Рішення

від 17.01.2025 по справі 146/2077/24

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/2077/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2025 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря Бойко Т.Є.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Томашпільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області

вимоги позивача: про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

20 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом до Томашпільської селищної ради, в якому просить визначити додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, яке складається із земельної ділянки.

Спадкоємцем за законом після смерті батька залишилася позивачка, інших спадкоємців немає.

Позивач після смерті батька звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки було пропущено шестимісячний термін подачі заяви.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 23 грудня 2024 року відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 17 січня 2025 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, однак представник позивача, адвокат Щетніцький В.С. подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити.

Представник відповідача, Томашпільської селищної ради в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, відповідно вимог ст.211 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, розглянувши заяви сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність показань сторін по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.11 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року, суд, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення сторін, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, має мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до Конституції України усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Главою 29 ЦК України ( ст.ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Київ помер ОСОБА_2 .

До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини.

Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в день смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

В цей час діяв ЦК України (2003 року). Згідно цього, зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення цих спірних правовідносин.

Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_2 та спадкоємцем ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження останньої серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про укладення шлюбу позивача серії НОМЕР_2 та копією свідоцтва про укладення шлюбу позивача серії НОМЕР_3 .

Як видно з довідки Яланецького старостинського округу Томашпільської селищної ради № 14-11-18/321 від 12.07.2024, після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постійно проживав в с.Яланець Тульчинського району Вінницької області залишилося спадкове майно ,яке складається з земельної ділянки площею 1,80 га посвідченої державним актом серії 1- ВН № 010431, виданого на підставі рішення 16 сесії 3 скликання Яланецької сільської ради від 05.10.2001 року. Після смерті ОСОБА_2 , спадкоємцем згідно закону залишилася дочка ОСОБА_1 .

Згідно копії державного акта на право власності на землю серії 1-ВН № 010431, на підставі рішення 16 сесії 3 скликання Яланецької сільської ради від 05 жовтня 2001 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка на території Яланецької сільської ради, площею 1,8 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно довідки Відділу №6 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 24 від 06.09.2024, ОСОБА_2 належить земельна ділянка загальною площею 1,8010 га, якій визначено кадастровий номер 0523986800:02:000:0480. Право власності на земельну ділянку власника ОСОБА_2 посвідчено державним актом серії НОМЕР_4 .

Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 .

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Тульчинського районного отаріального округу Іськової Н.М. № 56/02-14 від 12.08.2024 року, на заяву ОСОБА_1 , останній відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки нею пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини і відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Як видно із відповіді приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Іськової Н.М., від 13.01.2025 на ухвалу суду, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заведена.

Як видно із відповіді державного нотаріуса Тиврівської державної нотаріальної контори від 15.01.2025 на ухвалу суду, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 в Томашпільській державній нотаріальній конторі не заведена.

Згідно інформаційної довідки за спадкового реєстру № 79671669 від 09.01.2025 Інформація відносно ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня.

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясовування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки вимоги позивача є законними та достатньо вмотивованими і ґрунтуються на наявних у справі доказах, відповідачем визнано позовні вимоги ОСОБА_1 , визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, аналізуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що обставини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини сторонами не оспорюються, суд вважає поновити ОСОБА_1 такий строк на прийняття спадщини, відтак позовна заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн (а.с.1), а тому враховуючи вимоги ч.1 ст. 142 ЦПК України, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 605,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 220, 328, 396, 640, 657, 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст.. 1225, ч. 1, 2 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, статтями 12, 13, 76-89, 90, 95, 141-142, 163, 200, 206, 263, 265, 280, 293, 315, 354 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

ОСОБА_1 визначити на шість місяців з дня набрання рішенням законної сили строк для подання заяви про прийняття спадщини на спадкове майно, яке залишилося після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого нею за квитанцією до платіжної інструкції про переказ готівки № 1 від 09.08.2024 року судового збору, а саме в сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_5 , виданий 23 липня 2021 року органом 0512, РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Томашпільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області, адреса: 24200, Вінницька область, Тульчинський район, селище Томашпіль, пл.Т.Шевченка, 1.

Суддя: О. В. Пилипчук