Ухвала

від 13.01.2025 по справі 352/2647/24

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/2647/24

Провадження № 2-п/352/3/25

УХВАЛА

13 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Кузьменка С.В.

за участі

секретаря судового засідання Пастух М.М.

представника Відповідача Волоховського О.І.

за результатами розгляду у відкритому судового засіданні в залі суду заяви про перегляд заочного рішення від 02 грудня 2024 року у цивільній справі

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірванняшлюбу та стягнення аліментів-

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2024 року задоволено позов частково ОСОБА_1 (далі- Позивачка) до ОСОБА_2 (далі- Відповідач) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

26 грудня 2024 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшла заява Відповідача про перегляд заочного рішення та призначена до розгляду на 08 січня 2025 року.

08 січня 2025 року розгляд справи відкладено на 13 січня 2025 року в зв`язку із неявкою Відповідача.

ІІ. Суть клопотання

Відповідач просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.

Вважає, що його не було повідомлено належним чином про розгляд даної цивільної справи, а тому був позбавлений можливості подати докази та заперечення.

Крім того, зазначає, він вже сплачує аліменти у розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу) на утримання двох неповнолітніх дітей від попереднього шлюбу.

Вважає, що стягнення аліментів, що становлять більше 50 % його заробітку суперечить пункту 5 статті 183 Сімейного кодексу України.

Зазначає, що аліменти на утримання дружини можуть стягуватись, якщо чоловік має таку можливість, однак він немає можливості, оскільки буде позбавлений можливості на нормальне життя та на усі людські потреби.

Відповідач до заяви долучив в якості доказів:

-свідоцтво про народження ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та батьком якого Відповідач;

-Свідоцтво про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та батьком якого Відповідач;

-Судовий наказ Стрийського міськрайонного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 456/4330/21 про стягнення з Відповідача аліментів на утримання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі однієї третини частини всіх видів заробітку (доходу) Відповідача.

ІІІ. Позиція сторін в судовому засіданні

Представник Відповідача просив задовольнити його заяву, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.

Позивач підтримав заперечував щодо скасування заочного рішення.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

16 вересня 2021 року Стрийським міськрайонним судом в справі № 456/4340/21 видано судовий наказ про стягнення з Відповідача аліментів на утримання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі однієї третини частини всіх видів заробітку (доходу) Відповідача.

щодо провадження у справі 352/2647/24

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (далі- Позивач) до ОСОБА_2 (далі-Відповідач) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, розгляд справи призначено на 06 листопада 2024 року, а відповідна ухвала із копією позову та додатками скерована Відповідачеві.

06 листопада 2024 року Відповідач в судове засідання не з`явився, відомості про належне його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи були відсутні, в зв`язку із чим розгляд справи відкладено на 10.00 годину 02 грудня 2024 року, а Відповідача повторно викликано в судове засідання шляхом скерування повістки, а також телефонограмою.

19 листопада 2024 року до Суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення Відповідачеві поштового відправлення, згідно із яким Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить його підпис від 14 листопада 2024 року.

02 грудня 2024 року Судом постановлено у справі рішення про задоволення позову.

02 грудня 2024 року о 12.45 після розгляду справи до канцелярії Тисменицького районного суду поштою надійшла заява представника Відповідача про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.

02 грудня 2024 року о 12:45 годин до суду надійшла заява від представника Відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Згідно із текстом заяви, її підписано 26 листопада 2024 року

V. Висновки суду

Відповідно до частини першої статті 288 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, заочне рішення може бути скасовано виключно у випадку одночасної наявності двох підстав:

-Відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;

-Відповідач посилається надокази,які маютьістотне значення для правильного вирішення справи.

щодо поважності причин неявки та ненадання відзиву.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать телефонограма від 06 листопада 2024 року а також підпис Відповідача про вручення йому 14 листопада 2024 року повідомлення про виклик в судове засідання.

Крім того. про обізнаність Відповідача про наявність судової справи свідчить також заява його представника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яка підписана 26 листопада 2024 року,тобто закілька днівдо датипризначення справидо розгляду, танадійшла доСуду 02 грудня 2024 року о 12:45 годин поштовим зв`язком після розгляду справи по суті.

Про факт підпису та скерування цієї заяви не пізніше 26 листопада 2024 року також свідчить дата відправлення на конверті листа 8240200037669, яким заява направлена до суду.

Таким чином, Відповідач у встановленому законодавством порядку завчасно повідомлений про розгляд даної справи та призначення судового засідання на 02 грудня 2024 року.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, Відповідач в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи, а також відзив по суті спору до Суду не надав.

Відповідно до частини сьомої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою про відкриття провадження від 10 жовтня 2024 року у справі Відповідачеві встановлено 15-денний строк для надання відзиву з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Відповідачеві вручена ухвала щонайменше 14 листопада 2024 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення Відповідачеві повернулось до Суду 19 листопада 2024 року із позначкою «адресат одержав особисто».

Про завчасну обізнаність Відповідача із датою, часом та місцем розгляду справи також свідчить заява його представника від 26 листопада 2024 року про проведення судового засідання у в режимі відеоконференції.

Таким чином, строк для подання відзиву сплинув 29 листопада 2024 року.

Однак Відповідач та його представник не надали відзиву на позов як у встановлений судом строк, так і до 02 грудня 2024 року, тобто до дати ухвалення рішення у справі.

Також представником Відповідача не подавалось до Суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 02 грудня 2024 року.

Відповідачем та його представником не наведено поважності причин як неявки в судове засідання, так і поважності причин неподання відзиву.

Таким чином, Суд вважає, що відсутні поважні причини неявки Відповідача в судове засідання та (або) не повідомлення про причини неявки, а також неподання відзиву на позовну заяву.

В той же час Суд вважає що докази, долучені Відповідачем до заяви, мають істотне значення для справи, в зв`язку із чим вони також підлягають оцінці

щодо доводів Відповідача про неможливість стягнення аліментів в розмірі понад 50 % заробітку

Відповідач посилається на вимоги частини п`ятої статті 183 Сімейного кодексу України

Відповідно до цієї норми права той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Таким чином, вказана норма права регулює відносини щодо розгляду заяви про видачу судового наказу. В той же час Позивач у справі звернувся до суду із позовом, а не заявою про видачу судового наказу.

При цьому згідно із судовими рішеннями Відповідач маю сплатити аліменти на виконання різних судових рішень та стосовно різних дітей:

-1/3 частину всіх видів заробітку на аліменти на утримання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , 2015 року народження на підставі судового наказу в справі 456/4330/21;

-1/3 частину всіх видів заробітку на аліменти на утримання ОСОБА_7 , 2023 року народження, та ОСОБА_8 на підставі рішення в справі 352/2647/24;

-1/6 всіх видів заробітку на аліменти на утримання Позивача на підставі рішення в справі 352/2647/24;

Таким чином, Відповідач має сплачувати аліменти на підставі судового наказу та судового рішення в різних справах, в зв`язку із чим його доводи про порушення вимог частини п`ятої статті 183 Сімейного кодекс України є необгрунтованими.

щодо неможливості надавати допомогу на утримання Позивача

Згідно частини першої та четвертої статті 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу

Відповідно до статті 84 Сімейного Кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Судом встановлено, що на цей час Позивач потребує матеріальної допомоги, оскільки перебуває в догляді до досягненню дитиною 3 років.

При ухваленні рішення Суд виходив з того, що справедливим буде стягнення аліментів на користь Позивача в загальній сумі, що не перевищує половину доходів Відповідача.

У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість надання ним допомоги Позивачеві в зв`язку із позбавленням можливості на нормальне життя та мінімальні людські потреби. Зокрема, Відповідачем не надано Суду відомості про розмір доходів та необхідність здійснення витрат окрім судового наказу.

Суд звертає увагу, що розмір стягнення аліментів на утримання Позивача, як дружини, обмежений в часі, а саме до досягнення дитиною ОСОБА_9 трьох років.

За таких обставин, в ході розгляду заяви про перегляд судового рішення Судом не встановлено обставин, наявність яких у відповідності до статті 288 Цивільного процесуального кодексу України, є підставою для скасування заочного рішення, в зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення заяви представника Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 288 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про переглядзаочного рішеннявід 02грудня 2024року уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пророзірвання шлюбу та стягнення аліментів залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини четвертої статті 287 Цивільного процесуального кодексу України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту ухвали 17 січня 2025 року.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО