Ухвала

від 20.01.2025 по справі 461/302/25

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/302/25

Провадження №2/461/770/25

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"20" січня 2025 р. м. Львів

Суддя Галицького районного суду міста Львова Кротова О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГЛ» про визнання правочину недійсним та стягнення коштів -

в с т а н о в и в :

15.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГЛ», в якому просить визнати договір про надання правничої допомоги №10032402 між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІГЛ» недійсним на підставі порушень законодавства про захист прав споживачів, зокрема, ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»; стягнути з ТОВ «ЛІГЛ» на користь ОСОБА_1 сплачені за договором грошові кошти у сумі 10000 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви.

Згідно із ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч.3ст.177 ЦПК Україниу разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Позивач ОСОБА_1 не долучила до матеріалів позовної заяви квитанцію про сплату судового збору, посилаючись на положеннячастини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, ч.3 ст.22 Закону України«Про захистправ споживачів» визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно з преамбулою до Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Таким чином, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. При цьому зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики, що виключає застосування до відносин, що виникли між адвокатом та клієнтом положень Закону України «Про захист прав споживачів». Наведене цілком узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.11.2021 у справі №191/2617/19.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає ? 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає ? 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом, ОСОБА_1 необхідно було долучити до матеріалів справи документ, що підтверджує сплату судового збору, у загальному розмірі 2422 грн 40 коп.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача, надавши строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючисьст.ст.175-177,185,258-261,353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГЛ» про визнання правочину недійсним та стягнення коштів - залишити без руху.

Про залишення позовної заяви без руху повідомити позивача та надати строк для усунення недоліківзазначених в описовій частині ухвали десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://gl.lv.court.gov.ua/.

Суддя О.Б. Кротова