Ухвала

від 20.01.2025 по справі 523/21271/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/21271/24

Провадження №6/523/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого-судді Сувертак І. В.,

при секретарі Мельніченко Г. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданнізаявупредставникаТовариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження,стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕРДІЗ», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса),

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, за якою просить суд замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лердіз» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс».

Представник заявника у судове засідання не з`явився, у заяві просив про розгляд заяви за його відсутності.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явились з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 ЦПК України суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву, вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно положень ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Судом встановлено, що виконавчий напис нібито виданий 22 грудня 2023 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем не містить ані дати його реєстрації в реєстрі ані підпису нотаріуса.

Крім того, строк пред`явлення у такому виконавчому написі, який не приймається судом до уваги, вказаний протягом одного року з моменту його видачі, тобто до 22.12.2024, якби такий виконавчий напис був виданий.

Суд не приймає до уваги роздруківку з Автоматизованої системи виконавчого провадження, адже з такої не вбачається, що на виконання пред`являвся саме виконавчий напис від 22.12.2023.

Доказів пред`явлення до виконання цього виконавчого напису від 22.12.2023 матеріали справи не містять, тому слід вважати строк на пред`явлення виконавчого напису до виконання сплив.

Як вказує Велика Палата Верховного суду у постанові від 08 лютого 2022 року при розгляді справи №2-7763/10 реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Суд не аналізує питання відступлення прав вимоги, оскільки виконавчий напис за яким заявник просить замінити стягувача є не підписаним, не містить номеру реєстрації в реєстрі. Відсутність відомостей про відкриття виконавчого провадження свідчить про пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

За встановлених обставин, відсутня процесуальна мета у заміні сторони стягувача, у зв`язку з чим у задоволенні заяви ТОВ «Він Фінанс» слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,76-81,141, ч.2 ст.247,258-259,260,261,263,268,353-354,442 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження,стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕРДІЗ», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.354ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя