Ухвала

від 14.01.2025 по справі 461/7647/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/7647/24

Провадження № 1-кс/461/167/25

УХВАЛА

14.01.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представника заявника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно в кримінальному провадженні,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту на належне заявникам майно.

Подане клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді, в рамках кримінального провадження № 42024142400000032 від 22.05.2024 року, було накладено арешт на речі, що були вилучені 18.09.2024 слідчим при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон марки Iphone 14 PRO фіолетового кольору в чохлі фіолетового кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; (пароль- НОМЕР_3 );

- грошові кошти вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (спальня на першому поверсі) у сумі 2665 дол. США та 1050 дол. США;

- грошові кошти вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (гараж) у сумі 1900 дол.США; 10 000 дол.США; 5 000 дол.США;

- грошові кошти вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (спальня на першому поверсі) у сумі 49 600 грн.; 110 000 грн.; 47 100 грн.; 110 000 грн.

- грошові кошти вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (літня кухня) у сумі 8 300 грн.

В подальшому, ухвалою слідчого судді від 15.11.2024 року було скасовано арешт на грошові кошти вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (літня кухня) у сумі 8 300 грн.

Представник заявників зазначає, що в матеріалах кримінально провадження відсутні будь які відомості, що вилучене майно та грошові кошти є речовими доказами, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, мають на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, вони не є об`єктом кримінально протиправних дій, не набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вказує, що по даному кримінальному провадженню ОСОБА_4 має статус свідка, інші члени його родини, на кошти яких було накладено арешт взагалі не мають відношення до кримінального провадження.

Крім того, повідомив, що джерело походження вилучених в ході обшуку грошових коштів у їх власників підтверджується податковими деклараціями та звітами суб`єктів малого підприємництва, фізичних осіб платників податків.

З урахуванням вищенаведеного, зазначає, що станом на момент звернення до суду із вказаним клопотанням відсутні жодні підстави чи обґрунтування для збереження арешту на майно, а тому з метою захисту права власності просив клопотання задовольнити.

Заявники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їхній представник в судовому засіданні клопотання підтримали та просили таке задовольнити.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату і час розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42024142400000032 від 22.05.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Постановою слідчого від 18.09.2024 року було визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні речі, що були вилучені 18.09.2024 слідчим при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон марки Iphone 14 PRO фіолетового кольору в чохлі фіолетового кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; (пароль- НОМЕР_3 );

- грошові кошти вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (спальня на першому поверсі) у сумі 2665 дол. США та 1050 дол. США;

- грошові кошти вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (гараж) у сумі 1900 дол.США; 10 000 дол.США; 5 000 дол.США;

- грошові кошти вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (спальня на першому поверсі) у сумі 49 600 грн.; 110 000 грн.; 47 100 грн.; 110 000 грн.

- грошові кошти вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (літня кухня) у сумі 8 300 грн,

Ухвалою слідчого судді від 20.09.2024 року було накладено арешт на вищезазначені речі та грошові кошти.

Ухвалою слідчого судді від 15.11.2024 року було скасовано арешт на грошові кошти вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (літня кухня) у сумі 8 300 грн.

Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 16 КПК України, - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Пунктом 2 частини 1 статті 174 КПК України встановлено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.

Засада недоторканності права власності у кримінальному провадженні випливає із поваги до права власності, позбавлення права власності та контролю з боку держави щодо використання власності, які закріплені у ст. 1 Протоколу. Особливе значення цього принципу пояснюється і закріпленням його серед загальних засад кримінального провадження (п. 9 ч. 1 ст. 7, ст. 16 КПК України).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Тлумачення цього положення як захисту права власності було здійснено ЄСПЛ у справі Маркс проти Бельгії (Marckx v. Belgium), заява № 6833/74 від 13 липня 1979 р., в якому суд зазначив: «Визнаючи, що кожен має право мирно володіти своїм майном, ст. 1 у своїй суті забезпечує право власності». Обмеження права власності не тільки має ґрунтуватися на законі, а знаходитись під дією судового контролю і мати тимчасовий характер.

В той же час, статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Наряду з вказаним, слідчий суддя вважає за доцільне зазначити, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Представник заявників, звертаючись до слідчого судді із вказаним клопотанням, зазначив, що джерело походження вилучених в ході обшуку грошових коштів у їх власників підтверджується податковими деклараціями та звітами суб`єктів малого підприємництва, фізичних осіб платників податків.

Разом з тим, до матеріалів вказаного клопотання останнім долучено лише ордер на надання правової допомоги та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Жодних належних та допустимих доказів походження грошових коштів на момент розгляду вказаного клопотання суду не надано.

За таких обставин, слідчий суддя позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для правильного, повного та неупередженого розгляду клопотання про скасування арешту майна, а тому приходить до переконання, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити..

Керуючись ст. 98, 170-174, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно в кримінальному провадженні № 42024142400000032 від 22.05.2024 року, - відмовити.

Повний текст ухвали проголошено 17 січня 2025 року о 15 год. 40 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1