Рішення

від 20.01.2025 по справі 131/1656/24

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1656/24

Провадження № 2/131/428/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2025 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олексієнка О.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дашівської селищної ради Гайсинського району в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 .

У встановленому законом порядку ОСОБА_1 прийняв спадщину за законом після смерті що батька, звернувшись до приватного нотаріуса Таранюка Т.С., позивачем було переоформлено у порядку спадкування за законом наступне спадкове майно: земельну ділянку, площею 0,2186 га в АДРЕСА_1 , для ведення особистого господарства та земельну ділянку, площею 0,2500 га в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 також входить частка житлового будинку за АДРЕСА_1 , яка на праві спільної сумісної власності належала покійним батькам позивача.

За час шлюбу батьки позивача побудували житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який було зареєстровано на праві спільної сумісної власності подружжя згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, на день смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, що складається із 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як частка у спільному майні подружжя.

Для переоформлення спадкових прав на частину будинку позивачем було надано нотаріусу усі необхідні документи на майно. Однак приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Таранюком Т.Є. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд у зв`язку із тим що 1/2 частка покійного батька не була виділена зі спільної сумісної власності подружжя (невиділена частка спадкодавця у спадковому майні).

Ці обставини змушують позивача звернутися до суду із цим позовом з метою захисту своїх спадкових прав, оскільки в позасудовий спосіб спадкові права позивача оформити неможливо.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, його представник ОСОБА_3 подала до суду заяву, в який позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити та розглянути справу за її відсутності та відсутності позивача.

Представник відповідача Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги селищна рада визнає, проти їх задоволення не заперечує та просить проводити розгляд справи у відсутність представника ради.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні та задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Згідно витягу зі спадкового реєстру та Свідоцтва на право на спадщину (а.с. 12-13) у встановленому законом порядку ОСОБА_1 прийняв спадщину за законом після смерті що батька, звернувшись до приватного нотаріуса Таранюка Т.С., позивачем було переоформлено у порядку спадкування за законом наступне спадкове майно: земельну ділянку, площею 0,2186 га в АДРЕСА_1 , для ведення особистого господарства та земельну ділянку, площею 0,2500 га в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 також входить частка житлового будинку за АДРЕСА_1 , яка на праві спільної сумісної власності належала покійним батькам позивача.

За час шлюбу батьки позивача побудували житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який було зареєстровано на праві спільної сумісної власності подружжя згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, на день смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, що складається із 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як частка у спільному майні подружжя.

Відповідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач прийняв спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Гайсинського районного нотаріального округу.

Відповідно до положень статей 1268-1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивач ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та постановою про відмову приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Таранюка Т.Є. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд у зв`язку із тим що 1/2 частка покійного батька не була виділена зі спільної сумісної власності подружжя (невиділена частка спадкодавця у спадковому майні).

Згідно з вимогами статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ. набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Тобто, за змістом вищезазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується. якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.

Режим спільної сумісної власності для майна, придбаного подружжям за час шлюбу, встановлює і стаття 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Отже житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 було спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , батьків позивача.

Між ними не було укладено договору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а за життя вони не виділяли свої частки із спільної сумісної власності.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Враховуючи вищевикладене, а також повне визнання позовних вимог відповідачем, вважаю, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1/2 житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Судовий збір залишити за позивачем.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого нею судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст. 1216, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1/2 житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , моб. тел.: НОМЕР_3 .

Відповідач: Дашівська селищна рада Гайсинського району Вінницької області, поштова адреса: 22740, вул. Захисників України, 9, смт. Дашів Гайсинського району, Вінницької області, код ЄДРПОУ: 04326081.

Головуючий