Ухвала

від 20.01.2025 по справі 716/1470/24

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/1470/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2025 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянув в судовому засіданні в залі суду в м. Заставна кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , солдат, стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , раніше судимий:

-вироком Садгірського районного суду Чернівецької області від 22.06.2023 за ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

-вироком Садгірського районного суду Чернівецької області від 25.03.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку 1 рік,

в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.02.2023 №36 солдат військової служби за контрактом обвинувачений ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу вказаної військової частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду стрільця-помічника гранатометника механізован

ого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .

Обвинувачений ОСОБА_4 20.06.2024 близько 12:00 год. знаходячись на подвір`ї домоволодіння потерпілої ОСОБА_5 за адресою: по АДРЕСА_2 шляхом вільного доступу проник до вказаного будинку, де скориставшись відсутністю потерпілої, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх насліди, з корисливих мотивів таємно викрав з сумочки, що перебувала неподалік від ліжка в кімнаті вказаного будинку належні потерпілій ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1500 грн. Після цього розпорядився викраденим майном на власний розсуд, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_5 завдано шкоду на загальну суму 1500 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 185 ч. 4 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з тим, що 09.08.2024 року набрав чинності Закон України, яким крадіжки на суму, що не перевищують 3028,00 грн., віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти закриття провадження у справі у зв`язку з декриміналізацією закону, який встановлював відповідальність за вчинення крадіжки.

Судом було роз`яснено обвинуваченому, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому він має право на продовження судового розгляду у загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд та просив закрити провадження.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву з проханням проводити судовий розгляд без її участі. Також вказала, що їй шкода діями обвинуваченого ОСОБА_4 не відшкодована, а тому вона має до нього претензій матеріального характеру на суму 1500 грн.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Тобто, з 09.08.2024 року змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії.

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 3028 грн. А відтак сума соціальної пільги у 2024 році становила 1 514 грн.

Тобто, для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розмір штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум у 2024 році становив 1 514 грн.

Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01 січня 2024 року складали 3028 грн.

Як зазначалось вище, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 інкримінується вчинення крадіжки на суму 1500 грн і такі дії кваліфікувались за ч. 4 ст. 185 КК України.

Таким чином, оскільки вартість викраденого обвинуваченим ОСОБА_4 майна, на час вчинення діяння не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому відповідне діяння перестало бути кримінально караним.

Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Крім того, необхідно вирішити питання про подальшу долю речових доказів у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 284, 371, 372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження задовольнити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України закрити, на підставі пункту 4-1 частини 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинністю закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, відповідно до Закону України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024.

Речовий доказ по справі - грошові кошти в сумі 1300 (одна тисяча триста) гривень, які поміщено до сейф-пакету WAR 0048853 та які передано на зберігання до АТ «УКРЕКСІМБАНК», за адресою м. Чернівці, вул. Головна, 183 - повернути потерпілій ОСОБА_5 за належністю.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи діб з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Суддя ОСОБА_6