Рішення

від 20.01.2025 по справі 333/9422/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/9422/24

Провадження №2/333/882/25

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2025 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Марченко В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування (місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький район, сел. Кушугум, вул. Соборна, буд. 23, код ЄДРПОУ: 44004127), районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування (місце знаходження: 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32, код ЄДРПОУ: 37573541) про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

29.10.2024 року адвокат Безрукова С.О., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В період з 30.04.2015 року по 05.11.2019 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.

Відповідач впродовж тривалого часу нехтує та ухиляється від виконання батьківського обов`язку щодо сина, а саме: жодного разу не поцікавився станом здоров`я, навчанням та не намагається встановити зв`язок з дитиною та приймати участь у його фізичному, моральному та духовному вихованні.

Враховуючи, що відповідач жодним чином не приймає участі у вихованні сина, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

25.11.2024 року відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву, в якій зазначив про визнання позовних вимог в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував та просить розглянути справу без його участі.

03.12.2024 року на адресу суду від третьої особи - Служба у справах дітей Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області надійшли пояснення за підписом начальника відділу «Служби у справах дітей» Тарасенко І. про те, що обстежити умови проживання родини (дитини з матір`ю) за адресою: АДРЕСА_1 , не є можливим з причини проживання позивача ОСОБА_1 понад рік за адресою: АДРЕСА_3 . У зв`язку з чим, всі матеріали передані до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, за належністю.

Додатково зазначено про розгляд справи без участі їхнього представника та ухвалення рішення на розсуд суду.

Ухвалою суду від 05.12.2024 року підготовче провадження у справі закрито, призначено судовий розгляд.

23.12.2024 року на адресу суду від заступника голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району Стешенка О. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування та надано для долучення до матеріалів справи акт обстеження умов проживання позивача та дитини від 03.12.2024 року, акт обстеження умов проживання відповідача від 03.12.2024 року та висновок органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягала на позбавленні відповідача ОСОБА_2 батьківських прав з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши, що вона перебувала у шлюбі в період 2015-2019 р.р. До офіційного укладення шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народися син ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 востаннє бачив сина ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після цього дитина декілька разів ще телефонувала батькові, але у подальшому останній перестав брати слухавку і з січня 2021 року взагалі припинив спілкування з ОСОБА_3 .

З вказаного часу відповідач не телефонував, не приїздив та не допомагав матеріально дитині, хоча знав і номер телефону і де вони з сином проживали.

Станом на липень 2024 року відповідач має заборгованість по аліментам у сумі 60 209 гривень, востаннє стягувалися у липні 2021 року.

Відповідач ОСОБА_2 до зали судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з такого.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» зобов`язує батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини (ч. 1). Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2). Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч. 3).

Частиною 4 ст.82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що сторони у справі з 30.04.2015 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , актовий запис №04.

У шлюбі у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 13.05.2014 року серії НОМЕР_4 , актовий запис №155.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.11.2019 року у справі №333/5525/19, яке набрало законної сили 06.12.2019 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було розірвано.

13.11.2019 Комунарським районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття.

18.11.2020 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 зі зміною прізвища на « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , актовий запис №652.

09.12.2019 року державним виконавцем Комунарського відділу ДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Алімовою Є.А. за судовим наказом №333/6358/19, виданого 13.11.2019 року, відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_6.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом на 31.07.2024 року розмір заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом №333/6358/19, виданим 13.11.2019 року, становить 60 209,50 гривень.

Згідно довідки КЗ ЗСО «Балабинський ліцей «Престиж» Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області №077/01-14 від 01.08.2024 року, ОСОБА_3 навчається в 5-Б класі вказаного закладу. Батько ОСОБА_2 у вихованні та навчанні дитини участі не приймає. Вихованням та освітою дитини займається мати - ОСОБА_1 .

Також підтвердженням тому, що дитиною опікується лише матір ОСОБА_1 , є інформація від 31.07.2024 року, надана ФОП ОСОБА_9 «Дитяча Амбулаторія « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

З довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №600263-2020 від 28.11.2020 року та витягу з реєстру Кушугумської територіальної громади №2020/009163290 від 01.08.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 та її син - ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_3 від 03.12.2024 року, підписаного головними спеціалістами відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради Соболєвої Г.О. та Петренко Г.Ф. , за вказаною адресою проживають: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 . З розмови з дитиною - ОСОБА_3 , встановлено, що свого батька - ОСОБА_2 він не пам`ятає, останній з ним не спілкується, не бачиться та взагалі не приймає участі в його житті. Своїм батьком дитина вважає нового чоловіка матері - ОСОБА_3 . Проти позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав не заперечує.

В квартирі створені належні умови проживання, в наявності газо-, водо-, електропостачання, необхідні меблі та побутова техніка. Дитина має окрему кімнату, забезпечена усім необхідним для сну, відпочинку та розвитку, має одяг та взуття за віком та по сезону.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 03.12.2024 року за місцем проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , підписаного головними спеціалістами відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради Соболєвої Г.О. та Петренко Г.Ф. , за вказаною адресою обстеження не проводилося у зв`язку з відсутністю мешканців вдома.

З наданого висновку №2937/01-37/19.02 від 20.12.2024 року, підписаного заступником голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району Стешенко О.. вбачається доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Пунктом 2 ст.164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст.164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п.15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 року у справі № 211/559/16-ц).

Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків (рішення від 07.12.2006 по справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111).

Також, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі "Ілля Ляпін проти Росії" №70879/11 від 30.06.2020 зазначив, що контакт з батьком на протязі 7 років втрачений, батько не сплачував аліменти, що свідчить про ухилення від батьківського піклування (п.50,57).

Суд вважає висновок органу опіки та піклування обґрунтованим, у ньому наведено достатньо підстав та аргументів, які вказують на доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, а також позитивного впливу такого рішення на інтереси дитини.

Сам відповідач не з`явився ані до суду для розгляду цієї справи та не залучив представника, ані до комісії з питань захисту прав дитини. На думку суду, така його поведінка свідчить про байдуже ставлення до долі дитини.

При розгляді цього спору суд враховує рішення Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України», яким встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач без поважних причин свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, передбаченими ст.150 СК України, за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, без поважних причин залишив її без батьківської уваги та турботи, при цьому наявна відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною, а отже поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками.

З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, суд вважає, що наявні підстави, передбачені п.2 ч.1 ст.164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав щодо його сина, що сприятиме захисту якнайкращих інтересів дитини.

На думку суду, за відсутності доказів щодо наявності між дитиною та батьком зв`язку, який визначається як сімейне життя, відсутність взагалі протягом тривалого часу будь-якого контакту внаслідок такої свідомої поведінки відповідача, позбавлення його батьківських прав не становитиме втручання в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у право відповідача на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8 цієї Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і при дотриманні такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дітьми, водночас ухилення від виконання батьківських обов`язків є в силу закону підставою для позбавлення батьківських прав.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнав та заперечень проти позбавлення його батьківських прав відносно сина не надав, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо, у зв`язку з чим, позовні вимоги позивача про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Суд звертає увагу, що Комунарським районним судом м. Запоріжжя 13.11.2019 року видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 .

Судом роз`яснюється, що відповідно до ч.1 ст.169 ЦПК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

За положеннями ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, судовий збір в розмірі 605,60 грн.(50% від сплаченої позивачем суми збору) слід стягнути з відповідача на користь позивача, а інші 50% сплаченого судового збору (605,60 грн.) необхідно позивачу повернути з Головного Управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 272, 274-279, 354, 430 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування (місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький район, сел. Кушугум, вул. Соборна, буд. 23, код ЄДРПОУ: 44004127), районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування (місце знаходження: 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32, код ЄДРПОУ: 37573541) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168) повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений на р/р UA588999980313161206000008511 ГУК у Зап.обл/м.Зап.Комунар./22030101, 50% судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. за квитанцією ID: №5222-2760-7658-6045 від 21.10.2024 р. на суму 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 20.01.2025 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод