Рішення

від 20.01.2025 по справі 552/7934/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/7934/23

Провадження № 2/552/97/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

20.01.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Управління майном комунальної власності міста про виділ в натурі частини житлового будинку, визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, встановлення порядку користування земельною ділянкою, третя особа Полтавська міська рада, Київська районна в місті Полтаві рада,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 28.12.2023 звернулися в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_6 про виділ в натурі частини житлового будинку, визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачі є співвласниками на праві спільної часткової власності житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , частка кожного складає по 2/15.

Вказували, що відповідач ОСОБА_6 своєю часткою домоволодіння не користується, не оформляє документи на спадщину.

Позивачі зазначали, що житловий будинок поділений на дві частини, кожна із них утворює комплекс взаємопов`язаних приміщень, що використовуються для проживання однієї сім`ї, частини будинку відокремлені та мають окремі виходи з вулиці.

В поданій до суду позовній заяві просили виділити в натурі із спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 у самостійний об`єкт нерухомого майна 2/5 частини житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 . Просять також визнати за ними по 1/3 частині за кожним право власності в цілому на об`єкт нерухомого майна в АДРЕСА_1 . Просили припинити право спільної часткової власності на будинок.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05.01.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Третя особа Полтавська міська рада 20.03.2024 подала до суду письмові пояснення на позовну заяву, просила залучити до участі в справі Управління майном комунальної власності міста.

05.06.2024 Полтавська міська рада подала до суду клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи Київську районну в місті Полтаві раду.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 06.06.2024 залучено до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Київську районну в місті Полтаві раду.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29.07.2024 за клопотанням позивачів залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_7 .

17.09.2024 позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 подали позовну заяву до відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Управління майном комунальної власності міста з позовними вимогами про виділ в натурі із спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 у самостійний об`єкт нерухомого майна 2/5 частини житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 ; про визнання за ними по 1/3 частині за кожним право власності в цілому на об`єкт нерухомого майна в АДРЕСА_1 , з вимогами припинити право спільної часткової власності на будинок та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від17.09.2024 позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Управління майном комунальної власності міста про виділ в натурі частини житлового будинку, визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, встановлення порядку користування земельною ділянкою від 17.09.2024 прийнято до розгляду судом.

Управління майном комунальної власності міста 09.10.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що за наявності спадкоємців відсутні правові підстави для визнання спадщини відумерлою, тому відповідач вважає вимоги позивачів до управління безпідставними. В задоволенні позовних вимог до Управління майном комунальної власності міста відповідач просив відмовити.

Інші відповідачі відзив на позовну заяву не подавали.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 11.10.2024 закрито підготовче провадження в справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 та представник позивачів повністю підтримали подану до суду 17.09.2024 позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Представник Управління майном комунальної власності міста в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог до управління.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені про дату час та місце розгляду.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_9 та представника позивачів, представника відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2017 позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 прийняли в приватну, спільну часткову власність, в рівних частках кожний, 2/5 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

За договором за заявою власника ОСОБА_10 та за згодою співвласників, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 у володіння та користування позивачів перейшло в житловому будинку літ. «А-1» наступні приміщення: 2-1 сіни площею 5,3 кв.м., 2-2 коридор площею 5,5 кв.м., 2-3 кімната площею 17,6 кв.м., 2-4 кімната площею 7,0 кв.м., 2-5 передпокій площею 10,8 кв.м., 2-6 кухня площею 6,4 кв.м., загальною площею 52,6 кв.м., житловою площею 24,6 кв.м., господарські будівлі та споруди: вбиральня літ. «Г», навіс літ. «Ж», навіс літ. «К», літній душ літ. «И». В загальному користуванні: огорожа № 1, огорожа № 2, огорожа № 3, трубопровід № 4.

За умовами договору купівлі-продажу від 13.12.2017 вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці, яка у власність та оренду не передавалася.

Також дослідженими в справі доказами встановлено, що інші 3/5 часток в праві власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Полтавською державною нотаріальною конторою 11.12.1950, та договору про зміну ідеальних часток від 01.08.1957 за даними Полтавського БТІ «Інвентаризації» було зареєстровано за ОСОБА_12 .

ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, актовий запис про смерть від 22.08.2003 № 2748.

Другою полтавською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрито спадкову справу № 157, з заявою про прийняття спадщини звернулася донька померлої ОСОБА_6 та син померлої ОСОБА_13 .

ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про смерть від 04.11.2014 № 870.

Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Настека Наталією Олександрівною до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 16.11.2017 відкрито спадкову справу № 43/2017, з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (донька), яка в поданій до нотаріуса заяві вказала про наявність іншого спадкоємця дружини померлого ОСОБА_7 .

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис від 08.01.2019 № 49.

До майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_11 Четвертою полтавською державною нотаріальною конторою 28.02.2019 відкрита спадкова справа № 35/2019.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з нормами ст. ст. 1268 -1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 , яка була співвласником спірного домоволодіння, відкрита спадкова справа, спадщину прийняли ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , відповідно, з моменту відкриття спадщини, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 їм належить майно, яке ввійшло до складу спадщини після померлої ОСОБА_12 , в тому числі і частка в праві власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Належне ОСОБА_13 майно після його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦПК України перейшло до ОСОБА_11 та ОСОБА_7 .

Статтею 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Оскільки в даній справі наявні спадкоємці, які після померлих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 прийняли спадщину, щодо домоволодіння по АДРЕСА_1 відсутні підстави для застосування положень ст. 1277 ЦК України для визнання спадщини відумерлою.

З цих підстав позовні вимоги до Управління майном комунальної власності міста заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню, а твердження позивачів щодо невиконання управлінням своїх зобов`язань з визнання спадщини відумерлою не заслуговують на увагу.

Як встановлено судом, Управління майном комунальної власності міста не є співвласником домоволодіння по АДРЕСА_1 , в правовідносини з позивачами не вступало, прав позивачів не порушувало.

Статтею 335ЦК Українипередбачено,що безхазяйноює річ,яка немає власникаабо власникякої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.

Власники спірного домоволодіння по АДРЕСА_1 є відомими, підстави для застосування до спірного нерухомого майна норм ст. 335 ЦК України відсутні, тому твердження представника позивача в судовому засідання на те, що до правовідносин підлягають застосуванню норми щодо безхазяйного майна, не заслуговують на увагу.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Звертаючись до суду із позовом, позивачі вказують на ту обставину, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не користується частиною домоволодіння та не оформляють документи на спадщину, що позбавляє їх можливості оформити поділ домоволодіння.

Разом зтим,статтею 358ЦК Українипередбачено,що правоспільної частковоївласності здійснюєтьсяспіввласниками заїхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Статтею 364ЦК України,на якупосилаються позивачіна обґрунтуваннясвоїх позовнихвимог,передбачено,що співвласникмає правона виділу натурічастки ізмайна,що єу спільнійчастковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина другастатті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право начастку управі спільноїчасткової власностіу співвласника,який отримавтаку компенсацію,припиняється здня їїотримання. Уразі виділуспіввласником унатурі часткиіз спільногомайна дляспіввласника,який здійснивтакий виділ,право спільноїчасткової власностіна цемайно припиняється.Така особанабуває правовласності навиділене майно,і увипадку,встановленому законом,таке правопідлягає державнійреєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Поняття поділумайна,що єу спільнійчастковій власності,передбачено статтею367ЦК України,яка передбачає,що майно,що єу спільнійчастковій власності,може бутиподілене внатурі міжспіввласниками задомовленістю міжними. Уразі поділуспільного майнаміж співвласникамиправо спільноїчасткової власностіна ньогоприпиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У постанові ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Другоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду від19травня 2021року усправі N501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Звертаючись до суду з даним позовом та обираючи на власний розсуд спосіб захисту свого права, позивачі просять здійснити виділ частки у відповідності до висновку експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження № 97 від 14.12.2023.

Разом з тим, визначення технічної можливості поділу, об`єднання об`єкта (об`єктів) нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна проводиться відповідно до пунктів 144-162 Порядку проведення технічної інвентаризації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України

від 12 травня 2023 р. № 488.

Висновок № 97 за результатами експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження від 14.12.2023 здійснений без дотримання положень, передбачених Порядком проведення технічної інвентаризації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488, з використанням нормативних актів, які втратили чинність станом на час його складення, не може бути прийнятий судом до уваги.

Так, пунктом 148 зазначеного вище Порядку передбачено, що визначення технічної можливості поділу об`єкта (об`єктів) нерухомого майна, в яких оформлено право власності на земельні ділянки (у разі спільної власності на земельну ділянку), розглядаються лише після визначення можливості поділу такої земельної ділянки відповідно до законодавства. Земельна ділянка, яка буде віднесена до кожного новоутвореного самостійного об`єкта, повинна мати самостійний виїзд на вулицю (провулок, площу тощо) завширшки не менше 3,5 метра або можливість організації спільного заїзду. Для догляду за будівлями і проведення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш вступної конструкції стіни треба приймати не менше 1 метра. Не допускається, щоб земельна ділянка або її частини належали одночасно до двох (або більше) новоутворених самостійних об`єктів.

Зазначеним вимогам спірний об`єкт нерухомого майна не відповідає.

Натомість, як встановлено дослідженими в справі доказами та не оспорюється позивачами, право власності та/чи користування (оренди) на земельну ділянку про АДРЕСА_1 не оформлено, правовстановлюючі документи відсутні, відповідно, не визначено можливість поділу такої земельної ділянки відповідно до законодавства.

Позивачі у встановленому законом порядку до уповноваженого органу з питання отримання земельної ділянки у власність чи у користування не зверталися.

Пунктом 152 зазначеного Порядку передбачено, що житлові будинки садибного типу, садові, дачні будинки можуть бути поділені, якщо вони складаються з двох або більше окремих будинків, які матимуть окремий вихід на вулицю. При цьому повинні утворитися самостійні об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять цілісні будинки з допоміжними господарськими будівлями.

Всупереч встановлених норм, спірне домоволодіння не складається з двох або більше окремих будинків, відповідно не підлягає поділу на два окремих об`єкти нерухомого майна.

Матеріали справи не містять даних про можливість поділу об`єкта нерухомого майна в АДРЕСА_1 (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Також, як встановлено судом, спірне домоволодіння має самочинні споруди, що також унеможливлює вирішення питання про поділ такого домоволодіння.

Дослідженими в справі доказами встановлено, що фактична площа земельної ділянки, на якій розташоване спірне домоволодіння, станом на час вирішення справи судом складає 772 кв.м.

За даними технічної інвентаризації домоволодіння по АДРЕСА_1 , яка здійснена станом на 27.10.2017, фактична площа земельної ділянки домоволодіння складала 728 кв.м. (при нормі 709 кв.м.).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину з законом, виданого 24.12.1997 житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 був розрахований на земельній ділянці площею 709 кв.м.

Позивачами не надано рішення уповноваженого органу щодо розміру земельної ділянки, закріпленого за домоволодінням.

Матеріали справи не містять даних на підтвердження правомірності збільшення площі земельної ділянки, її розміру чітких меж та конфігурації.

Позивачі, звертаючись до суду з позовом, на обґрунтування своїх позовних вимог не надали до суду актуальні документи технічної інвентаризації спірного домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Управління майном комунальної власності міста про виділ в натурі частини житлового будинку, визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, встановлення порядку користування земельною ділянкою заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог понесені позивачами судові витрати не підлягають їм відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,Управління майномкомунальної власностіміста провиділ внатурі частинижитлового будинку,визнання прававласності наоб`єкт нерухомогомайна,встановлення порядкукористування земельноюділянкоювідмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

-позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

-позивач ОСОБА_5 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

-відповідач ОСОБА_6 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

-відповідач ОСОБА_7 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

-відповідач Управління майном комунальної власності міста, місцезнаходження 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 13967034;

-третя особа Київська районна в місті Полтаві рада, місцезнаходження 36014, м. Полтава, вул. Решетилівська, 1/2, код ЄДРПОУ 34204415;

-третя особа Полтавська міська рада, місцезнаходження, 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285.

Повне судове рішення складено 20.01.2025.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко