вул. Шевченка, буд., 32, ЄДРПОУ 45250652).

Повне рішення складено "20" січня 2025 р.

СуддяО.О. Ємельянова