Ухвала

від 13.01.2025 по справі 761/889/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/889/25

Провадження № 2-н/761/157/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савчук Ю.Н., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатуюча компанія «Основа Комфорт»» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

У січня 2025 р. на адресу суду надійшла заява ТОВ «Експлуатуюча компанія «Основа Комфорт»» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно з ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 3 ст. 19 ЦПК України).

Особливістю наказного провадження є те, що суддя у встановленому законом випадку, за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання та виклику заявника та боржника, на основі поданої заяви, приймає судове рішення у вигляді судового наказу.

Згідно з ч. 1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.160 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом належить право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Ст. 161 ЦПК України містить вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.

Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу, після укладення договору про надання послуг з утримання будинку від 13.05.2015 року, тарифи на послуги, які надавалися за вказаним договором, неодноразово збільшувалися, що, відповідно до п.п. 2.4.3 п.2.4 та п.п. 3.3.10 п.3.3 Договору, потребувало інформування споживача щодо цього та внесення відповідних змін до Договору, однак додані до заяви документи таких доказів не містять.

Заявник обґрунтовує доведеність факту погодження споживачем на оплату послуг за зміненими тарифами тим, що ним частково оплачується вартість таких послуг.

Проте, збільшення тарифів мало місце, починаючи з 2019 року, з цього моменту, відповідно до наданого розрахунку заборгованості, і розпочалася оплата вказаних послуг споживачем не в повному обсязі.

Отже, той факт, що споживачем вартість послуг оплачується лише частково може свідчити про непогодження з новими тарифами на послуги, крім того, збільшення вартості послуг потребувало внесення змін в умови договору, а відтак суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір про право.

Відповідно до п. 3. ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Оскільки в силу приписів ст. 19 ЦПК України в наказному провадженні розглядаються справи за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір, у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 165, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Експлуатуюча компанія «Основа Комфорт»» у видачі судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: