Рішення

від 08.01.2025 по справі 541/3399/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3399/24

Номер провадження 2/541/124/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 січня 2025 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючогосудді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

за участю позивачки та її представника адвоката Литовченка Р.В., представника відповідача Марченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного підприємства «Миргородський санаторій «Слава» про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання поновити надання соціальних послуг, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ДНП «Миргородський санаторій «Слава» про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання поновити надання соціальних послуг. Свій позов мотивувала тим, що вона є внутрішньо переміщеною особою, особою з інвалідністю ІІ групи, та є отримувачем соціальних послуг відповідно до договору про надання соціальних послуг № 193 від 01.01.2024 року, укладеним з Державним некомерційним підприємством «Миргородський санаторій «Слава» у особі директора Поцяпуна Володимира Михайловича. Згідно до умов даного договору, відповідач, як надавач соціальних послуг, зобов`язується надавати їй, як отримувачу соціальних послуг, соціальні послуги, визначені індивідуальним планом соціальної послуги, а саме: надання притулку, підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, соціальна адаптація. Пунктом 5.1. Договору визначено строк його дії до 31 грудня 2024 року. 24.04.2024р. відповідачем, у особі директора Поцяпуна В.М., було винесено наказ ДНП «Миргородський санаторій «Слава» № 90-СП «Про припинення надання соціальних послуг та відрахування із відділення підтриманого проживання та соціальної адаптації Ніни Машир». В той же день, 24.04.2024 року, її було виселено з ДНП «Миргородський санаторій «Слава». Позивачка зазначила, що вважає вищезазначений наказ ДНП «Миргородський санаторій «Слава» протиправним, оскільки вона є особою похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою з інвалідністю ІІ групи (ішемічна хвороба серця), має низку інших важких захворювань, зокрема, двобічний коксартроз ІІІ ст., алергія, катаракта, а тому припинення надання їй соціальної послуги з відселенням з санаторію є реальною загрозою її здоров`ю та життю. Також вона є внутрішньо переміщеною особою та не має власного житла. Під час проживання на території санаторію вона завжди поводила себе етично, тактично, жодних порушень договору про надання соціальних послуг не допускала. Мали місце випадки щодо її допомоги іншим мешканцям санаторію, а саме, у вигляді супроводу хворої Білецької до лікарня, доставка їжі з їдальні до кімнати іншій хворій. Тому зауваження з боку відповідача до її поведінки, вона вважає безпідставними, а наказ особистою помстою їй з боку директора ОСОБА_3 за її відповідь на його крики: «Я нікому, ні міністру, ні генералу, не дозволяю так з собою розмовляти». За викладених обставин позивачка вважає, що наказ відповідача є неправомірним. Просила суд визнати протиправним та скасувати наказ Державного некомерційного підприємства «Миргородський санаторій «Слава» № 90-СП від 24.04.2024 року, за підписом директора ОСОБА_4 , «Про припинення надання соціальних послуг та відрахування із відділення підтиманого проживання та соціальної адаптації Ніни Машир», та зобов`язати Державне некомерційне підприємство «Миргородський санаторій «Слава» негайно поновити надання ОСОБА_2 соціальних послуг відповідно до договору про надання соціальних послуг № 193 від 01.01.2024 року та зарахувати ОСОБА_2 до відділення підтриманого проживання та соціальної адаптації.

Представником відповідача Державного некомерційного підприємства «Миргородський санаторій «Слава» подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, шо не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Під час військової агресії з боку російської федерації у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану, на ДНП Миргородський санаторій «Слава» покладений обов`язок надання соціальних послуг внутрішньо переміщеним особам, а саме: надання притулку; підтримане проживання; трьохразове повноцінне харчування, відповідно до натуральних добових норм; соціальна адаптація.

15 липня 2023 року між Спеціалізованим Миргородським санаторієм «Слава» та позивачкою ОСОБА_2 був укладений Договір про надання соціальних послуг № 70 на підставі рішення від 30 червня 2023 року №167/1 Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради та відповідно до індивідуального плану надання соціальних послуг. Перед поселенням позивачку було ознайомлено під підпис із Правилами внутрішньо розпорядку для отримувачів соціальних послуг Спеціалізованого Миргородського санаторію «Слава» та проведено інструктаж. Відповідно до Договору та згідно до Класифікатора соціальних послуг ОСОБА_2 надавалися соціальні послуги: підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, починаючи з 15.07.2023 до 31 грудня 2023 року.

За час мешкання позивачки у їх закладі викликів, звернень, скарг з її боку до органів поліції було здійснено значну кількість разів, також вона неодноразово зверталась із письмовими скаргами також до органів прокуратури органів соціальної політики та у різні інші інстанції, а також до адміністрації підприємства, як на їх заклад так і на інших внутрішньо переміщених осіб, які у них проживають, що негативно позначається на ділову репутації їх закладу. Так, з першого дня заселення, а саме. 15.07.2023 позивачка звернулася до Миргородського РВП ГУНП по факту викрадення її особистих речей у потягу та про факт крадіжки ключа від вхідних дверей її кімнати, при цьому наголошуючи, ключі викрали працівники їх підприємства. По приїзду працівників поліції, після довгих з`ясувань та опитувань працівників їх закладу, під час огляду особистих речей позивачки було встановлено, що ключі були у її сумочці. До цієї події обслуговуючий персонал та адміністрація підприємства віднеслись з розумінням, враховуючи та посилаючись на її похилий вік, емоційний стан та втомленість після дороги. Як з`ясувалося у подальшому, що втрата ключів від кімнати та звинувачення у крадіжці обслуговуючий персонал з її боку набула систематичного характеру, тому у майбутньому позивачці ключі видавався під акт. Також позивачка вимагала, що їй необхідна окрема кімната для проживання, посилаючись на алергію (хоча підтверджуючих документів не було надано). На той час була вільна кімната, тому адміністрація підприємства з розумінням віднеслась до її прохання та надали їй кімнату № НОМЕР_1 у відділенні підтриманого проживання та соціальної адаптації, яка розташована на 1-му поверсі трьох поверхової будівлі, загальною площею 11,7 м2, яка розрахована для двох осіб, облаштована санвузлом, спальними місцями, шафами для зберігання особистих речей, постільних речей тощо. Так, за весь час проживання позивачка мешкала у кімнаті розрахованій на двох осіб лише одна, а коли заселяли до її кімнати іншу внутрішньо переміщену особу, то вона відразу скаржилась, відразу створювала не комфортну ситуацію, агресувала, конфліктувала, своїми діями та словами підкреслювала невдоволення, на контакт з обслуговуючим персоналом не йшла, викликала працівників поліції. А якщо і вдавалося підселити іншу внутрішньо переміщену особи, то це лише на кілька годин, бо позивачка створювала нестерпні умови проживання співмешканці по кімнаті, застосовувала як психологічну, так і фізичну силу, чим унеможливлювала поселення іншої отримувача соціальних послуг та перешкоджала надавати соціальну допомогу іншим внутрішньо переміщеним особам. На їх адресу від позивачки надійшло безліч письмових заяв, скарг, у яких відображені невдоволення як на внутрішньо переміщених осіб так і на обслуговуючий персонал. На усі ці скарги заяви, звернення були надані письмові відповіді згідно чинного законодавства. Численні переписки з ОСОБА_2 , систематичні непорозуміння, конфліктні ситуації просто вибивали із робочого графіку соціальних працівників, робітників та допоміжного персоналу, що заважало та перешкоджала надавати соціальні послугу іншим внутрішньо переміщеним особам, які потребували допомоги.

Обслуговуючим персоналом, адміністрацією підприємства, неодноразово в присутності працівників поліції (за її багаторазовими та безпідставними викликами) з ОСОБА_2 проводились роз`яснювальні бесіди щодо недопущення порушень Правил внутрішнього розпорядку надавача соціальних послуг, етичного ставлення як до внутрішньо переміщених осіб так і до обслуговуючого персоналу підприємства, залучались психологи та інші фахівці. Але, позивачка відповідних висновків не робила, у більшості випадків відмовлялась від послуг кваліфікованих фахівців, ігнорувала прохання, продовжувала нехтувати Правилами внутрішньо розпорядку для отримувачів соціальних послуг та наполягала на своїх життєвих переконаннях та психологічно тиснула на інших мешканців та на працівників закладу, своїми вчинками та висловлюваннями вона створювала конфліктні ситуації, неодноразово доводила до сліз отримувачів соціальних послуг та працівників їх закладу. Систематичні скарги позивачки, її невдоволення, образи, неетичне/принизливе ставлення до обслуговуючого персоналу підприємства та до внутрішньо переміщених осіб, створювали негативний, психоемоційний клімат, як в колективі обслуговуючого персоналу, так і серед мешканців закладу. При цьому, адміністрація підприємства високо цінить професійність, майстерність соціальних працівників, робітників та допоміжного персоналу, які кваліфіковано надають соціальні послуги, володіють знаннями й навичками, відповідають кваліфікаційним вимогам, визначених чинним законодавством та розуміючи усю повноту своєї справи, з відповідальністю ставляться до своїх обов`язків, до кожної внутрішньо переміщеної особи відносяться з індивідуальним підходом, милосердно, витримано, тактовно, шанобливо, поважаючи честь та гідність будь-якої людини, не допускається дискримінація за будь-якими ознаками, постійно супроводжуючи кожного протягом всього часу проживання та кожному надається всебічна допомога.

Також представникомвідповідача зазначено,що незважаючина те,що збоку ОСОБА_2 за часпроживання у їх закладі на той час вже були численні конфліктні ситуації, сварки, неетичне/принизливе ставлення, психоемоційний тиск з її боку як до інших внутрішньо переміщених осіб, так і до обслуговуючого :персоналу підприємства, а також багаторазові, безпідставні виклики працівників поліції, скарги, звернення до органів поліції та в інші інстанції, адміністрація підприємства із порозумінням віднеслась до її складного положення та враховуючи, що вона не набула іншого місця проживання, прийняла позитивне рішення щодо продовження строку дії договору про надання соціальних послуг. З ОСОБА_2 вкотре була проведена бесіда щодо етичного ставлення як до внутрішньо переміщених осіб, так і до обслуговуючого персоналу підприємства, на що вона погодилась та пообіцяла етично поводитись та не допускати порушення Правил та умов Договору. Тому між ДНП «Миргородський санаторій «Слава» з ОСОБА_2 був укладений наступний Договір про надання соціальних послуг від 01.01.2024 №193. а саме: підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю (дія Договору з 01 січня 2024 до 31 грудня 2024 року). ОСОБА_2 було ще раз ознайомлено з Правилами внутрішньо розпорядку для отримувачів соціальних послуг ДНП «Миргородський санаторій «Слава» та проведений інструктаж, де було наголошено щодо недопущення порушень Правил та етичне поводження з іншими внутрішньо переміщеними особами та працівниками підприємства. Проте нічого не змінилось, до адміністрації Підприємства надходило безліч як усних так і письмових скарг від працівників закладу, так і від внутрішньо переміщених осіб на нетактовну, агресивну поведінку, упереджене ставлення, психологічний тиск з боку ОСОБА_2 . Так, на ім`я директора Підприємства надійшла спільна колективна доповідна від обслуговуючого персоналу та від внутрішньо переміщених осіб від 14.03.2024, доповідна записка від 19.03.2024 від працівників відділення підтриманого проживання, доповідна записка від 17.04.2024. За час експериментального проекту їх підприємства таких конфліктних ситуацій та такої кількості скарг та доповідних на дії внутрішньо перемішених осіб не було, це при тому що не ставилось за мету документувати усі порушення позивачки, адже була надія, що ОСОБА_2 знайде спільну мову з їх єдиним колективом.

Враховуючи численні колективні скарги на дії позивачки та її ігнорування на усні зауваження, небажання порозумітися та примиритися з обслуговуючим персоналом та іншими отримувачами соціальних послуг, численні безпідставні виклики працівників поліції, тому адміністрацією підприємства було прийняте рішення винести письмове попередження ОСОБА_2 .. Так, відповідно до п. 5 ст. 24 Закону України «Про соціальні послуги», умов п. 5.4 Договору, 22.03.2024р. ОСОБА_2 було винесено попередження за №01/192 щодо порушення нею умов пп. 4.2 п. 4 Договору, та повідомлено, що вразі отримання повторного попередження їй буде припинено надання послуг та вона буде виселена з їх закладу. Із вищевказаним попередженням ОСОБА_2 ознайомилась під підпис. Проте позивачка не зробила відповідних висновків і надалі продовжувала порушувати Правила внутрішнього розпорядку надавача соціальних послуг, своєю нетактовною поведінкою, систематичним неетичним/принизливим ставленням, проявом неповаги не тільки до працівників закладу та інших отримувачів соціальних послуг, а й до представників моніторингового візиту, створенням конфліктних ситуацій, висловлюванням образ та перешкоджанню надання соціальних послуг іншим отримувачам, систематичними, безпідставними викликами працівників поліції, що підтверджується доповідною запискою від 28.03.2024р. № 69. Тому адміністрацією підприємства було прийнято рішення про вручення ОСОБА_2 повторного повідомлення про припинення надання соціальних послуг від 09.04.2024 № 01/230, у зв`язку із порушенням нею умов Договору про надання соціальних послуг № 193 від 01.01.2024 та Правил внутрішнього розпорядку для отримувачів соціальних послуг, в якому було зазначене, що 24 квітня 2024 року їй буде припинення надання соціальних послуг.

Працівниками відділення підтриманого проживання та соціальної адаптації 09.04.2024 ОСОБА_2 було зачитано вищевказане повідомлення. Від отримання та проставлення підпису про ознайомлення з повідомленням про припинення надання соціальних послуг вона відмовилась, усно пояснюючи, що з даним рішенням вона не погоджується і що з її боку порушень умов Договору не було, що скарги від інших отримувачів соціальних послуг є надуманими та неправдивими. А також своєю поведінкою проявляла зневагу до надавачів соціальних послуг, висловлювала негативні та образливі вирази у бік працівників. Тому було складено акт від 09.04.2024 зареєстрований в Журналі реєстрації внутрішніх документів за №88. При вручені вищевказаного повідомлення щодо припинення надання соціальної послуги та відрахування з їх закладу ОСОБА_2 було роз`яснено та надано відповідну інформацію щодо її поселення до можливих відповідних закладів на не окупованих територіях України.

10.04.2024 за вих.№ 01/234 було направлено повідомлено Управлінню праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради про припинення соціальних послуг ОСОБА_2 .. Вже після цього ОСОБА_2 продовжувала зневажливо ставились до надавачів соціальних послуг, висловлювати негативні та образливі вирази у бік працівників, на контакт чи домовленість не йшла, продовжувала писати скарги на рішення адміністрації підприємства, а також викликала працівників поліції 10 квітня 2024 року о 18 годин 34 хвилини та безпідставно звинуватила завідувача відділення підтриманого проживання та соціальної адаптації у побитті.

22.04.2024р. співмешканка позивачки ОСОБА_5 , не витримавши психологічного тиску, погроз, зверхнього ставлення до себе, написала скаргу на ОСОБА_2 , що остання застосовувала до неї фізичну силу, била її по руках (скарга ОСОБА_5 від 22.04.2024 за вх. №Л-10).

Адміністрації підприємства була вкрай стурбована такими останніми подіями дійшла до висновку, що нічого не зміниться, ОСОБА_2 і надалі буде порушувати умови Договору, Правила, створювати конфлікті ситуації тощо. Тому 24.04.2024 був виданий наказ директора по підприємству № 90-СП «Про припинення надання соціальних послуг та відрахування із відділення підтриманого проживання та соціальної адаптації Ніни МАШИР», у якому було зазначено підстави та причини припинення надання соціальних послуг.

Працівниками відділення підтриманого проживання та соціальної адаптації 24.04.2024 ОСОБА_2 було зачитано вищевказаний наказ, але при цьому позивачка своїми діями та вчинками нехтувала соціальних працівників, при цьому перебувала у ліжку, слухати зміст наказу не хотіла, закривала вуха, імітувала зайнятість в телефоні, висловлювала намір залишитися в закладі скільки їй буде потрібно, аргументуючи свій стан важким (хоча від виклику «швидкої допомоги» та виклику медичної сестри відділення відмовилась), своєю поведінкою проявляла неповагу до працівників, висловлювала образи та не погоджувалась із змістом та вимогами даного наказу, від проставляння підпису про ознайомлення з наказом вона відмовилась, про що був складено Акт від 24.04.2024, зареєстрований в Журналі реєстрації внутрішніх документів за №108.

24 квітня 2024 року Управлінню праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради було направлено повідомлення про припинення надання соціальних послуг від 24.04.2024 № 33.

Після того позивачка ОСОБА_2 не залишилась без їх уваги і на далі їй надавалася всебічна допомога, яку вона потребувала, у виборі місця її можливого подальшого проживання, супроводжувалась до моменту її виселення з їх закладу, та з`ясувавши місце її переїзду.

Так, після виселення з їх закладу, того ж дня ОСОБА_2 було надано житло в гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб Хомутецького фахового коледжу ПДАУ (село Хомутець Миргородського району Полтавської області).

Крім того, представником відповідача у своєму відзиві зазначено, що їх підприємство є учасником експериментального проекту, який діє до кінця 2024 року, з наданням окремих соціальних послуг, а саме: з надання притулку, підтримане проживання, соціальна адаптація. Їх підприємство не є санаторно-лікувальним закладом. Тому посилання позивачки ОСОБА_2 у своєму позові, що їй не може бути припинено надання соціальних послуг, оскільки наявні загрози її життю чи здоров`ю, не обгрунтовані. Так, вони забезпечують надання соціальних послуг відповідно до державних стандартів соціальних послуг, затверджених Мінсоцполітики. Відповідно до вимог Державних стандартів соціальної послуг та підтриманого проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 07.06.2017 №956, їх підприємство не може надавати соціальні послуги при «наявності медичних протипоказань для надання соціальної послуги (у тому числі усі хвороби в гострому періоді, що потребують стаціонарного лікування, зокрема у спеціальних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, гострі інфекційні захворювання, гострі стадії психічних захворювань і хронічні психічні захворювання в стадії загострення». Відповідно до п.п. 8 п. 17 Порядку реалізації експериментального Проекту «для надання соціальної послуги догляду стаціонарного орган соціального захисту населення здійснює комплексне визначення ступеня Індивідуальних потреб особи за показниками згідно з додатком. Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями органу соціального захисту населення разом із лікарем закладу охорони здоров`я, фахівцем/професіоналом надавача соціальний послуг із залученням особи та/або її законного представника. За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, органом соціального захисту населення готується висновок за формою згідно з додатком. Особа, якій установлено IV чи V групу рухової активності за результатами комплексного визначення ступеня її індивідуальних потреб, потребує надання соціальної послуги догляду стаціонарного». Відповідно до медичного висновку про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі від 08.05.2023 КНП «Хмільницький центр первинної медико-санітарної допомоги», у якому зазначено, що позивачка має вади опорно-рухового апарату, частково не здатна до самообслуговування, протипоказань для надання соціальних послуг у територіальному центрі соціального обслуговування немає. Медичні висновки, які їм надала позивачка не містять реальної загрози її життю та здоров`ю, а мають характер загальних захворювань, у більшості спричинені віком. За весь час проживання у їх закладі з 15 липня 2023р. до 24 квітня 2024р. підтверджувальні документи щодо погіршення стану здоров`я позивачки не надходили.

Таким чином, твердження позивачки з приводу протиправності дій ДНП «Миргородський санаторій «Слава», викладені у позовній заяві є безпідставними та надуманими.

Просив суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу ДНП «Миргородський санаторій «Слава» від 24.04.2024 № 90-СП «Про припинення надання соціальних послуг та відрахування із відділення підтриманого проживання та соціальної адаптації Ніни Машир» та поновлення надання соціальних послуг відповідно до Договору про надання соціальних послуг від 01,01.2024 № 193 та зарахування ОСОБА_2 до відділення підтриманого проживання та соціальної адоптації відмовити в повному обсязі.

Представником позивачки надано відповідь на відзив, де зазначено, що позивачка ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою, особою з інвалідністю ІІ групи, отримувачем соціальних послуг відповідно до договору про надання соціальних послуг № 193 від 01.01.2024р., укладеним з ДНП «Миргородський санаторій «Слава». Згідно до умов даного договору, відповідач, як надавач соціальних послуг, зобов`язується надавати позивачці, як отримувачу соціальних послуг, соціальні послуги, визначені індивідуальним планом соціальної послуги, а саме: надання притулку, підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, соціальна адаптація. Пунктом 5.1. Договору визначено строк його дії до 31 грудня 2024 року. Надання соціальних послуг не може бути припинено у разі наявної загрози життю чи здоров`ю особи, домашнього насильства, насильства за ознакою статі або жорстокого поводження з дітьми. Зазначена норма Постанови КМУ має своє відображення й у договорі, укладеному між сторонами, а саме у п. 5.7. «Не може бути припинено надання соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров`ю Отримувача соціальних послуг». Згідно ст. 24 Закону України «Про соціальні послуги», не може бути припинено надання соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров`ю особи, домашнього насильства, насильства за ознакою статі або жорстокого поводження з дітьми. Позивачка акцентує особливу увагу на те, що вона є особою похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою з інвалідністю ІІ групи (ішемічна хвороба серця), має низку інших важких захворювань, зокрема, двобічний коксартроз ІІІ ст., а тому припинення надання їй соціальної послуги з відселенням з санаторію є реальною загрозою її здоров`ю та життю. Тим більше, слід зважити й на те, що позивачка є внутрішньо переміщеною особою та не має власного житла. Під час проживання позивачки на території санаторію вона завжди поводила себе етично, тактично, жодних порушень договору про надання соціальних послуг не допускала, тому зауваження з боку відповідача до її поведінки вважає безпідставними, а наказ відповідача неправомірним. Просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.

Представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив, де зазначено, що соціальні послуги позивачці надавалися відповідно до Договору, а саме: підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, починаючи з 15.07.2023 до 31 грудня 2023 року; з 01.01.2024 по 24.04.2024 в повній мірі та належним чином. При цьому, позивачка неодноразово порушувала умови даного договору. Їх підприємство є учасником експериментального проекту, (який діє до кінця поточного 2024 року), з наданням окремих соціальних послуг, а саме: з надання притулку, підтримане проживання, соціальна адаптація. Їх підприємство не є санаторно -лікувальним закладом. Доводи позивачки, що припинення надання їй соціальних послуг є реальною загрозою її здоров`ю та життю вважає безпідставними. Медичні висновки, які надала позивачка не містять реальної загрози її життю та здоров`ю, а мають характер загальних захворювань, у більшості спричинені віком. З моменту припинення надання соціальних послуг ДНП «Миргородський санаторій «Слава» та на даний час стан здоров`я позивачки не критичний. Тим більш, що на даний час позивачка проживає в гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб Хомутецького фахового коледжу ПДАУ (село Хомутець Миргородського району Полтавської області), де мальовнича місцевість, історичний край, більш сприятлива для здоров`я, бо знаходиться у парковій зоні та подалі від військових та промислових об`єктів. Таким чином, твердження позивачки з приводу протиправності дій ДНП «Миргородський санаторій «Слава» є безпідставними та надуманими. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивачка та її представник адвокат Литовченко Р.В. (доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 26 серпня 2024 року №2412/2024-3578452) позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача Марченко О.О. (№6 від 07.07.2024р. та довіреність №3 від 08.01.2025р.) в судовому просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він є знайомим позивачки, разом проживали в санаторії, спілкувалися з нею, підтримували гарні відносини. Зараз аналогічна ситуація відбувається з ним, йому також вручили попередження. В санаторії ніхто не бориться з курінням. Одного разу він бачив як приїздили працівники поліції, стояли біля кімнати позивачки. В санаторії є донощики.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що позивачку знає, разом жили в одному санаторії, потім бачив її ще в місті. Нічого поганого про неї повідомити не може, знає, що вона робила зауваження курцям, колись і йому робила зауваження.

Суд, вислухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статей55,124 Конституції Українитастатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантуєтьсяКонституцієюта законами України, в тому числі ЦПК України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушено. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, особа має суб`єктивне матеріальне право на їх задоволення. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (ч. 1ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є внутрішньо переміщеною особою та особою з інвалідністю ІІ групи (а.с.22-24).

Відповідно до п. 1 ст. 22. Закону України «Про соціальні послуги» договір про надання соціальних послуг укладається в письмовій формі між надавачем та отримувачем соціальних послуг чи його законним представником.

Згідно пункту 3 ст. 22 Закону України «Про соціальні послуги» невід`ємною частиною договору про надання соціальних послуг є індивідуальний план надання соціальних послуг.

Згідно п. 7 Порядку функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2023р. №930, право користування внутрішньо переміщеною особою приміщеннями у місцях тимчасового проживання виникає на підставі договору.

15 липня 2023 року між Спеціалізованим Миргородським санаторієм «Слава» у особі директора Поцяпуна В.М. (надавач соціальних послуг) та ОСОБА_2 (отримувач соціальних послуг) було укладено договір про надання соціальних послуг № 70 на підставі рішення від 30 червня 2023 року 167/1 Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради та відповідно до індивідуального плану надання соціальних послуг, що є невід`ємною частиною цього Договору (а.с.83-89). Згідно до умов даного договору (п.3.1) надавач соціальнихпослуг зобов`язується надавати отримувачу соціальнихпослуг соціальні послуги, визначені індивідуальним планом соціальної послуги, а саме: підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю. Пунктом 5.1. договору визначено строк його дії до 31 грудня 2024 року.

Відповідно доп.п.4.2.п.4Договору,Отримувач соціальнихпослуг/ПредставникОтримувача соціальнихпослуг зобов`язані,зокрема:виконувати умовицього Договоруза будь-якихобставин (крімобставин непереробноїсили),навіть якщовін/вонане розумієїх змістта приводитизаходи,визначені індивідуальнимпланом;дотримуватися Правилвнутрішнього розпорядкуНадавача соціальнихпослуг;ставитися зповагою доНадавача соціальнихпослуг (йогопрацівників);не перешкоджати наданню соціальних послуг, що використовується під час надання соціальних послуг.

15.07.2023р. перед поселенням ОСОБА_2 було ознайомлено під підпис із Правилами внутрішнього розпорядку для отримувачів соціальних послуг Спеціалізованого Миргородського санаторію «Слава» (а.с.72-75) та проведено інструктаж, про що свідчить її підпис в Журналі проведення інструктажів для отримувачів соціальних послуг (відділення підтриманого проживання та соціальної адаптації) (а.с78-82).

29 грудня 2023 року відбулася реорганізація Спеціалізованого Миргородського санаторію «Слава», шляхом перетворення на Державне некомерційне підприємство «Миргородський санаторій «Слава» відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 07.09.2023 №319-Н. Відповідний запис про реорганізацію внесено до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.12.2023 (а.с.50-65).

Відповідно до п.1.3. Статуту, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.12.2023 №504-Н ДНП «Миргородський санаторій «Слава» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав, а також обов`язків Спеціалізованого Миргородського санаторію «Слава» (а.с.50-61).

Питання надання таких соціальних послуг регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2023 р. № 248 «Деякі питання реалізації експериментального проекту з надання в закладах охорони здоров`я, які належать до сфери управління Міністерства соціальної політики, окремих соціальних послуг деяким категоріям осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах» та відповідно до розпорядження Голови Полтавської обласної військової адміністрації від 06.11.2023 №731 Державне некомерційне підприємство Миргородський санаторій «Слава» включено до Переліку місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб у Полтавській області (а.с.66-67).

Відповідно до вимог п.6 ст. 22. Закону України «Про соціальні послуги», продовження строку дії договору про надання соціальних послуг здійснюється за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах.

Так, 01 січня 2024 року між Державним некомерційним підприємством «Миргородський санаторій «Слава» у особі директора Поцяпуна В.М. (надавач соціальних послуг) та ОСОБА_2 (отримувач соціальних послуг) було укладено ще один договір про надання соціальних послуг № 193 (а.с.5-7, 108-112). Згідно до умов даного договору (п.3.1) надавач соціальнихпослуг зобов`язується надавати отримувачу соціальнихпослуг соціальні послуги, визначені індивідуальним планом соціальної послуги, а саме: підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю. Пунктом 5.1. договору визначено строк його дії до 31грудня 2024року.

Згідно п. 5 ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги» соціальні служби підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання, а також громадяни, що надають соціальні послуги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Статтею 2 Закону України «Про соціальні послуги» встановлено, що основними засадами надання соціальних послуг є: сприяння особам, що перебувають у складних життєвих обставинах, які вони не в змозі подолати за допомогою наявних засобів і можливостей; попередження виникнення складних життєвих обставин; створення умов для самостійного розв`язання життєвих проблем, що виникають.

У відповідності до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про соціальні послуги» соціальні послуги державними та комунальними суб`єктами, а також іншими суб`єктами, що надають соціальні послуги із залученням бюджетних коштів, в обсягах, визначених державними стандартами соціальних послуг, безоплатно надаються громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв`язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суду стороною відповідача зазначено, що за час проживання в ДНП «Миргородський санаторій «Слава» від позивачки ОСОБА_2 надійшло безліч письмових заяв, скарг (від 21.09.2023, від 25.09.2023, від 10.11.2023, від 23.02.2024, від 26.02.2024, від 28.03.2024, від 16.04.2024), у яких відображені невдоволення як на внутрішньо переміщених осіб, так і на обслуговуючий персонал; нею було здійснено значну кількість разів безпідставних та необгрунтованих викликів, звернень, скарг до органів поліції, прокуратури, Міністерства соціальної політики та у різні інші інстанції, як на працівників закладу, так і на внутрішньо переміщених осіб, які проживають на їх території. Такі дії позивачки,негативно позначаютьсяна діловурепутації їхзакладу.Також ОСОБА_2 вимагаладля себе окремої кімнати для проживання, хоча проживала в кімнаті, що розрахована для проживання двох осіб, створювала нестерпні умови для проживання з нею, особа, яку поселили до неї в кімнату ОСОБА_5 скаржилась на психологічний тиск з її боку, погрози, зверхнє ставлення, застосовування фізичної сили, била її по руках. Численні переписки з позивачкою, систематичні непорозуміння, конфліктні ситуації просто вибивали із робочого графіку соціальних працівників, робітників та допоміжного персоналу. Такими діями та вчинками позивачка заважала обслуговуючому персоналу підприємства надавати соціальні послуги іншим внутрішньо переміщеним особам, які потребували допомоги. Систематичні скарги позивачки, конфліктні ситуації, сварки, невдоволення, образи, неетичне/принизливе ставлення до обслуговуючого персоналу підприємства та до внутрішньо переміщених осіб, створювали негативний, психоемоційний клімат, як в колективі обслуговуючого персоналу, так і серед мешканців їх закладу, які є внутрішньо переміщеними особами, особами похилого віку та особами з інвалідністю.

Крім того, сторона відповідача зазначила, що до адміністрації підприємства надходило безліч як усних так і письмових скарг, доповідних від працівників закладу, так і від внутрішньо переміщених осіб на нетактовну, агресивну поведінку, упереджене ставлення, психологічний тиск з боку ОСОБА_2 (а.с.138-148, 224-233). Так, на ім`я директора підприємства надійшла спільна колективна доповідна від обслуговуючого персоналу та від внутрішньо переміщених осіб від 14.03.2024, зареєстрована в Журналі реєстрації внутрішніх документів (заяви, доповідні та пояснювальні записки тощо) 18.03.2024 за №49, доповідна записка від 19.03.2024 від працівників відділення підтриманого проживання, зареєстрована в Журналі реєстрації внутрішніх документів (заяви, доповідні та пояснювальні записки тощо) 19.03.2024 за №54, доповідна записка від 17.04.2024 зареєстрована в Журналі реєстрації внутрішніх документів (заяви, доповідні та пояснювальні записки тощо) 17.04.2024 за №98.

Відповідно до п. 47 Порядку організації надання соціальних послуг, затверджених

постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020р. № 587,

підставами для припинення надання соціальних послуг є, зокрема, невиконання без поважних причин отримувачем соціальних послуг вимог, визначених договором про надання соціальних послуг. При цьому, надання соціальних послуг не може бути припинено, зокрема, у разі наявної загрози життю чи здоров`ю особи.

Згідно пп. 5 пункту п. 2 ст. 12 Порядку функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України

від 01 вересня 2023 р. № 930, підставами для виселення можуть бути, зокрема, систематичні порушення внутрішньо переміщеною особою умов Договору та цього Порядку.

Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 дія Договору припиняється у таких випадках, зокрема, у разі порушення Правил внутрішнього розпорядку Надавача соціальних послуг; порушення Отримувачем соціальних послуг громадського порядку; сварки, бійки, створення шум, шляхом використання звуковідтворювальної апаратури (радіоприймачів, магнітофонів тощо); неетичного/принизливого ставлення отримувача соціальних послуг до працівників надавача соціальних послуг.

Відповідно до вимог пункту 5 ст. 24 Закону України «Про соціальні послуги», у разі якщо отримувач соціальних послуг без поважних причин не виконує вимоги, визначені договором про надання соціальних послуг, надавач соціальних послуг надсилає отримувачу соціальних послуг або його законному представнику письмове повідомлення про дату, з якої буде припинено надання соціальних послуг у разі подальшого невиконання умов договору. Надання соціальних послуг припиняється із зазначених причин не менше ніж через 15 календарних днів з дня надсилання відповідного письмового повідомлення одержувачу соціальних послуг або його законному представнику.

Згідно до пункту 12 Порядку функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, підставами для виселення можуть бути, зокрема, систематичні порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору та цього Порядку; після закінчення встановленого договором строку тимчасового проживання внутрішньо переміщені особи зобов`язані виселитися з місця тимчасового проживання.

Відповідно до п. 47 Порядку організації надання соціальних послуг, якщо отримувач соціальних послуг без поважних причин не виконує умови договору про надання соціальних послуг, надавач надсилає, зокрема засобами Соціального порталу Мінсоцполітики, отримувачу соціальних послуг або його законному представнику письмове повідомлення про дату, з якої буде припинено надання соціальних послуг у разі подальшого невиконання умов договору. Надання соціальних послуг у такому разі припиняється не раніше ніж через п`ятнадцять календарних днів з дати відправлення відповідного письмового повідомлення.

Так, стороною відповідача зазначено, що адміністрацією підприємства, враховуючи численні колективні скарги на дії позивачки та її ігнорування на усні зауваження, небажання порозумітися та примиритися з обслуговуючим персоналом та іншими отримувачами соціальних послуг, було прийняте рішення винести письмове попередження ОСОБА_2

22.03.2024р. відповідно до п. 5 ст. 24 Закону України «Про соціальні послуги», умов п. 5.4 Договору, ОСОБА_2 було винесено попередження за №01/192 щодо порушення нею умов пп. 4.2 п. 4 Договору, а саме: «Отримувач соціальних послуг /Представник Отримувача соціальних послуг зобов`язані: виконувати умови нього Договору за будь-яких обставин (крім обставин непереробної сили), навіть якщо він/вона не розуміє їх зміст та проводити заходи, визначені індивідуальним планом; дотримуватися Правил внутрішнього розпорядку Надавача соціальних послуг: ставитися з повагою до Надавача соціальних послуг (його працівників): не перешкоджати наданню соціальних послуг, що використовується під час надання соціальних послуг» та повідомлено, що вразі отримання повторного попередження їй буде припинено надання послуг та виселена із закладу. Із вищевказаним попередженням ОСОБА_8 ознайомилась під підпис (зв.бік а.с.11, 131).

Проте, будь-яких змін не сталося, про що, на думку сторони відповідача, свідчить доповідна записка від 28.03.2024р. № 69 про нетактовну поведінку відповідачки в ході моніторингового візиту представників соціальної служби (а.с.144), тому було прийнято рішення адміністрацією підприємства про вручення ОСОБА_2 повторного повідомлення про припинення надання соціальних послуг від 09.04.2024 № 01/230, у зв`язку з порушенням нею умов Договору про надання соціальних послуг № 193 від 01.01.2024 та Правил внутрішнього розпорядку для отримувачів соціальних послуг, в якому було зазначене, що 24 квітня 2024 року їй буде припинення надання соціальних послуг (а.с.132,136).

Також повідомлено Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради від 10.04.2024 №01/234 про припинення соціальних послуг ОСОБА_2 (а.с.133).

24.04.2024р. директором ДНП «Миргородський санаторій «Слава» видано наказ №90-СП «Про припинення надання соціальних послуг та відрахування із відділення підтриманого проживання та соціальної адаптації Ніни Машир (а.с.21,134,137).

Повідомлення про припинення надання соціальних послуг ОСОБА_2 від 24 квітня 2024 року №33 (а.с.135).

В той же день, 24.04.2024 року, позивачку ОСОБА_2 було переселено з Державного некомерційного підприємства «Миргородський санаторій «Слава» в гуртожиток для внутрішньо переміщених осіб Хомутецького Фахового коледжу ПДАУ (село Хомутець Миргородського району Полтавської області.

Позивачка ОСОБА_2 вважає неправомірним наказ директора ДНП «Миргородський санаторій «Слава» №90-СП від 24.04.2024р., оскільки припинення надання їй соціальної послуги з відселенням з санаторію є реальною загрозою її здоров`ю та життю.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суб`єкти публічного права мають право здійснювати свої повноваження в межах встановлених границь та повноважень.

Згідно ст. 24 Закону України «Про соціальні послуги», не може бути припинено надання соціальних послуг, зокрема, у разі наявної загрози життю чи здоров`ю особи.

При цьому, суд враховує, що ДНП «Миргородський санаторій «Слава» є учасником експериментального проекту з наданням окремих соціальних послуг, а саме: з надання притулку, підтриманого проживання, соціальної адаптації. Дане підприємство не є санаторно-лікувальним закладом, забезпечує надання соціальних послуг відповідно до державних стандартів соціальних послуг.

Відповідно до вимог Державних стандартів соціальної послуги підтриманого проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 07.06.2017 №956, підприємство відповідача не може надавати соціальні послуги при «наявності медичних протипоказань для надання соціальної послуги (у тому числі усі хвороби в гострому періоді, що потребують стаціонарного лікування, зокрема у спеціальних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, гострі інфекційні захворювання, гострі стадії психічних захворювань і хронічні психічні захворювання в стадії загострення)».

Також суд вважає обгрунтованими доводи сторони відповідача для врахування, що позивачка не мала медичних протипоказання для надання їй ними цієї соціальної послуги (у тому числі усі хвороби в гострому періоді, що потребують стаціонарного лікування, зокрема у спеціальних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, гострі інфекційні захворювання, гострі стадії психічних захворювань і хронічні психічні захворювання в стані загострення), оскільки б за інших обставин дія Договору була б припинена та Позивачка була б переведена до іншого закладу, який надає послуги такого догляду стаціонарного.

Будь-яких інших доказів, медичних висновків щодо погіршення здоров`я, яке б реально становило загрозу її життю, та було б викликане саме переселенням для проживання з ДНП «Миргородський санаторій «Слава» до іншого закладу гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб Хомутецького Фахового коледжу ПДАУ (село Хомутець Миргородського району Полтавської області), стороною позивачки суду надано не було.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є не обгрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 89, 133, 141, 206, 263-265 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

В задоволенніпозову ОСОБА_1 до Державногонекомерційного підприємства«Миргородський санаторій«Слава» провизнання протиправнимта скасуваннянаказу,зобов`язання поновитинадання соціальнихпослуг відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_2 .

Відповідач Державне некомерційне підприємство «Миргородський санаторій «Слава», місцезнаходження за адресою: м. Миргород Полтавської обл., вул. Харківка, 64, код ЄДРПОУ 03189185.

Суддя: О. М. Дністрян