Рішення
від 13.01.2025 по справі 538/1717/24
ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1717/24

Провадження № 2/538/76/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., за участю секретаря судового засідання Петрової С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лохвицької міської територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування (Лохвицька міська рада), третя особа: Перша Лохвицька державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Лохвицької міської територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування (Лохвицька міська рада) і просить встановити їй додатковий строк (два місяці), необхідний для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 . В обгрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно, у склад якого входить земельна ділянка, площею 2,50 га з кадастровим номером 5322686200:00:01:0277, яка розташована на території Свиридівської сільської ради. 21.01.2013 року секретарем виконавчого комітету Свиридівської сільської ради від імені спадкодавця на її ім`я був посвідчений заповіт. Згідно вказаного заповіту, все своє майно спадкодавець заповіла їй. 28.08.2024 року вона звернулася в Першу лохвицьку державну нотаріальну контору для оформлення спадкових прав на спадкове майно померлої матері. Державний нотаріус постановою від 28.08.2024 року відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 . У вищевказаній постанові було вказано, що відповідно до п.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. В установлений законом шестимісячний термін вона не подала заяву про прийняття спадщини. Вищевказане стало причиною відмови нотаріуса у видачі їй свідоцтва про спадщину. Після смерті матері вона звернулася до адвоката по питанню успадкування майна померлої матері. Їй було роз`яснено механізм прийняття спадщини і, зокрема необхідність звернутися до нотаріуса. Крім цього, було роз`яснено, що на час воєнного стану в Україні діють нові зміни щодо строків прийняття спадщини. При цьому, їй не було відомо про практику Верховного Суду, якою було надано оцінку п.3 постанови КМУ №164 і вказано, що дана постанова суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню. Коли вона зверталася до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини, керувалася п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». Крім цього просить врахувати, що вона пропустила лише 9 днів після шестимісячного терміну, передбаченого ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини. Просить врахувати всі вищевказані обставини та визнати причину пропуску строку необхідного для прийняття спадщини поважною.

Ухвалою суду від 11.09.2024р. провадження у вказаній справі відкрито та ухвалено розглядати її за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.10.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивача в судове засідання з`явились, суду пояснили обставини, викладені в позові, позивач також пояснила, що нею пропущений строк ще і з тієї підстави, що вона перебувала в пригніченому психо-емоційному стані через те, що смерть її матері настала в результаті самогубства, а особа, яка надавала їй юридичну консультацію з приводу оформлення спадщини та звернення до нотаріуса, неправильно її проконсультувала, її представник підтвердив пояснення, дані позивачкою в судовому засіданні.

Відповідач Лохвицькаміська рада, в судове засідання явку представника не забезпечила, в клопотанні до суду просили справу слухати без участі їх представника та прийняти рішення на розсуд суду.

Третя особав судове засідання не з`явилася, в листі до суду просила справу розглянути за її відсутності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.5).

ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 2,50 гектарів, яка надана для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Свиридівської сільської ради, Лохвицького району, Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.03.2015 р., згідно якого спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , є її дочка ОСОБА_2 (а.с.8).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що ОСОБА_2 записана її матір`ю (а.с. 9).

З свідоцтва про одруження вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали 17.05.2003 р. шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 04, після укладення шлюбу прізвище дружини " ОСОБА_6 " (а.с.10).

Відповідно до заповіту, посвідченого 21.01.2013 секретарем виконавчого комітету Свиридівської сільської ради, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, згідно якого все її майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті за законом заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , 1982 р.н (а.с.6).

Згідно довідки виконавчого комітету Лохвицької міської ради від 27.08.2024 року № 205, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті в будинку разом з нею ніхто не проживав і не був зареєстрований (а.с.7).

В.о. завідувача Першої лохвицької державної нотаріальної контори постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.08.2024 р. № 489/02-31, у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відмовлено, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 пропустила термін для подачі заяви після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 (а.с.4).

На запит суду, нотаріус Першої Лохвицької державної нотаріальної контори надала відповідь на запит, інформаційну довідкузі СР(заповіти/спадковідоговори),інформаційну довідкузі СР(спадковісправи тавидані наїх підставісвідоцтва проправо наспадщину)від 30.10.2024р№ 611/01-16,відповідно дояких встановлено,що доПершої лохвицькоїдержавної нотаріальноїконтори вшестимісячний термінпісля смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 із заявоюпро прийняттяспадщини,про відмовувід прийняттяспадщини чипро видачуспадщини ніхтоне звертався.Спадкова справане заведена.Заповіт відімені спадкодавціпосвідчувався 21січня 2013року,виконавчим комітетомСвиридівської сільськоїради Лохвицькогорайону Полтавськоїобласті,за реєстром№ 04,на всемайно накористь дочки ОСОБА_1 (а.с.34).

Як вбачається з довідки про причину смерті від 10.02.2024 р. причиною смерті ОСОБА_2 була асфіксія.

Судом встановлено,що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто з цієї дати розпочався строк у шість місяців для прийняття спадщини, який закінчився у серпні 2024 р. Позивач, яка є дочкою померлої ОСОБА_2 ,звернулася донотаріуса іззаявою провидачу свідоцтвапро правона спадщинуза заповітомпісля смерті ОСОБА_2 лише 28.08.2024 р. Тобто, факт пропуску строку для прийняття спадщини має місце.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а з урахуванням пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року 3164 «Деякі питання в умовах воєнного стану», відповідно до якого перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже законодавчо передбачено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст.1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що

поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач повинен довести поважність пропуску строку для прийняття спадщини не лише у межах шестимісячного строку, встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України, а й

упродовж усього періоду від дати відкриття спадщини до дати звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Позивач, як на підставу пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини, посилалася на введення воєнного стану в Україні, і те, що діяли зміни в строках прийняття спадщини, а також свій прихо-емоційний стан.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України Про правовий режим воєнного стану, статей 7 і 34 Закону України Про нотаріат, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 06.03.2022) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану.

Відповідно до змін, внесених 28.04.2022 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття продовжено зупиненим на час дії воєнного стану.

29.06.2022 внесено нові зміни постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», згідно з якими з 29.06.2022 діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 29.06.2022) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці.

У подальшому це положення було виключене на підставі постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану» від 09.05.2023 р. № 469 (набрало чинності 23.05.2023 р.).

Проте, незважаючи на скасування п. 3 постанови КМУ № 164, його дія з 29.06.2022 р. до 22.05.2023 р. породила чимало проблем на практиці.

Зупинення Урядом України строків для прийняття спадщини суттєво змінило відповідну процедуру, передбачену у кн. 6 ЦК та порушувало імперативні приписи закону. Так, у ч. 4 ст. 4 ЦК міститься спеціальне застереження, згідно з яким якщо постанова КМУ суперечить положенням ЦК або іншому закону, застосовуються відповідні положення ЦК або іншого закону.

З цього приводу Верховний Суд наголосив, що законодавець як у ст. 1270 ЦК, так і в інших нормах ЦК не передбачає допустимості існування такої конструкції, як «зупинення перебігу строку для прийняття спадщини», та можливості в постанові КМУ визначати інші правила щодо строку для прийняття спадщини. Пункт 3 постанови КМУ «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 р. № 164 суперечить ст. 1270, 1272 ЦК, а тому не підлягає застосуванню (постанова від 25.01.2023 р., справа № 676/47/21, провадження № 61-8014св22.

Як зазначено вище, згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Тож за певних умов спадкоємцю надається правова можливість прийняти спадщину на підставі рішення суду і після спливу строків, установлених у ст. 1270 ЦК. При цьому «поважність» є оціночною категорією спадкового права. Ознаками оціночних понять є, по-перше, їх законодавча неврегульованість, а по-друге, їх конкретизація у процесі правозастосування. У кожному конкретному випадку суд має з`ясувати, чи є обставина, на яку посилається позивач, поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Як встановлено судом, матір позивача ОСОБА_2 померла в період повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України.

Таким чином, з урахуванням того, що діяла постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164, що породило юридичну невизначеність та потягло неналежне надання позивачу правничої допомоги, та з урахуванням стану позивачки, пов`язаного з причиною смерті близької їй людини, що спостерігав суд безпосередньо під час розгляду справи, а також незначний період, протягом якого було пропущено строк, визначений законодавством для подання заяви проо прийняття спадщини, суд приходить до висновку про поважність пропуску строку для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини.

А тому, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Лохвицької міської територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування (Лохвицька міська рада), третя особа: Перша Лохвицька державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк терміном 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 січня 2025 року.

Суддя Лохвицького

районного суду Людмила ЦІМБОТА

СудЛохвицький районний суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення13.01.2025
Оприлюднено22.01.2025
Номер документу124525135
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Судовий реєстр по справі —538/1717/24

Рішення від 13.01.2025

Цивільне

Лохвицький районний суд Полтавської області

Цімбота Л. Г.

Рішення від 13.01.2025

Цивільне

Лохвицький районний суд Полтавської області

Цімбота Л. Г.

Ухвала від 30.10.2024

Цивільне

Лохвицький районний суд Полтавської області

Цімбота Л. Г.

Ухвала від 11.09.2024

Цивільне

Лохвицький районний суд Полтавської області

Цімбота Л. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні