Рішення

від 16.01.2025 по справі 515/5/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/5/24

Провадження № 2/513/38/25

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року Саратський районний суд Одеської області в складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Степко Е.В., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду у с. Сарата Одеської області в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовною заявою виконуючого обов`язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою,

у с т а н о в и в:

04 січня 2024 року позивач, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області звернувся з вказаним позовом до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, на праві приватної власності володіє земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5125083400:01:001:0023, загальною площею 4,4001 га ріллі за межами населеного пункту, колишньої Нерушайської сільської ради (на даний час на території Татарбунарської міської територіальної громади) Татарбунарського району (на даний час Білгород-Дністровського району) Одеської області. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Чебан Г.А. 25 серпня 2021 року прийнято рішення за №59984213 про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на вищезазначену земельну ділянку (номер відомостей про речове право 243618663). У Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №297898 від 19 травня 2006 року, зазначено, що він виданий ОСОБА_1 , яка проживає (знаходиться) російська федерація Смоленська область, с. Новодугіно. Разом з тим, згідно розпорядження №184/А-2005 від 27 травня 2005 року голови Татарбунарської районної державної адміністрації «Про передачу у приватну власність земельних часток (паїв) на території Нерушайської сільської ради», розглянувши технічну документацію розроблену ТОВ «Вектор» по передачі земельних часток (паїв) в натурі на території Нерушайської сільської ради: затвердити технічну документацію розроблену ТОВ «Вектор» по передачі земельних часток (паїв) в натурі на території Нерушайської сільської ради; надати в приватну власність та видати державні акти на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власникам земельних сертифікатів на право на земельну частку (пай) згідно додатку, на території Нерушайської сільської ради загальною площею - 54,90 га, з них ріллі - 54,90 га. Згідно п. 2 додатку до розпорядження Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області № 184/А-2005 від 27 травня 2005 року у списку громадян значиться ОСОБА_1 , якій відводиться земельна ділянка у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області загальною площею 4,40 га, ріллі - 4,40 га. Так, на підставі договору оренди від 13 серпня 2021 року, б/н, укладеним із ОСОБА_1 , користувачем вказаної земельної ділянки є ОСОБА_2 , (рішення державного реєстратора Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Чебан Г.А. від 25 серпня 2021 року за №59984213). Орендодавцем згідно договору оренди від 13 серпня 2021 року являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , рф. Відповідно до п. 6 договору оренди земельної ділянки від 13 серпня 2021 року, остання передана у користування ОСОБА_2 строком на 49 років. Водночас, враховуючи порушення вимог ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України, зокрема щодо володіння на праві приватної власності громадянкою російської федерації земельною ділянкою, розташованою на території України, передання її у користування ОСОБА_2 та отримання прибутку, Білгород-Дністровська окружна прокуратура, з метою захисту інтересів держави звертається до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Розпорядженням керівника апарату Татарбунарського районного суду Одеської області від 04 січня 2024 року зазначена цивільна справа передана на розгляд Саратського районного суду Одеської області.

Згідно з ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 25 січня 2024 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 25 січня 2024 року цивільна справа прийнята до розгляду, відкрито провадження, справу ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження з призначенням у підготовче судове засідання.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 07 листопада 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області Кайкуліна І.О. будучи належним чином повідомленою про день, час та місце судового розгляду, до суду не з`явилася, від неї мається письмова заява в якій вона просить суд справу розглядати без її участі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Степко Е.В. позов підтримала, просила суд його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на сайті Судової влади України. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надавала.

Представник відповідача Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи до суду не прибув, не повідомив про причини своєї неявки, відзив не надав.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Давиденко К.В. будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи до суду не з`явилися, від представника відповідача адвоката Давиденко К.В. надійшла заява в якій він просить суд справу розглядати без їх участі.

За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази у справі, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації, реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборів відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державним реєстратором Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Чебан Г.А. 25 серпня 2021 року прийнято рішення за №59984213 про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на вищезазначену земельну ділянку (номер відомостей про речове право 243618663). У Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №297898 від 19 травня 2006 року, зазначено, що він виданий ОСОБА_1 , яка проживає (знаходиться) російська федерація Смоленська область, сел. Новодугіно.

Відповідно до розпорядження №184/А-2005 від 27 травня 2005 голови Татарбунарської районної державної адміністрації «Про передачу у приватну власність земельних часток (паїв) на території Нерушайської сільської ради», розглянувши технічну документацію розроблену ТОВ «Вектор» по передачі земельних часток (паїв) в натурі на території Нерушайської сільської ради: затвердити технічну документацію розроблену ТОВ «Вектор» по передачі земельних часток (паїв) в натурі на території Нерушайської сільської ради; надати в приватну власність та видати державні акти на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власникам земельних сертифікатів на право на земельну частку (пай) згідно додатку, на території Нерушайської сільської ради загальною площею - 54,90 га, з них ріллі - 54,90 га. Згідно п. 2 додатку до розпорядження Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області № 184/А-2005 від 27 травня 2005 року у списку громадян значиться ОСОБА_1 , якій відводиться земельна ділянка у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області загальною площею 4,40 га, ріллі - 4,40 га.

Як убачається з договору оренди землі від 13 серпня 2021 року, б/н, укладеним із ОСОБА_1 , користувачем вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 5125083400:01:001:0023 площею 4,40 га є ОСОБА_2 . Орендодавцем згідно договору оренди від 13 серпня 2021 року являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , рф. Відповідно до п. 6 договору оренди земельної ділянки від 13 серпня 2021 року, остання передана у користування ОСОБА_2 строком на 49 років.

В силу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст.41 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

У відповідності до ч.ч.1-3 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до п. п. в), ґ) ст. 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельне законодавство базується на таких принципах: невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч.5 ст.22 ЗК України).

Згідно із ч. 5 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно з положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

За змістом ч.ч.3-4 ст.81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Положеннями ч.ч.1, 2, 4 ст.145 ЗК України визначено, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Отже, законодавством визначено чіткі умови за яких іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки та умови їх відчуження.

Пунктом 10 ч.1 ст.346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Отже, невиконання Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області вимог ч.4 ст.22 та ст.130 ЗК України є умовою для визнання п.2 додатку до розпорядження №184/А-2005 від 27 травня 2005 року незаконним, який також підлягає скасуванню, що є підставою для припинення права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 шляхом конфіскації, та припинення права оренди ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 5125083400:01:001:0023, шляхом скасування державної реєстрації права оренди.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01 липня 2004 (далі - Закон № 1952-IV) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 даного Закону України державна реєстрація права власності на інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності" здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14 січня 2015 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у, сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Підпунктами 42 пункту 4 вищевказаного Положення, передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Згідно з ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Так, у ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч.3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельних ділянок, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року по справі №912/2385/18.

Отже, звернення до суду прокурора з позовом узгоджується з вимогами частини 3 статті 56 ЦПК України та частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

За таких обставин, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачів обов`язок по відшкодуванню на користь Одеської обласної прокуратури судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до трансакції №272303158 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8052,00 гривні за подання позову, та 1342,00 гривні судового збору за подання заяви про забезпечення позову. Отже загальна сума судового збору становить 9394,00 гривні, яка підлягає стягненню з відповідачів по 3131,34 гривня з кожного.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву виконуючого обов`язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою, - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати п. 2 додатку до розпорядження Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області № 184/А-2005 від 27 травня 2005 року «Про передачу в приватну власність земельних часток (паїв) на території Нерушайської сільської ради на підставі якого видано державний акт на право власності на земельну ділянку.

Припинити право приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки російської федерації на земельну ділянку із кадастровим номером 5125083400:01:001:0023 площею 4,4001 га, розташовану на території Татарбунарської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області (рнонм 2439485751250), шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави.

Припинити право ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5125083400:01:001:0023 площею 4,4001 га, розташовану на території Татарбунарської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області (рнонм 2439485751250), шляхом скасування державної реєстрації права оренди (номер запису про інше право: 43618783 від 16 серпня 2021 року).

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 25 січня 2024 року у справі №515/5/24; 2-з/513/5/24 скасувати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , та Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області, код ЄДРПОУ 04057221, на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3131 (три тисячі сто тридцять одна) гривня 34 копійки з кожного та перерахувати на розрахунковий рахунок: UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552, юридична адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд.3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач - Білгород-Дністровська окружна прокуратура в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ЄДРПОУ 03528552, адреса: м.Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39, Одеської області.

Відповідач - Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області, ЄДРПОУ 04057221, вул.Горького, 1, м.Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка російської федерації, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , російської федерації.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , проживає за адресою: с.Нерушай, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Повний текст рішення виготовлено 20 січня 2025 року.

Суддя К. Ю. Рязанова