Рішення

від 20.01.2025 по справі 922/4121/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4121/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 15, код ЄДРПОУ 32564792) про стягнення 48 660,76грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в розмірі 31 038,38грн, 3% річних в розмірі 17622,38грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу № 21.01 від 01.07.2022 в частині здійснення своєчасної оплати за спожиту електричну енергію за період з червня 2023 року по червень 2024 року. В якості правових підстав, позивач посилається на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Ухвалою суду від 21.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його Електронний кабінет.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 01.01.2019, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території" Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області.

Позивач, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та на умовах постачання універсальних послуг.

На виконання п.13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а Акціонерна компанія "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Відповідно до абзацу 5 п.13 р. ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальних послуг та/або факт споживання електричної енергії.

Разом з тим, у відповідності до п.13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті позивача.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" (відповідач) подано підписану заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції № 2/23Р, ним фактично споживалась електрична енергія, договір про постачання електричної енергії споживачу № 21.01 від 01.07.2022 (далі - договір) вважається укладеним.

Відповідно до розділу 1 договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

За умовами п.2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.5.5 договору, розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п.5.7 договору).

У п. 5.6 договору сторони погодили, що оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється відповідачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

За умовами п.5.10 договору відповідач зобов`язався здійснювати плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до п.6.2 договору відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Порядок розрахунків за спірним договором визначається відповідно до комерційної пропозиції № 2/23Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць.

Так, за умовами п.4 "Спосіб оплати" комерційної пропозиції № 2/23Р попередня оплата за електричну енергію здійснюється відповідачем 2 (двома) наступними платежами: до 25 числа місяця, який передує розрахунковому місяцю 50% від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді; до 15 числа розрахункового місяця 50% від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді; (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється відповідачем оператору системи розподілу).

Остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка відповідачу позивачем, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані с позивачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії, зараховується споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

У п.5 комерційної пропозиції № 2/23Р сторони погодили, що рахунок за спожиту електричну енергію надається відповідачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка відповідачем. Рахунки на оплату надаються відповідачу у відповідних структурних підрозділах позивача. В разі неотримання відповідачем рахунків позивач направляє рахунки відповідачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими останнім з дня їх відправлення.

Відповідно до п.8 комерційної пропозиції № 2/23Р у разі порушення відповідачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 та п.4 комерційної пропозиції, позивач має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми 3% річних та інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання відповідачем.

Відповідно до п.13 комерційної пропозиції № 2/23Р договір діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

29.05.2023 між сторонами підписано угоду щодо електронного документообміну за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.07.2022 № 21.01 (далі - угода), відповідно до п.7 якої надсилання електронних документів повинно відбуватися згідно строків та/або термінів, передбачених договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

За умовами п.8 угоди електронні документи, вважаються отриманими стороною з моменту відправлення такого електронного документу іншою стороною.

Відповідно до наказу ТОВ "Вінамекс" № 1 від 04.01.2023 призначено відповідальних осіб за отримання рахунків та актів приймання-передачі та інших документів, що видаються позивачем за спожиту електричну енергію за (о/р 0021,0).

На підставі переданих даних від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за період з січня 2023 року по квітень 2024 року. Рахунки за вказаний період міститься в матеріалах справи.

Частина рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії отримувались безпосередньо відповідальною особою відповідача у відповідному структурному підрозділі позивача, частина рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії направлялась на електронну адресу відповідача за допомогою КЕП.

Рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/3585/23 від 18.10.2023 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задоволено частково, стягнуто з відповідача заборгованість в розмірі 387 641,40грн, 3% річних в розмірі 6 717,37грн за період з жовтня 2022 року по листопад 2022 року та з січня 2023 року по травень 2023 року, збитки від інфляції в розмірі 11 007,84грн за період грудень 2022 року та з березня 2023 року по травень 2023 року, 6080,50грн судового збору.

Сума заборгованості за період з жовтня 2022 по травень 2023 року, яка була предметом розгляду справи № 922/3585/23, сплачена відповідачем відповідно до платіжної інструкції № 2410 від 05.09.2023 за лютий 2023 року у сумі 84 728,99грн, частково за березень у сумі 66 647,38грн, відповідно до платіжної інструкції № 2981 від 14.06.2024 за березень 2023 року у сумі 84 888,63грн, квітень 2023 року у сумі 91871,11грн, травень 2023 року у сумі 59 505,26грн, платіжної інструкції від 28.06.2024 заборгованість за березень 2023 року у сумі 0,03грн, також відповідно до платіжної інструкції № 23843 від 23.07.2024 відповідачем сплачено 3% річних 6717,37грн, збитки від інфляції в розмірі 11 007,84грн, 6 080,50грн судового збору.

Оскільки відповідач умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконав, внаслідок чого відповідачу нараховано 3% річних та збитки від інфляції, які станом на 01.10.2024 становлять:

- 17 622,38грн - 3% річних за період з 01.06.2023 по 30.06.2024;

- 31 038,38грн - збитки від інфляції за період з червня 2023 року по червень 2024 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором № 21.01 від 01.07.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між позивачем та відповідачем та наявність у нього заборгованості на суму 387 641,40грн з оплати електричної енергії встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 18.10.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 у справі № 922/3585/23.

Як встановлено судом, відповідач сплатив заборгованість, яка була предметом спору у справі № 922/3585/23 відповідно до:

- платіжної інструкції № 2410 від 05.09.2023 за лютий 2023 року у сумі 84728,99грн, частково за березень у сумі 66 647,38грн;

- платіжної інструкції № 2981 від 14.06.2024 за березень 2023 року у сумі 84888,63грн, квітень 2023 року у сумі 91871,11грн, травень 2023 року у сумі 59505,26грн,

- платіжної інструкції від 28.06.2024 за березень 2023 року у сумі 0,03грн;

- платіжної інструкції № 23843 від 23.07.2024 6717,37грн 3% річних, 11007,84грн збитки від інфляції, 6 080,50грн судового збору.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 3 ст.202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.

До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст.ст. 202-205 Господарського кодексу України, ст.ст.599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, зокрема за ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Так, ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на які заборгованість за грошовим зобов`язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних в розмірі 17 622,38грн за період з 01.06.2023 по 30.06.2024 та збитків від інфляції в розмірі 31 038,38грн за період з червня 2023 року по червень 2024 року, судом вбачається, що даний розрахунок є арифметично правильним, позивач має право на заявлену суму, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

Враховуючи те, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 15, код ЄДРПОУ 32564792) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) - 17 622,38грн 3% річних, 31 038,38грн збитків від інфляції, 2422,40грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "20" січня 2025 р.

СуддяТ.А. Лавренюк