Рішення

від 20.01.2025 по справі 761/25828/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25828/24

Провадження № 2/761/2472/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Притули Н.Г.,

за участю секретаря: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

17 липня 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить:

визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права (честь, гідність та ділову репутацію) позивача, інформацію, поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на офіційному веб-сайті Президента України за посиланням https://petition.president.gov.ua/petition/200028 у електронній петиції №22/200028-еп «Про застосування санкцій проти юридичних осіб, які належать громадянам росії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 » а саме: «Таким чином, прибутки від діяльності зазначених підприємств - власників російських активів, які не потрапили під санкції, продовжують використовуватись на фінансування оборонного комплексу країни - агресора та фінансування збройної агресії проти України. Тобто прибутки від діяльності зазначених активів (підприємств, установ) продовжують спрямовуватися проти національної безпеки, територіальної цілісності та суверенітету України.

Номінальним власником та фактичним управляючим вищезазначеними активами росіян, які досі не потрапили під санкції в Україні, є громадянин України ОСОБА_6 (багаторічний керівник групи ВС Енереджі в Україні), члени його родини (донька ОСОБА_7 , зять ОСОБА_8 , дружина ОСОБА_9 ) та наближені особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 )»;

- зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію у спосіб опублікування на офіційному веб-сайті Президента України https://petition.president.gov.ua/petition/200028 оголошення з наступним змістом «Спростування. Нижченаведена інформація, викладена в електронній петиції №22/200028-еп «Про застосування санкцій проти юридичних осіб, які належать громадянам росії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 », автор (ініціатор): ОСОБА_2 , дата оприлюднення: 24 липня 2023 не відповідає дійсності: «Таким чином, прибутки від діяльності зазначених підприємств - власників російських активів, які не потрапили під санкції, продовжують використовуватись на фінансування оборонного комплексу країни - агресора та фінансування збройної агресії проти України. Тобто прибутки від діяльності зазначених активів (підприємств, установ) продовжують спрямовуватися проти національної безпеки, територіальної цілісності та суверенітету України.

Номінальним власником та фактичним управляючим вищезазначеними активами росіян, які досі не потрапили під санкції в Україні, є громадянин України ОСОБА_6 (багаторічний керівник групи ВС Енереджі в Україні), члени його родини (донька ОСОБА_7 , зять ОСОБА_8 , дружина ОСОБА_9 ) та наближені особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 )»;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 24 липня 2023 року на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у вкладці «Електронні петиції» було опубліковано електронну петицію №22/200028-еп «Про застосування санкцій проти юридичних осіб, які належать громадянам росії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Автором (ініціатором) даної Електронної петиції є ОСОБА_2 .

У вказаній Електронній петиції ОСОБА_2 , посилаючись на статтю 23-1 Закону України «Про звернення громадян», просить Президента України невідкладно ініціювати на засіданні Ради національної безпеки та оборони питання про застосування санкцій проти: ТОВ «ІНДОРБУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43453756), ТОВ «ПІОППО НЕРО» (код ЄДРПОУ 42848505), ТОВ «КУЛЬТУРНО-СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «НІКА» (код ЄДРПОУ 36526279), «БУД РІЕЛТІ КОРП» (код ЄДРПОУ 40394189), ТОВ «МГК-ТЕПЛОДАР» (код ЄДРПОУ 38724041), ТОВ «ЛАГО» (код ЄДРПОУ 37035505), ТОВ «ЯСОН-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37096348), ТОВ «МЕТАЛО ГАЛЬВА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36086606), ТОВ «МЕТАЛОГАЛЬВА» (код ЄДРПОУ 40802156), ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЛІВИЙ БЕРЕГ «КИЇВ» (код ЄДРПОУ 41171620), ТОВ «ЦИНКОМЕТ» (код ЄДРПОУ 41389583), ТОВ «ЮНАЦЬКО-СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ЛІВИЙ БЕРЕГ» (код ЄДРПОУ 43635074), КОМПАНІЯ «СВОВІ ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД» (SWOWEE TRADING LIMITED), СПІРУ КІПРІАНУ 84 «АГ ПАФІТІС ЧАМБЕРС» 4003 МІСТО ЛІМАСОЛ КІПР, КОМПАНІЯ «МЕТАЛОГАЛЬВА ЛІМІТЕД» (METALOGALVA LIMITED) Адреса: Кіпр, 3082, ВУЛИЦЯ СІМОН НТЕ БОВУАР,10, МІСТО ЛІМАСОЛ Кіпр, ВУЛИЦЯ СІМОН НТЕ БОВУАР, МІСТО ЛІМАСОЛ, ТОВ «ШКОЛА АДВОКАТСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ» (код ЄДРПОУ 37935570), ТОВ «БЛАГІНВЕСТ-КА» (код ЄДРПОУ 36284492), ТОВ «СЕС ВИНОГРАДОВО» (код ЄДРПОУ 41450343), ТОВ «АМС-КОМ» (код ЄДРПОУ 39227526), ТОВ «АВТОПАРК-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 32886544), ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 32886497), ТОВ «ЦИНКОМЕТ-ХАРКІВ» (код ЄДРПОУ 41417772), ТОВ «ТД «МЕТАЛ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37106130), ТОВ «ВС ЛІТ» (код ЄДРПОУ 35675023), ТОВ «УКРАЇНСЬКІ БАГАТОГРАННІ ОПОРИ» (код ЄДРПОУ 37852792), ТОВ «ОЛЕКСАНДРІЯ-СПОРТ» (код ЄДРПОУ 32100024), ТОВ «МАЛЬЦАЙТ ГМБХ» (код ЄДРПОУ 38379491), ТОВ «КІРОВОГРАДСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 36793679), ТОВ «ТАДАШІ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40840221).

Обґрунтовуючи свою Електронну петицію, ОСОБА_2 вказує, що позивач є «номінальним власником» так званих «російських активів» та/або «активів росіян», прибутки від яких використовуються на фінансування оборонного комплексу країни-агресора та фінансування збройної агресії проти України.

Як зазначає позивач, зазначена про неї інформація є недостовірною та такою, що має бути спростована.

Публікації щодо вказаної петиції були широко поширені не лише на персональних сторінках у соціальній мережі Facebook, та у інтернет-виданнях.

З огляду на інформацію, що міститься у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, позивач є учасником таких юридичних осіб: ТОВ «ЦИНКОМЕТ-ХАРКІВ» (код ЄДРПОУ 41417772), ТОВ «ШКОЛА АДВОКАТСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ» (код ЄДРПОУ 37935570),ТОВ «СЕС ВИНОГРАДОВО» (код ЄДРПОУ 41450343),ТОВ «АМС-КОМ» (код ЄДРПОУ 39227526).

Тому інформація, зазначена в Електронній петиції та у публікаціях в соціальній мережі Facebook про те, що зазначені юридичні особи є активами росіян, а позивач є лише їх номінальним власником не відповідає дійсності, тобто є недостовірною.

Також недостовірною є поширена ОСОБА_2 в Електронній петиції інформація про використання прибутків від діяльності підприємств на фінансування оборонного комплексу країни - агресора та фінансування збройної агресії проти України.

Так, з огляду на викладене вище, ТОВ «ЦИНКОМЕТ-ХАРКІВ» (код ЄДРПОУ 41417772), ТОВ «ШКОЛА АДВОКАТСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ» (код ЄДРПОУ 37935570), ТОВ «СЕС ВИНОГРАДОВО» (код ЄДРПОУ 41450343), ТОВ «АМС-КОМ» (код ЄДРПОУ 39227526) є власністю громадян України та вказані товариства здійснюють свою діяльність у відповідності до законодавства України.

ОСОБА_2 не наведено жодного доказу того, що прибутки від діяльності зазначених активів спрямовувались чи спрямовуються проти національної безпеки, територіальної цілісності та суверенітету України.

Поширення недостовірної та негативної інформації про позивача ОСОБА_2 стосується її ділової репутації.

Оскільки розповсюджена ОСОБА_2 недостовірна інформація мала негативний вплив на особисті немайнові права позивача, внаслідок її поширення було завдано суттєвої шкоди її престижу та репутації, що завдало їй значних емоційних та душевних страждань, враховуючи мінімальну вартість необхідних інформаційних заходів для відновлення порушених прав позивача на повагу до честі, гідності та ділової репутації, позивач, з урахуванням принципу розумності та справедливості, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду.

Ухвалою суду від 29.07.2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.10.2024 року до суду надійшов відзив уповноваженого представника відповідача в якому він просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначено у відзиві, відповідач, користуючись своїм конституційним правом та реалізуючи його у визначений законом спосіб, звернувся до Президента України із відповідним зверненням у формі електронної петиції. Зважаючи на зміст електронної петиції загалом, її стиль, можна зробити висновок, що в петиції надається суб`єктивна оцінка (оціночні судження) щодо можливого застосування санкцій відносно юридичних осіб. Відповідач, підписавши електронну петицію реалізував конституційне право, передбачене статтею 40 Конституції України, і такі дії не свідчать про поширення недостовірної інформації відносно позивача. Позивач просить визнати недостовірною інформацію щодо інших осіб, які не звертались до суду за захистом власного порушеного права, тому суд не може вирішити питання про їх права та інтереси.

Також представник зазначає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту щодо спростування інформації, якщо вона буде визнана судом недостовірною, оскільки на сайті https://petition.president.gov.ua/ можуть бути розміщені лише звернення громадян (петиції) та не перебачено розміщення текстів спростувань (будь-яких інших оголошень).

У відзиві представник відповідача зазначає, що позивачем не доведено факту спричинення діями відповідача моральної шкоди, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

17.10.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач наполягає на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві. Також позивач наполягає, що відповідачем поширено не оціночні судження, а фактичні твердження, які містять негативну інформацію. Позивач зазначає, що відповідач не надав жодного доказу який підтверджує, що факти опубліковані в петиції мали місце.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, врахувавши процесуальні заяви сторін, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 липня 2023 року на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у вкладці «Електронні петиції» було опубліковано електронну петицію №22/200028-еп «Про застосування санкцій проти юридичних осіб, які належать громадянам росії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 Автором (ініціатором) даної Електронної петиції є ОСОБА_2 .

У вказаній електронній петиції, зокрема, зазначено «…Таким чином, прибутки від діяльності зазначених підприємств - власників російських активів, які не потрапили під санкції, продовжують використовуватись на фінансування оборонного комплексу країни - агресора та фінансування збройної агресії проти України. Тобто прибутки від діяльності зазначених активів (підприємств, установ) продовжують спрямовуватися проти національної безпеки, територіальної цілісності та суверенітету України.Номінальним власником та фактичним управляючим вищезазначеними активами росіян, які досі не потрапили під санкції в Україні, є громадянин України ОСОБА_6 (багаторічний керівник групи ВС Енереджі в Україні), члени його родини (донька ОСОБА_7 , зять ОСОБА_8 , дружина ОСОБА_9 ) та наближені особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ))…».

При зверненні до суду з позовом позивач зазначала, що вказана інформація є недостовірною.

Крім того, з матеріалів справи, зокрема, витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ «АМС-КОМ» (код ЄДРПОУ 39227526), зазначене товариство є одним із засновників ТОВ «ШКОЛА АДВОКАТСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ» (код ЄДРПОУ 37935570), одним із засновників ТОВ «ЦИНКОМЕТ-ХАРКІВ» (код ЄДРПОУ 41417772) та ТОВ «СЕС ВИНОГРАДОВО» (код ЄДРПОУ 41450343).

Так, відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканими і фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

За змістом статей 94, 277 ЦК України, частини четвертої статті 32 Конституції України, статті 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одної особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації..

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: І) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Таким чином, враховуючи висновок Європейського суду з прав людини, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає, що ОСОБА_2 було розповсюджено недостовірну інформацію щодо позивача у своїй електронній петиції №22/200028-еп «Про застосування санкцій проти юридичних осіб, які належать громадянам росії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 », яку було опубліковано 24 липня 2023 року на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у вкладці «Електронні петиції».

Так, на підтвердження своїх вимог, позивач надала висновок експерта №10205 за результатами семантико-текстуального дослідження від 08.09.2023 року, де зазначено, що:

1. фрагмент тексту електронної петиції №22/200028-еп «Про застосування санкцій проти юридичних осіб, які належать громадянам росії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 », поширеної на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у вкладці «Електронні петиції»: «Номінальним власником та фактичним управляючим вищезазначеними активами росіян, які досі не потрапили під санкції в Україні, є громадянин України ОСОБА_6 (багаторічний керівник групи ВС Енереджі в Україні), члени його родини (донька ОСОБА_7 , зять ОСОБА_8 , дружина ОСОБА_9 ) та наближені особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 )», викладено у формі фактичних тверджень;

2. фрагмент тексту електронної петиції №22/200028-еп «Про застосування санкцій проти юридичних осіб, які належать громадянам росії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 », поширеної на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у вкладці «Електронні петиції»: «Номінальним власником та фактичним управляючим вищезазначеними активами росіян, які досі не потрапили під санкції в Україні, є громадянин України ОСОБА_6 (багаторічний керівник групи ВС Енереджі в Україні), члени його родини (донька ОСОБА_7 , зять ОСОБА_8 , дружина ОСОБА_9 ) та наближені особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 )», містить інформацію негативного характеру щодо осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Водночас суд не може прийняти до уваги як належний доказ зазначений висновок експерта, оскільки він складений в порушення положень ч.1 ст.106 ЦПК України - висновок складено на замовлення адвоката Крохмальової Яни Едуардівни, що здійснює представництво ОСОБА_6 , який не є учасником даної справи.

В той же час, суд вважає, що зазначене спірне висловлювання відповідача ОСОБА_2 у електронній петиції №22/200028-еп - «…Номінальним власником та фактичним управляючим вищезазначеними активами росіян, які досі не потрапили під санкції в Україні, є … наближені особи ( ОСОБА_1 …)» є фактичним твердженням, що містить недостовірну інформацію про позивача та не є оціночним судженням.

Згідно ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 23-1 Закону України «Про звернення громадян» визначено порядок подання та розгляду електронної петиції.

Так, громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об`єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.

В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім`я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об`єднання, що здійснює збір підписів, обов`язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію.

Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об`єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором).

Дата оприлюднення електронної петиції на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відповідного органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об`єднання є датою початку збору підписів на її підтримку.

Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції.

Як вбачається з електронної петиції № НОМЕР_1 /200028-еп «Про застосування санкцій проти юридичних осіб, які належать громадянам росії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 », яка розміщена за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/200028, остання набрала 2 177 голосів, тобто не розглядалась Президентом України в порядку, передбаченому ст. 23-1 Закону України «Про звернення громадян».

У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов`язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

Крім того, відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції (ст. 23-1 Закону України «Про звернення громадян»).

Відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що інформація, яку останній виклав у своїй петиції є правдивою.

Отже, як було встановлено судом, інформація про позивача, яку зазначив ОСОБА_2 у своїй петиції №22/200028-еп «Про застосування санкцій проти юридичних осіб, які належать громадянам росії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 » є фактичним твердженням, а не оціночним судженням, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання недостовірною та такою що порушує ділову репутацію ОСОБА_1 наступної інформації: «…Номінальним власником та фактичним управляючим вищезазначеними активами росіян, які досі не потрапили під санкції в Україні, є … та наближені особи ( ОСОБА_1 …».

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог в частині визнання недостовірною інформації «…Таким чином, прибутки від діяльності зазначених підприємств - власників російських активів, які не потрапили під санкції, продовжують використовуватись на фінансування оборонного комплексу країни - агресора та фінансування збройної агресії проти України. Тобто прибутки від діяльності зазначених активів (підприємств, установ) продовжують спрямовуватися проти національної безпеки, територіальної цілісності та суверенітету України…» з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів, це є оціночним судженням, та не підлягає спростуванню.

Крім того, суд не вбачає підстав для визнання недостовірною інформації щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , оскільки останні не звертались до суду з відповідним позовом.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію у спосіб опублікування на офіційному веб-сайті Президента України https://petition.president.gov.ua/petition/200028 оголошення з наступним змістом «Спростування. Нижченаведена інформація, викладена в електронній петиції №22/200028-еп «Про застосування санкцій проти юридичних осіб, які належать громадянам росії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 », автор (ініціатор): ОСОБА_2 , дата оприлюднення: 24 липня 2023 не відповідає дійсності: «Таким чином, прибутки від діяльності зазначених підприємств - власників російських активів, які не потрапили під санкції, продовжують використовуватись на фінансування оборонного комплексу країни - агресора та фінансування збройної агресії проти України. Тобто прибутки від діяльності зазначених активів (підприємств, установ) продовжують спрямовуватися проти національної безпеки, територіальної цілісності та суверенітету України.

Номінальним власником та фактичним управляючим вищезазначеними активами росіян, які досі не потрапили під санкції в Україні, є громадянин України ОСОБА_6 (багаторічний керівник групи ВС Енереджі в Україні), члени його родини (донька ОСОБА_7 , зять ОСОБА_8 , дружина ОСОБА_9 ) та наближені особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 )» необхідно зазначити наступне.

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу (2782-12) редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Вказане викладено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

Так, електронна петиція №22/200028-еп «Про застосування санкцій проти юридичних осіб, які належать громадянам росії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 » була опублікована на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у вкладці «Електронні петиції».

Разом з тим, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним та належним, оскільки у відповідності до положень ст.23-1 Закону України «Про звернення громадян» на сайті https://petition.president.gov.ua передбачено лише розміщення електронних петицій (звернень), адресованих Президентові України та не передбачено розміщення будь-яких інших оголошень чи звернень. А тому суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог в цій частині.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди необхідно зазначити наступне.

Стаття 23 ЦК України визначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Закон пов?язує виникнення права на компенсацію моральної шкоди з випадками порушення прав особи.

Стаття 23 ЦК України встановлює, яку форму може набувати моральна шкода, та в яких випадках вона може бути заподіяна особі. Перелік не має вичерпного характеру.

Оскільки моральна шкода підлягає відшкодуванню незалежно від майнової шкоди, ЦК не встановлює ні мінімального, ні максимального розміру відшкодування моральної шкоди. Безумовно, моральну шкоду неможливо компенсувати в повному обсязі, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового вираження щиросердечного болю, честі, гідності особи, тому будь-який її розмір буде мати суто умовне вираження. Критерії оцінки, якими можна керуватися при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, різноманітні. Головне - щоб за їх допомоги можна було вимірити глибину і тривалість страждань (для людей).

Оскільки відшкодування моральної шкоди є компенсацією за втрати немайнового характеру, вона відшкодовується одноразово.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Розмір компенсації зазвичай становить 2000 - 5000 євро. Так рішенням від 27.07.2004 р. по справі «Ромашов проти України» Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства.

Отже, оскільки судом встановлено порушення прав позивача щодо її ділової репутації, внаслідок поширення недостовірної інформації, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що позивач зазнала моральних страждань та до відшкодування підлягає моральна шкода в розмірі 5 000,00 грн..

Крім того, на підставі статті 141 ЦПК України, враховуючи, що права позивача були порушені відповідачем, суд вважає за можливе стягнути з останнього на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою що порушує ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у вкладці «Електронні петиції» у електронній петиції №22/200028-еп «Про застосування санкцій проти юридичних осіб, які належать громадянам росії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 » наступну інформацію: «…Номінальним власником та фактичним управляючим вищезазначеними активами росіян, які досі не потрапили під санкції в Україні, є … наближені особи ( ОСОБА_1 …».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн. та судовий збір в сумі 1 514,00 грн.

В позові ОСОБА_1 про спростування інформації - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула