Ухвала від 16.01.2025 по справі 924/963/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"16" січня 2025 р. Справа № 924/963/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом підприємства об`єднання громадян "Бахмутське учбово-виробниче підприємство №1" Українського товариства сліпих

до приватного акціонерного товариства "Київстар"

про розірвання договору оренди та зобов`язання вчинити дії

за участю:

позивача : Дарових О.В.- керівник

відповідача : Шумський Н.М.- на підставі ордеру від 14.11.2024

Ухвала постановляється 16.01.2025, оскільки підготовче засідання 18.11.2024, 27.11.2024, 11.12,2024, 30.12.2024 відкладалось .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

встановив: підприємство об`єднання громадян "Бахмутське учбово-виробниче підприємство №1" Українського товариства сліпих звернулось до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Київстар" про визнання договору оренди №463859 від 15.05.2023 припиненим та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.11.2024 було, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 18.11. 2024.

15.11.2024 на адресу суду від позивача надійшли заява про зміну предмету позову, в якій останній просив розірвати договір оренди №463859 від 15.05.2023 та вчинити дії. Ухвалою суду від 18.11.2024, яка занесена до проколу судового засідання зазначена заява прийнята судом, підготовче засідання відкладено на 27.11.2024 та в подальшому на 11.12.2024, 30.12.2024, 16.01.2025 (постановлені ухвали, які занесені до протоколу судкового засідання).

Ухвалою суду від 11.12.2024 (занесена до протоколу судового засідання) відповідно до ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

На адресу суду з використанням підсистеми "Електронний суд" від позивача надійшли: заява про відмову від позову (від 06.01.2025), в якій, посилаючись на ст.ст. 46, 191, 231 ГПК України, просить прийняти відмову від позову, з огляду на досягнення між сторонами домовленості про укладення нового договору оренди на 2025 рік та відповідно укладення договору оренди № 502920 від 31.12.2024; клопотання (від 09.01.2025) про закриття провадження у справі у зв`язку із відмовою від позову в якій просить прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі, повернути відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України позивачу 50% судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, задовольнити заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч. 3 ст. 130 ГПК України; клопотання (від 14.01.2025) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій з огляду на ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України, договір №08/2024 від 14.10.2024, укладений між позивачем та адвокатом, просить стягнути з відповідача 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Від відповідача надійшла заява (від 15.01.2025) в якій останній просить закрити провадження у справі відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України в зв`язку із відсутністю предмету спору. Обґрунтовуючи заяву, зазначає, що в зв`язку із закінченням договору оренди №463859 від 15.05.2023 сторонами було складено акт повернення майна від 31.12.2024. Вважає, що зазначеними діями сторони визнали факт закінчення строку дії договору а відтак припинили спірні правовідносини, що в свою чергу свідчить про відсутність предмету спору в частині розірвання договору. Щодо вимог зобов`язання звільнити орендоване приміщення, звертає увагу, що це є похідна вимога від вимоги про розірвання договору оренди та те, що укладення між сторонами договору оренди від 31.12.2025 , унеможливлює задоволення такої вимоги.

Представник позивача в засіданні підтримала наведені вище заяви з підстав наведених у них. Повідомила про те, що наслідки відмови від позову їй відомі.

Представник відповідача в засіданні зазначив, що відмова від позову є правом позивача на розпорядження своїми позовними вимогами. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу заперечив, оскільки вважає помилковим посилання позивача на ч. 3 ст. 130 ГПК України, так як позивач не задовольняв позовні вимоги відповідача після пред`явлення позову, оскільки договір оренди №463859 від 15.05.2023, про розірвання якого заявлявся позов закінчив свою дію 31.12.2023, що визнано сторонами, а повернення майна унеможливлюється існування нового договору оренди. Крім того, звернув увагу, що відсутні будь - які процесуальні заяви , які б підписувались адвокатом.

Заслухавши представників сторін, при розгляді поданих заяв, клопотань судом враховується, що відповідно до ч. 2 ст.14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 2 статті 46 ГПК України позивач на будь-якій стадії судового процесу вправі відмовитись від позову. Зазначені положення містяться і в ст. 191 ГПК України - позивач може відмовитись від позову на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Оскільки подана заява позивача про відмову від позову не суперечить вимогам законодавства, вона приймається судом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно зі ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про, зокрема, закриття провадження у справі. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, у зв`язку з відмовою позивача від позову, яка прийнята судом, провадження у справі №924/963/24 за позовом підприємства об`єднання громадян "Бахмутське учбово-виробниче підприємство №1" Українського товариства сліпих до приватного акціонерного товариства "Київстар" про розірвання договору оренди та зобов`язання вчинити дії підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Разом з тим, позивач у заявах, посилаючись на ч.1 ст. 130 ГПК України, просить повернути Підприємству об`єднання громадян "Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1" Українського товариства сліпих з Державного бюджету України 50 % судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.

Так, згідно із ч. 4 ст. 130 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення містяться і в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", а саме у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зважаючи на відмову позивача від позову, положення ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд доходить висновку про задоволення клопотання позивача про повернення судового збору та відповідно про повернення з Державного бюджету України позивачу 50% судового збору, сплаченого за подання позову до Господарського суду Хмельницької області згідно платіжної інструкції №147 від 23.10.2024, що становить 3028,00 грн.

Водночас, суд звертає увагу, що 07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за № 1888/43233. Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Також позивач просить суд на підставі ч. 3 ст. 130 ГПК України стягнути з відповідача на його користь 10000,00 грн. витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Обґрунтовуючи цю заяву, позивач посилаючись на ст. 126, 129 ГПК України, договір про надання правничої допомоги від 14.10.2024 №08/2024, укладений між позивачем та адвокатом Кириченко В., акт прийому - передачі процесуальних документів та інших видів правничої допомоги від 24.10.2024, зазначає, що відповідач не підтримує свої вимоги саме унаслідок їх задоволення відповідачем, оскільки між сторони укладено новий договір оренди майна в якому збільшено розмір орендної плати. Тому, вважає є підстави для стягнення з відповідача 10000,00 грн витрат на правничу допомогу на підставі ч. 3 ст. 130 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У ч. 5 ст. 129 ГПК України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України (є спеціальною нормою щодо розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду), у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Суд, оцінивши позицію позивача звертає увагу на те, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була заявлена вимога (з урахуванням заяв про зміну предмету спору) про розірвання договору оренди №463859 від 15.05.2023 та зобов`язання відповідача звільнити орендоване майно.

Як підставу для відмови від позову позивачем визначено укладення нового договору оренди № 502920 від 31.12.2024 між Підприємством об`єднання громадян "Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1" Українського товариства сліпих та Приватним акціонерним товариством "Київстар".

З огляду на заявлені позивачем позовні вимоги та те, що укладення нового договору оренди майна не було предметом спору у цій справі, суд зазначає, що відповідно його укладення не може вважатись задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову.

Крім того, суд вважає слушним посилання відповідача на те, що договір оренди №463859 від 15.05.2023, про розірвання якого заявлявся позов закінчив свою дію 31.12.2023, що визнано сторонами, а повернення майна унеможливлюється існуванням нового договору оренди майна на інших умовах.

З врахуванням наведеного відсутні підстави для задоволення заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч. 3 ст. 130 ГПК України.

Також судом звертається увага на те, що у договорі про надання правничої допомоги від 14.10.2024 №08/2024, який укладений між позивачем та адвокатом Кириченко В., зазначено про надання адвокатом правничої допомоги у справі за позовом ПОГ "Бахмутське учбово-виробниче підприємство №1" Українського товариства сліпих до Приватного акціонерного товариства "Київстар" про визнання договору оренди припиненим та зобов`язання вчинити певні дії, із розрахунку вартості послуг - 10000,00 грн, що відображено в акті прийому - передачі процесуальних документів та інших видів правничої допомоги від 24.10.2024 та в подальшому було реалізовано шляхом подання відповідної позовної заяви до суду ( вх. від 29.10.2024). Однак, після надання адвокатом послуг відповідно до договору від 14.10.2024 №08/2024 та акту прийому - передачі від 24.10.2024, отримання відзиву на позов від 14.11.2024, позивач подав заяву про зміну предмету позову від 15.11.2024 (розірвання договору та повернення майна), яка була прийнята судом.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, у задоволенні заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.

З приводу заяви відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України в зв`язку із відсутністю предмету спору, суд акцентує увагу на тому, що згідно зі ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, тобто ініціатором судового процесу є позивач, який вправі на власний розсуд розпорядитися своїми правами щодо предмету спору, зокрема і відмовитися від позову ( ст.ст. 46, 191 ГПК України) .

Як зазначалося вище суд прийняв відмову позивача від позову у цій справі і відповідно дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України. За таких обставин (прийняття судом відмови від позову і закриття провадження у справі відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України ) зазначена заява не розглядається судом.

Керуючись ст. ст. 14, 46, 123, 126, 130, 185, 191, 231-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

У Х В А Л И В :

Прийняти відмову позивача від позову.

Закрити провадження у справі №924/963/24 за позовом підприємства об`єднання громадян "Бахмутське учбово-виробниче підприємство №1" Українського товариства сліпих до приватного акціонерного товариства "Київстар" про розірвання договору оренди та зобов`язання вчинити дії.

Повернути Підприємству об`єднання громадян "Бахмутське учбово-виробниче підприємство №1" Українського товариства сліпих (29025, м. Хмельницький, вул. Героїв Національної гвардії України, б. 22, код ЄДРПОУ 39482122) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп ) сплачений відповідно до платіжної інструкції №147 від 23.10.2024, на підставі ч.3 ст. 7 Закону України " Про судовий збір".

В задоволенні заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала набирає законної сили 16.01.2025 та може бути оскаржена у строки та порядку визначні ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 20.01.2025.

СуддяВ.В. Виноградова