Провадження №2-о/748/6/25 Єдиний унікальний № 748/2682/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" січня 2025 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючої судді Меженнікової С.П.,
за участю секретаря судового засідання Орішко К.В.,
заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці - адвоката Карпенко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , подану в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: Киїнська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, Чернігівська міська рада, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
про встановлення факту батьківства,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування заяви зазначено, що з 2011 року до жовтня 2018 року ОСОБА_1 перебувала у стосунках та проживала однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу разом із ОСОБА_3 . Під час їх спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_4 . Відомості про батька дитини були записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (зі слів матері) як ОСОБА_2 . Після народження дитини ОСОБА_1 продовжувала проживати однією сім`єю із ОСОБА_5 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить його матері, ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. За життя ОСОБА_3 визнавав своє батьківство відносно ОСОБА_2 , активно брав участь у його вихованні та житті. Крім того, мати ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 також за життя визнавала батьківство свого сина щодо ОСОБА_2 , 2014 року народження, та навіть за життя, 28.05.2020 склала на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заповіт, в якому зазначила останнього як внука та якому заповіла все своє майно. Встановлення факту батьківства необхідно для призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2024 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2024 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В судовому засіданні 20.12.2024 заявниця та її представник заявлені вимоги підтримали та просили задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в заяві. Після оголошеної перерви в судове засідання 14.01.2025 не з"явилися, надали заяви про продовження розгляду справи за їх відсутності.
В судовому засіданні 20.12.2024 свідок ОСОБА_8 пояснила, що заявницю знає з 2011 року, коли та стала співмешкати разом з ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 . Разом з ними проживала і мати ОСОБА_3 . Вони проживали однією сім"єю, вели спільне господарство, разом виховували дитину ОСОБА_2 . ОСОБА_2 називав ОСОБА_3 батьком, а ОСОБА_10 - бабусею. У 2018 році заявниця з дитиною стали проживати за іншою адресою, але дитина продовжувала спілкуватися з батьком та бабусею.
Заінтересована особа - Киїнська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання явку свого представника не забезпечила, надала клопотання про розгляд справи без участі їх представника ( а.с. 86).
Заінтересована особа - Чернігівська міська рада в судове засідання явку свого представника не забезпечила, про день та час проведення судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу ( а.с.93).
Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в судове засідання явку свого представника не забезпечила, надала письмові пояснення в яких просить судове засідання провести без участі представника Головного управління, та винести законне і обгрунтоване рішення у відповідності до чинного нормативно-правового регулювання й судової практики ( а.с.55).
Заінтересована особа - Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання явку свого представника не забезпечила, надавши лист, в якому просили розгляд справи провести без участі їх представника, при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду ( а.с. 104,124).
В зв`язку з неявкою в судове засідання 14.01.2025 осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Заслухавши заявницю, її представника, свідка ОСОБА_8 , дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 130 Сімейного кодексу України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Частиною 3 ст. 128 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається із роз`яснень, даних в Листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" N 3 від 15.05.2006 року встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_2 , його батьками зазначені: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а. с. 14).
Згідно копії актового запису про народження №23, складеного 04.07.2014 виконавчим комітетом Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 22 серпня 2014 року № 00014357048, відомості про батька ОСОБА_2 , було внесено на підставі ст. 135 СК України ( а.с.16, 105).
В медичному документі "Історія розвитку дитини" №381134, міститься інформація щодо дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де зазначена адреса проживання дитини: АДРЕСА_1 , дані про сім"ю дитини - мати: ОСОБА_13 ,1991 р.н., батько: ОСОБА_14 , 1984 р.н.; мається заява матері від 10.07.2014, адресована Головному лікарю ДП №2, в якій ОСОБА_12 просить дозволити обслуговувати в ДП №2 її дитину - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Батьком дитини у даній заяві зазначено ОСОБА_3 , його зареєстроване місце проживання вказано: АДРЕСА_1 ( а.с.24-25).
Згідно копії Обмінної карти №4864 пологового будинку, пологового відділення лікарні ОСОБА_12 на час пологів у 2014 році проживала у АДРЕСА_1 ( а.с.26).
Відповідно до копії ордеру на жиле приміщення №77 від 04.11.2009, даний ордер було видано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради ОСОБА_6 на сім"ю, до складу якої входить ОСОБА_3 , на житло за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.18).
На а.с.27-30 знаходяться фотознімки чоловіка разом з дитиною; чоловіка та заявниці разом з дитиною; чоловіка з жінкою похилого віку разом з дитиною; заявниці з жінкою похилого віку та дитиною; з жінкою похилого віку разом з дитиною.
ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_2 ( а.с.17).
Відповідно до копії актового запису про народження №1427 від 08.08.1984, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , його матір"ю зазначена ОСОБА_6 , відомості про батька записані на підставі заяви матері дитини ( а.с.58).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 24.09.2024, спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 не заводилась (а.с. 82).
На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою із Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради № 8913 від 03.12.2024 ( а.с. 112).
ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_3 ( а.с.21).
На день смерті ОСОБА_6 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою із Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради № 8914 від 03.12.2024 ( а.с. 111).
У заповіті, посвідченому 28.05.2020 державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори Репех С.О., та зареєстрованому в реєстрі за № 3-544, який є чинним і знаходиться в матеріалах спадкової справи №61/2023, ОСОБА_6 зазначила, що все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що за законом матиме право, заповідає рідному онукові - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 134).
Відповідно до копії спадкової справи №61/2023, що надійшла від приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Баглай А.І., 24.10.2023 заведено спадкову справу до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_6 , із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася ОСОБА_1 в інтересех малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.126-138).
05 серпня 2020 року ОСОБА_12 зареєструвала шлюб з ОСОБА_15 та змінила прізвище на " ОСОБА_12 ", про що свідчить копія свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_4 ( а.с. 13).
Як встановлено судом, державна реєстрація народження ОСОБА_2 органом державної реєстрації проведена відповідно до ч.1 ст. 135 СК України та зазначено його батьком не існуючу людину - ОСОБА_11 . Особа, факт батьківства якої заявлено встановити, помер, а заявниця є матір`ю дитини. Внаслідок смерті ОСОБА_3 , відповідно до положень ст. 130 СК України встановлення факту батьківства відносно ОСОБА_2 , можливе за рішенням суду враховуючи, що запис про батька дитини вчинено згідно з ч. 1 ст. 135 СК України.
З матеріалів справи, пояснень заявниці, показів свідка, вбачається, що ОСОБА_3 з 2011 року проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_17 та ІНФОРМАЦІЯ_6 у них народився спільний син - ОСОБА_4 . ОСОБА_3 визнавав своє батьківство щодо сина ОСОБА_4 , приймав участь у його вихованні, добре ставився до дитини, гуляв з ним, проявляв батьківську турботу. На час пологів ОСОБА_17 проживала разом з ОСОБА_3 . Із пологового будинку ОСОБА_17 із дитиною приїхала до житла ОСОБА_3 і його матері ОСОБА_6 , і вони у чотирьох проживали разом. У заяві від 10.07.2014, ОСОБА_17 , з метою обслуговування її дитини в медичному закладі, повідомила лікарю місце знаходження дитини за адресою місця проживання ОСОБА_3 , та вказала його батьком дитини. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 з дитиною переїхала до іншого житла, але ОСОБА_4 продовжував спілкуватися із ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , а після смерті ОСОБА_3 продовжував спілкування з ОСОБА_6 до її смерті. За життя ОСОБА_6 склала заповіт, в якому розпорядилась всім своїм майном на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказавши, що він є рідним онуком.
Таким чином, судом установлено, що за життя померлий визнавав своє батьківство щодо сина - ОСОБА_4 , тому суд вважає підтвердженим факт батьківства ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , щодо сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.
Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі N 373/2257/18 (провадження N 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі N 361/2653/15 (провадження N 61-2239св21).
Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.
Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
У постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі N 760/3977/15 (провадження N 61-2081зпв18), від 30.09.2021 року у справі N 715/2537/19 (провадження N 61-16191св20) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.
Заявником не порушувалось питання про проведення експертизи для встановлення спорідненості дитини з іншими особами, які перебували в кровному спорідненні з померлим, зокрема, з його матір`ю, батьком, оскільки мати ОСОБА_3 померла, а запис про його батька здійснено на підставі заяви матері, тобто зазначено не існуючу людину, а інформація про інших дітей у померлого, у заявника відсутня.
Враховуючи той факт, що заявником не порушувалось питання про проведення судово-генетичної експертизи, суд вважає за можливе встановити факт батьківства у вказаній справі за наявними доказами, які були надані учасниками.
Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою батьківства.
Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі N 373/2257/18 (провадження N 61-15136св20).
Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.
Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі N 543/738/16-ц (провадження N 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року в справі N 641/9147/15 (провадження N 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року в справі N 225/6301/15-ц (провадження N 61-30047св18), від 12 грудня 2019 року в справі N 562/1155/18 (провадження N 61-11709св19).
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є юридичні факти.
Відповідно до ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства.
Враховуючи наведене, а також те, що заява про встановлення факту батьківства має для заявника юридичне значення є належно обґрунтованою та підтвердженою доказами, які заінтересованими особами не спростовані, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Під час розгляду справи наявність спору про право судом не встановлена.
Керуючись ст. 130 Сімейного кодексу України, ст.ст. 258-259, 263-266, 268, 293, 294, 315, 316, 354-356 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: Киїнська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, Чернігівська міська рада, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиці, про встановлення факту батьківства,- задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянин України, уродженець міста Чернігів, Чернігівська область, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Киїнська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412202, місце знаходження: 15505, Чернігівська область, Чернігівський район, село Киїнка, вулиця Перемоги, буд. 30.
Заінтересована особа: Чернігівська міська рада, код ЄДРПОУ 34339125, місце знаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, буд. 7.
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 21390940, місце знаходження: 14005, м. Чернігів, вул. П`ятницька, буд. 83-а.
Заінтересована особа: Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 14251473, місце знаходження: 14035, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 50 а.
Суддя: С.П. Меженнікова
Суд | Чернігівський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 23.01.2025 |
Номер документу | 124530461 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Чернігівський районний суд Чернігівської області
Меженнікова С. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні